Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Методика судово-бухгалтерської експертизи. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Методика судово-бухгалтерської експертизи. Реферат

Сутність поняття цінні папери та необхідність експертизи операцій пов’язаних з цінними паперами. Особливості обліку операцій з цінними паперами та інформація з якою працює експерт-бухгалтер. Особливості оформлення висновків як результат проведення експертизи

Потреба у дослідженнях судово-бухгалтерської експертизи операцій з цінними паперами виникає у правоохоронних органах у випадках розслідування правопорушень, пов'язаних з протиправними діями. Такими діями є придбання цінних паперів з порушенням нормативних актів у oci6, які не мають ліцензії на їх реалізацію, не виплату дивідендів власникам акцій, розрахунки за векселями з порушенням податкового законодавства тощо.

Застосовуючи методичні прийоми документалістики судово-бухгалтерська експертиза досліджує операції, які мають відхилення від діючого законодавства та нормативно-правових актів.

Завданням експертизи цінних паперів є перевірка їх обігу (випуску, користування), збереження, правильності нарахування дивідендів, відсотків їх користувачам.

Об'єктом експертизи є наступні види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх і місцевих позик, облігації підприємств, білети державного казначейства, ощадні сертифікати, векселі.

Експерт-бухгалтер перевіряє наявність обов'язкових реквізитів в акціях, щоб попередити навмисну їх фальсифікацію. До обов'язкових реквізитів відносять: фірмове найменування акціонерного товариства і його місцезнаходження, найменування цінного паперу — "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного капіталу акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються, термін виплати дивідендів і підпис голови правління акціонерного товариства чи іншої уповноваженої на це особи, печатка акціонерного товариства.

Сутність поняття цінні папери та необхідність експертизи операцій пов’язаних з цінними паперами

Цінні папери — це грошові документи, що застосовуються в комерційній i фінансово-господарській діяльності підприємствами, підприємцями й окремими громадянами. Виготовлення i використання цінних паперів у підприємницькій діяльності регулюється Законом України "Про цінні папери i фондову біржу", нормативними актами, виданими урядом України, Національним банком України, Міністерством фінансів України i Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Права й обов'язки за цінними паперами виникають з моменту передачі їх емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю), чи його уповноваженій особі.

Цінними паперами засвідчується право володіння або відносини позики, визначаються взаємовідносини між особою, що їх випустила, та їх власником i передбачається, як правило, виплата доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Вони можуть бути іменними чи на пред'явника. Іменні передаються у володіння повним індосаментом, тобто передатним записом, що засвідчує перехід прав на цінний папір до іншої особи. Цінні папери на пред'явника мають вільний обіг і використовуються для розрахунків і як застава для забезпечення платежів і кредитів. Втрачені іменні цінні папери відновлюються державними органами, підприємствами, установами й організаціями, що їх випустили.

Юридичні особи, що випускають цінні папери від свого імені і приймають на себе виконання зобов'язань, що випливають з умов їхнього випуску, називаються емітентами.

Акція — це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому і право на участь у його управлінні. Акції надають право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції бувають іменні і на пред'явника, привілейовані і прості. Громадяни можуть бути власниками іменних акцій, обіг, яких фіксується в книзі реєстрації акцій, що веде товариство. У книзі відображають інформацію про кожну іменну акцію, включаючи дані про власника, час придбання акцій, а також акціях у кожного з акціонерів.

Досвід свідчить, що придбання різних видів акцій, їх облік та одержання дивідендів чи відсотків від них, викликає порушення нормативних актів, які досліджуються правоохоронними органами за участю експерта-бухгалтера.

За акціями на пред'явника в книзі реєструють тільки їх загальну кількість.

Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості щорічно виплачуваними дивідендами. Виплата здійснюється в розмірі, зазначеному в акції, незалежно від отриманого товариством прибутку за рік. У тому випадку, коли прибутку відповідного року недостатньо, дивіденди за привілейованими акціями виплачують за рахунок резервного фонду.

