Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Фінансовий облік як система реєстрації та узагальнення даних. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Фінансовий облік як система реєстрації та узагальнення даних. Реферат

Облік операцій на розрахунковому рахунку. Облік довгострокових фінансових інвестицій

Фінансовий облік можна визначити як систему реєстрації та узагальнення даних про господарську діяльність підприємства, складання фінансової звітності та передавання її зацікавленим користувачам.

Важливими для фінансового обліку є реєстрація та нагромадження всіх операцій, що призвели до зміни майна підприємства, його капіталу та фінансового стану. Однак зібрана таким чином інформація є складною для використання, особливо при значній кількості операцій.

Користувачів, як правило, цікавить дуже конкретна інформація, пов'язана з рішеннями, які вони збираються приймати, або про наслідки прийнятих рішень на певну дату. Наприклад, власників може цікавити ефективність та доцільність виготовлення на існуючому обладнанні нового виду продукту, виконання кошторису виготовлення продукції "А", доцільність отримання позики та інше. Інвесторів цікавить можливість отримання дивідендів та зростання вартості інвестиції у підприємство-об'єкт інвестування. Тому виникає необхідність в обробці облікової інформації:

  • її групуванні,
  • узагальненні,
  • передачі користувачам у доступній формі.

Групування інформації в фінансовому обліку здійснюється з деталізацією, яка б улаштувала всіх користувачів, узагальнення — виходячи з вимог окремих груп користувачів та потреби складання фінансової звітності.

Передача облікової інформації користувачам здійснюється в доступній для них формі: звіти, таблиці, висновки, графіки чи діаграми. Інформація повинна викликати у користувачів довіру: бути точною, достовірною та дохідливою.

У окремих випадках виникає потреба користуватись інформацією попередніх облікових періодів:

  • для проведення перевірок,
  • аналізу ефективності діяльності чи виробництва окремого продукту,
  • здійснення взаємозвірок з кредиторами або дебіторами,
  • нарахування пенсій для працівників.

Отже, облікова інформація повинна певний час (в окремих випадках безтермінове) зберігатись на підприємстві.

Таким чином, фінансовий облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Мета фінансового обліку тісно пов'язана з метою діяльності підприємства. Оскільки більшість власників підприємств ставлять перед собою за мету отримання максимального прибутку від діяльності, то центральним питанням обліку є визначення фінансових результатів, вивчення умов та затрачених зусиль для їх досягнення.

Метою ведення обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності (прибутки і збитки) та рух грошових коштів підприємства.

Облік операцій на розрахунковому рахунку

Об'єкт обліку — вільні грошові кошти підприємства у національній та іноземній валюті, які знаходяться в установах банків.

Для зберігання коштів та проведення безготівкових розрахунків для суб'єктів підприємницької діяльності у банках відкриваються розрахункові, валютні та інші рахунки.

Розрахунковий рахунок відкриває кожний самостійний господарський суб'єкт (підприємство, організація, установа), що має самостійний баланс. Виробничим одиницям відкриваються поточні рахунки. Об'єднанням, що мають виробничі одиниці поза своїм місцезнаходженням, можуть бути відкриті розрахункові рахунки.

Для оформлення відкриття розрахункового (або поточного) рахунка до банку подаються такі документи:

  • заява про відкриття рахунка;
  • документ про створення господарського суб'єкта;
  • наказ про створення підприємства;
  • копія статуту, установчого договору;
  • свідоцтво про реєстрацію;
  • картки зі зразками підписів і відбитків печатки.

Операції на розрахункових і поточних рахунках регламентуються законодавством і правилами банку.

Документальне оформлення операції. Операції на рахунках виконують за розрахунково-грошовими документами, затвердженими банком.

Готівку для зарахування на розрахунковий рахунок приймає представник власника рахунка, спираючись на документ — "Оголошення на внесок грошей готівкою" (форма оголошення № 1). В ньому зазначається джерело надходження грошей, що вносяться (виторг, виручка, квартплата мешканців будинків підприємства), заробітна плата, яка не видана, тощо. Готівка видається за грошовим чеком. Для оформлення одержання грошей банк згідно із заявою власника рахунка видає чекову книжку. При одержанні грошей готівкою на зворотному боці чека зазначають цільове призначення (заробітна плата, допомога тощо).

