Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Масово-роз’яснювальна робота діяльності працівників податкової служби. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Масово-роз’яснювальна робота діяльності працівників податкової служби. Реферат

Діяльність працівників державної податкової служби замикається на різних формах офіційного спілкування із платниками податків – тобто широкими масами населення, великими соціальними групами, іншими словами, громадськістю

Співпраця із засобами масової інформації

Соціально-інформаційна діяльність державної установи – явище в нашому житті нове. Основна мета такої діяльності стосовно державної податкової служби – створити в громадській думці сприятливе, доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до неї. На формування громадської думки, крім зусиль ДПС, одночасно впливають незалежні від неї інформаційні сигнали, що виходять від інших зацікавлених сторін, в першу чергу через посередництво засобів масової інформації.

Нині громадськість, громадська думка чинять надзвичайний вплив на протікання суспільних процесів, що свідчить про демократизацію суспільства.

Дослідники соціальних процесів зазначають, що зараз вже не достатньо керувати "поведінкою людей, щоб спрямувати події в потрібному напрямку", а необхідно керувати першопричинами поведінки, тобто тим, що люди думають та відчувають, формувати громадську думку та необхідні масові настрої.

Світова й вітчизняна практика суспільного розвитку, дослідження соціальних процесів дозволили сформулювати особливості сучасного суспільного мислення:

  • громадська думка змінюється, тому з нею необхідно працювати постійно;
  • громадська думка швидше й легше змінюється під впливом дій, а не слів; на неї впливають реалії суспільного життя;
  • не існує єдиного, уніфікованого поняття "широка громадськість", тому працюючи з нею, необхідно орієнтуватися на конкретні групи, так звані сегменти громадськості.

В широкому сенсі під роботою з громадськістю інколи розуміють "стимулювання попиту на політичну, державну або бізнесову фізичну чи організаційну одиницю (політичну особистість, партію, державну установу, підприємство) через поширення про неї важливих відомостей, які мають престижний характер, у засобах масової інформації".

Взаємодія з населенням і громадськістю – важлива складова процесу демократизації та законності в нашій державі. Праця податківця із соціальних позицій сьогодні настільки складна й відповідальна, що про неї можна говорити як про податкове мистецтво. Більше за все це відчувають, насамперед, працівники підрозділів по роз’ясненню податкового законодавства.

Важливе місце в роботі з платниками податків має приділятися роз’яснювальній роботі через засоби масової інформації (ЗМІ).

Засоби масової інформації – самостійна індустрія, метою якої є формування громадської думки з використанням організаційно-технічних комплексів, що забезпечують масове тиражування й швидке передавання інформації.

ЗМІ образно називають "четвертою владою" в суспільстві. Вони формують громадську думку й лінію поведінки окремих груп населення, відстоюють соціальні інтереси. Вплив ЗМІ на сучасне життя такий значний, що інколи вважають, ніби "лише з їх допомогою можна досягти певного положення в сучасній економічній або політичній ієрархії".

Саме ЗМІ здатні привернути увагу до певної проблеми, сформувати, закріпити або змінити (що набагато важче) певні переконання широкої аудиторії на великих територіях.

До ЗМІ належать:

  • преса (друковані ЗМІ),
  • радіо,
  • телебачення,
  • електронні ЗМІ.

Друкованими ЗМІ є періодичні друковані видання – газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем.

Діяльність друкованих засобів масової інформації згідно із Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16 листопада 1992р. полягає у зберіганні, творенні, редагуванні, підготовці до друку та виданні інформації з метою поширення серед читачів.

Та чи інша подія, явище, описане словом, передане за допомогою образів, предметів або відображене в аудіо-, відео- і електронних варіантах, поміщених в ЗМІ, значно збільшує свою значущість, адже має великий вплив, бо про них знає необмежена кількість осіб, споживачів інформації.

Ефективність комунікації значною мірою залежить від того, які саме форми спілкування використовуються для поширення повідомлень.

Звичайно спеціалістами із паблік рілейшлз засоби комунікації, що використовуються, як правило, поділяються на неконтрольовані і контрольовані.

Використання неконтрольованих засобів означає розсилання новин засобам масової інформації або спеціалізованим каналам. Мета такої форми комунікації полягає в тому, щоб досягти позитивного висвітлення акцій, подій, діяльності, в даному випадку державної податкової служби. Типовими формами представлення матеріалів є прес-релізи, статті, фотоматеріали, проведення прес-конференцій. Неконтрольованими вони називаються тому, що автор, відправивши повідомлення у ЗМІ, втрачає контроль за подальшим його рухом. Редактор або інший працівник можуть, на власний розсуд, надрукувати отриманий матеріал повністю, частково, або взагалі відкласти. Оскільки організація не оплачує вартість публікації або іншої форми поширення інформації, доля такого матеріалу повністю залежить від волі співробітників редакції.

До контрольованих засобів комунікації можна віднести брошури на податкову тематику, звіти; кінострічки; засідання; інтерв’ю, інституційну рекламу, розраховану на підсилення іміджу, пропагандистську рекламу та ін.

Найбільший вплив серед друкованих ЗМІ на громадськість мають газети – періодичні видання, що містять офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних проблем.

Газети розрізняються за періодичністю (щоденні, щотижневі, щомісячні), за масштабами (центральні, загальнонаціональні, регіональні (обласні, районні, міські), за цільовим призначенням (галузеві, відомчі, корпоративні, професійні).

Для державної податкової служби, як і для будь-якого іншого учасника масової комунікації, преса є каналом широкого інформування громадськості про напрями і результати діяльності, вимоги податкової служби. Органи ДПС інформують ЗМІ про свою діяльність, представники мас-медіа надають цю інформацію населенню.

І від того, наскільки часто відбуваються контакти, наскільки надана інформація буде достовірною і своєчасною, залежить ставлення людей до податківців як представників виконавчої влади. Саме з цих міркувань в Україні був прийнятий Закон "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 23 вересня 1997р, який безпосередньо зобов’язує органи державної влади передавати ЗМІ повну інформацію про їх діяльність через відповідні інформаційні служби.

