Osvita.ua Вища освіта Реферати Астрономія Кондратюк Юрій Васильович: біографія та наукова діяльність. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Кондратюк Юрій Васильович: біографія та наукова діяльність. Реферат

У рефераті подано відомості про одного з піонерів світової космонавтики Кондратюка Юрія Васильовича

Олександр Ігнатійович Шаргей народився 9 червня (21 червня по новому стилі) 1897 року в Полтаві (нині територія України). Мати Людмила Львівна Шаргей (у дівоцтві Шліппенбах) незабаром після народження Сашка важко занедужала і була поміщена в притулок для душевнохворих, де і померла близько 1910 року.

Батько Ігнатій Бенедиктович Шаргей, грав у вихованні сина лише епізодичну роль. Незабаром після народження хлопчика, він залишив родину, учився в Київському і Петербурзькому університетах, у Німеччині в Дармштатдській Вищій школі технічних наук. Людина яскрава, обдарована, він так і не зміг процвітати в житті. У Петербурзі Ігнатій Шаргей вступив у цивільний шлюб з Оленою Петрівною Гіберман. У 1910 році він вмер від "гнильного зараження крові".

Маленький Сашко виховувався в родині двоюрідної бабусі Катерини Кирилівни і діда Якима Никитича Даценко. У силу сформованих життєвих обставин саме вони, дід з бабкою, стали його вихователями і дійсними родителями. Дитячі і юнацькі роки майбутнього вченого пройшли в атмосфері українського патріархального побуту.

З 1910 по 1916 роки учився в Другій полтавській чоловічій гімназії і закінчив її зі срібною медаллю. Вже в старших класах гімназії він захопився проблемою міжпланетних перельотів, а через кілька років закінчив рукописну роботу, присвячену цим питанням: "Тим, хто буде читати, щоб будувати" (1918-1919 р.).

У цій роботі, незалежно від Ціолковського, оригінальним методом вивів основне рівняння руху ракети, привів схему й опис чотирьохступінчатої ракети на киснево-водневому паливі, камери згоряння двигуна із шаховим і іншим розташуванням форсунок окислювача і пального, параболоідального сопла і багато чого іншого.

Їм були запропоновані:

  • використовувати опір атмосфери для гальмування ракети при спуску з метою економії палива;
  • при польотах до інших планет виводити корабель на орбіту його штучного супутника, а для посадки на них людину і повернення на корабель застосувати невеликий злітно-посадочний корабель (пропозиція реалізована в програмі "Apollo");
  • використовувати гравітаційне поле зустрічних небесних тіл для дорозгону чи гальмування при польоті в Сонячній системі (пертурбаційний маневр).

У цій же роботі розглядалася можливість використання сонячної енергії для харчування бортових систем космічних апаратів, а також можливість розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для висвітлення поверхні Землі.

У 1916 році він надійшов на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту (нині Санкт-Петербурзький державний технічний університет), але вже в листопаду того ж року був покликаний в армію і зарахований у школу прапорщиків при одному з петербурзьких юнкерських училищ. До демобілізації в березні 1918 року воював на турецькому фронті.

Після Жовтневої революції, як офіцер царської армії, був мобілізований у білу армію, але дезертирував з її. Наприкінці 1919 року був знову мобілізований. Щоб не воювати в Білій армії, по шляху з Києва в Одесу він втік з військового ешелону, позбавившись при цьому всіх документів.

Коли більшовики міцно обґрунтувалися у влади, Олександр Шаргей зрозумів, чим грозить йому минуле царського офіцера. І в зв'язку з цим протягом деякого часу змушений був жити в знайомих на напівлегальному положенні. 15 серпня 1921 року його мачуха Олена Петрівна Гіберман (по другому шлюбі Кареєва), що дуже любила і поважала пасинка, роздобула документи Георгія (у православній вимові – Юрія) Васильовича Кондратюка, що був на три роки молодше Олександра. З цього моменту вчений був непідвласний своїй подальшій долі (навряд чи він залишився б живий, якби ГПУ знала його справжню біографію).

Кілька слів про людину, що подарував своє ім'я Олександрові Шаргею. Справжній Кондратюк народився 13 серпня (26 серпня по новому стилю) 1900 року в місті Луцьку Волинської губернії (нині територія України), а 1 березня 1921 року, будучи студентом Київського університету, помер від туберкульозу легень.

