Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Основні напрямки конкурентної стратегії транснаціональних банків. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Основні напрямки конкурентної стратегії транснаціональних банків. Реферат

Стратегія розвитку ринку означає, що транснаціональний банк прагне розширити ринок збуту послуг, що робляться, але не за рахунок проникнення на вже існуючі ринки, а за рахунок створення нових ринків чи ринкових сегментів

При визначенні банком своєї ділової стратегії звичайно використовуються вже розроблені світовою економічною наукою і практикою підходи.

Найбільш загальними стратегічними альтернативами для ділової сфери є ріст і скорочення. Оскільки більшість банківських галузей в Україні розвиваються в даний час достатньо швидко, основна маса російських банків дотримує стратегії росту, для якої характерно насамперед систематичне підвищення рівня короткострокових і довгострокових цілей над рівнем показників попередніх періодів.

Саме тому вивчення стратегій транснаціональних банків становить великий інтерес. Існують різні варіанти стратегії росту. Найбільш відомим і застосовної для банківської справи є матриця "ринок-товари-ринки" американського економіста І. Ансоффа.

Стратегія проникнення на ринок припускає, що банк проникає на вже сформований ринок і пропонує на ньому той же самий продукт (послугу), що і конкуренти. Така стратегія краща, якщо цільовий ринок росте чи ще не насичений. Вона широко поширена в Україні, по-перше, у зв'язку з процесом утворення нових банків і їхнього укрупнення, що проникають на вже зайняті ринки, а, по-друге, у зв'язку з поступовим освоєнням існуючими банками видів операцій, що для них є новими, але вже маються на ринку (наприклад, застосування пластикових карт).

Можливі три варіанти даної стратегії проникнення на ринок:

  • Збільшення існуючих масштабів використання продукту;
  • Переманювання клієнтів у конкурентів;
  • Залучення нових клієнтів.

Стратегія розвитку ринку означає, що транснаціональний банк прагне розширити ринок збуту послуг, що робляться, але не за рахунок проникнення на вже існуючі ринки, а за рахунок створення нових ринків чи ринкових сегментів. У застосуванні цієї стратегії можна виділити наступні елементи:

  • виявлення нових областей застосування банківських продуктів;
  • просування існуючих продуктів у нові сегменти;
  • географічна експансія.

Насамперед, ця стратегія використовується в тих випадках, коли для добре відомого продукту (послуги) виявляються нові області застосування і неї починають здобувати нові групи споживачів. У вітчизняній банківській справі такий процес особливо бурхливо протікав в другій половині 80-х років, коли в ході комерціалізації банки почали пропонувати населенню послуги, що колись надавалися тільки підприємствам.

Так роблять західні банки, вводячи й активно рекламуючи нові напрямки споживчого кредиту - кредит на придбання житла, автомобіля, туристичної путівки. Тим самим банк впливає на попит і залучає нових клієнтів. Що ж стосується просування продуктів у нові сегменти, то така стратегія застосовується у випадку, коли знову введений продукт був успішно прийнятий на спочатку намічених цільових ринках.

Так, послуги, орієнтовані спочатку тільки на заможних споживачів (наприклад, пластикові картки), банки поступово починають пропонувати і цільовим групам з більш низьким рівнем доходів. Щодо проникнення фінансового інституту на нові географічні ринки можна відзначити, що в минулому географічна експансія здійснювалася засобами відкриття нових філій, представництв, дочірніх компаній. В даний час по цілому ряду традиційних послуг існує можливість проникати на нові ринки шляхом установки банківських автоматів і налагодження зв'язків за допомогою сучасної техніки телекомунікацій.

Говорячи про стратегії транснаціональних банків. Можна виділити три види банківських інновацій:

  • адаптивна інновація;
  • функціональна інновація;
  • фундаментальна інновація.

Адаптивна інновація - це найменш складний вид інновації, він припускає мінімальні зміни в продукті чи послузі і не вимагає ніяких змін у поводженні споживачів. У той же час така інновація є і найпростішою з погляду копіювання конкурентами. Прикладом може бути формування взаємозалежних пакетів із уже знайомих споживачам банківських послуг.

Функціональна інновація припускає збереження функції продукту, але характер реалізації функції змінюється. Покупці одержують можливість задовольнити свої потреби новим і кращим способом. Тим самим, цей тип інновації вимагає визначених змін у звичках покупців.

Фундаментальна інновація - це найбільш складний тип інновації, у якому реалізується нова концепція чи ідея, у результаті чого виникають нові функціональні якості. Упроваджуваний продукт є абсолютно новим і задовольняє потребу, що раніш не помічалася чи не задовольнялася в достатній мері. Для Росії це - пропозиція індивідуальних сейфів і інші нові послуги.