З іншого ж боку, мас-медіа є джерелом інформації для прийняття рішень самою податковою службою, для формування стратегії діяльності, вибору форм і методів роботи.

У стосунках із пресою слід мати на увазі, що органи державної податкової служби зацікавлені у висвітленні позитивних аспектів діяльності або ж вигідної для служби інформації. Преса ж зацікавлена в ідеях і фактах, на основі яких створюються журналістські матеріали, що можуть приваблювати читачів.

Для досягнення мети обох сторін процесу спілкування в основі тісної співпраці ДПС із ЗМІ повинні бути довіра, відкритість і взаємоповага.

Дуже важливою для результативності інформаційної взаємодії є розробка стратегії і тактики у взаємовідносинах із ЗМІ.

До основних кроків можна віднести:

  • визначення органом ДПС найбільш впливових у регіоні газет, журналів, бюлетенів та інших друкованих ЗМІ та їх орієнтацію на певне коло читачів; добре мати перелік засобів із короткою їх характеристикою (адреса, власник, номери телефонів, періодичність виходу, тираж, рейтинг, редактор, оглядачі, основні рубрики, що можуть цікавити ДПС або самі зацікавитися її матеріалами). До цього переліку варто вводити щоденні газети, тижневики, щомісячні видання, а також теле- і радіостанції (з аналогічно складеною загальною характеристикою). Список ЗМІ повинен періодично обновлюватися.
  • Місцева преса – це найбільш ефективний засіб зв’язку та спілкування між податковими органами та громадянами – платниками податків, тому ДПС необхідно зробити все можливе, щоб установити та підтримувати добрі стосунки з редакторами та репортерами;
  • необхідно вміло і вчасно готувати матеріали або повідомлення, а не просто покладатися на журналістів, дозволяючи їм вирішувати, про що і як писати; доцільним є проведення моніторингу публікацій, що стосуються діяльності ДПС, та визначення їх впливу на громадськість;
  • встановлення тісних контактів з редакціями та визначення напрямків взаємовигідної співпраці (сюди можна віднести акредитацію ЗМІ при органах державної податкової служби, кредит довіри до окремих журналістів; відкриття тематичних сторінок, розділів, постійних рубрик тощо, спрямованих на інформування населення про зміни у податковому законодавстві та діяльність податкових органів); слід поцікавитися термінами підготовки й здавання матеріалів журналістами, часом підписання до друку готового номера; бажано адресувати матеріали конкретній особі, що відповідає за рубрику, відділ, а для цього треба знати специфіку функцій персоналу;
  • забезпечення своєчасного реагування на критичні виступи (у разі необхідності - спростування, у разі підтвердження – інформування про вжиті заходи);
  • визначення довготермінової тематики та графіків публікацій податкових органів у ЗМІ; опрацювання та адресна підготовка матеріалів, отриманих від спеціалістів податкових органів, забезпечення їх своєчасного обнародування;
  • визначення необхідності термінових публікацій, пов’язаних з інформуванням про нові законодавчі та нормативні акти з питань оподаткування або роз’яснення їх положень;
  • організація і координація виступів керівників і спеціалістів податкових органів у ЗМІ.

Згідно зі ст. 27 Закону про друковані засоби масової інформації (пресу) редакції ЗМІ мають право за погодженням з державними органами акредитувати при них журналістів на визначений або невизначений строк. Можлива акредитація лише на час проведення певного заходу із запрошенням журналістів. Податковими органами при акредитації журналістів враховуються їх ділові, фахові, етичні, моральні якості, ступінь готовності до співпраці.

Податківці ж у свою чергу сприяють акредитованим журналістам у виконанні професійної діяльності: попереджують про проведення нарад та інших заходів, забезпечують стенограмами, протоколами та іншими матеріалами.

У разі перевищення журналістами своїх прав і невиконання обов’язків їх акредитація може бути припинена тільки за рішенням органу який їх акредитував. Письмове повідомлення із зазначенням підстав припинення акредитації одночасно видається журналістові і надсилається редакції друкованого ЗМІ, до якого він належить.

Спеціалізовані періодичні видання ДПС. Україна, як і інші держави, переживає нині інформаційний бум. В Україні зареєстровано понад 7600 періодичних друкованих органів (60% з яких є регіональними), понад 700 телерадіоорганізацій державного і регіонального рівнів. Поряд з державними, незалежними і комерційними каналами інформації спостерігається розширення кола друкованих видань політичних партій, громадських організацій, посилення їх впливу на формування громадської думки.

Серед такого розмаїття друкованих видань виділяються спеціалізовані газети і журнали.

Проблеми оподаткування представляють практичний інтерес для кожного активного члена суспільства. Через це доцільним є доступність повної, достовірної, свіжої інформації з питань оподаткування. Тому важлива роль у здійсненні масово-роз’яснювальної та консультаційної роботи органів ДПС відводиться відомчим спеціалізованим періодичним виданням – журналу "Вісник податкової служби України "та газеті "Налоговый, банковский, таможенный консультант".

В них оперативно доводяться до читачів нові законодавчі акти і нормативні документи податкового та інших відомств, надаються консультації провідних фахівців з важливих питань застосування всього спектра економічного законодавства.

Журнал "Вісник податкової служби України" зареєстровано з 1994 року. Спочатку він виходив один раз на місяць, зараз – щотижня. Обсяг журналу зріс із 48 до 64 сторінок. Він друкується двома мовами – російською і українською. З плином часу розширювалися завдання, поставлені перед редакцією. Так, у редакції виникла потреба створення обласних філій, які не лише забезпечують передплату, а й проводять регіональні семінари з бухгалтерами і керівниками підприємств, забезпечуючи їх бланками податкової звітності тощо.

Але викладена в першому ж номері "Вісника" програма залишається незмінною: "…податкове законодавство нашої країни перебуває нині у стадії формування, життя постійно вносить в нього свої корективи. Тому природним є бажання платників податків мати інформацію, як кажуть, з перших рук, офіційну, достовірну. Відтепер саме таку інформацію в концентрованому вигляді передплатники "Вісника" одержуватимуть на його сторінках у повному обсязі".