На розрахункових (або поточних) рахунках виконують безготівкові розрахунки щодо основної діяльності.

Найчастіше застосовують розрахункові документи: платіжні вимоги, платіжні доручення і розрахункові чеки.

Джерелами надходження на розрахунковий рахунок до банку є кошти покупців за реалізовану їм продукцію, за послуги, що надані іншим підприємствам і організаціям, кредити банку і т. ін.

Основними напрямами видачі грошей з розрахункового рахунка в банку є платежі постачальникам за сировину, матеріали, готові вироби, енергію, кредити, що погашаються банку, внески до бюджету, погашення заборгованості, гроші готівкою для видачі заробітної плати тощо.

Усі операції на розрахункових рахунках виконуються за документами встановленої форми. Вони єдині для всіх галузей. При зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок не потрібна згода його власника. Проте всі платежі з розрахункового рахунка виконуються, як правило, банком за розпорядженням власника рахунка в межах вільного залишку коштів.

Без погодження з власником розрахункового рахунка оплачуються лише виконавчі листи судів, накази арбітражу та інші виконавчі документи, зокрема не сплачені вчасно платіжні вимоги, платіжні доручення, розпорядження фінансових органів про стягнення прострочених платежів до бюджету тощо.

Якщо коштів на розрахунковому рахунку для оплати пред'явлених документів не вистачає, установлена така послідовність дій: видача на невідкладні потреби в межах установленого ліміту, на заробітну плату з відрахуваннями органам соціального страхування, платежі до бюджету, погашення заборгованості постачальникам, внески амортизаційного фонду на капітальні вкладення (якщо з цією метою створюється амортизаційний або ремонтний фонд), погашення кредиту банку, інші платежі.

Підприємствам окрім розрахункового рахунка відкривають спеціальні позикові рахунки, через які проходить основний потік розрахункових операцій цих підприємств. У таких випадках на розрахунковий рахунок надходить лише частина виручки (у частині нематеріальних витрат), надходження фінансування в оборотні засоби; з розрахункового рахунка виконуються всі платежі з прибутку, витрати за рахунок спеціальних фондів тощо.

Підприємствам різних галузей діяльності також відкриваються спеціальні позикові рахунки. З цих рахунків одержують кредит під матеріальні цінності, на оплату рахунків постачальників, а виручка за реалізовані цінності надходить на погашення одержаного кредиту.

Аналітичний облік наявності та руху грошових коштів на рахунках у банку здійснюється за виписками банку з виділенням кожного рахунку в окрему облікову одиницю.

Виписки банку. Операції, що проводяться на розрахунковому рахунку, у банку обліковуються на рахунку "Розрахунковий рахунок". Основою для запису операцій на ньому є виписки банку з розрахункового рахунка. Періодично (здебільшого щодня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунка з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з погляду відповідності її поданим документам; -при цьому встановлюється, чи всі записи стосуються підприємства — власника розрахункового рахунка. У виписці проставляється номер кореспондуючого рахунка. Виписка є основою для записів до реєстрів бухгалтерського обліку операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними.

Сальдо розрахункового рахунка як в обліку банку, так і підприємства завжди має бути однаковим. Якщо при перевірці виписки банку підприємство встановило, що якась сума в банку неправильно записана (зарахована або списана), то воно повторює цю помилку банку і надсилає до банку письмове повідомлення про це. Усі помилки банку відображуються в кореспонденції з рахунком "Розрахунки за претензіями".

Виписка банку замінює собою реєстр аналітичного обліку за розрахунковим рахунком, а тому обов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.

Облік операцій на інших рахунках в банку. Крім розрахункового рахунка підприємство може мати в банку інші рахунки для зберігання оборотних (наприклад — акредитиви, чекові книжки тощо) або необоротних (депозити більше одного року тощо) грошей (коштів).

Операції на цих рахунках оформляють у розглянутому щойно порядку.

