Osvita.ua Вища освіта Реферати Астрономія Розвиток космонавтики: внесок українських учених. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Розвиток космонавтики: внесок українських учених. Реферат

У рефераті подано відомості про видатних українських вчених, що сприяли розвитку космонавтики. Це Костянтин Едуардович Ціолковський, Кибальчич Микола Іванович, Кондратюк Юрій Васильович (Олександр Гнатович Шаргей), Корольов Сергій Павлович, Каденюк Леонід Костянтинович

Костянтин Едуардович Ціолковський (1857 – 1935)

У селі Іжевське Рязанської губернії в родині лісничого народився Костянтин Едуардович Ціолковський. Прославився він, як відомо, винаходами в області аеро- і ракетодинаміки, теорією літака і дирижабля. Ціолковського по праву вважають основоположником сучасної космонавтики.

Плани і проекти вченого-самоучки мали неймовірний, воістину космічний розмах, а його креслення лягли в основу проектування сучасних космічних апаратів. У широке коло інтересів Ціолковського входили такі наукові проблеми, як теорія газів, механіка тваринного організму, міжпланетні подорожі, дослідження світових просторів реактивними приладами, потяга на повітряній подушці, основи теорії ракет і рідинного ракетного двигуна, задача посадки космічного апарата на поверхню планет, позбавлених атмосфери.

У своїх філолофсько-художніх працях учений розвив цілу "космічну філософію", що спирається на ідею "атома" - безсмертної одушевленої живої істоти, що курсує від організму до організму у Всесвіті. У 1932 році "за особливі заслуги в області винаходів, що мають величезне значення для економічної моці й оборони Союзу РСР" він був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Своїм наставником Ціолковського вважали Сергій Корольов і Фрідріх Цандер.

З Калугою і Калузьким краєм зв'язане майже усе свідоме життя великого росіянина - вченого, основоположника теорії реактивного руху і міжпланетних повідомлень, одного з теоретиків авіації і повітроплавання, письменника-фантаста, основоположника космонавтики, усе життя стремившегося "хоч небагато просунути людство вперед.

У 1880 році 23-літнім юнаком почав він свою трудову діяльність у Боровському повітовому училищі як вчителя арифметики і геометрії. Тут же, у Боровську, почалася серйозна наукова праця Ціолковського. У 1883 році він працює над рукописом "Вільний простір", у якій уперше висловлює думки про можливість скорення космічного простору за допомогою реактивного приладу.

Одночасно Костянтин Едуардович займався питаннями повітроплавання. Результатом довгих роздумів, шукань і розрахунків з'явилася його велика робота "Теорія і досвід аеростата". Ця робота - перший у світі праця про дирижабль перемінного обсягу з металевою оболонкою.

У 1892 році, після 12-літньої роботи в Боровском повітовому училищі, він як талановитий викладач був переведений у Калузьке повітове училище. У 1894 році Ціолковським була написана повість "Мрії про Землю і небо й ефекти всесвітнього тяжіння", у якій він висловив свої розуміння по проблемі повідомлень у світовому просторі і можливості створення штучних супутників Землі.

За період з 1898 по 1902 рік Костянтин Едуардович опублікував 16 статей з питань повітроплавання й аеродинаміки, а також закінчив роботу "Дослідження світових просторів реактивними приладами". У цій книзі вчений говорив про способи здійснення космічного польоту за допомогою ракети, приводив обчислення, що підтверджують можливість будівлі такої ракети. У 1932 році за заслуги в розвитку науки і техніки К. Е. Ціолковський був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Помер Ціолковський 19 вересня 1935 року. Ученого поховали в одному із самих улюблених місць його відпочинку - міському парку.

Кибальчич Микола Іванович

1853 – 1881. Винахідник. Революціонер-народник. Випускник Новгород-Сіверської гімназії. Учився в Інституті інженерів шляхів сполучення (1871-1873) і Медико-хірургічної академії в Петербурзі (1873). Арештований (1875) за революційну діяльність і 2 роки провів в одиночному ув’язненні. З 1878 р. – на нелегальному становищі.