До числа класичних концепцій портфельного аналізу відноситься матриця Бостонскої консультативної групи. Ця модель поділяє всі товари, що продаються фірмою на ринку, на чотири типи:

  • "зірка";
  • "дійна корова";
  • "важка дитина";
  • "собака".

Типи продуктів визначаються в залежності від темпів росту галузі і щодо частки банку, тобто його частки в порівнянні з ведучими конкурентами на цьому ринку. Як критерії віднесення товару до тієї чи іншої групи використовуються темпи росту галузі і відносна частка фірми на ринку. Під темпами росту галузі мається на увазі щорічний ріст збуту всіх аналогічних компаній на даному ринку.

"Зірка" характеризується лідируючим положенням (висока частка) у галузі, що розвивається, (швидкий ріст). Її типова стратегія - інтенсифікація маркетингових зусиль для підтримки і збільшення частки ринку. "Зірка" дає більше прибутку, але вимагає великих обсягів ресурсів для фінансування триваючого росту. У міру того, як розвиток галузі сповільнюється, "зірка" перетворюється в "дійну корову".

"Дійна корова" займає лідируюче положення (висока частка) у відносно зрілій галузі. Її стратегія - використання прибутку для підтримки частки на ринку і допомога зростаючим підрозділам (стратегія консолідації). Такий товар звичайно має своїх споживачів і конкурентам складно їх переманити.

"Важка дитина" займає незначну частку на галузевому ринку, що розвивається. У випадку наявності в асортименті такого товару банку необхідно зробити вибір з альтернативних стратегій розширення інвестицій і інтенсифікація маркетингових зусиль чи скорочення інвестицій і відхід з ринку. Підтримка "важкої дитини" з боку споживача незначна, конкурентні переваги неясні, переважне положення на ринку займають товари конкурентів.

"Собака" - це товар з обмеженим обсягом збуту (низька частка) у зрілій чи малоперспективній галузі. Стратегія відношення до цього товару може бути тільки одна - відхід з ринку. Незважаючи на досить тривалу присутність на ринку, цьому товару не удалося залучити до себе необхідну кількість споживачів і він відстає від конкурентів по збуту, іміджу і рівню витрат. Для такого товару характерні надмірні витрати і незначні можливості росту.

Оскільки асортимент транснаціонального банку досить великий, можна виявити, які з послуг можуть виконувати функцію "дійної корови", а які з "важких дітей" мають перспективу стати "зірками".

В основі портфельного підходу лежить положення про те, що будь-який банківський продукт із моменту свого виникнення проходить ряд стадій розвитку, що одержали в сукупності назву життєвого циклу продукту. В основному виділяють наступні стадії розвитку продукту:

  • вступна стадія;
  • стадія росту;
  • стадія зрілості;
  • стадія упадку.

Вступна стадія життєвого циклу продукту характеризується низькими обсягами реалізації і, найчастіше, негативними фінансовими результатами. У зв'язку з цим багато фінансових інститутів воліють не бути першими, а впроваджувати продукти, що вже зарекомендували себе на ринку. Але що ж стосується транснаціональних банків, то тут ситуація зворотна. Транснаціональні банки практично завжди є розповсюджувачами абсолютно нових продуктів і технологій. Це насамперед пояснюється тим, що великі банки можуть узяти на себе ризик по реалізації абсолютно нового продукту, тому що насамперед мають у своєму розпорядженні великі ресурси для покриття даного ризику.

По проходженню вступної стадії продукт виявляється на стадії росту. На цій стадії підсилюється інтенсивність конкуренції, тому що інші інститути фінансового ринку прагнуть поповнити свій асортимент продуктом, що має успіх у споживачів. На цій стадії може відбутися зниження ціни на продукти чи послуги, на котрі споконвічно була встановлена висока ціна. Після закінчення стадії росту продукт вступає в стадію зрілості. Найбільш характерна риса цієї стадії - уповільнення росту продажів і підвищення прибутку. Конкуренція починає спадати, потрібне внесення змін у сам продукт і в ринкову політику.

Ціни можуть бути трохи знижені, а увага переключається на абсолютно нові продукти, що починають з'являтися на фінансовому ринку. Зате в міру зниження прибутку можуть бути початі міри, спрямовані на зниження витрат. У США, наприклад, на багатьох ринках вступили в стадію зрілості ощадні рахунки і чекові рахунки. Для того, щоб підтримати "на плаву" цей продукт, багато американських банків уводять нові схеми плати за ведення рахунків і намагаються знизити свої витрати, уводячи "необхідний мінімум операції по рахунку".

Продукти в стадії упадку характеризуються різким зменшенням обсягу продажів і постійним зниженням прибутку. Задача банку в цьому випадку - використання потенціалу, що залишився, і видалення продукту з асортименту.

