Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Порядок подання термінових донесень та матеріалів ревізій правоохоронним органам. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Порядок подання термінових донесень та матеріалів ревізій правоохоронним органам. Реферат

Загальні питання направлення матеріалів ревізій правоохоронним органам. Порядок передачі матеріалів ревізій правоохоронним органам, що проводяться за їх поданням. Порядок передачі ревізійних матеріалів правоохоронним органам щодо порушень бюджетного законодавства. Основні напрями підвищення ефективності контролю і ревізій фінансово-господарської діяльності на підприємствах

1. Загальні питання направлення матеріалів ревізій правоохоронним органам. Слідчому органу, що призначив ревізію, направляються відповідні документи, що підтверджують викритті ревізією факти недостач та інші порушення діючого законодавства. Матеріали ревізії слідчим органам передаються разом із листом, у якому в узагальненому вигляді вказуються виявлені ревізорами зловживання, розмір нанесеної шкоди та особи, відповідальні за неї.

Разом з листом та актом ревізії передаються:

  • оригінали документів (підробні, сфальсифіковані, повноцінні, що служили засобами крадіжок, та ін.);
  • проміжні акти ревізій і перевірок, матеріали інвентаризації, якщо при її проведенні в процесі ревізії виявлені недостачі або лишки;
  • пояснення посадових і матеріально відповідальних осіб за актом ревізії або перевірки;
  • висновки ревізорів щодо пояснень посадових та матеріально відповідальних осіб у разі спростування ними наведених в акті ревізії фактів.

Усі додатки до листа потрібно вказати в описі, із зазначенням найменування кожного документа, і пронумерувати. Копії документів, що додаються до акта, повинні бути належним чином завірені.

Крім того, до листа додаються надані ревізору посадовими та матеріально відповідальними особами всі виправдовуючі документи, які ревізор і бухгалтерія підприємства не прийняли до зменшення встановленої недостачі, і висновки ревізора, чому ці документи не можуть бути враховані до обліку. При цьому в справах контрольно-ревізійного органу повинні бути залишені: акт ревізії, копії пояснень відповідних відповідальних осіб та копії всіх документів, що підтверджують наведені в акті ревізії порушення та зловживання.

Якщо внаслідок незаконних дій посадових та матеріально відповідальних осіб підприємству нанесено матеріальні збитки, то поряд із направленням матеріалів ревізії слідчим органам керівник обревізованого господарства зобов’язаний подати відповідний позов про відшкодування заподіяних збитків.

Передаючи в слідчі органи матеріали ревізії, якими виявлені зловживання, працівники контрольно-ревізійного апарату зобов’язані поставити питання перед ініціатором ревізії про визнання потерпілого підприємства як цивільного позивача.

2. Порядок передачі матеріалів ревізій правоохоронним органам, що проводяться за їх поданням. З метою підвищення ефективності боротьби зі зловживаннями і правопорушеннями важливе значення мають чіткі взаємовідносини підрозділів державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними. У зв’язку з цим при проведенні ревізій і перевірок за поданням правоохоронних органів необхідно керуватись Інструкцією про порядок проведення ревізій і перевірок за поданням правоохоронних органів, яка затверджена Головним контрольно-ревізійним управлінням України від 31.03. 98. При цьому визначається порядок порушення кримінальних справ і передача матеріалів ревізій і перевірок правоохоронним органам.

Кримінальні справи за виявленими фактами фінансових правопорушень можуть порушуватись щодо винних осіб згідно зі статтями 80-3 "Порушення законодавства про бюджетну систему України", 80-4 "Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку", 84 "Розкрадання державного або колективного майна шляхом привласнення, розтрати або зловживання посадовим становищем, 148-2 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів" Кримінально-процесуального кодексу України.

Кримінальну відповідальність також передбачено за шахрайство з фінансовими ресурсами (стаття 148-5 КК України), за службовий підлог (стаття 172 КПК України), за пошкодження документів (стаття 193 КК України).

Матеріали ревізії (перевірки), ініційованої правоохоронним органом, передаються йому в строк не пізніше 20-денного терміну після її завершення та складання акта. Основний та проміжний акти з усіма додатками передаються в перших примірниках.

Передача матеріалів ревізії (перевірки) проводиться офіційно через канцелярію правоохоронного органу з обов’язковою відміткою дати і вхідного номера на другому примірнику супровідного листа (заяви) органу державної контрольно-ревізійної служби. Допускається передача ревізійних матеріалів правоохоронним органам, рекомендованим поштовим відправленням. Передача їх у руки службовим особам правоохоронних органів, навіть під розписку, забороняється.