Його рідний брат Володимир Васильович Кондратюк викладав в одній з київських шкіл, у якій училася зведена сестра Олександра - Ніна Ігнатіївна Шаргей. Олена Петрівна Гіберман-Кареєва умовила його передати документи померлого брата Олександрові. Цю таємницю знали усього кілька людей і зберігали її довгі роки. Олена Петрівна повідомила її дочці Ніні лише перед своєю смертю. У 1977 році Ніна Ігнатіївна Шаргей дала письмові показання Спеціальній комісії про обставини зміни імені і прізвища її зведеним братом Олександром Ігнатійовичем Шаргеем.

З 1921 по 1927 роки новоспечений Кондратюк працював на Південній Україні, на Кубані і Північному Кавказі, починаючи з мастильника і причіплювача вагонів і кінчаючи механіком на елеваторі. У 1927 році Кондратюка запросили в Новосибірськ для роботи в "Хлібопродукті", де йому довелося брати участь у будівництві й удосконаленні елеваторів (саме тоді він побудував знаменитий елеватор "Мастодонт" – зерносховище на 10000 тонн, побудоване без жодного цвяха).

У 1929 році він видав у Новосибірську на власні кошти тиражем 2000 екземплярів книгу "Завоювання міжпланетних просторів", у якій була визначена послідовність перших етапів освоєння космічного простору. Більш докладно розглядалися питання, підняті в його ранній роботі "Тим, хто буде читати, щоб будувати". Зокрема, у книзі було запропоновано використовувати для постачання супутників на навколоземній орбіті ракетно-артилерійські системи (у даний час ця пропозиція реалізована у виді транспортної системи "Прогрес"). Крім того, у роботі були досліджені питання теплового захисту космічних апаратів при їхньому русі в атмосфері.

Цікавий той факт, що в передмові до книги Кондратюк написав, що запропоновані їм технічні рішення можуть бути реалізовані вже на досягнутому рівні розвитку техніки, особливо американцями. Але довелося чекати ще кілька десятиліть, щоб усі пропозиції поступово знайшли своє застосування в ракетобудуванні і космонавтиці в СРСР і США.

У зв'язку з тим, що книга була опублікована удалечині від Москви дуже маленьким тиражем, вона не змогла одержати широку світову популярність і вплинути на розвиток реальних зразків ракетної техніки і практичної космонавтики. І, хоча в 1947 році книга була опублікована повторно уже видавництвом "Оборонгіз", вона так і не одержала широкої популярності. В даний час її можна розглядати тільки в історичному аспекті.

Життя змусило Ю. В. Кондратюка займатися питаннями, що не відносяться до освоєння космічного простору, хоча, як він сам писав, усе, чим він займався крім космосу, було лише способом заробити грошей для подальших досліджень в області виходу в неземний простір.

30 липня 1930 року Ю. В. Кондратюк разом з декількома іншими співробітниками "Хлібопродукту" був арештований за обвинуваченням у шкідництві. Одним з пунктів обвинувачення було те, що він будував "Мастодонт" не тільки без креслень, що саме по собі було серйозним порушенням правил будівлі, але і без цвяхів. Місцеве керівництво прийшло до висновку, що будівля не витримає такої кількості зерна і розвалиться, погубивши тим самим 10000 тонн зерна. 10 травня 1931 року його засудили на три роки таборів (Судова колегія по кримінальних справах Верховної Ради РСФСР своїм визначенням № ОС-70-8 від 26 березня 1970 року реабілітувала Кондратюка за відсутністю складу злочину).

Однак замість таборів Юрій Васильович був притягнутий до роботи в утвореному в Новосибірську спеціалізованому бюро № 14 по проектуванню вугільних підприємств. Там він проробив до серпня 1932 року, встигнувши одержати патент і авторське посвідчення в галузі горношахтного устаткування. Їм були опубліковані статті по ряду спеціальних проблем: прискорення і полегшення проходки шахт з механізацією бетонних і породоуборочних робіт, збереження бетону високого опору і постійної кріпи шахтних стовбурів, залізобетонний копер.