Таким чином, цінність концепції життєвого циклу продукту для розробки конкурентної стратегії транснаціонального банку полягає в переконанні банківських менеджерів у необхідності розробки нових продуктів на зміну що іде, що допомагає забезпечувати стабільний обсяг збуту і рівень прибутку.

Що стосується транснаціональних банків, то їхня стратегія розвитку характеризується насамперед освоєнням нових географічних ринків, впровадженням у нові сфери фінансового ринку, зайняті не фінансовими інститутами, розширенням асортименту пропонованих послуг і універсалізацією банківської діяльності.

Як приклад конкретної стратегічної діяльності транснаціональних банків можна привести стратегії диверсифікованості діяльності "Сіті Банку"

"Сіті Банк" виник у 1812 році як маленький комерційний банк у Нью-Йорку. Його здатність визначати перспективні тенденції й уловити нові віяння на ринках фінансових послуг допомогло цьому банку перетворитися в один із самих найбільших транснаціональних банків світу. У 60-70-і роки Сіті Банк проводив стратегічну перебудову своєї діяльності по двох основних напрямках. Дана перебудова вплинула на весь ринок фінансових послуг у США. По - перше, була створена банківська холдингова компанія, що дозволило значно розширити як спектр пропонованих послуг, так і географічну сферу діяльності банку.

Величезний вплив на успіх діяльності Сіті Банку зробив правильний вибір організаційної структури банку. Структура банку у формі холдингової компанії дозволяла, не вступаючи в конфлікт з американським банківським законодавством, перебороти географічну обмеженість ринку США, але проводити придбання дочірніх підприємств і фірм по усьому світу, а також створювати принципово нові структури. На початку 90-х років уже планувалося створити мережу, що надавала споживачам весь спектр фінансових послуг у 60-70-ти країнах світу і це здійснилося!

На початку 70-х років Сіті банк докорінно переглянув свою стратегію і зробив перехід від американського комерційного банку з відділеннями в США і за кордоном, до підприємства транснаціонального масштабу в сфері фінансових послуг, що у даний час охоплює увесь світ і використовує США лише як свою базу. У 80-і роки сильно підсилилася конкуренція на ринку фінансових послуг з боку не фінансових інститутів (пенсійних фондів, інвестиційних компаній і страхових фірм). Саме до цього часу Сіті Банк ще більш розширив спектр фінансових послуг, визначивши свою ділову філософію як рішення усіх фінансових проблем для усіх видів споживачів, тобто перетворився у своєрідний "супермаркет" фінансових послуг.

Стратегія Сіті Банку, що перетворився в могутню банківську групу, ґрунтується на опорі, що складається з трьох дочірніх банків світового класу. Саме Інвестиційний Банк дозволив Сіті Банку стати ведучим посередником і учасником у світових потоках переміщення капіталу з обсягом угод більш ніж у 6 млрд. доларів. Інституційний Банк був одним з ведучих світових банків в обслуговуванні фінансових нестатків уряду і великих корпорацій. Індивідуальний Банк обслуговував приватних споживачів по усьому світу. Таким чином, Сіті Банк зумів охопити три ведучих напрямки в банківській діяльності і розвити їх до міжнародного рівня.

На початку 80-х років Сіті Банк додав до спектру фінансових послуг, охоплюваних трьома міжнародними банками, що входили в його структуру, інформаційний і страховий бізнес.

Стратегія розвитку банківської групи логічно визначило входження банку в страховий бізнес. У 1985 році на страховий бізнес приходилося 40% вартості усіх фінансових послуг у світі, крім того, відсутність усередині корпорації страхового підприємства не дозволяло створити всеохоплюючої системи фінансових послуг для усіх видів споживачів, тобто універсифікувати діяльність.

Законодавство США забороняло американським банкам займатися страховим бізнесом усередині країни. Тому керівництво почало спробу займатися страхуванням за рубежем, що і привело Сіті Банк у транснаціональний банк. У 1986 році Сіті банк одержав дозвіл від Федеральної Резервної системи на створення страхового бізнесу у Великобританії, оскільки це не суперечило законодавству Великобританії.

Сіті Банк почав проникнення на англійський страховий ринок за три роки до придбання страхової фірми. У результаті аналізу в цілому ринку фінансових послуг для населення у Великобританії фахівці Сіті Банку зробили висновок, що фінансові послуги поділяються на п'ять категорій: надання поточних рахунків населенню, заощадження, фінансування будівництва чи покупки житла, позики і страхування.

Даний досвід транснаціонального банку доводить, що впровадження банку в нову для себе область бізнесу вимагає ретельного пророблення питання на високому рівні, аналізу і пророблення всіх можливих альтернатив рішення проблем, цілеспрямованого пошуку конкретних варіантів здійснення ідеї і їхніх вивчень.


24.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!