Матеріали, які передаються до слідчих органів, повинні містити: супроводжувальний лист (у якому викладено суть порушень, зловживань, які закони порушені, розмір заподіяних збитків, названі посадові особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність та матеріально відповідальні особи); акт ревізії (перший примірник); оригінали документів або їх копії, які підтверджують факти виявлених зловживань, якщо рішення про вилучення оригіналів документів після закінчення ревізії не прийнято правоохоронними органами; пояснення осіб, діяльність яких перевірена, а також інших осіб, які мають значення для перевірки обставин скоєння зловживань; висновки ревізуючих за поясненнями службових осіб при наявності їх заперечень за актом.

Усі додатки до супровідного листа (заяви) перераховуються в описі. Матеріали ревізії (перевірки), які передаються правоохоронним органам, нумеруються по аркушах. В описі вказуються: порядковий номер, повна назва документа, його дата і номер, кількість аркушів та їх загальна кількість цифрами і прописом. Опис підписується службовою особою органу державної контрольно-ревізійної служби, та ставиться дата його складання.

У справах органу державної контрольно-ревізійної служби залишаються інші примірники актів та матеріалів ревізії (перевірки), які передані правоохоронному органу.

За статтею 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язані приймати заяви органів державної контрольно-ревізійної служби про виявлені правопорушення та інші зловживання. За цією заявою правоохоронний орган зобов’язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

  • порушити кримінальну справу;
  • відмовити в порушенні кримінальної справи;
  • направити заяву за належністю.

Якщо необхідно перевірити заяву до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється слідчим або органом дізнання в строк не більше 10 днів шляхом отримання пояснень від службових осіб чи окремих громадян або вимагання необхідних документів.

При відсутності підстав до порушення кримінальної справи за матеріалами ревізії (перевірки) відповідно до статті 99 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою, а суд ухвалою, відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють орган державної контрольно-ревізійної служби.

У разі закриття кримінальної справи за матеріалами ревізії (перевірки), проведеної органом державної контрольно-ревізійної служби, слідчим або органом дізнання, відповідно до статті 214 КПК України, копія постанови про закриття кримінальної справи надсилається прокуророві. Органу державної контрольно-ревізійної служби (заявнику) надсилається письмове повідомлення із зазначенням підстав закриття справи або копія постанови про закриття справи.

У випадку припинення кримінальної справи за матеріалами ревізій (перевірок), якими виявлені збитки, правоохоронними органами вживаються заходи через органи прокуратури (стаття 20 Закону України "Про прокуратуру") щодо пред’явлення позовів до винних осіб.

Контрольно-ревізійні підрозділи повинні щоквартально проводити взаємозвірки з правоохоронними органами за переданими їм матеріалами ревізій (перевірок).

Такий же порядок повинен дотримуватись при передачі на розгляд правоохоронних органів матеріалів ревізій (перевірок), проведених органами державної контрольно-ревізійної служби за власною ініціативою, дорученнями органів влади та в інших випадках.

3. Порядок передачі ревізійних матеріалів правоохоронним органам щодо порушень бюджетного законодавства. У випадках виявлення фактів порушень бюджетного законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність, посадові особи органів Державної контрольно-ревізійної служби на підставі статті 12 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" зобов’язані передати ревізійні матеріали до правоохоронних органів.

Для передачі матеріалів ревізії (перевірки) готується супровідний лист, у якому в обов’язковому порядку повинно бути висвітлено:

  • коли, ким і за який період проводилась ревізія (перевірка);
  • обставини та характер виявлених порушень бюджетного законодавства; які вимоги чинного законодавства порушено (назва, дата, номер, ким затверджено) і хто відповідальний за це порушення;
  • у яких сумах надходили бюджетні кошти (в розрізі звітних періодів), куди, в якій сумі і за чиєю вказівкою вони були неправомірно використанні;
  • на яку суму заподіяно збитки державному чи місцевому бюджетам;
  • чи приховано в бухгалтерському або складському обліку нецільове використання бюджетних коштів;
  • чи проводились перевірки порядку ведення бухгалтерського обліку на цьому підприємстві, в установі, організації; ким конкретно та їх результат.