Якщо розмір дивідендів, що належать акціонерам за простими акціями, перевищує розмір дивідендів за привілейованими, власникам останніх здійснюється доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Привілейовані акції не можуть випускатися на суму, що перевищує 10% статутного капіталу акціонерного товариства. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.

Розрізняють такі види вартості акцій.

Номінальна — це вартість, зазначена на самій акції. Вона має винятково інформативний характер, указуючи розмір пайового капіталу акціонера. Коли акціонерне товариство проводить підписку на акції (тобто первинний продаж акцій), їх продають за емісійною вартістю, що залежить від популярності акцій серед населення. Чим вище попит на акції, тим більше їхня емісійна вартість. Продані акціонерним товариством акції надалі можна обмінювати на інші або продавати, але вже за курсовою вартістю.

Курсова — це вартість акції на визначений момент часу, за якою її можна купити чи продати. Вона залежить від успіху діяльності акціонерного товариства. Реальна вартість акції на певну дату дорівнює вартості акціонерного товариства, поділеної на кількість випущених акцій.

Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів, що повинний містити такі основні реквізити:

  • порядковий номер акції, за якою виплачують дивіденди,
  • найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.

Власник акції одержує щорічний прибуток у формі дивідендів. Джерело цих прибутків — загальний прибуток акціонерного товариства, що частково йде на розширення діяльності самого товариства, а частково — на виплату дивідендів акціонерам. Коли справи акціонерного товариства йдуть добре, дивіденди підвищуються, попит на акції збільшується, відповідно росте їх курсова вартість. Акція є непідробленим цінним папером. Якщо акція належить декільком особам, то усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника. Прибутковість і надійність акцій визначаються розміром дивідендів і зростанням курсової вартості акцій.

Дивіденди — це частина прибутку акціонерного товариства, яка виплачується акціонерам відповідно до кількості акцій, якими вони володіють. Розмір дивідендів щорічно визначають на зборах акціонерів і вказують у відсотках від номінальної вартості. Дивіденди за акціями виплачують грошима, чи новими акціями. Залежно від встановленої акціонерним товариством періодичності, дивіденди виплачуються раз на рік, на півріччя або квартал. Вкладення грошей в акції компаній, що пропонують швидкі і високі прибутки, пов'язано з підвищеним ризиком. Існує наступна залежність: чим вище прибуток обіцяють за акціями, тим менша їх надійність. В основному це стосується компаній, що займаються одним видом діяльності.

Невдача в цій сфері може привести до їх банкрутства. Акції інших акціонерних товариств дають не такий великий, але надійний і стабільний прибуток протягом багатьох років. Це товариства, що вкладають кошти в кілька об'єктів. Невдача в одному з напрямків діяльності не може значно вплинути на прибуток товариства і його акціонерів завдяки успіхам в інших сферах.

Акції виплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, також і в іноземній валюті або шляхом передачі майна. Незалежно від форми зробленого внеску вартість акції виражають у гривнях. Підприємства, установи й організації можуть придбати акції за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків і відсотків за банківськими кредитами. Акції можуть видаватися одержувачу (покупцю) тільки після повної виплати їх вартості.

Акціонерне товариство може викуповувати в акціонера належні йому акції для наступного їх перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників чи анулювання. Ці акції реалізують чи анулюють у термін до одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів здійснюються без обліку придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Особливості обліку операцій з цінними паперами та інформація з якою працює експерт-бухгалтер

Облік операцій з акціями регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 "Прибуток на акцію", затвердженим Міністерством фінансів України, яке є нормативним актом для експертизи.

Облігація — це цінний папір, що засвідчує придбання її власником і підтверджує зобов'язанням компенсувати її номінальну вартість у передбачений термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску). Облігації усіх видів поширюються серед підприємств i громадян на добровільних підставах. Номінальну вартість облігацій встановлюють при випуску їх аналогічно акціям.