На прохання платників податків започатковано постійні рубрики: "Акцизний збір", "Арбітраж", Бухгалтерський облік", "Ви запитували на семінарі", "З канцелярії ДПА України", "Зовнішньоекономічна діяльність", "Коментар до законопроекту", "Міжнародні контакти", "Місцеві податки і збори", "Неподаткові платежі", "Патентування підприємницької діяльності", "Перспективне законодавство", "Податок на додану вартість", "Прибутковий податок з громадян", "Ресурсні платежі", "Фіксований сільськогосподарський податок", "Юридична консультація". Для оперативного ознайомлення платників податків із прийнятими законодавчими і нормативними документами, а також із змінами в них, впроваджено рубрику "Оперативний огляд: нове в законодавстві, друкуються нормативні акти, офіційна інформація, консультації фахівців податкової служби, податковий календар.

Журнал не обмежується лише податковою тематикою, на його сторінках порушуються юридичні, економічні та інші питання.

З липня 2000 року на УТ щосереди виходить телевізійна версія "Вісника".

Передплатники отримують безкоштовні додатки з бланками фінансової звітності.

На вимогу часу редакцією підготовлені спеціальні випуски журналу:

  • "Особливості оподаткування туристської діяльності в зовнішньоекономічній сфері".
  • "Фіксований сільськогосподарський податок".
  • "Спрощена система оподаткування".
  • "Оподаткування прибутку підприємства".
  • "Прибутковий податок з громадян".

Вже три роки газета ""Налоговый, банковский, таможенный консультант" є для податківців і платників податків наочним посібником з податкових, митних, фінансових питань, вірним порадником у вирішенні повсякденних проблем, що хвилюють підприємців у їх діяльності. Нещодавно "Консультант" пройшов перереєстрацію. Він став офіційним виданням податкової адміністрації Києва.

ДПА у Львівській області випускає власну газету "Діловий діалог" тиражем 1000 примірників, яка виходить один раз на два тижні. У додатку до газети публікуються законодавчі документи зі справляння податків і зборів, роз’яснення податкового законодавства.

З лютого 1999 року за сприяння ДПА у Харківській області щотижня видається газета "Налоговый вестник", на сторінках якої обласна ДПА та районні податкові інспекції розміщують інформацію з актуальних питань оподаткування, матеріали про діяльність окремих управлінь (відділів) податкової служби, відповіді на запитання учасників семінарів, повідомлення Управління податкової міліції.

Знайшли можливість для випуску власних друкованих видань ДПА у Херсонській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Луганській, Донецькій та інших областях.

Підрозділи по роботі з платниками напрацювали чіткі схеми взаємодії з різними видами ЗМІ. ДПА України, крім створених нею 17 регіональних і 2 загальнодержавних видань, співпрацює на постійній основі з понад 200 виданнями, в тому числі з 19 – загальнодержавними. Періодичні контакти підтримуються ще із 600 друкованими виданнями.

У роботі з виданнями на постійній основі податкові органи періодично готують разом або окрему сторінку, розділ чи рубрику. Крім опублікування законодавчих і нормативно-правових актів, ці видання вміщують відповіді, підготовлені податковими органами, на запитання платників податків, висвітлюють результати роботи податкових органів, описують виявлені резонансні податкові злочини тощо.

В інших друкованих виданнях, з якими податкові органи співпрацюють час від часу, розміщуються матеріали, підготовлені податковими органами на прохання редакції або, навпаки, – з ініціативи податківців, якщо виникла необхідність оприлюднити законодавчий акт або подати інформацію про важливу подію в діяльності податкового органу.

Функції зв’язків із ЗМІ можуть реалізуватися в органах ДПС різних рівнів у залежності від обсягу роботи: прес-спеціалістом (прес-секретарем), прес-бюро; прес-службою або прес-центром.

У податковій службі України прес-служба складається із двох рівнів: прес-центру ДПА України і прес-секретарів (або спеціалістів, що виконують їх обов’язки) у регіональних податкових адміністраціях. В місцевих податкових органах функції прес-служби виконують спеціалісти підрозділів по роботі з платниками податків. Звідси випливають і відмінності в завданнях, які виконує ця служба. Так, наприклад, до основних завдань прес-центру відносяться такі:

  • проведення щоденного моніторингу закордонних і загальнодержавних (центральних) ЗМІ. Дані моніторингу оформлюються у вигляді прес-дайджеста, що доводиться до керівництва підвідомчих податкових органів через електронну пошту, розміщуються на сервері ДПА України. До прес-дайджесту включаються дані про результати огляду регіональних і місцевих засобів масової інформації, які щоденно надходять із регіонів;
  • визначення стратегії й тактики поведінки податкової служби в інформаційному просторі;
  • організація реагування на критичні виступи в ЗМІ;
  • взаємодія із представниками ЗМІ на постійній професійній основі, проведення акредитації представників ЗМІ;
  • організація круглих столів, інших зустрічей з діловими колами, брифінгів, прес-конференцій тощо;
  • підтримування постійних контактів з прес-службами Президента України, Уряду, інших міністерств і відомств;
  • підготовка інтерв’ю посадових осіб ДПС для ЗМІ;
  • обробка й розміщення телерадіоматеріалів, отриманих з регіонів, підготовка й розміщення в ЗМІ оперативних телерадіосюжетів про найважливіші події в діяльності органів податкової служби і резонансні факти порушення податкового законодавства.

Штат таких підрозділів представляє собою команду спеціалістів із глибокими знаннями про оточення, високим професіоналізмом у сфері журналістики, хоча нерідко такі функції виконують особи, які не мають базової журналістської освіти, а є професійними економістами, податківцями, соціологами. Для працівників цих підрозділів дуже важливим є критичне сприймання дійсності, багата уява, здатність приймати точку зору інших, увага до деталей, гнучкість мислення, організаторські здібності, витримка, тактовність. Співробітник прес-органу повинен вміти добре писати інформаційні тексти, редагувати написане іншими, бути оратором і диктором, вміти зацікавити й переконати аудиторію.