У складі матеріалів, що передаються за наслідками ревізій чи перевірок у правоохоронні органи, повинні бути такі документи:

  • оригінал акта ревізії (перевірки) з додатками, на які є посилання в ньому;
  • пояснення або заперечення посадових чи матеріально посадових осіб підприємств, установ чи організацій, які перевірялись, та інших осіб щодо обставин порушення (якщо такі пояснення подані) і висновки посадових осіб ДКРС щодо таких пояснень, заперечень;
  • копію термінового повідомлення до правоохоронного органу про доцільність вилучення розпорядчих або первинних документів (якщо в ході ревізії чи перевірки перевіряючими тимчасово вилучалися документи, у зв’язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями);
  • опис документів, що додаються до супровідного листа.

Передача матеріалів ревізії (перевірки) проводиться офіційно – через канцелярію правоохоронного органу з обов’язковою відміткою дати і вхідного номера на другому примірнику супровідного листа органу ДКРС. Допускається передача ревізійних матеріалів правоохоронним органам, рекомендованим поштовим відправленням. Передача ревізійних матеріалів безпосередньо посадовим особам правоохоронних органів забороняється, в тому числі і під розписку.

У разі неповного представлення ревізійних матеріалів щодо всебічного та об’єктивного дослідження обставин виявленого правопорушення, які не дають змоги прийняти рішення відповідно до ст. 97 КПК України, зазначені матеріали в термін і в порядку, затвердженому нижче, повертаються органом внутрішніх справ до підрозділу державної контрольно-ревізійної служби, який їх надіслав, для доопрацювання чи додаткової перевірки.

Працівник правоохоронного органу, отримавши матеріали з державної контрольно-ревізійної служби, повинен:

  • невідкладно вивчити матеріал на предмет повноти проведеної перевірки та їх відповідності вимогам цієї вказівки;
  • у разі виявлення порушень вказівки (у триденний термін) через керівника органу внутрішніх справ повернути матеріали контрольно-ревізійному органу з зазначенням у супровідному листі конкретних недоліків;
  • за умов встановлення за наявними ревізійними матеріалами ознак злочину організувати дослідчу перевірку (незалежно від якості ревізійних матеріалів), у ході якої детально опитують посадових осіб підприємств організацій, де виявлені порушення законодавства, з метою встановлення умислу на скоєння порушення кримінального характеру, після цього вирішити питання про порушення кримінальної справи, відмову в порушенні кримінальної справи або направити ревізійні матеріали до слідчих підрозділів органів внутрішніх справ разом зі своїми висновками для прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України.

У разі невстановлення в процесі перевірки посадовою особою правоохоронного органу умисних дій щодо порушення бюджетного законодавства ревізійні матеріали через начальника правоохоронного органу повертаються органу державної контрольно-ревізійної служби для вжиття заходів адміністративного впливу або інших, що передбачені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу України".

При порушенні кримінальних справ за цими фактами правоохоронними органами негайно виконуються невідкладні слідчі дії (проводяться допити, обшуки, накладання арешту на майно) та в межах наданих прав вживаються заходи щодо усунення порушень бюджетного законодавства.

Матеріали державної контрольно-ревізійної служби реєструються як повідомлення про злочин у встановленому порядку і розглядаються у терміни, визначені кримінально-процесуальним законодавством.

Про результати розгляду матеріалів правоохоронними органами у встановленому порядку надсилається інформація органам державної контрольно-ревізійної служби. Між правоохоронними органами та органами державної контрольно-ревізійної служби щоквартально проводяться взаємозвірки про наслідки розгляду переданих матеріалів ревізій (перевірок).

4. Основні напрями підвищення ефективності контролю і ревізій фінансово-господарської діяльності на підприємствах. Фінансово-господарський контроль на підприємствах є однією із гілок економічного контролю нашої держави. Економічний контроль є загальною системою державного і господарського управління, що здійснює контроль за економічним і соціальним розвитком нашої держави. Він охоплює економічну діяльність усіх галузей народного господарства.

Фінансово-господарський контроль, як важлива гілка системи економічного контролю, здійснюється безпосередньо на підприємстві, тобто там, де безпосередньо здійснюються господарські операції і процеси діяльності підприємства.

Від дієвості цього контролю на всіх стадіях його проведення на підприємствах залежить ефективність їх фінансово-господарської діяльності. Фінансово-господарський контроль – це дві невід’ємні гілки однієї його системи, що діють взаємопов’язано. Такий контроль на підприємствах багато в чому сприяє здійсненню нормальних процесів фінансово-господарської діяльності підприємства, впливає на трудову діяльність службових і матеріально відповідальних осіб, підвищує їх відповідальність за ефективність господарських операцій і процесів під час управління.