Випускають облігації наступних видів: внутрішніх і місцевих позик та підприємств. Облігації підприємств випускають підприємства вcix форм власності без права участі в управлінні ними. Облігації випускають іменними i на пред'явника, відсотковими i безвідсотковими (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом o6iry. Облігації внутрішніх i місцевих позик випускають на пред'явника. Обов'язковим рекв1'зитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг), під який вони випускаються.

Експерт-бухгалтер перевіряє наступні реквізити облігацій підприємства: найменування цінного паперу — "облігація", фірмове найменування i місце знаходження емітента облігацій; фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації); номінальну вартість облігації; терміни погашення, poзмip i терміни виплати відсотків (для відсоткових облігацій); місце i дату випуску, а також cepiю i номер облігації; підпис керівника чи емітента уповноваженої на це особи, печатка емітента. Kpiм основної частини до облігації може додаватися купонний лист на виплату відсотків, що містить наступи дані:

  • порядковий номер,
  • найменування емітента,
  • piк виплати відсотків.

Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступним вільним o6iroм (крім безвідсоткових), повинні містити купонний лист.

Облігації ycix видів громадяни купують тільки за рахунок власних коштів, підприємства — за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після виплати податків i відсотків за банківськими кредитами. Облігації оплачують у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, — в іноземній валюті.

Незалежно від виду валюти, якою зроблена оплата, їх вартість виражають у гривнях. Доход за облігаціями ycix видів виплачується відповідно до умов їх випуску. За облігаціями цільових позик (безвідсоткових облігаціях) прибуток не виплачується. Власнику такої облігації надається право на придбання відповідних товарів чи послуг, під які випущені позики. Якщо ціна товару до моменту його придбання буде перевищувати вартість облігації, при одержані дешевого товару йому повертають різницю між вартістю облігації i ціною товару.

За облігаціями підприємств доходи виплачують за рахунок коштів, що залишилися після розрахунків з бюджетом i виплати інших обов'язкових платежів. У випадку невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання з виплати доходів за відсотковими облігаціями, надання права придбання відповідних товарів або послуг за безвідсотковими (цільовими) облігаціями чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений термін відповідні суми стягуються в примусовому порядку судом на підставі висновків експертизи з цих питань.

Кошти від реалізації облігацій внутрішніх i місцевих позик направляються відповідно в бюджети i позабюджетні фонди місцевих Рад народних депутатів, кошти від розміщення облігацій підприємств — на цілі визначені при їх випуску.

При проведенні експертизи за допомогою документальних i розрахунково-аналітичних методичних прийомів перевіряють не тільки дотримання порядку випуску облігацій, але i витрати на випуск i доходи, їх розподіл відповідно до умов випуску цінних паперів.

Зобов'язання Державного казначейства України (казначейські білети) — це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються винятково на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками коштів у бюджет i надають право на одержання фінансового доходу (прибутку). Зобов'язання Державного казначейства випускають наступних видів:

  • довгострокові (від 5 до 10 років);
  • середньострокові (від 1 до 5 poків);
  • короткострокові (до одного року).

Виплата доходу за зобов'язаннями Державного казначейства i погашення їх здійснюється відповідно до умов випуску, затвердженими за довго- i середньостроковими — Урядом України, короткостроковими — Міністерством фінансів України.

Ощадний сертифікат (від лат. certus — правильно i faciore — робити) — це письмове свідоцтво про депонування коштів, що засвідчує право вкладника на одержання після встановленого терміну депозиту i відсотків за ним. Видаються вони як термінові (під визначений договірний відсоток на певний строк чи до запитання, iмeннi i на пред'явника).

Іменні сертифікати поверненню не підлягають, а продаж їх (відчуження) іншим особам є недійсним.

