Osvita.ua Вища освіта Реферати Астрономія Розвиток космонавтики у другій половині ХХ ст.: внесок українських вчених. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Розвиток космонавтики у другій половині ХХ ст.: внесок українських вчених. Реферат

Становлення галузі. Огляд наукової та промислової бази. Основні проекти. Видатні українські вчені-ракетобудівники

Становлення галузі. Огляд наукової та промислової бази

Становлення космічної галузі України почалося в 1937 році зі створення в Харківському авіаційному інституті Харківської реактивної групи під керівництвом Г. Проскури, що здійснила запуск великої стратосферної ракети під Харковом.

У 1951 році за рішенням Радянського Уряду великий автомобільний завод, що будується в Дніпропетровську, був перетворений у завод № 586 для виробництва радянських ракет Р-1. Для реалізації проекту по створенню ракети Р-12 з новими бойовими якостями в 1954 році на території заводу було створене самостійне Особливе конструкторське бюро, головним конструктором якого був призначений Михайло Янгель.

На початку 60-х років був успішно довершений період зародження вітчизняного космічного апаратобудування. Створено могутню наукову, матеріально-технічну і виробничу базу, здатна здійснювати розробку і виготовлення в експлуатаційних варіантах космічної техніки різних класів. Використання для цих запусків, що малася в ракетних військах стратегічного призначення полігонної і командно-вимірювальної бази, що серійно виготовлялися засобів виведення, добре підготовлених фахівців-ракетників і спеціально створених військових частин, цілком себе виправдало.

Розвиток ракетної промисловості на Україні диктувалося, в основному, наявністю науково-виробничої бази на сході України (Дніпропетровськ, Харків, Запорожжя) і виникненням нового технічного напрямку, що забезпечує експлуатацію ракетних систем в умовах бойових підрозділів Радянської Армії (висококиплячі компоненти палива, схема тандем, що забезпечує укриття ракети в шахтних позиціях, автономна система керування й ін.).

Прилади варіанта ЗКА виготовлялися з дотриманням спеціальних вимог, що були спрямовані на забезпечення їхньої високої якості і надійності. Слід зазначити, що, починаючи з цих перших комплектів у варіанті ЗКА, у наступні роки колективом ПО "Комунар" була виготовлена апаратура бортових СУ і наземного ИПЕО для всіх ракет, якими в період з 1961 р. дотепер вироблялися всі запуски кораблів "Схід", "Схід" і "Союз" з космонавтами на борті, а також усіх ИСЗ, що виводилися на орбіти РН 8ДО72 і її наступними модифікаціями.

У 1966 році завод № 586 був перейменований у Південний машинобудівний завод, а конструкторське бюро № 586 – у конструкторське бюро "Південне". В подальшому вони відігравали неабияку роль в становленні галузі.

Основні проекти. Видатні українські вчені-ракетобудівники

Українські підприємства й організації "Комунар", "Арсенал", "Моноліт", Євпаторійський космічний центр брали участь у підготовці  запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 року. У 1957 році на базі бойової ракети Р-12 була створена космічна ракета-носій "Космос", що була в експлуатації до 1977 року. З початку 60-х років підприємства України почали розробку і виробництво систем керування, бортової автоматики й інших систем і приладів для космічних об'єктів і комплексів.

12 квітня 1961 року російська модифікована міжконтинентальна балістична ракета Р-7, обладнана приладами підприємств "Комунар" і "Арсенал", вивела на навколоземну космічну орбіту першого в історії людства космонавта Юрія Гагаріна.

Діяльність конструкторського бюро "Південне" у сфері наукових досліджень почалася в 1961 році з розробки космічних апаратів "Метеор" і "Стріла". У 1962 році ракета-носій "Космос" вивела на орбіту перший супутник дніпропетровської розробки ДС-2, а в 1967 році ракетою-носієм "Космос" на орбіту був виведений орієнтований в атмосфері супутник "Космічна стріла". З 1965 року в конструкторському бюро "Південне" почалися роботи зі створення серії малих уніфікованих супутників для проведення наукових досліджень.

У середині 60-х років завод і конструкторське бюро "Південне" почали розробку космічних ракет-носіїв "Циклон" на базі бойових міжконтинентальних ракет Р-36.

У 1969 році з ініціативи конструкторського бюро "Південне" по створенню і реалізації міжнародної космічної програми "Інтеркосмос" відбулося виведення на орбіту першого супутника "Інтеркосмос-1". У рамках співробітництва з Французьким космічним центром років були здійснені запуски наукових супутників серії "Ореол", створеними конструкторським бюро "Південне" і Южмашем.

Наприкінці 60-х років конструкторське бюро "Південне" початок розробку автоматичних універсальних орбітальних станцій з орієнтацією на Землю і Сонце.

Конструкторське бюро "Південне" і виробниче об'єднання "Южмаш" разом з партнерами реалізували унікальний проекту "Морський старт" по створенню ракетно-космічного комплексу з однойменною назвою.

Державним конструкторським бюро "Південне" у кооперації з російськими й українськими підприємствами було створено космічний ракетний комплексу "Дніпро" на базі міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 "Сатана" по класифікації НАТО).

На конструкторській ниві працювали такі винахідники як:

  • Корольов Сергій Павлович, якому належить розробка стратегічної ракети Р-11М з ядерною бойовою частиною, та модифікація (Р-11ФМ) для встановлення її на підводних човнах.
  • Кондратюк Юрій Васильович, розрахунки якого були використані американцями для польоту і посадки на Місяці у проекті "Аполлон".
  • Шаргей Олександр Ігнатійович, що розробив метод гальмування корабля в атмосфері, актуальний і до нашого часу.
  • Кибальчич Микола Іванович, проект космічної капсули якого став прототипом для сучасних космічних кораблів.
  • Костянтин Едуардович Ціолковський, що першим висунув проект рідинно-паливних прискорювачів для виходу на земну орбіту,
  • а також Михайло Янгель, Володимир Челомей, що працювали в цій галузі.

Як бачимо, внесок українських вчених у розвиток світової космонавтики є досить солідним і багатим.

Література

  1. Ковалець І. М. Україна і космос. – К., 2002.
  2. Космонавтика. Мала енциклопедія. – М., 1989.
  3. Історія радянської космонавтики. – М., 1990.
  4. Історія науки і техніки СРСР. – К., 1986.
  5. Новітня історія. Підручник. – К., 1998.
  6. Технічна енциклопедія. – М., 1983.
  7. Космос сьогодні і вчора. – М., 1999.


20.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!