Фінансово-господарський контроль на сучасному етапі на підприємствах здійснюється як на стадії до початку здійснення господарських операцій, так і на стадії після завершення господарських операцій шляхом проведення ревізій та перевірок. Сутність першої стадії контролю (він на цій стадії називається попереднім) полягає в тому, що ще на стадії зародження, проектування чи прогнозування господарської операції або процесу можна обґрунтувати їх ефективність із погляду законності, доцільності і тим самим попередити можливі негативні наслідки і конфліктні ситуації в діяльності підприємства.

Але на цій стадії, коли ще не здійснена господарська операція, господарський процес не завжди можна заздалегідь передбачити і попередити під час попереднього контролю ці негативні явища. Тому більш ефективним є контроль на стадії, коли господарська операція виконується й оформляється документально (так званий поточний контроль). Такий поточний контроль здійснюється способом фактичної перевірки суті, змісту, доцільності господарських операцій і процесів, контрольного вивчення об’єкта. Це і контроль дотримання лімітів використання і списання сировини на виробництво, виробництва і реалізації продукції, грошового обігу, розрахункових відносин і багато інших об’єктів діяльності підприємства.

Але найчастіше державна контрольно-ревізійна служба в Україні здійснює фінансово-господарський контроль на наступній стадії (наступний контроль), коли вже господарські операції і процеси здійснені й оформлені бухгалтерською документацією. Тепер ця служба має високо кваліфіковані кадри ревізорів, які, як правило, проводять документальні ревізії на підприємствах із державною формою власності. Ревізори контрольно-ревізійної служби України застосовують методи фактичного і документального контролю, виявляють факти марнотратства і зловживань у фінансово-бюджетній сфері, економіці, займаються профілактикою та відшкодуванням завданих державі збитків.

Проведення ревізій контрольно-ревізійною службою нашої держави на сучасному етапі ринкової економіки є ще необхідним способом контролю. Це пояснюється ще недостатньою свідомістю членів суспільства, недоліками практики, пов’язаними з підбором посадових осіб та матеріально відповідальних осіб, що працюють у сфері економіки. Поряд з цим ще багато зловживань приховується в тіньовій економіці.

Але при всій необхідності періодичного проведення ревізій на відповідних об’єктах державної форми власності високий професіоналізм ревізорського апарату цієї служби, сама процедура цього, так званого, наступного контролю, несе в собі негативні якості. Це пояснюється тим, що, по суті, ці недоліки, прорахунки, зловживання тощо, що були на об’єктах у минулому і виявлені ревізорами, виправить не можливо. Тому доцільно в межах розумного координувати проведення всіх процедур фінансово-господарського контролю на підприємстві, не допускаючи дублювання ревізій і перевірок.

Особливе значення має посилення та удосконалення форм контролю за ефективністю і цільовим використанням наявних фінансових ресурсів на підприємствах. Дослідження матеріалів ревізії та перевірок, проведених органами державної контрольно-ревізійної служби показує, що недостатньо на підприємствах вживаються заходи щодо усунення причин порушень чинного законодавства, допускаються факти незаконного і недоцільного використання бюджетних коштів.

Значні порушення виникають із причин незабезпеченості збереження власності внаслідок понаднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей. Для здійснення фінансово-господарського контролю важливе значення має достовірна облікова документація як фактографічна інформація. Це пояснюється ще і тим, що на підприємствах різні методи зловживань у фінансово-господарській діяльності в спотвореному вигляді знаходять відображення в обліковій документації.

У системі заходів щодо виявлення зловживань і крадіжок в економіці підприємств, поряд з іншими, важливе значення мають методи документального контролю, які включають процедури ревізій господарських операцій і процесів та інвентаризації цінностей і коштів. Ці методи потребують спеціальних знань у галузі документального забезпечення операцій та вивчення процедур контролю облікової і необхідної інформації в процесі економіки.

Виходячи зі змісту документів, їх можна класифікувати як доброякісні і недоброякісні. Доброякісними можуть вважатися тільки такі, які після їх документальної перевірки під час ревізії, проведеної контрольно-ревізійною службою або за завданням судово-слідчих органів (включаючи і бухгалтерську експертизу), виявились правильно оформленими і достовірно відображають суть операції.

