Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Бухгалтерський облік: податок на додану вартість. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Бухгалтерський облік: податок на додану вартість. Реферат

Законодавчо-нормативна база. Платники. Об'єкт оподаткування. База оподаткування. Пільги. Ставки податку. Порядок обчислення податку. Порядок обчислення податкових зобов'язань. Порядок визначення податкового кредиту

Законодавчо-нормативна база

1. Закон України "Про ПДВ" від 03.04. 1997р. №168/97-ВР із змінами доповненнями.

2. Порядок заповнення податкової накладної. Затверджено наказом ДШ 30.05. 1997 р., № 165 із змінами та доповненнями.

3. Постанова КМУ від 02.04. 1998 р. №417 "Про затвердження Порядку внесення ПДВ до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України (із змінами і доповненнями), внесеними Постановою КМУ від 13.12. 2001р. № 1648.

4. Закон України "Про Державний бюджет України на 2002 р. " №2905 20.12. 2001р.

5. Постанова КМУ №21 від 10.01. 2002р. "Про міри по забезпеченню Державного бюджету України в 1 кварталі 2002 р. "

6. Наказ ДПАУ від 30.05. 97р. №166 "Про затвердження форми подат1 декларації та порядку її заповнення і надання " із змінами і доповненнями.

7. Наказ ДПАУ від 08.10. 1998р. №469 "Про затвердження змін до податкової накладної та змін і доповнень до порядків заповнення податі накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок на споживаєш, і вилучає до бюджету частину доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, робіт, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, робіт та послуг.

Платники

Платниками ПДВ є суб'єкти підприємницької діяльності, юридичні чи фізичні особи, або громадяни, а саме:

  • особи, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевис 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримуй від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митні к території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податі <] у разі, коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, І не підлягають оподаткуванню згідно із законодавством;
  • особи, що здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу за винятком фізичних осіб які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, установленої законодавством;
  • особи, які на митній території України надають послуги, пов'язані з транзитне пасажирів або вантажів через митну територію України;
  • особи, які надають послуги зв'язку і здійснюють консолідований облік доходів; витрат, пов'язаних з наданням таких послуг і отриманих (понесених) іншими особами.

Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

  • продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, у тому числі операції з, вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) і операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
  • ввезення (пересилання) товарів на митну територію України й отримання робіт, (послуг) що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, у тому числі операції по ввезенню (пересиланню) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
  • вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України й надання послуг (. виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Не є об'єктом оподаткування наступні операції:

  • випуск (емісія), розміщення в будь-які формі управління та продаж за кошти цінних паперів, що випущені в обіг суб'єктами підприємницької діяльності, НБУ, МФУ, органами місцевого самоврядування, включаючи приватизаційні та компенсаційні й, сертифікати; обмін зазначених цінних паперів на інші цінні папери; реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також і управлінням активами майна орендодавця (лізингодавця) - резидента у користування орендареві а (отримувачу) згідно з умовами договору оренди і його повернення орендодавцеві після закінчення дії такого договору;
  • надання послуг із страхування і перестрахування передбачених ЗУ "Про страхування", соціального й пенсійного страхування;
  • обіг валютних цінностей (в тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет НБУ та інші операції, пов'язані з випуском державних лотерей, виплатою грошових призів, продажем негашених поштових марок України, тощо;
  • надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, тощо;
  • надання оплата державних платних послуг, які надаються органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, обов'язковість отримання (надання) яких встановлена законодавством;
  • виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій та інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів; виплата дивідендів (роялті) у грошовій формі або у формі цінних паперів;
  • надання комісійних (брокерських) та дилерських послуг з торгівлі або управління цінними паперами на ринку цінних паперів України;
  • передача основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу;
  • продаж за компенсацію сукупних валових активів платника податку іншому платнику податку;
  • безоплатна передача у державну власність (чи комунальну) об'єктів власності, якщо такі операції здійснюються за рішенням КМУ, органів виконавчої влади;
  • надання позашкільним навчальним закладом слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;
  • надання уповноваженими банками послуг з довірчого управління фондами банківського управління відповідно до Закону України "Про внесення змін до ЗУ "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд".