У рамках структур Верховної Ради України, адміністрації Президента, Кабміну, МВС, МЗС України, в окремих комерційних банках та в інших великих установах і організаціях уже створені і діють прес-служби. Однак нині функції цих служб, на превеликий жаль, обмежуються інформуванням громадськості або поширенням реклами. Вони швидше використовують роль прес-посередників, діяльність яких позбавлена системності.

Нерідко прес-служби просто реагують на події (функція реагування), замість того, щоб випереджувати негативні моменти, розробляти і здійснювати тривалі програми, розраховані на перспективу, на створення стійкого позитивного іміджу своєї організації.

Роль прес-служби в діяльності податкових органів переоцінити важко. Саме від роботи цієї служби залежить великою мірою результативність діяльності підрозділів, що безпосередньо працюють із платниками податків, займаються масово-роз’яснювальною роботою, а також імідж податкової служби в цілому, відношення населення до податківців. Саме прес-служба формує образ податкового органу в ЗМІ. Лиш з її допомогою можна оперативно інформувати населення про результати роботи податкових органів.

Завдання формування нової свідомості дітей, школярів, "переформування" деформованої тоталітарним суспільством свідомості дорослих, створення позитивного іміджу ДПС, виховання прихильності громадськості до діяльності податківців сьогодні набуває особливої актуальності.

Результати роботи прес-служби оцінюють не за кількістю проведених прес-конференцій чи розміщених телесюжетів, а відношенням населення до податкової служби і її працівників. Дані про таку оцінку отримуються шляхом чисельних соціологічних опитувань, які проводяться різними громадськими і спеціальними організаціями й широко висвітлюються у пресі.

Найчастіше засобам масової інформації надсилаються готові матеріали у формі прес-релізу, запитання – відповіді, оглядової статті, заяви, біографії, фотографій.

Прес-реліз [press – преса і release– повідомлення] – спеціальний бюлетень для працівників ЗМІ, що містить важливу або корисну інформацію для широкої аудиторії; стислий інформаційний огляд теми проведення заходу (прес-конференції, навчального семінару).

Прес-реліз – надійний засіб побачити матеріал у пресі таким, яким його хоче бачити автор. Він готується прес-секретарем у газетно-публіцистичному стилі і повинен зосереджуватися лише на одному питанні.

Підготовці прес-релізу передує детальне вивчення і збір матеріалу з теми. Для цього використовуються дані з довідок, звітів, інших матеріалів, що готуються відповідними підрозділами ДПС. У прес-релізі не застосовується інформація, призначена для службового користування.

За обсягом прес-реліз не повинен перевищувати двох сторінок.

Будь-який прес-реліз повинен включати чотири ключові елементи:

  • дату;
  • контактні зв’язки (зазначається телефон автора інформації для уточнення або з’ясування деталей);
  • заголовок;
  • текст повідомлення.

Практикою виробилися певні вимоги до оформлення прес-релізу, особливості його змісту та оформлення:

  • Прес-реліз друкується на стандартному аркуші паперу або на бланку установи, організації, лише з одного боку аркуша.
  • Доцільно починати з лаконічного, виразного заголовка. Слід зазначити прізвище виконавця, його телефон, а також керівника підрозділу, відповідального за подані матеріали.
  • На аркуші треба вказати дату та інформацію про термін друку: наприклад, "До друку", "Для термінового опублікування", "Для опублікування не раніше ніж 10 грудня".
  • Текст друкується через подвійний інтервал, обов’язково залишаються широкі поля (для поміток редактора).
  • Параграфи (абзаци) прес-релізу повинні бути чіткими, бажано без переносів.
  • Всі коментарі й цитати повинні підкріплюватися посиланнями на посадових осіб.
  • Відсилаючи прес-реліз, можна повідомити про наявність фотографій з теми або додати копії знімків.
  • Прес-реліз від імені організації підписують її представники.

Що стосується структури й оформлення, то варто зазначити, що прес-реліз повинен починатися з основної думки або новини. Потім уже йде уточнення деталей, причому вони подаються у такій послідовності, яка відображає їх значення для розкриття суті питання.

Кожну додаткову деталь варто подавати з окремого абзацу.

Найважливішу інформацію слід подавати ближче до початку – редактори, як правило, ріжуть тексти знизу.

Перший (ключовий абзац), що мовою журналістів називається лід повинен дати відповіді на запитання: хто? що? коли? де? чому? А інколи і на запитання: як? яким чином?

При написанні прес-релізу перевага повинна надаватися коротким і простим реченням, які читаються і сприймаються легше, ніж довгій складній конструкції.

Якщо виникає необхідність скоротити речення, то краще опустити прикметники, а не фактичні дані.

Доречними є вставні слова, що вказують на джерело інформації, крім того надають тексту декларативного характеру: "Як повідомляють", "Як свідчать…", "За даними…".

Варто уникати підрядних речень, а також сполучників (та, але), краще обмежитися крапкою або крапкою з комою.

Звичайно, необхідно користуватися загальновживаними, загальнозрозумілими мовними засобами. Спеціальні терміни можуть за необхідності вводитися, але тоді вони потребують пояснення.

В кінці тексту прес-релізу роблять відступ і в центрі рядка друкують знак # # #. Це вказує на закінчення матеріалу (міжнародний стандарт).

Повідомлення для преси

Повідомлення для преси – особливий тип прес-релізу. В ньому повідомляється про захід, який повинен бути висвітлений у засобах масової інформації. Він друкується і поширюється так само, як і звичайний прес-реліз. Але, крім заголовка, повинен мати позначку "Повідомлення для преси". Таке повідомлення не містить цитат, воно за обсягом не більше ніж 2-3 абзаци. Завдання повідомлення для преси – зацікавити ЗМІ подією або заходом, що плануються ДПС. Як і прес-реліз, повідомлення повинно давати відповіді на запитання: що? хто? коли? де?

Після надсилання повідомлення необхідно ще раз передзвонити у редакцію чи відповідальній особі ЗМІ й нагадати про проведення заходу.

Заява

Призначення заяви відповідальної особи або органу ДПС – подати або пояснити позицію чи політику ДПС з того чи іншого питання. Найчастіше заяви мають оборонний (пояснювальний) характер або служать для попередження небажаних подій. Заява повинна бути чіткою, стислою, позбавленою неоднозначного тлумачення.