Кожна ревізія чи перевірка облікових документів (за винятком судово-бухгалтерської експертизи) не може бути останньою, це є одним із постулатів процедур перевірки, і воно обґрунтовується тим, що навіть суцільний метод перевірки облікової документації під час ревізії не може гарантувати відсутність зловживань та їх приховування на підприємствах. Як показує практика, зловживання виникають тоді, коли задіяні в комплексі підприємства і підприємці різних галузей та форм власності й особливо, коли в цих процесах беруть участь комерційні або торговельні працівники.

Особливо великі збитки наносять державі різні розкрадання і нестачі товарно-матеріальних цінностей з причини зловживань у розрахункових операціях та виписки фіктивних платіжних доручень. У зв’язку з цим доцільно застосовувати зустрічну перевірку розрахунків підприємств із покупцями.

У більшості операції і процеси, пов’язані зі зловживаннями, мають місце у випадках їх оформлення недоброякісними документами.

Характерними ознаками недоброякісних документів може бути спотворення суті і змісту відображених у документах показників та інших реквізитів, що призводить до неправильного відображення в них операцій; підроблення або підміни тексту документа або сум з метою розкрадання чи зловживання; оформлення документами незаконних операцій. Недоброякісні документи також можуть бути безтоварні або безгрошові, в яких відображалось надходження або видаток цінностей чи коштів, рух яких взагалі не здійснювався (наприклад, списання за документами сировини на виробництво, яка не відпускалась і не використовувалась для цих цілей, або списання під виглядом виплат коштів для розрахунків з окремими особами, які не виплачувались).

Тому під час ревізій у фінансово-господарській діяльності підприємств потрібно застосовувати методи розслідування зловживань документального забезпечення (документального оформлення фінансово-господарських операцій і процесів), ревізій та інвентаризацій. Це пояснюється тим, що якість бухгалтерського обліку, його достовірність майже повністю залежить від правильного оформлення первинної документації, повного і правильного відображення в ній господарських процесів. Неточне чи неповне відображення фінансово-господарських операцій або їх спотворення в документах призводить до того, що дані бухгалтерського обліку не відображають справжнього або реального становища в фінансово-господарській діяльності підприємства або підприємця. Тому важливе значення мають методи контролю для підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств.

Найбільш ефективними ревізіями є ті, що проводяться за завданням судово-слідчих органів. Під час проведення таких ревізій, як правило, облікову документацію перевіряють суцільним способом, що забезпечує надійну ефективність контролю. Практика показує, що перевірками, проведеними на підставі звернень правоохоронних органів, майже в половині підприємств виявленні факти безгосподарності, недостач матеріальних цінностей і коштів. У ряді випадків причиною недоліків і зловживань на цих підприємствах є відсутність ділового поточного контролю з боку як їх керівника, так і бухгалтерської служби.

Між цим, практика показує, що перевірка документів нерідко ускладнюється, тому що обсяг їх безперервно зростає. Наприклад, на деяких підприємствах і об’єднаннях для відображення тих або інших господарських операцій використовується понад 1500 різних документів.

У зв’язку зі складністю облікової документації, важливістю процедур її перевірки та необхідністю виявлення спотворень і приховувань зловживань та крадіжок розглянемо систему прийомів і способів її документальної перевірки. Ця система дає можливість розглядати зміст і суть операцій у комплексі документ – фінансово-господарська операція – бухгалтерський запис в облікових реєстрах. Способи, прийоми і техніка всебічної і доказової перевірки первинної інформації дуже різноманітні.

Застосування способів і прийомів контролю цієї документації багато в чому залежить від характеру зловживань. Так, дослідження діючої практики контролю облікової документації показує, що окремі зловживання приховувались у поточній діяльності підприємств шляхом списання цінностей (сировини, матеріалів) на виробництво у більшій кількості, ніж їх оприбутковано. Ці факти в ряді випадків приховувались у кінці місяця шляхом збалансування операцій, пов’язаних із надходженням і видатком цінностей. У таких випадках потрібно застосовувати хронологічний (поопераційний) контроль руху однорідних операцій або цінностей.

Такий спосіб контролю полягає в співставленні обліку про рух цінностей підприємства або його підрозділів за датами завершення його операцій. Ревізор може порівняти документальні дані обліку руху цінностей за більш короткий (ніж обліковий) період, тобто за днями і навіть за окремими операціями. Така перевірка дає можливість встановити, в межах якого відрізка часу здійснено рух цінностей, які не відповідають документам про їх надходження і видаток.