Під продажем товарів у цілях оподаткування ПДВ розуміють будь - які он що здійснюються згідно з договорами: купівлі - продажу; міни; поставки; цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу прав власності товари за компенсацію незалежно від строків її надання або операції з безоплатним надання товарів.

Операції з передачі товарів, які не передбачають передачу права власності І товари інший особі, не належать до продажу, наприклад, в межах договорів: і (консигнації); поруки; доручення; схову (відповідального збереження); довірчого управління; оренди (лізингу), тощо.

Продаж послуг (робіт) включає будь-які операції цивільно-правового характеру надання послуг (результатів робіт) надання права на користування або розпорядку товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операцій з безоплатного надання послуг (робіт). Крім того, продаж послуг (результатів робіт) включає права на користування (або розпорядження) активами в межах договорів оренди (лізингу), продаж, ліцензування, передачі права на патент, торговий знак, та інше.

База оподаткування

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визнач; виходячи з їх договірної (контрактної) вартості з урахуванням акцизного ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) винятком ПДВ, що включається в ціну товарів (робіт, послуг). База оподаткування наведена на схемі 1:

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь - які суми коштів вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платником по, безпосередньо покупцем або через будь - яку третю особу у зв'язку з компенсації вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платні податку.

Особливості обчислення бази оподаткування залежать від того, які операції здійснюють господарські суб'єкти.

База оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але нижчої за звичайні ціни, у разі:

  • продажу товарів (робіт, послуг) без оплати коштами в межах бартерних операцій;
  • натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, які знаходяться в трудових відносинах із платниками податків;
  • передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для чого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат;І (обігу) і не підлягають амортизації;
  • продажу пов'язаній з продавцем особи чи суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстрований як платник ПДВ.

База оподаткування визначається з договірної (контрактної) вартості для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками, але не меншої від митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, страхування до пункту митного кордону України, та інших винагород, пов'язаних з ввезенням і вивезенням) таких товарів, для робіт, послуг, які виконуються (надаються),.. нерезидентами на митній території України; для робіт (послуг), які виконуються нерезидентами на митній території України.

Якщо коли після продажу товарів (робіт, послуг) відбувається будь-яка зміна компенсації за продаж товарів (робіт, послуг) або випадок повернення проданих товарів, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується згідно до зміни бази оподаткування.

Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається (крім випадку неповернення її відправнику протягом терміну позовної давності).

При продажі товарів, отриманих за договорами комісії (консигнації), поруки, доручення довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати продаж товарів без передання права власності на такі товари, то базою оподаткування є продажна вартість цих товарів як для комісіонера, так і для комітента.

При здійсненні операцій з продажу товарів (робіт, послуг), які не є об'єктом оподаткування, під забезпечення боргових зобов'язань, наданого у формі векселя, випущеного покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість товарів без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу векселя, (а за процентними векселями - збільшена на суму процентів).

При здійсненні ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника податку, безоплатної передачі особі не зареєстрованої платником ПДВ або переведення основних фондів до складу невиробничих, такі операції для цілей оподаткування розглядаються як продаж основних фондів за звичайними цінами, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше від їх балансової вартості.

Пільги

Звільняються від оподаткування операції з:

  • продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування у порядку і за переліком продуктів, установленими КМУ;
  • продажу (передплати) і доставки періодичних видань (друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва), продажу книжок, учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників вітчизняного виробництва;
  • надання (згідно з переліком КМУ) послуг з вищої, середньої, професійно-технічної і початкової освіти та послуг з виховання та освіти дітей будинками культури в сільський місцевості, дитячими музичними і художніми школами, школами мистецтв;
  • послуг з доставки пенсій і грошової допомоги населенню;
  • продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення, зареєстрованих встановленому законодавством порядку (у тому числі аптечними закладами);
  • надання послуг з охорони здоров'я згідно з переліком КМУ;
  • продажу путівок резидентам України на санаторно-курортне лікування й дітей у закладах за переліком КМУ;
  • надання послуг в межах норм, установлених КМУ: з утримання дітей в дошкільних закладах; школах-інтернатах; осіб в будинках для престарілих і інвалідів; харчування дітей у школах, ПТУ і громадян у закладах охорони здоров'я;
  • надання послуг держслужбами зайнятості та архівними установами України;
  • надання послуг з перевезення пасажирів пасажирським та автомобільним; транспортом у межах району по регульованим тарифам, за винятком опері надання пасажирського транспорту в оренду (прокат);
  • надання культових послуг релігійними організаціями за переліком КМУ;
  • надання послуг із поховання за переліком КМУ;
  • передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, безхазяйними, у розпорядження державних органів або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або продаж згідно із законодавством;
  • передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості незабудованої землі, у разі коли така передача дозволена згідно з положенні Земельного кодексу України;
  • безкоштовної передачі рухомого складу підприємством залізничного трансі іншим підприємствам залізничного транспорту державної форми власності згідно з, Порядком КМУ;
  • приватизації державного та комунального майна, житлового фонду, присадибних земельних ділянок і паїв відповідно до законодавства, також, продажу або переда1 власність новозбудованого житла фізичним особам для-його використання як місця проживання;
  • надання благодійної допомоги особам, визначеним ЗУ "Про оподаткування прибутку; підприємства";
  • оплати вартості фундаментальних досліджень і дослідницьке - конструктором робіт, які здійснюються за рахунок Держбюджету України;
  • продажу товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленої КМУ;
  • продажу товарів (робіт, послуг) громадськими організаціями інвалідів відповідно ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";
  • надання послуг в сільській місцевості з ремонту шкіл, дошкільних закладів, охорони здоров'я та ін. сільськогосподарськими товаровиробниками;
  • надання послуг із збирання та заготівлі окремих видів відходів за переліком КМУ.

Звільнені від оподаткування ще деякі господарські операції.

Ставки податку

Відповідно до ЗУ "Про податок на додану вартість" об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20%, за винятком операцій, звільнених від оподаткування й операцій, до яких застосовується нульова ставка.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

  • продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;
  • продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами території України, в тому числі надання послуг з туризму на території України, ш межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів і безготівкових розрахунків;
  • продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані її України у зонах митного контролю за порядком, встановленим КМУ;
  • надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів та вантажів за межами о кордону України;
  • продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності й господарювання.

Порядок обчислення податку

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду й сумою податкового кредиту звітного періоду, який сплачений або підлягає сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані матеріальні ресурси, основні фонди та нематеріальні активи.

Для визначення суми ПДВ застосовується формула:

База опод. х 20%

ПДВ = ---------- 100%

100%

Обчислений таким чином ПДВ додається до вільної або регульованої ціни для лямування ціни продажу. Це прямий метод розрахунку суми ПДВ. При наявності оподаткованих операцій з ПДВ застосовується зворотній метод обчислення:

Сума Реалізації х 20%

ПДВ=

120%

Порядок обчислення податкових зобов'язань

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно із Законом "Про податок на додану вартість".

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), які підлягають продажу, а в разі продажу їх за готівкові кошти - дата оприбуткування в касі платника податків;
  • або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення ба; (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що настала раніше:

  • або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - оформлення документа, який засвідчує факт їх отримання платником результатів робіт (послуг) при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата події, що відбулася першою:
  • або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, яка засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, який засвідчує факт надання робіт (послуг) нерезидентові;
  • або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, яка засвідчує отри, товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, засвідчує факт їх отримання.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі продажу товарів (робіт, п з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких кошті поточний рахунок платника податку, або дата отримання відповідної компенсації будь - якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні; (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг), або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з довгострокових контрактів є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракт

Попередня оплата (авансування) товарів, які згідно з договором підлягаю вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або ввезенню на миті " територію України не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.