Облік довгострокових фінансових інвестицій

Більшість підприємств має у своєму розпорядженні інвестиції — тимчасово не зайняті грошові кошти, крім мінімальних коштів, необхідних для здійснення щоденних операцій. З метою отримання прибутку такі тимчасово вільні кошти підприємство може інвестувати в окремі об'єкти різних галузей економічної діяльності.

Інвестиції — це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

В умовах ринкової економіки предметом купівлі-продажу можуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, автомашини тощо), матеріальні оборотні засоби (сировина, матеріали, готова продукція, товари і т. д.), нематеріальні активи (патенти, ліцензії, торгові марки і т. д.), а й фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Не всі вкладення капіталу є фінансовими інвестиціями. Так, у будь-якої юридичної особи, зайнятої у сфері матеріального виробництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В організаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасниками ринку цінних паперів, фінансові вкладення не є вилученням ресурсів і, як наслідок, не с фінансовими вкладеннями. Для названих організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде становити предмет їхньої основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, —посередницьку діяльність.

Фінансові вкладення здійснюють із такою метою.

1. Отримання відповідного, як правило, сталого доходу. Наприклад, більшість інвесторів, купуючи акції підприємства, інвестують його з метою отримання прибутку, який складається з двох елементів:

  • доходу у вигляді дивідендів (відсотків), отриманих протягом інвестиційного періоду;
  • зростання ринкової вартості цінних паперів, що перебувають у власності інвестора. Інвестори зацікавлені у розширенні підприємства, оскільки це приводить до зростання ринкової вартості цінних паперів.

2. Виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвестується. Цей вплив може виявлятися в можливостях інвестора контролювати повністю або частково виробничу чи фінансову діяльність об'єкта інвестицій.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння: безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку, або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою за 20% статутного капіталу платника податку. Підприємства, відносини між якими зумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або суттєво впливати на прийняття, фінансових і оперативних рішень іншою стороною, називають пов'язаними сторонами.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються також фізичною особою або членами її сім'ї.

3. Отримання податкових пільг за інвестиціями. Термін вилучення ресурсів у фінансові вкладення визначає саме підприємство, якщо його визначено у відповідних документах (установчих договорах - документах, які визначають строки функціонування цінних паперів тощо).

Фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких основних формах:

  • Внесення капіталу до статутних фондів спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування найбільш тісно пов'язана з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв'язків з постачальниками сировини і матеріалів (у разі участі в їхньому статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури; розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різноманітні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрямки розвитку підприємства.
  • Внесення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування спрямована перш за все на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом інвестування грошових інструментів є депозитний внесок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу, її головною метою є генерування інвестиційного прибутку.
  • Внесення капіталу в дохідні види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується внесенням капіталу в різноманітні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку.

Використання цієї форми фінансового інвестування пов'язане з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як щодо інструментів інвестування, так і щодо його термінів; найбільш високим рівнем державного регулювання і захисту інвестицій; розвинутою інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативної інформації про стан і кон'юнктуру ринку в розрізі окремих його сегментів тощо. Основною метою цієї форт й фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках він може бути використаний для встановлення форм фінансового впливу на окремі підприємства при вирішенні стратегічних завдань (шляхом придбання контрольного або достатньо вагомого пакета акцій).

Фінансові інвестиції класифікують за різними ознаками. За термінами вони поділяються на довгострокові — інвестиції зі строком більше ніж один рік та короткострокові — на строк менший ніж один рік. Довгострокові фінансові інвестиції розглядають як необоротні активи, короткострокові — як поточні активи.

Довгострокові фінансові інвестиції — це інвестиції на період більший ніж один рік, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них належать довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довгострокові інвестиції згідно з П (С) БО 12 поділяються на ті, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші інвестиції.

За формою вкладень довгострокові фінансові інвестиції поділяються на пайові та позикові (додаток 3).

Поточні фінансові інвестиції (фонди та акції інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року. Ці інвестиції згідно з П (С) БО 12 поділяються на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції.

Бухгалтерський облік фінансових інвестицій ведеться залежно від того, за якими методами обліковують фінансові інвестиції.

Порядок облікових записів щодо надходження фінансових інвестицій визначається, виходячи з джерела такого надходження. Підприємства можуть купувати фінансові інвестиції (цінні папери), одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а також в оплату заборгованостей.