Форма "запитання – відповідь"

Форма "запитання – відповідь" дає змогу перерахувати найчастотніші запитання, що виникають у платників податків з приводу тлумачення законодавчо-нормативних актів з питань оподаткування, й представити на них відповіді. Вміло написана форма інколи може замінити інтерв’ю з відповідальною особою.

Біографія

Більшість організацій ведуть збірники біографій всіх керівників вищої ланки. Вони можуть бути необхідними для підготовки випуску у випадку несподіваного призначення на посаду, кадрових змін та з інших причин.

Фотографії

Фотографії використовуються для підкріплення текстових матеріалів. Повинні бути чіткими, виразними, зробленими під правильним кутом і з необхідної точки.

Методичні рекомендації щодо порядку реагування на критичні матеріали, які публікуються в засобах масової інформації

Сьогодні значно зростає інтерес громадськості до подій, які відбуваються у податковій сфері, до діяльності органів державної податкової служби та їх посадових осіб. Практично у кожному громадсько-політичному періодичному виданні, газеті або журналі загальноекономічного та фінансового спрямування висвітлюються матеріали з податкової тематики.

Постійне співробітництво органів державної податкової служби із засобами масової інформації, проведення регулярних зустрічей з головними редакторами та журналістами провідних друкованих видань забезпечує об’єктивне та своєчасне висвітлення актуальних питань діяльності податкових органів, підвищує їх роль у суспільстві та позитивний імідж. Крім того, така співпраця з мас-медіа має велике значення для запобігання (попередження) критичних або конфліктних ситуацій.

Всі громадяни України та юридичні особи відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію" мають право на оперативне одержання через друковані засоби масової інформації поширюваної інформації про діяльність державних органів та їх посадових осіб.

На жаль, сьогодні має місце чимало критичних виступів у пресі щодо діяльності окремих органів державної податкової служби та їх посадових осіб. При цьому слід підкреслити, що критика може бути:

  • об’єктивною, яка заснована та обґрунтована на реальних фактах;
  • неконструктивною, в якій автор не володіє повним обсягом необхідної інформації або висвітлює матеріал з позиції тільки однієї сторони конфлікту;
  • необ’єктивною, яка ґрунтується на помилковій, неправильній інформації.

Рішення про реагування на критичні матеріали приймає керівник податкового органу на основі інформації, підготовленої прес-службою (прес-секретарем) або відділом по зв’язкам із засобами масової інформації.

Механізм підготовки такої інформації та прийняття рішення щодо реагування на критичні публікації передбачає декілька етапів:

1. Проведення моніторингу критичних матеріалів. В кожному органі державної податкової служби повинна бути створена система щоденного моніторингу (відстеження) критичних матеріалів про діяльність відповідного податкового органу та його посадових осіб, які публікуються в регіональних друкованих засобах масової інформації.

З метою відстеження критичних матеріалів необхідно щодня розглядати місцеву пресу (громадсько-політичні, загально інформаційні, фінансово-економічні та інші газети й журнали, які можуть друкувати матеріали з податкової тематики). Відстежені критичні матеріали слід накопичувати для підготовки систематизованого огляду критичних публікацій у засобах масової інформації за минулий тиждень.

У разі, коли відстежений протягом тижня критичний матеріал має невідкладний характер, про нього необхідно терміново повідомити керівника податкового органу.

2. Підготовка інформації для керівництва про можливі причини та джерела виникнення відповідного критичного матеріалу. Причинами можуть бути: відсутність законодавчої бази або недостатнє висвітлення відповідних питань в податковому законодавстві, некомпетентність окремих працівників органу державної податкової служби, перевищення ними своїх посадових повноважень та інші. Слід також зазначити, що причиною виникнення критичного матеріалу може бути його конкретний замовник, зацікавлений у створенні конфлікту.

Джерелами виникнення критичних публікацій можуть бути: листи до редакцій від юридичних та фізичних осіб, зустрічі журналістів та їх інтерв’ю з посадовими особами органів державної податкової служби, запрошення представників друкованих засобів масової інформації до суб’єктів підприємницької діяльності тощо.

3. Підготовка огляду критичних публікацій у засобах масової інформації за відповідний період (тиждень). Щотижневий огляд критичних публікацій пропонується складати за наступною формою:

Назва видання, дата та

номер

Прізвище

автора та

назва статті

Короткий

зміст (анотація)

статті

Причини та

джерела

виникнення

Заходи щодо

реагування

(пропозиції)

 1

 2

 3

 4

 5

 

Що стосується заповнення графи 5 зазначеної таблиці, то основним заходом щодо реагування на критичну публікацію може бути окреме доручення керівника податкового органу відповідним підрозділам або посадовим особам стосовно перевірки фактів, які мали місце у критичній публікації або прийняття інших заходів, спрямованих на вирішення проблеми.

Підготовлений та підписаний огляд критичних публікацій у визначений день подається керівникові органу державної податкової служби, який приймає рішення про необхідність вжиття заходів щодо відповідних критичних матеріалів.

4. Прийняття рішення керівника органу державної податкової служби щодо критичних публікацій. Керівник органу державної податкової служби стосовно конкретної критичної публікації може приймати рішення про необхідність реагування на таку публікацію з боку податкового органу або залишити її без реагування (застосувати компромісні заходи). Розглянемо детальніше обидва випадки.

Перша ситуація - керівник податкового органу приймає рішення не реагувати на відповідну критичну публікацію.

Рішення керівника податкового органу про не реагування може бути прийнятим у тому разі, коли критична публікація носить явно замовний характер та розрахована для розпалювання конфлікту. При цьому відповідь органу державної податкової служби може негативно вплинути на рішення даної проблеми або проблеми, яка не підтверджена конкретними фактами.