Податкова накладна по ПДВ є первинним звітним податковим документом одночасно розрахунковим документом, що підтверджує виникнення податкової "' зобов'язання у платника податку в зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) та прав на податковий кредит у покупця в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язання, продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцеві копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені, складаються окремі податкової накладні. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку д а податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної служби України, та враховується у визначенні загальних податкових

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим у порядку, передбаченому Законом "Про податок на додану вартість".

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему пня, яка не передбачає сплати ПДВ, або передбачає його сплату в іншому v, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання тої накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства з інвестиціями, які звільнені від сплати ПДВ.

Порядок заповнення податкової накладної, затверджено Наказом ДПАУ від 5.97 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її надання " із змінами й доповненнями,

Податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

  • податковий номер; дату виписування податкової накладної;
  • назву юридичної особи або ПІБ фізичної особи, зареєстрованої, як платник ПДВ;
  • податковий номер платника податку (продавця, покупця); місце розташування податку;
  • опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);повну назву одержувача;
  • ціну продажу без урахування податку;
  • ставку податку і відповідну суму податку у цифровому значенні;
  • загальну суму коштів, які підлягають сплаті з урахуванням податку.

У разі звільнення від оподаткування, у податковій накладній робиться запис без ПДВ.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної, покупець має право до кінця поточного податкового періоду звернутись з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцем знаходженням. Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми ПДВ. Податкова накладна не виписується:

  • якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не перевищує 20 гривень;
  • у разі продажу транспортних квитків;
  • при виписуванні готельних рахунків;
  • у разі ввезення (імпортування) товарів.

При цьому документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, товарний чек, іншій розрахунковий документ.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, що ввозять (пересилають) товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

Податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) дорівнює календарному місяцю.

У разі коли за результатами звітного періоду сума ПДВ, має значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України. Податкове відшкодування - це бюджетне відшкодування сум підлягає поверненню платнику ПДВ з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджету відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платі цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податі декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до неп оплати (погашення) будь - якими банківськими установами. Суми, не відшкодованої платнику податку протягом встановленого законодавством строку вважають бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховують, проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України встановленої на момент її виникнення.

Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодувань податку на додану вартість. За умови повного розрахунку щодо бюджет відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодованих бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.

Особи, що підпадають під визначення платників податку на додану вартість зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової: служби за місцем їх знаходження. Форма заяви про реєстрацію встановлюється центральним органом державної податкової служби України. Якщо особа, що підпадає під визначення платника податку, у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), меншими ніж 3600 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважає за доцільне зареєструватись як платник податок така реєстрація здійснюється за її заявою.

Платники податку несуть відповідальні за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. У разі відмови продавця у видачі покупцеві податкової накладної продавець зобов'язаний зменшити суму податкового кредит поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при продажу товару (робіт, послуг). Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійсниш органи державної податкової служби, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України митні органи в порядку, узгодженому з центральним органом державної податкової служби України.

Порядок внесення податку на додану вартість до бюджету при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України встановлюється Кабінетом" Міністрів України. Відповідальність платників податку за порушення порядку та строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітності, а також оскарження рішень податкових органів визначаються законом з цих питань

Платники податку повинні вести окремий облік з продажу і придбання цій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% і звільнених від га операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат обігу) або не підлягає амортизації, а також ввізних (імпортних) і. експортних) операцій. Зазначений облік ведеться у спеціальних книгах, і порядок заповнення яких установлені наказом ДПАУ від 30.05. 97р. № 166 Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і надання " із змінами і доповненнями

Для обліку операцій продажу товарів (робіт, послуг) платник податку повинен Книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг), належним чином керованою, прошнурованою та зареєстрованою в ДПІ по місцю реєстрації податку.