Організатор динамітної майстерні, "головний технік" "Народної волі". Розробив конструкцію бомб, якими був смертельно поранений імператор Олександр II (1.03. 1881).

Засуджений за участь у царевбивстві, Кибальчич був доставлений у жандармське управління, що розміщалося в дворі будинку №2 по Гороховій вулиці.

Знаходячись у ув’язненні, розробив перший у Росії ракетний літальний апарат для польоту людини, при цьому запропонував пристрій порохового ракетного двигуна, метод керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, спосіб забезпечення стійкості апарата. Проект виявився похованим у жандармському архіві і побачив світло тільки в 1918 р. Страчений за вироком суду.

Кондратюк Юрій Васильович (Олександр Гнатович Шаргей)

Один з піонерів розробки основ космонавтики. Механік і винахідник, автор досліджень можливості ракетного польоту у світовий простір, автор оригінальний ідей у рішенні проблем міжпланетних подорожей. Існує версія, що він прожив усе життя під чужим ім'ям.

Справжнє його ім'я – Олександр Ігнатійович Шаргей і народився він не в Сибіру, а на Україні, у Полтаві. У 1916 р. Кондратюк-Шаргей був покликаний на військову службу.

Після революції 1917 р. його мобілізували в білу армію, де він і служив якийсь час. Ще в 1919 р. розглянув основні питання космонавтики, виклавши їх у творі "Тим, хто буде читати, щоб будувати". Він запропонував використовувати як паливо космічних ракет водневі з'єднання деяких металів і металоїдів, зокрема – бороводород.

Пізніше, побоюючись репресій з боку Радянської влади, він змінив свої паспортні дані. Це загадкова людина, сибіряком його називали тільки тому, що саме в центрі Сибіру (у Новосибірську) у 1929 р. вийшов у світ твір за назвою "Завоювання міжпланетних просторів". У ній вивів, незалежно від Ціолковського, формулу польоту ракети.

На його роботи звернув увагу професор В. П. Ветчінкін (1888-1950). У червні 1931 р. засуджений, направлений на роботу в проектно-конструкторське бюро.

Із середини 1930-х років працював у московських проектно-конструкторських організаціях, зіграв помітну роль у елеваторобудуванні й інших областях техніки. Загинув під Калугою. Реабілітований у 1970 р.

Корольов Сергій Павлович

30.12. 1906 (12.01. 1907) – 14.01. 1966.

Закінчив МВТУ ім. М. Баумана, його дипломним проектом керував А. Н. Туполев. Член-кореспондент АН СРСР по Відділенню технічних наук (механіка) (23.10. 1953). Академік АН СРСР по тому ж відділенню (20.06. 1958). Видатний вчений і конструктор, що вніс визначальний внесок у розвиток ракетно-космічної техніки.

З ранніх років цікавився авіацією, ще в період навчання у вузі почав працювати в області ракетобудування. Арештований з безпідставних обвинуваченнях у тім, що розробки ракетної техніки велися нібито без достатніх теоретичних основ, що допустив шкідництво при створенні ракети "212", Військовою колегією Верховного Суду засуджений до 10 років табірних робіт з поразкою в правах і конфіскацією майна (27.09. 38).

У 1939 р. направлений у район Магадана на золоті копальні, де його помітив (раніше знайомий) колишній директор авіазаводу № 156 М. А. Усачев (що відбував 15 років таборів після загибелі В. Чкалова), скориставшись особистим авторитетом серед ув'язнених, Усачев врятував його від загибелі (на початку 1960-х рр. Усачев працював заступником головного інженера в КБ Корольова).