Однак при цьому слід обов’язково встановити діалог з головним редактором відповідного видання щодо доцільності опублікування подібних матеріалів. З метою більш зваженого підходу до опублікування матеріалів про проблемні питання у діяльності державної податкової служби запропонувати для розміщення у цьому виданні свій власний матеріал, в якому об’єктивно буде висвітлено відповідне питання діяльності органу державної податкової служби. Редакція газети або журналу повинна зрозуміти, що податкова служба - не джерело проблеми, а ключ до її вирішення.

Друга ситуація - керівник органу державної податкової служби приймає рішення про реагування на відповідну критичну публікацію.

За рішенням керівника податкового органу проводиться, як правило, службове розслідування, в результаті якого:

  • підтверджуються факти, які мали місце у критичній публікації;
  • не підтверджуються факти, які опубліковані у відповідній статті.

У разі коли факти, що мали місце у критичній публікації, підтверджуються матеріалами службового розслідування, до винних осіб органу державної податкової служби застосовуються міри відповідальності згідно із чинним законодавством, про що повідомляється через засоби масової інформації, які висвітлювали з критичної точки зору їх діяльність.

У разі, коли факти, які були опубліковані у статті, не підтверджуються або проблема, що існує, висвітлена автором статті недостатньо об’єктивно, вживаються заходи впливу на друковане видання, яке розмістило неправильну чи хибну інформацію, або на авторів такої критичної публікації. Такі заходи можуть бути юридичними, тобто такими, які вживаються відповідно до чинного законодавства, або позаюридичними (інформаційними). Керівник податкового органу самостійно вибирає найбільш прийнятний варіант вирішення проблеми.

До позаюридичних заходів реагування на критичні публікації відносяться:

Необхідно підкреслити, що у критичній ситуації все вирішує часовий фактор: слід приймати рішення, незважаючи на невідворотність крайніх строків, і переводити їх в ефективні дії. Водночас така ситуація надає можливість показати всім сильні сторони органу державної податкової служби. При цьому важливим є своєчасне створення плану реагування та підготовка відповідних спеціалістів для його виконання. Робота з мас-медіа є головним напрямком в реалізації поставленої мети.

На прес-конференціях або брифінгах обов’язково мають бути присутні перші особи податкових органів. Відсутність їх справляє дуже погане враження. Роль виступаючого вимагає особливої уваги, оскільки його зовнішність, голос, манера говорити будуть впливати на аудиторію.

Слід також відзначити, що деякі кризові ситуації можуть вимагати колосальної напруженості, протікати в досить ворожій ситуації, в рамках агресивно налаштованих опонентів, коли кожний промах може ще і роздуватися до небачених розмірів. За таких обставин неможливо допускати:

  • нерішучості, що створює у публіки відчуття некомпетентності й недостатньої підготовленості працівників податкових органів;
  • наведення "туману", яке веде до відчуття нечесності й нечутливості;
  • ухиляння, яке створює великі проблеми, оскільки ніщо не може замінити правди;
  • розпатякування, яке заміняє дію розмовами;
  • конфронтацію, яка "підгодовує" конфлікт, не даючи йому згаснути.

Розглянемо юридичні заходи щодо реагування на критичні публікації, які за наслідками перевірки визначені як неправильні, необ’єктивні, хибні, а також з фактами наклепництва або навмисного опорочення ділової репутації керівника та інших посадових осіб органу державної податкової служби.

Спростування інформації

Відповідно до статті 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11. 92 № 2782-XII (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби, а також їх посадові особи мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ними спростування поширених про податківців відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов’язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту.

Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує спростовуваного матеріалу. Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.

Редакція може відмовити в публікації спростування тільки в таких випадках:

  • спростування суперечить рішенню або вироку суду, які набрали чинності;
  • спростування є анонімним;
  • спростування порушує положення статті 3 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".

У статті 3 зазначеного вище Закону йдеться про те, що друковані засоби масової інформації не можуть бути використані для поширення відомостей, розголошення яких забороняється ст. 46 Закону України "Про інформацію", закликів до захоплення влади, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі тощо.

Редакція може відмовити в публікації спростування, якщо воно стосується відомостей, які нею вже спростовано, а також у разі, коли спростування надійшло з вимогою заявника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються.

Необхідно підкреслити, що редакція зобов’язана в строк, що не перевищує одного місяця з дня надходження вимоги, опублікувати спростування, і письмово повідомити заявника про час публікації спростування у разі затримки або про відмову в його публікації, зазначивши підстави відмови.

Заявник (орган державної податкової служби або його посадова особа) має право оскаржити відмову в публікації спростування або порушення порядку його публікації до суду, який приймає скаргу до розгляду протягом року з дня публікації спростовуваних відомостей.

Оскарження в судовому порядку Відповідно до статті 47 Закону України "Про інформацію" від 02.10. 92 № 2657-XII (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 06.04. 2000 № 1642-III) відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як надання інформації, що не відповідає дійсності, або поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Позов до суду може бути поданий на автора статті, на друковане видання, на автора статті та друковане видання разом. Підготовку таких позовів до суду здійснює відділ правового забезпечення.

Законом України "Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій" від 06.05. 93 доповнено статтю 7 Цивільного кодексу, яка передбачає захист честі та гідності, ділової репутації.

Вимоги органу державної податкової служби або окремих посадових осіб про спростування опублікованих засобами масової інформації відомостей, що не відповідають дійсності й порочать їх честь і гідність, розглядаються судами й тому разі, коли вони попередньо не зверталися до органів масової інформації про спростування зазначених відомостей.

Спростування може мати місце, коли є такі склади правопорушень:

  • опорочено честь, гідність;
  • опорочено ділову репутацію;
  • завдано шкоди інтересам органу державної податкової служби або його посадових осіб.

У разі, коли відомості або матеріали не тільки не відповідають дійсності, але й завдали шкоди інтересам, честі, гідності чи діловій репутації можливе прийняття рішення суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Слід відзначити, що у разі задовільнення судом позову органу державної податкової служби доцільно організувати брифінг із альтернативними засобами масової інформації, розповсюдити прес-реліз або підготувати відповідну заяву прес-служби.

Варто зауважити, що критичну публікацію, яка містить необ’єктивну інформацію щодо діяльності податкової служби в деяких випадках можна попередити. Головну роль при цьому виконують керівники та інші посадові особи органів державної податкової служби.