Для продажу товарів (робіт, послуг) продавець веде в Книзі продажу на час податкових зобов'язань. Книга продажу товарів (робіт, послуг) містить порядок обліку операцій по продажу та визначає основу для можливості віднесення до податкових зобов'язань сум ПДВ, нарахованих в складі ціни покупцю в обліковому зв'язку з продажу товарів (робіт, послуг), як власного виробництва, так і; для подальшого продажу.

Для платників податку кінцеві суми податкових зобов'язань за звітний податковий період визначаються шляхом підсумку щоденно зареєстрованих операцій за місяць або квартал.

Порядок визначення податкового кредиту

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити. податкове зобов'язання звітного періоду.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не включаються до податкового періоду суми:

  • у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, тоді суми податку, мені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат не включаються до податкового кредиту, а відносяться, відповідно, до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних виробничих фондів та нематеріальних активів;
  • у разі, коли платник податку придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку із таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел;
  • у разі, якщо витрати по сплаті податку не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом;
  • у разі, коли товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається тільки частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит як і при обчисленні податкового зобов'язання, вважається дата здійснення першої з подій:

  • або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (робіт, дата виписки рахунку (чека);
  • або дата отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платі податку товарів (робіт, послуг).

Особливості виникнення права платника податку на податковий кредит окремих операцій:

  • для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати по) по податкових зобов'язаннях;
  • для бартерних (товарообмінних) операцій - дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбувалася після першої з подій: відвантаження або оприбуткування;
  • для довгострокових контрактів - дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.

Особливістю оподаткування операцій при ввезені (пересиланні) товарів на митну територію України є можливість оформлення за власним бажанням платник! податку податкового зобов'язання простим векселем.

Сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому: вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за податкового періоду, в якому вексель погашено.

У наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку,

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель - шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного При цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулось таке погашення, та не включаються до складу його податкових зобов'язань.

Порядок оформлення податкового векселя не поширюється на операції звезення (пересилання) на митну територію України підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, які відносяться до товарних груп 1-24 гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій

Згідно Закону України ст. 48 "Про Державний бюджет України на 2002 р. " заборонено здійснення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, в тому числі взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах за винятком операцій пов'язаних державним боргом України.

Крім того, згідно Постанови КМУ №21 від 10.01. 2002р. "Про міри по забезпеченню виконання Державного бюджету України в 1 кварталі 2002 р". видача податкового векселя на суму ПДВ можлива для імпортерів, які мають право на відшкодування ПДВ з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, та при одночасному ввозі товарів за прямими договорами для власних виробничих потреб.

При ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України застосовується два методи розрахунку з бюджетом:

  • Зі сплатою ПДВ при митному оформленні товарів.
  • З відстрочкою сплати ПДВ шляхом виставлення простого податкового векселя на суму податкових зобов'язань платника по кожній вантажно-митній декларації окремо.

Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України

Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

  • а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;
  • б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну якого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.

У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку.

При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною Законом "Про податок на додану вартість ". Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 2 закону України "Про податок на додану вартість", Ідо має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті).

До обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт не включаються майнові добровільні пожертвування на користь нерезидентів, майнові внески для ведення спільної діяльності з нерезидентом за межами України, майнові внески, що повертаються іноземному інвестору, а також інші операції з майном, вартість якого не відноситься до складу валових витрат, або не підлягає амортизації у особи, яка оподатковується податком на прибуток підприємств.

Експортне відшкодування надається протягом ЗО календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування. У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період. Відповідальність платників податку за недостовірність розрахунку експортного бюджетного відшкодування встановлюється Законом "Про податок на додану вартість".

У разі коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя. За добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у декларації.

Причини перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями з ПДВ:

  • Реалізація товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою ПДВ (експортні операції);
  • Придбання основних засобів, що підлягають амортизації;
  • Придбання запасів виробничого призначення у значній кількості;
  • Продаж товарів (робіт, послуг) за цінами, нижчими за ціну придбання.


15.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!