Для розкриття різних зловживань, які в практиці інколи приховують шляхом складання фіктивних документів (або актів), здійснення приписок у документах невідвантажених цінностей або їх неповного оприбуткування, використовують методи зустрічної перевірки документів. Суть її полягає в тому, що під час контролю або порівнюють їх перші примірники з копіями, що знаходяться у тих, що перевіряються, чи інших підприємствах, або зіставляють показники і реквізити декількох документів, які мають відношення до однієї і тієї ж операції, що відображена у відповідних документах. У практиці в більшості випадків зіставляють товарно-транспортні накладні постачальників із податковими накладними та розрахунково-платіжними документами, якими оформлена оплата цих цінностей постачальниками.

Зустрічну перевірку документів в одних випадках здійснюють тільки за внутрішніми документами підприємства, в інших – за документами інших підприємств, яким відпускали або від яких одержували цінності або кошти. Під час ревізії ревізор може послати цим підприємствам відповідний запит, що дасть можливість з’ясувати правильність документів і впевнитись у достовірності фактів, що відображені в документах. Для виявлення зловживань можна використовувати також метод зіставлення даних прибуткових і видаткових документів, що відображають рух цінностей, з даними інших документів, де відображають ті ж самі операції в інших аспектах. Наприклад, доцільно під час перевірки зіставляти товарно-транспортні накладні (рахунки-фактури) з рахунками на оплату за транспортні послуги та шляховими листами автотранспортних підприємств.

Для виявлення приховування зловживань можна також застосовувати способи зіставлення документів, у яких відображається першопочаткова операція, зі змістом документів, у яких відображають здійснення інших операцій, обумовлених першою. Сутність цього способу полягає в тому, що, перевіряючи конкретну сукупність операції, можна логічно з’ясувати або знайти інші обов’язкові операції, які повинні бути здійснені слідом за операціями, що перевіряються. Різноманітністю даного способу ревізії є порівняння даних про кількість відпущених цінностей з даними про тару, в якій вони відпускались і перевозились. Характерними фактами цього підтвердження є відпуск і перевезення цукру із цукрозаводів у мішках, кількість яких не відповідає фактичному обсягу перевезеного і відпущеного цукру.

Для виявлення фактів зловживань шляхом спотворення господарських операцій у бухгалтерському обліку доцільно під час ревізії застосувати прийоми співставлення операцій, що відображено в облікових реєстрах, із записами оперативного обліку. В практиці дані оперативного обліку не завжди контролюють працівники обліку. Особи, які здійснюють зловживання, як правило, ретельно відпрацьовують тільки ті операції, що охоплюються бухгалтерським обліком, не звертаючи уваги на дані оперативного обліку.

Важливим способом є перевірка об’єктивної можливості здійснення операції, що відображено в документах. Різновидом даного способу контролю є дослідження операцій підприємств відносно реальної можливості виготовити з наявної кількості сировини ту кількість готової продукції, яка значиться за документами. Доповненням такого методу контролю є застосування під час ревізій підприємств способів контрольного порівняння.

Для цього перевіряють операції з виготовлення і реалізації продукції, встановлюють відповідність асортименту одержаної сировини, калькуляційному набору, необхідному для виробництва даної продукції, що передбачено калькуляцією. Це дає можливість встановити факти, коли та або інша сировина на об’єкти виробництва надходила (або надходила в меншій кількості, ніж потрібно згідно з калькуляційним розрахунком, зазначеним у калькуляції).

Усе це потребує комплексного дослідження облікової інформації під час проведення ревізій і перевірок підприємств, що має важливе значення на сучасному етапі розвитку ринкової економіки.

Література

  1. Атанасян Г. А., Голубятников С. П. Судебная бухгалтерия: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1989. – 352 с.
  2. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.: Вища школа, 1994.
  3. Белуха Н. Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. – М.: Финансы и статистика, 1992.
  4. Белуха Н. Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1998.
  5. Бутинець Ф. Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.
  6. Вітвіцька М. О. Контроль і ревізія. – К., 1999.
  7. Егорова С. К. Контроль и ревизия в бытовом обслуживании. – М.: Финансы и статистика, 1990.
  8. Завгородній В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. – К.: БМУ Інформ, 1995.
  9. Казарина А. Х. Выявление скрытых хищений путем ревизий и проверок, организуемых в процессе осуществления общественного надзора прокуратуры // Выявление скрытых хищений. – М., 1981.


11.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!