Osvita.ua Вища освіта Реферати Архітектура Афінський Акрополь як пам'ятник давньогрецької культури. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Афінський Акрополь як пам'ятник давньогрецької культури. Реферат

Афінський Акрополь – це знаменитий пам'ятник великої давньогрецької культури, музей під відкритим небом. Тут, на 156-метровому скельному пагорбі з плоскою вершиною, за кілька тисячоліть до н. е. оселилися перші мешканці Аттики

Протягом сотень сторіч не місце було серцем Давньої Греції, її святинею та гордістю. Ще за півтора тисячоліття до н. е. на Акрополі будували храми, зводили палаци. Час, війни й стихія руйнували їх, а люди відбудовували знову. Тільки мовчазні камені, які давно поховано під пізнішими забудовами, е свідками тих подій.

Для Греції у V сторіччі до н. е. настав період тривалих війн із персами. Перша перемога греків при Марафоні (490 р. до н. е.) підняла їхній бойовий дух, вселила віру та надію. На честь її геніальний скульптор Фідій відлив із захоплених у персів трофеїв величну бронзову статую Афіни Промахос, що засяяла блиском свого списа та шолома з вершини пагорба.

Окрилені перемогою греки заклали основу майбутнього храму Афіни - мармурового, замість давнього з вапняку. Але попереду на них ще чекали численні поразки від персів, які нападали знову й знову, кілька разів захоплювали та грабували Афіни. Перси залишили Акрополь у руїнах, зруйнувавши всі його будівлі. І тоді греки урочисто присягнулися: відновити Акрополь лише тоді, коли загарбників удасться подолати та вигнати з Еллади, а до тих пір - нехай видовище руїн завжди нагадує їм про беззаконня варварів.

Нарешті, у 70-х роках до н. е., прийшла довгоочікувана перемога, було укладено мир, і з війни Греція вийшла сильною морською державою, де запанували добробут і процвітання. У середині V сторіччя до н. е. вождем афінської демократії (стратегом) був обраний Перикл - неперевершений оратор, обдарований та мудрий правитель.

Він зібрав в Афінах представників усіх грецьких народів, щоб обговорити будівництво нових споруд Акрополя, які б стали достойними богині Афіни та великої перемоги греків. На щастя, саме у цей час поблизу Афін було відкрито багате родовище мармуру, який раніше привозили у невеличкій кількості з островів.

Будівництво очолив Перикл (став, кажучи сучасною мовою, керівником проекту), а допомагав йому (тобто робив усе інше - виконував обов'язки головного архітектора, головного інженера та головного художника) скульптор Фідій, друг Перикла, який до того часу вже створив багато прекрасних скульптур та храмів.

Протягом фантастично короткого часу (адже не було тоді ні кранів, ні самоскидів!) греки побудували ансамбль Акрополю: парадний вхід Пропілеї (437- 432 pp. до н. е., архітектор Мнесікл), храм Ніке Аптерос (449 - 420 pp. до н. е., архітектор Каллікрат), головний храм Акрополя та Афін - Парфенон (447- 438 pp. до н. е., архітектори Іктін та Каллікрат), храм Ерехтейон (421- 406 pp. до н. е., архітектор невідомий).

Акрополь здіймався над усіма Афінами, силует Парфенону у давні часи можна було бачити з будь-якого кінця Аттики й навіть з островів. У дні свят на Акрополь прямували урочисті процесії афінян. Перед входом їх зустрічав маленький і витончений храм Ніке Аптерос - храм Безкрилої перемоги.

Найчастіше грецька богиня перемоги зображувалася з крилами. Цього ж разу її зробили безкрилою - щоб вона ніколи не змогла більш покинути Афіни і залишилася тут назавжди. Процесія минала величні Пропілеї - складну колонаду з п'ятьма проходами. Збоку, відокремлена стіною, знаходилася невеличка кімната, яку називають пінакотекою. Тут зберігалися картини, подаровані богині Афіні.

Про їхній зміст ми знаємо з давньогрецьких описів: це були міфологічні сюжети, що прославляли подвиги героїв та богів. Словом пінакотека, що буквально означає "сховище дощок" (адже картини тоді малювали фарбами на дошках), стали згодом називати картинну галерею. До речі, у Давній Греції було прийнято присвячувати й дарувати богам твори мистецтва, і безліч скульптур стояли вздовж дороги, а також на сходинках храмів.

Отже, пройшовши Пропілеї, процесія вступала на священну територію. Тут височіла бронзова статуя Афіни Промахос (Войовниці) - та сама, відлита Фідієм із перських трофеїв. До наших часів вона не збереглася - від неї залишився лише фрагмент п'єдесталу. За Войовницею було видно Ерехтейон - храм Афіни і Посейдона, побудований на місці суперечки цих богів за володіння Аттикою.

Храм не зовсім звичний для греків - асиметричний: усі три його портики розташовані на різних рівнях. В одному з них замість колон - фігури каріатид (жриць Артеміди). У цьому храмі знаходилася священна для греків дерев'яна статуя Афіни - Палладіум, яка, за легендою, сама звалилася з неба, У дворі Ерехтейона росла священна олива, подарована місту Афіною, а зі скелі било солоне джерело, що висік своїм тризубцем Посейдон.