На початку березня 1940 р. його справа знову була направлена на дослідування, але був підготовлений повторний помилковий обвинувальний експертний висновок комісії постановою Особливої наради НКВД був присуджений до 8 років виправно-трудових таборів (10.07. 1940). Клопотання депутатів про його звільнення залишені без задоволення. З обвинувальних висновків експертної комісії довідався про успішний іспит у квітні 1940 р. ракетопланів, над якими працював з 1935 р. Написав лист Сталіну, у якому обґрунтував важливе значення робіт, що проводилися їм, по ракетних літаках і своїй невинності.

По клопотанню Туполева, йому дозволили працювати в Особливому технічному бюро НКВД (начальник – А. Н. Туполев), у цьому ж КБ (згодом ЦКБ-29 НКВД працювали сотні інших висококваліфікованих інженерів. Після евакуації в Омськ працював конструктором і заступником начальника цеху авіабудівельного заводу. У 1942 р. переведений у Казань на завод №16 для роботи в спеціальному КБ (яким керував також знаходившийся у ув’язненні В. П. Глушко) над проектом реактивного літака. Один і розроблювачів двигуна для літака Ла-7Р. Ознайомлений з указом про звільнення з ув’язнення (9.8. 1944), у 1945 р. спрямований у Німеччину для вивчення досвіду робіт ракет Брауна.

Один із творців ракети Р1, з якої почалася післявоєнна історія радянської ракетної техніки. У січні 1955 р. завершив випробування ракети Р5М – стратегічної, здатної нести ядерний заряд. У 1950-і рр. звернувся в головну військову прокуратуру з проханням про перегляд його справи. Забезпечив перший запуск Р7, а потім і досягнення успішного результату вже на четвертому запуску.

Його ракета Р7 ("сімка") вивела перший ШСЗ і корабель з першим у світі космонавтом Ю. А. Гагаріним. Розробив нову могутню ракету-носій Н1, літні випробування якої почалися вже без нього, однак незабаром програма створення цієї ракети була припинена. Визнаний гідним безлічі державних нагород і премій. 20 квітня 1956 р. у Кремлі йому була вручена перша Золота Зірок Героя Соціалістичної Праці.

Сергій Павлович Корольов - видатний конструктор і вчений, що працював в галузі ракетної і ракетно-космічної техніки. Двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, академік Академії наук СРСР, він є творцем вітчизняної стратегічної ракетної зброї середньої і міжконтинентальної дальності й основоположником практичної космонавтики.

Його конструкторські розробки в області ракетної техніки представляють виняткову цінність для розвитку вітчизняного ракетного озброєння, а в області космонавтики мають світове значення.

Україна і сьогодні залишається космічною державою. Яскравий доказ цьому – наявність українського космонавта Каденюка.

Каденюк Леонід Костянтинович

Народився 28.01. 1951 р. у с. Клишковці (Хотинского р-ну Чернівецької обл., Україна). Закінчив Чернігівське ВВАУЛ (1971) і МАІ за фахом "інженер-механік" (1988). Генерал-майор ВВС України (1998). Служив у ВВС. Проходив підготовку до космічних польотів у ЦПК ВВС і ГКНДІ (1976), потім (після розвалу СРСР) готувався до польоту в Космічному центрі ім. Джонсона в США як фахівець з корисного навантаження.

Здійснив космічний політ на МТКК "Колумбія" за програмою STS-87 (19.11 – 5.12. 1997). Під час польоту виконував біологічні експерименти з рослинами та експерименти Інституту системних досліджень за тематикою "Людина і стан невагомості". Після вибуття з загону космонавтів (1983) на керівних посадах в Україні. Перший космонавт незалежної України. Герой України. Заслужений майстер спорту України.

Україна продовжує займатися авіа-космонавтикою на вищому рівні. Співпрацює з провідними країнами світу у вивченні та покоренні космічного простору.

Література

  1. Енциклопедія космонавтики. – К., 2000.
  2. Космонавтика сьогодні і вчора. – К., 1999.


14.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!