Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Оформлення акта ревізії, що проводиться за вимогами правоохоронних органів. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Оформлення акта ревізії, що проводиться за вимогами правоохоронних органів. Реферат

Обґрунтованість акта ревізії, що проводиться за вимогами правоохоронних органів, залежить не тільки від його змісту, але й обґрунтованості інших документів, які підтверджують реальність тих або інших доказів. При цьому велике значення мають оригінали документів. Тому в ряді випадків виникає необхідність їх вилучення

Оригінали документів вилучаються органами слідства, що призначили ревізію, і передаються ревізорам для їх вивчення і аналізу. На місці вилученого документа залишається його ксерокопія з вказівкою на ньому підстави та дати вилучення оригіналу документа. Ці операції проводять безпосередньо працівники підприємства, що ревізується. Вилучати документи необхідно так, щоб були збережені всі реквізити. У вилучених документах не дозволяється робити ніяких позначок, підкреслень, ставити знаки запитань, тому що все це знецінює документ.

Ксерокопії документів додаються в тих випадках, якщо оригінал документа використовується при складанні декількох актів ревізій. Ксерокопії в даному випадку також завіряються підписами посадових осіб та печаткою підприємства, що перевіряється. Особливу увагу необхідно звернути на матеріали інвентаризації, на їх вірогідність і якість.

Матеріали інвентаризації вважаються повними, якщо в їх складі є:

  • накази або розпорядження про проведення інвентаризації та склад інвентаризаційної комісії;
  • порівняльні відомості або акти наслідків інвентаризації;
  • інвентаризаційні описи (акти) про фактичну наявність цінностей у натурі на початок і кінець інвентаризаційного періоду;
  • письмові пояснення матеріально відповідальних осіб щодо наслідків інвентаризації;
  • рішення, протоколи, накази з розгляду і затвердження результатів інвентаризації;
  • підписи матеріально відповідальних осіб про включення ними в звіти на момент інвентаризації усіх прибуткових і видаткових документів та про відсутність у них наявності грошей та документів, що належать підприємству.

Вказані матеріали обов’язково додаються до акта документальної ревізії на початок і кінець інвентаризаційного періоду, в якому виявлено недостачу або лишки, а при виявленні необлікованих товарів чи матеріалів – за всі міжінвентаризаційні періоди.

Ревізор повинен переконатись, що додані до акта ревізії матеріали інвентаризації правильно оформлені, тобто встановити, чи правильно заповнені інвентаризаційні описи, а саме:

  • чи вказані в них назва підприємства, цеху, складу, де проводилась інвентаризація;
  • час її початку і закінчення;
  • повне найменування предметів, їх марка, сортність, артикули, розфасовка, одиниці виміру та інші відмінні ознаки;
  • кількість, ціна, сума, чи зазначені виправлення;
  • чи є на інвентаризаційних описах підписи членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних осіб у правильності перерахунку наявних цінностей і прийняття їх останніми на своє відповідальне збереження;
  • чи перевірена бухгалтером, економістом або іншою посадовою особою правильність застосування цін на товари, тару, матеріали та інші проінвентаризовані цінності, суми вартості за окремими найменуваннями цінностей і по всьому акту інвентаризації в цілому;
  • чи є про це відповідні відмітки і підписи.

У разі відсутності одного або декількох перерахованих вище показників ревізор виясняє причину цієї обставини, її значення і вплив на кінцеві результати інвентаризації. Перевіряючи матеріали інвентаризації, необхідно встановити точність лишків за даними бухгалтерського обліку і переконатись у правильності перевірки фактичної наявності цінностей, що перевіряються.

Для підтвердження виявлених у процесі ревізії порушень виробничої і фінансово-господарської діяльності доцільно одержувати від підприємств, що перевіряються, офіційні довідки. Завдяки цьому зменшується кількість оригіналів документів, копій та виписок з документів, що додаються до акта ревізії з метою обґрунтування її висновків. Одержуючи довідки, ревізор повинен перевірити відповідність їх даних первинним документам та встановленій звітності і тільки після цього обґрунтувати ними свої висновки.

Необхідні довідки, як показує практика, ревізор повинен вимагати після того, коли ті чи інші порушення ним вже виявлені. У довідці повинні вказуватись документи, на підставі яких вони складаються. Керівники та головні бухгалтери підприємств зобов’язані надавати довідки, які відповідають офіційній документації. За даними недостовірних відомостей винні посадові особи відповідають згідно з діючим законодавством.

Збирання непотрібних довідок, як і інших документів (копій виписок і т. і.), відриває посадових осіб від виконання службових обов’язків, заважає нормальній роботі підприємства, при цьому ревізор виконує непотрібну роботу і марнує час. Тому ні в якому разі не потрібно вимагати у посадових осіб документи, довідки та інші дані, без яких можна обійтись у процесі ревізії, не знизивши її якість.

Щодо окремих питань ревізії перевіряючі отримують від відповідних організацій установ або спеціалістів висновки експертів і лабораторні аналізи. При проведенні ревізії в процесі розслідування кримінальної справи, а також у стадії дослідчої перевірки, експертиза організовується тим слідчим органом, у провадженні якого знаходиться справа.