Так, оприбуткування фінансових інвестицій, отриманих у результаті внеску засновників (учасників) до статутного капіталу, проводиться в обліку записом на підставі установчого договору (табл. 1).

Таблиця 1. Облік надходження фінансових інвестицій, що одержані в результаті внесків засновників.

 

Зміст господарської операції

 

Кореспондуючі рахунки

 

 

 

 

 

Д-т

 

К-т

 

1

 

Оголошено статутний капітал

 

46 "Неоплачений капітал"

 

40 "Статутний капітал"

 

2

 

Одержано довгострокові фінансові інвестиції від засновника (учасника) як внеску до статутного капіталу

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

46 "Неоплачений капітал"

 

 

Відображення надходження фінансових інвестицій, придбаних у кредит і з оплатою за готівку показано в табл. 2. Якщо оплата придбаних фінансових інвестицій здійснюється шляхом передачі матеріальних цінностей, то записи залежать від того, якими саме матеріальними цінностями розраховувалось підприємство. При розрахунках матеріалами, паливом, запасними частинами тощо роблять записи в дебет наведених вище рахунків та кредит рахунка 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів".

Облік придбання інвестицій акціонерним товариством в обмін на емітовані власні акції показано в табл. 3.

Таблиця 2. Облік придбання довгострокових фінансових інвестицій.

 

Зміст господарської

 

Кореспондуь

 

ючі рахунки

 

 

 

операції

 

Д-т

 

К-т

 

1

 

Оприбутковано інвестиції, придбані в кредит

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

63 "Розрахунки з постачальниками і підрядник: е" -ми"

 

2

 

Здійснено фінансові вкладення за грошові кошти

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

ЗО "Каса", 3 1 "Рахунки в банках. "

 

 

Таблиця 3. Облік придбання інвестицій в обмін на емітовані власні акції.

 

Зміст господарської операції

 

Кореспс раху

 

зндуючі. нки

 

 

 

 

 

Д-т

 

К-т

 

1

 

Сформовано статутний капітал на вартість випущених акцій

 

46 "Неоплачений капітал"

 

40 "Статутний капітал"

 

2

 

Відображено одержання фінансових інвестицій (сума відображення дорівнює номінальній вартості випущених підприємством акцій)

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

46 "Іїеопла-чений капітал"

 

3

 

Доведено вартість фінансових інвестицій до справедливої вартості переданих акцій: — якщо вартість фінансових інвестицій більша за номінальну вартість акцій

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

421 "Емісійний дохід"

 

 

 

— якщо вартість фінансових інвестицій менша за номінальну вартість акцій

 

975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

 

Облік переоцінки фінансових інвестицій залежить, від того, за якою оцінкою обліковуються інвестиції на дату балансу. Переоцінка інвестицій, облік яких ведеться за справедливою вартістю, відображається такими записами:

Д-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції".

К-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" — віднесено суму дооцінки до складу інших доходів за інвестиціями.

Д-т 975 "Уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій".

К-т 14 "Донгострокові фінансові інвестиції" — віднесено різницю між первісною і справедливою вартістю на витрати від іншої діяльності за інвестиціями.

Списання таких витрат на фінансові результати здійснюється за допомогою запису:

Д-т 793 "Результат іншої звичайної діяльності".

К-т 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій".

Якщо на дату балансу склалася ринкова вартість, то зазначене перевищення над первісною вартістю або попередньою бадан" -совою вартістю відображається у складі інших доходів і спричинює збільшення вартості інвестиції. У бухгалтерському обліку ця переоцінка відображається так:

Д-т 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам".

К-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Списання цих доходів на фінансові результати здійснюється таким записом:

Д-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

К-т 793 "Результат іншої звичайної діяльності".

Результат переоцінки фактично свідчить про нарахування нереалізованого прибутку або збитку від операцій з фінансовими інвестиціями, тобто це — сума прибутку (збитку), яку б отримав інвестор при реалізації інвестиції на дату балансу.

Фінансові інвестиції, які утримуються підприємством до моменту погашення, відображаються у звітності за амортизованою собівартістю. Проводки з переоцінки інвестицій до амортизованої собівартості показано в табл. 4.