Практика свідчить, що коли виникає або вже виникла будь-яка конфліктна ситуація, до відповідного податкового органу (керівника, заступника керівника або іншої посадової особи) може зателефонувати представник друкованого засобу масової інформації з метою отримання необхідної для нього інформації, пояснень тощо.

При цьому необхідно дотримуватися деяких правил, за допомогою яких можна уникнути в подальшому появу необ’єктивної публікації з боку друкованого видання.

В жодному випадку не потрібно висловлювати власну суб’єктивну думку щодо проблеми, яка існує, давати оцінку або робити висновки, коли для цього немає на даний час достатньої інформації. Запитання по телефону можуть також носити й провокаційний характер, тому непідготовленість до них, ухилення від відповіді або надання її неточно також можуть бути використані проти працівників податкових органів.

Керівник податкового органу або інша посадова особа, яка бере на себе відповідальність надати відповідь по телефону представнику друкованого засобу масової інформації, і таким чином відразу висловити позицію органу державної податкової служби стосовно проблеми (конфлікту), яка виникла, можуть це зробити тільки у тому разі, коли вони повністю володіють ситуацією, мають вичерпну інформацію та можуть сформулювати зважену відповідь. Коли відсутні ці обставини, слід домовитись по телефону з журналістом про те, що вичерпні відповіді на його запитання будуть обов’язково та оперативно надані, для чого запропонувати йому один із трьох варіантів:

  • звернутися до прес-служби органу державної податкової служби;
  • підготувати офіційний запит до органу державної податкової служби;
  • запросити його приїхати до органу державної податкової служби, де можна детальніше ознайомитися з матеріалами, що стосуються даного конфлікту та отримати необхідні відповіді.

Що необхідно пам’ятати при розгляді запитів від друкованих засобів масової інформації?

Передусім необхідно відзначити, що відповідно до чинного законодавства запити друкованих засобів масової інформації до державних органів, у тому числі до органів державної податкової служби, поділяються на:

  • інформаційні запити щодо доступу до офіційних документів;
  • запити щодо надання письмової або усної інформації.

Порядок розгляду інформаційного запиту щодо доступу до офіційних документів і запиту щодо надання письмової або усної інформації для друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" порядок і форма запиту щодо доступу до офіційних документів і запиту щодо надання письмової або усної інформації для друкованих засобів масової інформації, терміни їх розгляду, відмова та відстрочка задоволення тощо визначаються Законом України "Про інформацію". При цьому слід керуватися статтями 32-37 Закону України "Про інформацію".

Під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі.

Під запитом щодо надання письмової або усної інформації розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органу державної податкової служби, їх посадових осіб з окремих питань.

У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.

Органи державної податкової служби, їх посадові особи зобов’язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.

Термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти кадендарних днів.

Протягом вказаного терміну орган державної податкової служби письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення відповідно до чинного законодавства.

Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.

Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про інформацію" можлива відмова та відстрочка задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів.

Відмова в задоволенні запиту доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У відмові має бути зазначено:

  • посадову особу органу державної податкової служби, яка відмовляє у задоволенні запиту;
  • дату відмови;
  • мотивовану підставу відмови.

Відстрочка задоволення запиту допускається в разі, якщо запитуваний документ не може бути надано для ознайомлення у місячний термін. Повідомлення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У повідомленні про відстрочку має бути зазначено:

  • посадову особу органу державної податкової служби, яка відмовляє у задоволенні запиту у визначений місячний термін;
  • дату надсилання або видачі повідомлення про відстрочку;
  • причини, з яких запитуваний документ не може бути видано у встановлений законом термін;
  • термін, у який буде задоволено запит.

Відмова або відстрочка задоволення запиту щодо надання письмової інформації здійснюються в аналогічному порядку.

Порядок оскарження відмови і відстрочки задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів визначено ст. 35 Закону України "Про інформацію".

Слід також зазначити, що згідно із ст. 37 Закону України "Про інформацію" не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:

  • інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею;
  • конфіденційну інформацію;
  • інформацію про оперативну, слідчу та іншу роботу у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню тощо;
  • інформацію, що стосується особистого життя посадових осіб;
  • документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності органу державної податкової служби, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю;
  • інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами;
  • інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств.

Співпраця із радіо, телебаченням

Важко переоцінити для ДПС формування образу надійної, стабільної структури. Ми переконалися, що особлива роль у цьому відводиться ЗМІ. Зрозуміло, що чим авторитетніші ЗМІ, тим аргументованіше вона доводиться до споживачів, тим сильнішим є її вплив.

Особливим авторитетом і прихильністю у населення у наш час користуються радіо і телебачення.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", телерадіоорганізації України у своїй діяльності реалізують принципи об’єктивності, достовірності інформації, компетентності, гарантують права кожного громадянина на доступ до інформації, вільне висловлювання своїх поглядів та думок, забезпечення ідеологічного та політичного плюралізму, дотримання професійної етики та загальнолюдських норм моралі".

Радіо характеризується комплексом дійсно унікальних властивостей, що роблять його загальнопоширеним і загальнодоступним. Радіо не вимагає абсолютної уваги, радіоінформацію можна сприймати, займаючись паралельно іншими справами. Дохідливість, простота і в той же час емоційність живого мовлення сприяють популярності радіо.

Можливості радіомовлення широко використовують органи ДПС різних рівнів. Так, Вінницьким обласним та районним телерадіомовленням організовані регулярні випуски радіопередач "Податковий телетайп", "Діловий орієнтир", "Податковий всеобуч".

На Донецькому обласному радіо організована півгодинна передача "Люди. Податки. Держава", яка виходить двічі на місяць.

Завоювала прихильність платників податків щотижнева радіопередача "Вісник податкової служби Криму".

Загалом, регіональні податкові органи випускають 31 власну радіопередачу.

Крім роз’яснень з питань податкового законодавства, у випусках цих радіопередач пропонується актуальна інформація з проблем мобілізації коштів до бюджету, погашення неплатежів, а також міркування представників ділових кіл, фахівців податкової служби та підприємців про вдосконалення податкових відносин.