Під час експертизи перевіряють наявність в ощадних сертифікатах наступних реквізитів:

  • найменування цінних паперів — "ощадний сертифікат";
  • найменування банку, що випустив сертифікат, його місцезнаходження;
  • порядкового номера сертифіката;
  • дати його випуску;
  • суми депозиту;
  • терміну вилучення внеску (для термінового сертифіката);
  • найменування iмeнi власника сертифіката (для iмeннoгo сертифіката);
  • підпису керівника банку чи іншої уповноваженої на це особи;
  • печатки банку.

Якщо підприємства i громадяни купують сертифікати за рахунок власних коштів, то дохід за ощадними сертифікатами виплачується при пред'явленні їх для оплати в банк, що їх випустив. У випадку, коли власник сертифіката вимагає повернення депонованих коштів, йому виплачується знижений відсоток, рівень якого визначають на договірних умовах при внесенні депозиту.

Інформаційною базою для експертного дослідження акцій, облігацій внутрішніх i місцевих позик, облігацій підприємств, казначейських білетів держави й ощадних сертифікатів є бухгалтерський облік, звітність про o6iг цінних паперів. Бухгалтерський облік їх здійснюється на позабалансовому рахунку 08 "Бланки суворої звітності за номінальною вартістю. Переміщення бланків відображають в обліку на підставі прибутково-видаткових документів. Списують ці бланки з забалансового обліку одночасно з записами про реалізацію цінних паперів. Експерти перевіряють ведення обліку цінних паперів на забалансовому рахунку за їх видами i місцями збереження, матеріально відповідальними особами, а також забезпечення їх зберігання.

Бухгалтерський облік o6iгy залучених коштів, отриманих у результаті випуску акцій i облігацій підприємств, здійснюється на субрахунку 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті" i субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений". Kpiм того, застосовується субрахунок 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті".

На субрахунку 601 "Короткострокові кредити банків у нац1ональн1й валюті" ведеться облік o6iгy коштів, залучених на строк до одного року, на субрахунку 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті-облік залучених коштів на строк понад один piк. Аналітичний облік на цих субрахунках здійснюється за видами випущених цінних паперів, позикодавцям i термінам погашення позик.

На рахунку 441 "Прибуток нерозподілений" ведеться облік використання кредиту банків, а також коштів, тимчасово залучених підприємством у формі додаткових фінансових pecypciв, що погашають (викуповують) за рахунок коштів, що надходять у розпорядження трудових колективів.

Надходження коштів від випуску акцій i облігацій підприємства відображають в обліку на дебеті рахунків коштів чи розрахунків з оплати праці - кредиті субрахунку 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті". Одночасно суми від випуску акцій i облігацій підприємства, спрямовані на утворення джерела фінансування заходів щодо виробничого розвитку підприємства, або соціального розвитку колективу.

Погашення (викуп) акцій i облігацій підприємства експерт перевіряє на дебеті субрахунку 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті" i кредиті субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", а також за дебетом субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений".

Контроль витрат, пов'язаних з випуском акцій i облігацій підприємства (придбання бланків цінних паперів у банку, виплата комісійної винагороди банку за розповсюдження цінних паперів та ін.), проводиться за дебетом субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений".

Особливості оформлення висновків як результат проведення експертизи

Узагальнення i реалізація результатів дослідження судово-бухгалтерською експертизою операцій з цінними паперами не мають істотних відмінностей від інших експертиз але великий обсяг документів потребує ретельного вивчення кожного, що в свою чергу може займати багато часу. Отже, для того щоб експерт-бухгалтер отримав повний і документально підтверджений висновок він повинен звернути свою увагу на такі особливості цього процесу.

Експерту під час досліджень цінних паперів необхідно виходити з того, що викладений порядок бухгалтерського обліку цінних паперів (крім векселів) не поширюється на спільні підприємства з іноземним каталогом, міжнародні об'єднання й організація за участю юридичних oci6 i громадян, акціонерів об'єднання i товариства з обмеженою відповідальністю, що створюються в Україні. Для цих суб'єктів діють iншi методики обліку i контролю o6iгy i збереження, а також проведення операцій з використанням цінних паперів.