Відсотки за інвестиціями, що обліковуються за справедливою вартістю та амортизованою собівартістю, відображаються в обліку таким чином:

Таблиця 4. Облік амортизації дисконту (премії).

. •№

 

 

 

Кореспондуі

 

ючі рахунки

 

 

 

 

 

Д-т

 

ЇС-т

 

1

 

Віднесено на збільшення вартості інвестицій амортизацію дисконту

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

733 "Інші доходи від фінансових операцій "

 

2

 

Віднесено на зменшення вартості інвестицій амортизацію премії

 

952 "Інші фінансові витрати"

 

14 "Довгострокові фінансових інвестиції"

 

 

Д-т 373 "Розрахунки за нарахованими доходами".

К-т 732 "Відсотки одержані" — нараховано відсотки: за інвестиціями.

Д-т 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках".

К-т 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" - отримано відсотки за інвестиції.

Д-т 732 "Відсотки одержані".

К-т 792 "Результат фінансових операцій" — включено до фінансових результатів відсотки одержані.

Відображення доходів за інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі, показано в табл. 5.

Таблиця 5. Облік амортизації дисконту.

 

 

 

Кореспондуі

 

ючі рв-зсунки

 

 

 

 

 

Д-т

 

К-т

 

 

 

 За інвестиціями одержано

 прибуток

 

 

 

1

 

Відображено інвестором прибуток, що належить йому згідно з методом участі в капіталі

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

72 '" Дохід від учасзті. в капіталі-**

 

2

 

Нараховано інвестором дивіденди від інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі

 

373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

 

14 'с Довгострокові- фінансові інвестиції"

 

3

 

Виділено доходи від участі в капіталі, одержані за звітний рік, до складу фінансового результату від фінансових операцій

 

72 "Дохід від участі в капіталі"

 

792 •"Результат фінв-нсових операцій"

 

 

Погашення фінансових інвестицій за номінальною вартістю в обліку відображається за дебетом рахунків грошових коштів і за кредитом рахунка 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" (табл. 6).

Таблиця 6. Бухгалтерський облік довгострокових фінансових інвестицій.

 

 

 

Кореспондуі

 

ючі рахунки

 

 

 

 

 

Д-т

 

К-т

 

 

 

2

 

3

 

4

 

1

 

Придбано фінансові інвестиції за грошові кошти

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

ЗО "Каса", 31"Рахунки в банках"

 

2

 

Переведено поточні фінансові інвестиції до складу довгострокових

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

35 "Поточні фінансові інвестиції"

 

3

 

Збільшено частку інвестора в сумі збільшення додаткового капіталу підприємства, що інвестується, в результаті проведеної дооцінки

 

141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі"

 

423 "Дооцінка активів"

 

4

 

Погашено заборгованість засновників (учасників) підприємства довгостроковими фінансовими інвестиціями

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

16 "Довгострокова дебіторська заборгованість"

 

5

 

Придбано довгострокові фінансові інвестиції за рахунок позики банку

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

50 "Довгострокові зобов'язання"

 

6

 

Збільшено вартість фінансових інвестицій на суму одержаних брокерських послуг

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

68 "Розрахунки за іншими операціями"

 

 

 

2

 

3

 

4

 

7

Одержано дохід у вигляді довгострокових фінансових інвестицій

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи"

 

8

 

Погашено фінансові інвестиції нематеріальними активами, грошовими коштами

 

12 "Нематеріальні активи", ЗО "Каса", 31 "Рахунки в банках"

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

9

 

Переведено довгострокові фінансові інвестиції до складу поточних

 

35 "Поточні фінансові інвестиції"

 

14 "Довгострокові <^" інансові інвестиції"

 

10

 

Відображено частку інвестора в дивідендах підприємства, що інвестується

 

373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

 

141 "Інвестиції пов'язаним сторонаїуг за методом ооліку участі в капіталі"

 

11

 

Відображено погашення кредиторської заборгованості за кредитами за рахунок передачі кредитору права на довгострокові фінансові інвестиції підприємства

 

50 "Довгострокові зобов'язання", 60 "Короткострокові позики", 68 "Розрахунки за іншими операціями"