Крім інформаційно-оперативного значення, радіопередачі мають науково-пізнавальний та виховний ефект.

У грудні 2000 року на Першій програмі радіо було розпочато реалізацію спільного проекту Молодіжної редакції Національної радіокомпанії України та прес-служби ДПА у м. Києві – радіопрограми "Партнери". Вже перші її випуски засвідчили, що вона не загубиться у радіоефірі.

Телебачення привертає увагу широкого загалу до обговорення нагальних соціальних проблем, виховує погляди, формує життєву позицію кожного члена суспільства і забезпечує оперативний зворотний зв’язок з багатомільйонною аудиторією.

Сьогодні телебачення стало громадською трибуною, з якої можна відзвітувати перед народом, платниками податків, роз’яснити свою політику, мобілізувати ряди прихильників. Телебачення, як ніякий інший засіб масової інформації, здатне сприяти зміцненню податкової системи в умовах становлення ринкової економіки. Воно повинне відкрито і правдиво подавати економічну, податкову інформацію.

Ефективність розгляду на телебаченні питань податкової сфери зумовлюється, в першу чергу, можливістю залучати до аналізу актуальних проблем представників органів влади, керівників ДПС, провідних економістів, юристів.

Абсолютно очевидно, що інформація про діяльність податкової служби життєво необхідна для формування громадської думки і на телебачення в цьому розумінні покладається велика відповідальність. Вирішуючи основне завдання соціальної інформатизації суспільства, телебачення намагається реалізувати напрями психологічних законів взаємодії суспільства і інформатики, що базуються на використанні чуттєвої, логічної і прагматичної інформації.

Зберігаючи оперативність радіо, у телебачення додається ефект "сиюминутности", психологічне відчуття присутності, тим саме збільшуючи результативність передач.

Можна виділити 4 функції телепередач, що використовуються в ДПС:

  • Інформативну – інформування про основні заходи ДПС, що представляють інтерес для широкого загалу, резонансні справи, прийняття важливих рішень.
  • Пізнавальну – поширення повідомлень, що є основою корисної інформації, знань.
  • Просвітницьку – поширення інформації про доцільність існування ДПС, корисність її діяльності.
  • Виховну – виховання високої податкової культури і дисципліни.

Основними формами роботи з телекомпаніями є:

  • а) організації передач з участю керівників і спеціалістів податкових органів;
  • б) регулярна трансляція інформаційних повідомлень на податкову тематику;
  • в) періодична демонстрація відеороликів, сюжетів соціальної реклами на податкову тематику.

Податкова служба України має 4 циклові телепередачі, що виходять на загальнодержавних каналах, у тому числі одна з них повністю випускається центральним апаратом. Регіональні податкові органи випускають 38 власних телепередач. Дві обласні податкові адміністрації мають власні телестудії, які виготовляють як повні програми, так і сюжети й інформаційні блоки, що потім розміщуються транслюються на різних каналах у регіонах.

Основним завданням власних телестудій, разом із виготовленням повних програм про діяльність податкових органів і тлумачення податкового законодавства. Зазвичай, за добу студії готовлять від одного до трьох сюжетів. Для висвітлення резонансних порушень податкового законодавства використовуються відеоматеріали оперативних зйомок податкової міліції (практично кожен підрозділ має в своєму розпорядженні відеокамеру).

Крім передач на центральному телебаченні, що готуються і транслюються за сприяння ДПА України ("Казна", "Все про податки"), окремі обласні ДПА готують свої випуски. Так Донецькою ДПА забезпечується транслювання телепередачі "Лабіринт" і "Державна податкова адміністрація інформує" – двічі на тиждень транслюються облдержтелерадіомовною компанією та комерційними телекомпаніями.

Серія тематичних передач "Популярно про податки", у яких йшлося про історію виникнення та розвиток системи оподаткування в Україні та інших державах, транслювалася Харківським місцевим телебаченням.

Електронні засоби масової інформації

З розвитком інформаційних технологій серед електронних засобів масової інформації на перше місце впевнено виходить міжнародна комп’ютерна мережа Інтернет. В Україні кількість користувачів глобальної мережі зростає з кожним роком у геометричній прогресії (у2001 році їх було понад 400 тисяч).

У квітні 2000 року ДПА України відкрила власний офіційний сайт українською мовою. Зараз вже працюють його англійська і російська версії. У 2001 році заплановано відкрити й російськомовну версію. Зважаючи на кількість щоденних "відвідин" сайту, можна сказати, що він став найпопулярнішим серед сайтів органів державної влади в Україні.

На регіональному рівні сьогодні існує 5 сайтів податкових адміністрацій та інспекцій. До кінця року планується відкрити сайт у кожній податковій адміністрації регіону й об’єднати їх у корпоративний медіа-холдинг.

Література

  1. Баркеро Реберо Х. Д. Связи с общественностью в мире финансов. – М., 1996.
  2. Веникдитова В. И. О деловой этике и такте. – М., 1994.
  3. Вечер Л. С. Секреты делового общения. – Минск, 1996.
  4. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations. – Спб, 1995.
  5. Діловий етикет. – К. Альтерпрес, 1998. – 320 с.
  6. Добрович Л. Общение: наука и искусство. – М., 1996.
  7. Доти Дороти Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.
  8. Дридзе Т. М. Язык и социальная психология. – М., 1980.
  9. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.
  10. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. – М., 1997.
  11. Кобликов А. С. Юридическая этика. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 168 с.
  12. Коваль А. Ділове спілкування. – К., 1992.
  13. Коваленко В., Савченко О., Зикун Н. Організація діловодства в органах ДПС. – Ірпінь, 2001.
  14. Корніяка О. Мистецтво гречності – К., 1994.
  15. Королько В. Г. Основи паблік рілейшнз. – Київ, 1997.
  16. Кохтев Н. Н., Розенталь Д. Э. Слово в рекламе. – М.: Экономика, 1978.
  17. Крижанская Ю. С., Третьяков В. П. Грамматика общения. – М., 1990.
  18. Кромптон А. Мастерская рекламного текста. – М., 1995.


06.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!