При проведенні експертизи необхідно мати на увазі що коли підприємство відображає в обліку реалізацію продукції (тoвapiв, poбiт, послуг) за часом пред'явлення розрахункових документів покупцям (замовникам), то при одержанні векселів за реалізовану продукцію робиться запис на дебеті рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" i кредиті рахунку 36 "Розрахунки з покупцями i замовниками". Аналогічно в бухгалтерському обліку роблять записи, пов'язані з одержанням векселів на забезпечення оплати інших вид1в дебіторської заборгованості. В мipy погашення заборгованості, забезпеченої векселями, здійснюються записи по кредиту рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" i дебету рахунків грошових коштів.

Перевіряючи заборгованість за розрахунками з постачальниками, підрядниками й іншими кредиторами, забезпечену векселями, вивчають записи по кожному виданому векселю. Варто мати на увазі, що при видачі векселів робиться запис за кредитом рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" у кореспонденції з рахунками 63 "Розрахунки з постачальниками i підрядниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами" та іншими рахунками обліку розрахунків з видачі цінних паперів. Погашення заборгованості, забезпечене виданими векселями, відображають на рахунках грошових коштів.

Оперативний контроль за платежами, забезпеченими одержаними i виданими векселями, здійснюється за термінами погашення заборгованості, закладеними в пам'ять ПЕОМ або на спеціальних картках.

Облік бланків векселів i зберігання здійснюється аналогічно іншим цінним паперам.

Експертиза фінансових операцій з використанням векселів проводиться відповідно до законодавства України, а також Міжнародним вексельним законодавством. Сукупність юридичних норм, що регулюють правові відносини за векселями, утворює вексельне право, яким визначається форма векселя, порядок його пред'явлення, оплати, o6iry, права та обов'язки сторін i вci інші вексельні правовідносини. Вексель повинен мати такі обов'язкові реквізити:

  • вексельну мітку — найменування "Вексель" у тексті документа;
  • безумовний наказ або зобов'язання виплатити конкретну суму;
  • найменування ремітента (розпорядження про виплату у визначений термін зазначеної суми третій oco6i);
  • дату i місце складання документа;
  • підпис векселедавця.

Отже, результатом роботи експерта є висновок який він складає на підставі документів одержаних під час перевірки.

Висновок. Таким чином, судово-бухгалтерська експертиза операцій з цінними паперами виявляє розмір збитків, завданих суб'єктам господарювання і населенню від порушення нормативно-правових актів, відповідальних ociб за них та складає пропозиції до попередження у майбутньому відповідних недоліків у правовідносинах.

Досвід свідчить, що придбання різних видів акцій, їх облік та одержання дивідендів чи відсотків від них, викликає порушення нормативних актів, які досліджуються правоохоронними органами за участю експерта-бухгалтера.

Існує багато різних видів зловживань під час купівлі та продажу цінних паперів, що супроводжується збагаченням нечесним способом одних суб'єктів та втрачанням власних коштів іншими особами.

Отже, експерту необхідно виявити подібні зловживання і сформувавши доказову базу скласти відповідний висновок.

Література

  1. Рудницький З. С., Бруханський Р. Ф., Хсліин П. Я. "Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень" -К. КНЕУ, 2001.
  2. Белуха Н. Т. Судебно-бухгалтерская экспертиза. -М.:Дело, 1993. -269 с.
  3. Камлик М. Ы. Судова бухгалтерія. -К.:Атіка, 2000. -355с.
  4. Савченко Л. І. Судово-бухгалтерська експертиза: Опорний конспект лекцій. -К.:КНЕУ, 2001. -166с.
  5. Усач Б. Ф. та ін. Аудит та судово бухгалтерська експертиза. -Львів, Каменяр, 1998. -134с.


11.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!