 

14 "Довгострокові <^" і-нансові інвестиції"

 

12

 

Відображено зменшення довгострокових фінансових інвестицій на суму понесених збитків від них

 

96 "Втрати від участі в капіталі"

 

14 "Довгострокові <3;ді-нансові інвес 1' иції"

 

13

 

Списано вартість довгострокових фінансових інвестицій: — у зв'язку з їх реалізацією

 

971 "Собівартість реалізованих фінансових інвестицій"

 

14 "Довгострокові <ї" інансові інвестиції"

 

 

 

- у зв'язку з їх знеціненням

 

975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"

 

14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

 

Довгострокові й короткострокові фінансові вкладення в цінні папери (акції, облігації тощо), депозити, статутні фонди (капітал) інших підприємств наводяться в окремих інвентаризаційних описах, в яких вказуються назва фінансового вкладення: (акції, облігації, паї, депозити тощо), дата і строк вкладення, номер і серія цінних паперів, пішіщ документа, що підтверджує фінансові інвестиції (установчий договір, інші домовленості, виписки банків, накладні на передачу обладнання тощо), сума, вид вкладення.

При інвентаризації цінних паперів встановлюють:

  • правильність оформлення цінних паперів;
  • реальність вартості цінних паперів, що перебувають на балансі;
  • збереження цінних паперів (шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку);
  • своєчасне і повне відображення в бухгалтерському обліку отриманих доходів за цінними паперами.

Інвентаризацію цих засобів проводять шляхом перевірки наявності цінних паперів, перевірки в установчих та інших документах даних про паї і вкладення до статутних капіталів спільно створених підприємств і депозитаріїв.

Інвентаризацію цінних паперів проводять за їх окремими видами, зі складанням опису, в якому наводяться: номінальна та фактична вартість, строки погашення та їх загальна сума.

При інвентаризації перевіряється наявність обов'язкових реквізитів, щоб запобігти їх навмисній фальсифікації. Реквізити кожного цінного папера порівнюють з даними описів (реєстрів, книг), що зберігаються в бухгалтерії підприємства.

Інвентаризація цінних паперів, що здані на зберігання в спеціальні організації (банк-депозитарій, тобто спеціалізоване сховище цінних паперів тощо), полягає у звірці залишків сум, що обліковуються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок банку-депозитарію.

Якщо ці цінні папери зберігаються в установі банку, то комісія проводить інвентаризацію за документами банку, які підтверджують їх прийняття.

Фінансові вкладення до статутних капіталів інших підприємств, а також позики, що надаються іншим організаціям, при інвентаризації мають бути підтверджені відповідними документами.

Надлишки фінансових інвестицій оприбутковують такими записами:

Д-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 35 "Поточні фінансові інвестиції".

К-т 719 "Дохід від реалізації готової продукції".

Нестачі фінансових інвестицій оприбутковують такими: записами:

Д-т 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

К-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 35 "Поточні фінансові інвестиції".

Практична частина.

На підставі наведених у таблиці даних необхідно визначити собівартість матеріалу "Тканина" та собівартість залишку на кінець місяця, застосовуючи метод оцінки ідентифікованої собівартості.

Інформація про суму залишку та здійснення протягом місяця руху виробу "Тканина".

 

Показник

Матеріал "Тканина"

 

Залишок, одиниць

одиниць

Ціна за одиницю

Загальна вартість, грн.

Залишок на 01.01

80

12

960

80

Придбано 12.01

100

15

1500

180

Реалізовано 16.01

60

12

720

120

Придбано 18.01

40

18

720

160

Реалізовано 24.01

30

18

540

130

Залишок

 

 

 

130

 

За даними обліку реалізовано:

16 січня – 60 одиниць із залишку на початок місяця;

24 січня – 30 одиниць із надходженням 18 січня.

Розв`язок:

  • Залишок на 01.01 80х12=960 грн. 80 одиниць.
  • Придбано 12.01 100х15=1500 грн. 180 одиниць.
  • Реалізовано 16.01 60х12=720 грн. 120 одиниць.
  • Придбано 18.01 40х18=720 грн. 160 одиниць.
  • Реалізовано 24.01 30х18=540 грн. 130 одиниць.

