Osvita.ua Вища освіта Реферати Астрономія Проблема походження життя у Всесвіті. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Проблема походження життя у Всесвіті. Реферат

Проблема походження життя у Всесвіті тісно пов'язана з проблемою виникнення життя на Землі. Ця проблема є однією з найважливіших, вузлових проблем для формування планетарно-космічного погляду на еволюцію в цілому

Розгляд цієї проблеми слід починати з аналізу основних концепцій виникнення життя на Землі, до яких, в першу чергу, відносяться наступні:

  • Креаціоністська концепція (креаціонізм), згідно якої життя була створено надприродною істотою (істотами) в певний момент (проміжок) часу.
  • Концепція панспермії, згідно якої можливе перенесення життя в космічному просторі з однієї планети на іншу ("зараження" Землі життям з космосу).
  • Концепція мимовільного зародження – виникнення життя з неживої речовини (неодноразове).

Окрім цих концепцій, достатньо широке розповсюдження мають: теорія стаціонарного стану і концепція виникнення життя в результаті біохімічної еволюції, яка добре корелює з концепцією самозародження життя. Докладніше розглянемо основні з цих концепцій.

Креаціонізм мислиться як Боже Творіння. Його можна розглядати і як результат діяльності високорозвинутої цивілізації, що створює різні форми життя і спостерігаючої за їх розвитком.

Концепція панспермії припускає раптову появу життя на планеті, але сам механізм утворення життя, нібито мав місце десь в іншій зоряній системі, ця концепція не розглядає. Життя взагалі дуже "чіпке", і навіть в земних умовах здібність її до розповсюдження вражає. Як приклад можна привести заселення живими істотами вулканічних островів, що виникають досить часто посеред океану. Через нетривалий час на абсолютно млявих островах з'являється життя.

Проте більш логічною є концепція "самозародження життя". Її розвивали Демокрит, Аристотель, Св. Августин, Ф.  Бекон, Декарт, Бюффон, Ламарк і інші видатні дослідники, які належали до різних філософських шкіл і напрямів суспільної думки. В XX в. інтерес до цієї концепції спалахнув знов, підживлений останніми досягненнями біології і хімії. Важливу роль при цьому зіграв діалектичний матеріалізм, який сприяв відродженню матеріалістичного підходу до вивчення питання про походження життя. Основні ідеї даної концепції можуть бути проілюстровані роботами російського ученого А. И.  Опарина і англійського дослідника Дж. Б.  Холдейна.

А. И.  Опарин так виразив свої основні ідеї: "чим ближче, чим детальніше ми пізнаємо єство процесів, що скоюються в живій клітці, тим більше міцніє в нас упевненість в тому, що в них немає нічого особливого, таємного, непіддатливого поясненню з погляду загальних для всього сущого законів фізики і хімії… Життя характеризується не якими-небудь певними властивостями, а особливою, специфічною комбінацією цих властивостей".

Опарін вважав, що гетеротрофні організми, що харчувалися органічною їжею, передували за часом автотрофним організмам, що харчувалися неорганічною їжею. Багато учених припускали, що послідовність виникнення цих організмів була протилежною, виходячи з того, що двоокис вуглецю був основним будівельним матеріалом, що використовується живими організмами. Опарін вважав цю тезу сумнівною. Він ґрунтувався на тому, що всі організми спочатку були гетеротрофонними, а коли запаси органічної їжі скоротилися, відбулося розділення організмів за способом живлення.

Проблема виникнення життя не може бути вирішена без рішення питання про віруси. Останні розглядаються багатьма дослідниками як найпростіші "живі істоти", хоча у них і немає основних функцій живого. Точніше, віруси – це продукти життя, а не життя на молекулярному рівні. Вірус не володіє здібністю до здійснення процесів метаболізму, оскільки не має жодного з фізіологічних механізмів, необхідних для здійснення цих процесів. Він використовує механізми, якими володіє "господар", вводячи їх в дію інформацію, необхідну для досягнення своїх цілей.

Віруси виявляються нездібними до самовідтворювання до тих пір, поки вони не потрапляють всередину вже існуючого життєвого процесу. Основне питання, яке ставило тут Опарін, може бути сформульовано так: Чи "знаходяться віруси на магістральному шляху розвитку, що веде до появи життя, або вони лежать на відгалуженні від цього шляху?" І його відповідь зводилася до того, що віруси – це відгалуження.

Висновок. Історія навколишнього нас світу, історія Всесвіту – це питання, яке хвилювало людство, починаючи з найраніших ступеней пізнання. Міфи і релігійні навчання припускають свої "космологічні системи", свої теорії еволюції Вселеної.

Науками про Всесвіт висунутий останнім часом ряд фундаментальних положень, які представляються внутрішньо суперечливими.

Для затвердження в свідомості людей науково-матеріалістичного світогляду величезне значення має експериментальне підтвердження і практичне використовування наукових знань.

В наші дні набагато коротше став період, що відділяє момент здійснення наукового відкриття від його практичного вживання. Це відноситься, зрозуміло, і до відкриттів в області астрофізики і інших наук про Всесвіт. А використовування наукових знань з практики – один з найвагоміших і дієвих аргументів проти релігійних поглядів і уявлень.


14.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!