Ще працюючи в Бюро № 14, Ю. В. Кондратюк ознайомився з умовами конкурсу на ескізне проектування могутньої Кримський вітроелектростанції (ВЕС), оголошеного Наркоматом важкої промисловості (Наркомтяжпром). Проект станції був виконаний у співавторстві з П. К. Горчаковым, а пізніше до проекту залучили інженера Н. В. Нікітіна, майбутнього творця Останкінської телевежі в Москві. Ескізне проектування ВЭС було довершено в листопаді 1932 року і незабаром автори проекту одержали дозвіл ГПУ на поїздку в Москву.

По настійному проханню Наркомтяжпрома в 1933 році Кондратюка достроково звільнили від висилки. На конкурсі проект був покликаний кращим. Остаточно технічний проект був дороблений до середини лютого 1934 року. У 1937 році на горі Ай-Петрі в Криму по підготовлених робочих кресленнях почалося будівництво фундаменту станції. Однак вже в 1938 році було прийняте рішення про припинення проектування і будівництва могутніх ветроэлектростанций. У зв'язку з цим у наступні два роки Кондратюку довелося займався проектуванням малих вітрових електростанцій у Проектно-експериментальній конторі вітроэлектростанций (ПЕКВЕС).

Треба відзначити, що тільки зараз, через піввіку, людство починає повертатися до ідеї використання вітру, як екологічно чистого джерела енергії.

22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Дотепер невідомо, як і коли закінчилося життя Юрія Васильовича Кондратюка. Вірогідно відомо, що 4 липня 1941 року він записався в ряди народного ополчення і служив у роті зв'язку 2-го стрілецького полку Дивізії народного ополчення Київського району Москви. 7 липня полк відправився на фронт і зайняв оборону в 150 кілометрах від Москви. 3 жовтня 1941 року бійці народного ополчення, зараховані на той час до складу Червоної Армії, вступили в бої з німецько-фашистськими військами.

Подальша доля Кондратюка покрита таємницею. Деякі товариші по службі у своїх спогадах називають 3 жовтня 1941 року датою його загибелі. Однак більш пізні дослідження дозволили установити, що ще в січні 1942 року Кондратюк одержував грошове постачання в частині, про що свідчить його автограф у роздавальній відомості.

Існує кілька версій долі Ю. В. Кондратюка.

Як я уже відзначив, по одній з них він загинув у боях під Москвою. До речі, саме ця версія відбита у всіх радянських і російських довідниках.

Відповідно до іншої версії, Кондратюк не загинув, а був узятий у полон німцями (або сам здався в полон) і згодом працював разом з Вернером фон Брауном над проектом ракети "Фау-2". На користь цієї версії свідчать документи одного німецького ракетника, у яких згадується якась людина на прізвище Кондратюк, з яким цьому ракетнику довелося працювати.

Я дозволю висловити кілька припущень про можливу долю Кондратюка. Цілком можливо, що по тій чи іншій причині він виявився в німців і працював разом з фон Брауном. Імовірно, що в цьому випадку йому знову довелося перемінити своє ім'я. Після закінчення війни, коли частина німецьких ракетників виявилася в США, а інша частина в СРСР, Кондратюк, з новим прізвищем і новою біографією, також був змушений перебратися в США, де і працював по ракетній тематиці, знову перемінивши своє ім'я.

Чому я вважаю, що сліди Кондратюка можуть бути знайдені саме в Америці. По-перше, якщо йому довелося працювати в Німеччині, то повернення в СРСР обіцяло тільки загибель. По-друге, на цю думку мене наводить той факт, що при реалізації проекту "Apollo", у значній мірі розробленому німецькими фахівцями, були використані багато ідей Кондратюка, що, як я уже відзначав, не були широко відомі світовій науковій еліті. Їх міг запропонувати тільки людина, що або сам брала участь у проекті, або був близько знаком з Вернером фон Брауном і його оточенням.

Як би те ні було, щирі причини смерті Шаргея-Кондратюка невідомі і невідомо, чи удасться коли-небудь їх установити.

Доля Олександра Ігнатійовича Шаргея дивна і трагична. Він був самоучкою, але зараз його роботи визнані в усьому світі і він по праву знаходиться серед в ряді піонерів світової космонавтики.


15.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!