Реалізовано 902 одиниць з них:

60х12=720 грн.

30х18=540 грн.

Всього: 1260 грн.

Залишок на 25.01:

20х12=240 грн.

100х15=1500 грн.

10х18=180 грн.

Всього:130 одиниць 1920 грн.

Собівартість придбаного товару 2220 грн. кількість 140 одиниць.

Собівартість реалізованого товару 1260 грн. кількість 90 одиниць.

Відповідь: Залишок на кінець місяця 130 одиниць, сума 1920 грн.

Висновок. Для досягнення повноти у процесі фінансового обліку повинні бути виявлені всі господарські операції, що відбулись і призвели до зміни фінансового стану підприємства. Необхідно здійснити їх вимірювання та обчислення, зареєструвати, систематизувати, і нагромадити за певний період таким чином, щоб адміністрація підприємства, його власники та акціонери мали інформацію про ефективність діяльності підприємства в цілому, про виконання окремих угод із тим, щоб своєчасно прийняти рішення щодо доцільності їх реалізації. Якщо окремі господарські операції не будуть виявлені та не відображені в обліку, це призведе до перекручення окремих показників фінансової звітності, внаслідок чого користувачі можуть прийняти необґрунтовані рішення.

Облікова інформація вважається правдивою, якщо вона не містить суттєвих помилок та перекручень, які можуть спричинити прийняття користувачами хибних рішень. Наприклад, якщо доходи підприємства, відображені у звітності, завищені або витрати занижені, то результат його діяльності — прибуток буде відображений у значно більшому розмірі, ніж це є насправді. Внаслідок цього інвестори можуть прийняти необґрунтоване рішення про придбання акцій підприємства з метою отримання високих прибутків на вкладений капітал.

Інформація вважається неупередженою, якщо вона буде однаково правдивою для усіх груп користувачів: інвесторів, власників та акціонерів, працівників державної податкової адміністрації та інших. Це означає, що використовуючи її, вони приймуть адекватні рішення.

Система фінансового обліку, як правило, надає інформацію про господарські операції при їх завершенні. Після того, як операції відбулись, вони оцінюються, документуються, узагальнюються. За результатами обробки облікової інформації складається фінансова звітність. Паралельно здійснюється попередня оцінка окремих операцій, їх можливих результатів, перспектив зміни економічної системи.

Основними завданнями фінансового обліку є:

  • виявлення, вимірювання, реєстрація, систематизація та нагромадження інформації про діяльність підприємства;
  • забезпечення зовнішніх та внутрішніх користувачів достовірною та своєчасною інформацією про дії та події, що відбулися на підприємстві, наявність і стан активів, зобов'язань та капіталу;
  • оцінка ефективності діяльності підприємства;
  • формування інформаційної бази для прогнозування діяльності підприємства;
  • відображення прав і вимог суб'єктів господарювання та їх зміни;
  • подання усієї наведеної інформації у грошовому вимірнику.

Література

  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. №254к/96-ВР.
  2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції":Затв. наказом МФУ від 17.05. 2000 №91.
  3. Бухгалтерський фінансовий облік та фінансова звітність в Україні: "Навч.-практ. посібн. / За ред. С. Ф. Голова. – Дн.: ТОВ "Баланс-Клуб", 2000 р.
  4. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. Проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2001 р.
  5. Велш Глен А., Щорт Деніель Г. Основи фінансового обліку / Пер. З англ. О. Мініна, О. Ткача. – К.:Основи, 1999 р.
  6. Завгородній В. П. Бухгалтерський облік в Україні (з використанням національних стандартів): Навч. посібн. для студ. Вузів. – К.: А. С. К., 2001 р.
  7. Пушкар М. С. Фінансовий облік. – К.: Карт-бланш, 2002 р.
  8. Сопко В. В., Завгородній В. П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. Посібник. – К.: КНЕУ, 2000 р.
  9. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – К.: А. С. К., 2000 р.
  10. Чабанова Н. В., Василенко Ю. А. Бухгалтерський фінансовий облік. – К.: ВЦ "Академія", 2002 р.


04.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!