Експертна оцінка і лабораторні аналізи необхідні при перевірці:

  • реалізації нестандартної і некомплектної продукції;
  • фальсифікованої продукції;
  • відповідності випущених виробів стандартам і технічним умовам;
  • дотримання технологічних режимів; реальності норм витрат сировини і матеріалів, одержання (вихід) готової продукції.

Якщо ці докази на початковому етапі перевірки не будуть зафіксовані, то надалі такі помилки важко, а інколи і неможливо, виправити.

Питання ставляться на вирішення експертам у письмовому вигляді, конкретно, в логічній послідовності, в межах компетенції відповідного спеціаліста.

Свої висновки експерти надають також у письмовому вигляді із зазначенням, що про відповідальність за надання заздалегідь неправдивих даних вони несуть відповідальність.

Встановлені за допомогою експертів та інших компетентних осіб порушення коротко викладаються в основному акті з посиланням на додані до матеріалів ревізії висновки й аналізи.

Ревізор має право отримувати письмові пояснення від посадових та матеріально відповідальних осіб підприємства, що ревізується.

Особисті думки посадових та матеріально відповідальних осіб щодо виявлених порушень, фактів недостач та розтрат повинні бути відомі керівнику відповідного контрольного органу, що призначив ревізію.

Наявність у матеріалах ревізії особистих письмових пояснень дає змогу об’єктивно вирішити питання про персональну відповідальність особи за допущені нею порушення.

Письмові пояснення під час ревізії отримуються за фактами виявлених порушень, недостач і розтрат товарно-матеріальних цінностей та грошей. Пояснення повинні бути конкретними, з викладенням у них прямих, точних і обґрунтованих відповідей на запитання ревізорів. З цією метою ревізорам рекомендується вручати особам, від яких вимагаються пояснення, питання в письмовій формі.

Якщо посадова особа в своєму поясненні недостатньо висвітлила деякі питання або ухиляється від прямої відповіді, то ревізор повинен вимагати додаткового пояснення. Письмове пояснення подається самостійно окремо кожною посадовою особою в строки, встановлені перевіряючими. Строки встановлюються з таким розрахунком, щоб посадова особа без особливої поспішності змогла докладно дати вичерпну відповідь.

При одержанні пояснення воно повинне бути перевірене ревізором, щоб запобігти внесення в акт ревізії недоведених, невияснених до кінця самим ревізором фактів. Іноді посадові особи, посилаючись на зайнятість, не подають пояснення в установлені строки. У таких випадках ревізор вимагає подання пояснення службовою запискою, копія якої приєднується до матеріалів ревізії. У випадку відмови від надання службовою особою пояснення ревізор складає відповідну довідку.

Крім пояснень щодо окремих епізодів, отриманих під час ревізії, посадові і матеріально відповідальні особи, відповідно до службової діяльності яких до акта ревізії внесено факти порушень, недостач і зловживань, при наявності в них заперечень із цих питань, мають право одночасно з підписанням акта (або не пізніш як через п’ять днів) подати із зазначених питань свої письмові пояснення і заперечення.

Якщо посадова або матеріально відповідальна особа, діяльність якої піддається перевірці, звільнилась з підприємства, що ревізується, то її участь у ревізії забезпечується правоохоронним органом, що призначив ревізію.

При одержанні пояснень, у яких посадові і матеріально відповідальні особи оспорюють викладені в акті факти, ніби і підтверджені відповідними документами, ревізор повинен додатково перевірити необхідні документи і дати щодо них відповідні висновки, в яких обґрунтовано викладені причини розходжень між змістом акта ревізії та поясненнями відповідних осіб. Ці висновки підписуються тільки ревізором. При розслідуванні кримінальної справи важливе значення має правильне обґрунтування в матеріалах ревізії наявності нанесеного збитку, визначення його розміру та встановлення осіб, відповідальних за його нанесення.

Згідно з Законом України робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Стаття 131 КЗпП України зобов’язує адміністрацію підприємства, установи, організації створити робітникам і службовцям умови, необхідні для нормальної роботи, і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, робітники і службовці, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві України.

Відповідно до законодавства України обмежену матеріальну відповідальність несуть:

  • робітники і службовці – за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів, (продукції), в тому числі при їх виготовленні, – у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за зіпсування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
  • керівники підприємств, установ і організацій, а також керівники структурних підрозділів та їх заступники – у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових коштів, невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простоїв, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуванню матеріальних чи грошових цінностей.

Відповідно до законодавства України (стаття 134 КЗпП України) робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, якщо:

  • а) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей;
  • б) майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
  • в) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
  • г) шкоди завдано працівником у нетверезому стані;
  • д) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовлені, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
  • е) згідно із законодавством України на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;
  • є) шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;
  • ж) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджується в порядку, який визначається діючим законодавством.