І, нарешті, сам Парфенон - головний храм Акрополя. Парфенон, присвячений Афіні Парфенос, Афіні Цілительці, вражає ідеальною красою. Недарма будівництво його вважалося чудом - і через те, що вдалося завершити його так швидко, й через те, що велич та краса його сприймалися як наслідок втручання богині.

Будівля Парфенону за зовнішнім контуром оточена дорійською колонадою. Колони трохи звужені зверху, мають ледь помітно потовщену середню частину, й тому здаються легкими та пружними. Фронтон, карнизи, колони - з мармуру, а покрівля - з дерева. Фронтон та карнизи прикрашали численні статуї; вгорі, на висоті 12 метрів уздовж зовнішніх стін тягнувся іонічний фриз.

Вражає майстерність його творців: протягом усієї довжини фризу - а це близько 160 м - нема жодного повторення, й зображені там не тільки боги та герої, а й реальні афінські громадяни. Хто зі скульпторів працював над фризом, точно невідомо, але у його сюжетах, майстерності виконання відчувається вплив Фідія, який, очевидно, керував цією роботою. У храмі стояла ще одна статуя Афіни роботи Фідія.

Кістяк 12-метрової фігури був із дерева, руки, ноги та обличчя - з підфарбованої слонової кістки, а одяг - із золота різних відтінків (такі статуї, виконані зі слонової кістки та золота, називають хризоелефантінними). З цієї статуї було зроблено багато зменшених копій, і тільки завдяки їм ми можемо уявити її сьогодні, бо в V сторіччі н. е. Парфенон став церквою Богоматері, а статуя Афіни Парфенос роботи Фідія була перевезена у Константинополь, де й загубилася.

У наш час руїни Парфенону - символ людської культури й творчого генія. А також - символ руйнівного наступу цивілізації.

Після завоювання Греції турками у XV ст. храм перетворили на мечеть, до якої добудували мінарети, а потім використовували ще й як пороховий склад. Ерехтейон став гаремом турецького паші, храм Ніке Аптерос був розібраний, а з його каміння склали стіну бастіону. У 1687 р. у Парфенон поцілило ядро з венеціанського корабля. До того ж, коли венеціанці спробували зняти кілька скульптур Парфенону, то більшість розбили.

На початку XIX ст. англієць лорд Елджин виламав великі фрагменти фризу, зняв майже всі скульптури, що залишалися ще у Парфеноні, каріатиду з Ерехтейона, й вивіз ці шедеври з Греції. Тільки наприкінці XIX ст. після проголошення незалежності Греції розграбований Акрополь почали реставрувати. Як змогли, відновили його первинний вигляд, заново встановили храм Ніке Аптерос.

Рельєфи та скульптури з храмів Акрополя зараз знаходяться у Британському музеї, в Луарі та Музеї Акрополя (Афіни). Ті скульптури, що залишалися під відкритим небом, замінили копіями.

Архітектура грецьких храмів - взірець для архітекторів усіх часів, символ високого мистецтва. Недарма у багатьох країнах світу при проектуванні будівель для художніх музеїв обирали саме цю форму - форму античного храму. Так, наприклад, Музей мистецтв їм. О. Пушкіна в Москві повторює форму Ерехтейону, фасади античних храмів мають Британський музей у Лондоні, безліч музеїв, театрів, концертних залів по всьому світу.

Трагічною стає доля художника, який потрапив у жорна політичних інтриг, під приціл людської заздрості и злості. Так сталося з великим античним скульптором Фідіем. Він був другом Перикла, й поки Перикл був у силі, Фідій користався повагою й пошаною. Однак у Перикла була безліч ворогів - олігархій, котрі мріяли усунути його від влади. Вони довго чекали приводу для цього, і от, нарешті, привід знайшовся.

Будівництво на Акрополі велося на гроші, зібрані з громадян, і тому демос міг зажадати звіту про витрати. Хтось на ім'я Менон, один із підлеглих Фідія, підкуплений ворогами Перикла, привселюдно обвинуватив Фідія в крадіжці золота при спорудженні статуї Афіни (тієї, що стояла в храмі).

Ясно, що це обвинувачення було спрямовано і проти Перикла. Однак Перикл передбачав такий поворот подій і заздалегідь порадив своєму другові не закріплювати на статуї золотий одяг, щоб його можна було легко зняти й зважити. жити. Так і було зроблено. Зважування показало, що все Богото на місці, але тоді проти Фідія висунули нове обвинувачення, вже набагато серйозніше, як сказали б тепер, - політичне: на щиті Афіни у вигляді Дедала й Тесея Фідій зобразив себе і Перикла.

На щиті був зображений бій з амазонками, і лисий старий з каменем у піднятих руках дійсно мав обличчя Фідія, а чудовий красень, що бореться з амазонкою, мав дуже помітну подібність із Периклом, хоча спис закривав частину його обличчя. Саме того року позиції Перикла похитнулися: його не обрали стратегом, судили й оштрафували за святотатство. Фідія за вироком суду ув’язнили, а там згодом і отруїли, та ще й намагалися звинуватити у цьому Перикла.

Сам же Перикл у наступному році відновив свій вплив на громадян, був знову обраний стратегом, проте того ж poкy помер від чуми, страшна епідемія якої вибухнули в Греції. А що ж статуя, навколо якої кипіли такі пристрасті? Вона втрачена назавжди, Богиня-войовниця, богиня-цілителька безвісти зникла, заблукавши в лихих закрутах людської історії.


23.10.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!