При спільному виконанні робітниками і службовцями окремих видів робіт, пов’язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється адміністрацією підприємства, установи, організації за погодженням із профспілковим комітетом (при наявності). Письмовий договір про колективну (бригадну) відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).

Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватись колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність визначається діючим законодавством.

Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з встановленими нормами.

При розкраданні, недостачі, умисному знищенні або умисному зіпсуванні матеріальних цінностей шкода визначається за цінами придбання та витратами на доставку і зберігання матеріальних цінностей.

При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності розмір заподіяної шкоди кожного члена бригади визначається пропорційно місячній заробітній платі та фактично відпрацьованому ним у складі бригади часу за той період, у якому виникла недостача.

Якщо ревізія проводиться в період розгляду кримінальної справи і ревізору стало відомо, що за даними слідчого органу встановлена недостача цінностей виникла внаслідок їх привласнення, ревізор не повинен виключати втрати, передбачені нормами природних втрат. У такому випадку він повинен показати в акті ревізії загальну суму недостачі. Питання про виключення природних втрат із загальної суми недостачі цінностей повинні вирішувати слідчі органи.

У випадках надходження на підприємство однорідних (одноіменних) товарів різних ґатунків, артикулів і цін, які обліковувались на одному особовому рахунку, контролеру-ревізору за даними бухгалтерського обліку інколи не вдається встановити дійсну ціну товару, якого не вистачає. Ревізор повинен рахувати вартість цих товарів за мінімальними цінами придбання і визначити мінімальний розмір заподіяної шкоди. У таких випадках розмір дійсної заподіяної шкоди може бути не повним, але підлягає безумовному відшкодуванню, тому що менше суми, визначеної ревізором, вона бути не може.

При виявленні недостачі цінностей шляхом проведення інвентаризації треба визначити період її виникнення. Визначення періоду виникнення недостачі, як правило, пов’язане з перевіркою документальних даних останнього інвентаризаційного періоду. Якщо інвентаризації цінностей не проводились із дня призначення матеріально відповідальної особи на цю посаду, ревізор перевіряє документи з часу фактичного прийому цінностей цією особою до дати інвентаризації, що проведена в період ревізії.

Якщо за час роботи матеріально відповідальної особи проводилось декілька інвентаризацій і ревізор визнає вірогідними дані попередньої інвентаризації, він констатує в акті ревізії, що недостача цінностей виникла за останній інвентаризаційний період.

Якщо ревізор визнає матеріали попередньої інвентаризації невірогідними, він повинен в акті вказати на конкретні матеріали, що спростовують вірогідність даних, включених до опису фактичних лишків цінностей. Після цього складається скрізний розрахунок руху цінностей, починаючи з фактичних лишків цінностей за даними попередньої інвентаризації, що визнана ревізором вірогідною.

При визначенні заподіяної шкоди, що виникла внаслідок переплати заробітної плати, в усіх випадках необхідно визначити різницю між сумою, безпідставно отриманою працівником, і сумою, яка належить йому за правильним розрахунком. Тут мається на увазі сума, що належить працівнику за відрахування податків як в першому, так і в другому розрахунках.

Недостачі цінностей і інші зловживання частіше виникають там, де бухгалтерський облік знаходиться в занедбаному стані. У зв’язку з цим відображення стану бухгалтерського обліку в акті ревізії має велике значення для встановлення причинного зв’язку стану обліку з виявленими зловживаннями. Виходячи з даних ревізії про стан обліку, суд може притягти до відповідальності працівників обліку, винести часткову ухвалу, чим зобов’язати керівника вжити заходи щодо покращання обліку.

Викладаючи в акті порушення в обліку, необхідно конкретно вказувати, які положення та інструкції порушувались, які з пунктів цих інструкцій взагалі не виконувались. В акті не потрібно зазначати "облік занедбано", "допущено викривлення обліку", "внаслідок відсутності обліку неможливо встановити" та ін. При цьому, якщо недостачі матеріальних цінностей або порушення організації бухгалтерського обліку не були виявлені раніше при проведенні документальних ревізій в акті, необхідно висвітлити ці причини, а також вказати, ким і які порушення були виявлені раніше і які міри з цих питань було прийнято. У матеріалах ревізії повинні знайти відображення питання постановки первинного обліку і попереднього бухгалтерського контролю на підприємстві, що ревізується.

Література

  1. Атанасян Г. А., Голубятников С. П. Судебная бухгалтерия: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1989. – 352 с.
  2. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.: Вища школа, 1994.
  3. Белуха Н. Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. – М.: Финансы и статистика, 1992.
  4. Белуха Н. Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1998.
  5. Бутинець Ф. Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.
  6. Вітвіцька М. О. Контроль і ревізія. – К., 1999.
  7. Егорова С. К. Контроль и ревизия в бытовом обслуживании. – М.: Финансы и статистика, 1990.
  8. Завгородній В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. – К.: БМУ Інформ, 1995.
  9. Казарина А. Х. Выявление скрытых хищений путем ревизий и проверок, организуемых в процессе осуществления общественного надзора прокуратуры // Выявление скрытых хищений. – М., 1981.


11.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!