Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Контроль та ревізія в бухгалтерському обліку. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Контроль та ревізія в бухгалтерському обліку. Реферат

Нормативні джерела інформації при проведенні ревізії кредитних операцій. Способи фінансового контролю

Нормативні джерела інформації при проведенні ревізії кредитних операцій

Задачі ревізії кредитних операцій наступні:

  • Перевірити обґрунтованість одержання, ефективність використання і своєчасність погашення банківських кредитів.
  • Перевірити правильність відображення операцій в облікових регістрах.

Перевіряються:

  • обґрунтованість одержання кредиту (кредитний договір);
  • ефективність використання кредиту;
  • своєчасність погашення;
  • виписки банків по позичкових рахунках;
  • правильність зведень про наявність  сезонних закупівель ТМЦ для отримання кредиту на ці мети;
  • причини надходження позичок понад нормативні запаси ТМЦ і на тимчасові потреби.

Підприємства можуть одержувати позики в інших осіб і організацій. Ці позики також вважаються кредитною заборгованістю і повинні перевірятися при ревізії.

При перевірці використовується журнал-ордер №4 і обліковий регістр по рахунках 50, 60, 68, 95, а також виписки банків.

Одним з найвагоміших моментів, які характеризують фінансове становище підприємства, є стан розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Розрахунки між контрагентами здійснюються через установи банків шляхом безготівкового розрахунку, міни майна (бартер), погашення боргових зобов'язань.

Основним завданням аудиту розрахунків є:

  • встановлення реальності дебіторської та кредиторської заборгованості;
  • перевірка наявності простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості;
  • встановлення дебіторської та кредиторської заборгованості, з якої минув строк позивної давності;
  • перевірка списання заборгованості, строк позовної давності з якої минув;
  • перевірка правильності обліку дебіторської та кредиторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації та видів реалізації;
  • перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості.

Джерелами інформації для проведення аудиту розрахунків з постачальниками, покупцями та замовниками, дебіторами та кредиторами є:

  • Регістри синтетичного обліку і звітність (баланс (форма № 1), Головна книга).
  • Регістри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків (журнали-ордери № 6, 11, 8, 7; відомості № 16, 15 та ін.).

Первинні документи з обліку розрахунків (накладні, рахунки-фактури, договори та ін.).

Нормативна база.

Положення "Про організацію бухгалтерського обліку звітності в Україні", затверджене Постановою КМУ від 03.04. 1993 р. № 250.

"Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні", затверджені наказом Мінфіну від 07.05. 1993 р. № 25.

Інструкція "Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків", затверджена наказом Мінфіну від 11.08. 94 р. № 69.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12. 94 р. № 334/94-ВР.

Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05. 97 р. № 283/97-ВР.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10. 99 р. № 237.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України від31.01. 2000 р. № 20.

Способи фінансового контролю

Під фінансовим контролем розуміють перевірку спеціальними уповноваженими органами встановлених форм, фінансових відносин, а також вивчення їхньої позитивної і негативної сторін для подальшого удосконалювання.

Фінансовий контроль необхідний керівнику підприємства і його команді щоб відповісти на наступні питання:

  • чи буде давати прибуток підприємство і який при цьому рівень рентабельності.
  • чи в змозі підприємство виконати свої зобов'язання перед кредиторами й іншими особами.
  • чи варто залучати інвестиції або робити якісь фінансові вкладення в інші види діяльності.

Фінансовий контроль забезпечує вірогідність цієї інформації. Фінансовий контроль може бути: внутрішній, зовнішній, відомчий, позавідомчий, обов'язковий (плановий), ініціативний (позаплановий).

Сферою фінансового контролю є практично всі операції, які здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні угоди і т. п.). При цьому виходять з положення про неможливість виключення прямого або опосередкованого взаємозв'язку формування і використання фінансових ресурсів, фондів коштів з будь-якими видами діяльності або бездіяльності.

Отже, ті самі об'єкти можуть піддаватися не тільки фінансовому контролю, але й іншим видам контролю (при кредитуванні, розрахунках, ціноутворенні і т. д.). Але навіть при збігу конкретного предмета перевірки й аналізу фінансовому контролю властива особлива спрямованість в оцінці стану цих об'єктів, що відповідає його призначенню. Так, здійснюючи перевірку ефективності менеджменту підприємств і особливо банків, аудиторські фірми дають оцінку розмірів утворених резервів, що безпосередньо має відношення до визначення кінцевої величини оподатковуваного об'єкта. Контролю підлягають не тільки погано працюючі підприємства й організації, але і ті підприємства, що мають нормальні результати діяльності.

Конкретні форми і методи організації фінансового контролю це практичне втілення об'єктивно властивих фінансам як економічній категорії властивостей контролю.

Фінансовий контроль включає перевірку:

  • дотримання вимог економічних законів, оптимальності пропорцій розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту і національного доходу;
  • складання і виконання бюджету (бюджетний контроль);
  • фінансового стану й ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємств і організацій, бюджетних установ, а також податковий контроль;
  • інші напрямки.

Перед фінансовим контролем стоять наступні задачі:

  • сприяння збалансованості між потребою у фінансових ресурсах і розмірами грошових доходів і фондів народного господарства;
  • забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед державним бюджетом;
  • виявлення внутрівиробничих резервів росту фінансових ресурсів, у тому числі по зниженню собівартості і підвищенню рентабельності;
  • сприяння раціональній витраті матеріальних цінностей і грошових ресурсів на підприємствах, в організаціях і бюджетних установах, а також правильному веденню бухгалтерського обліку і звітності;
  • забезпечення дотримання діючого законодавства і нормативних актів, у тому числі в області оподатковування підприємств, що відносяться до різних організаційно-правових форм;
  • сприяння високій віддачі зовнішньоекономічної діяльності підприємств, у тому числі по валютних операціях і ін.

Фінансовий контроль тісно пов'язаний з відповідальністю підприємств, організацій, установ, а також державних і фінансово-банківських структур за виконання фінансової дисципліни. Ця відповідальність може бути виражена як в адміністративних, так і в економічних (матеріальних) заходах впливу на порушника фінансової дисципліни. Економічні заходи впливу конкретно виявляються через фінансові санкції, що є тими важелями фінансового механізму, що сприяють підвищенню ефективності виробництва, його інтенсифікації, екологічному оздоровленню і т. д.

Проблеми посилення фінансової відповідальності, дієвості фінансового контролю вимагають, з одного боку, скорочення кількості застосовуваних санкцій, а, з іншої, підвищення їхньої результативності, чому, зокрема, сприяє проведена реформа оподатковування.

Фінансовий контроль можна умовно класифікувати за різними критеріями:

а) за часом проведення:

  • попередній;
  • поточний (оперативний);
  • наступний.

б) за суб'єктами контролю:

  • президентський;
  • контроль представницьких органів влади і місцевого самоврядування;
  • контроль виконавчих органів влади;
  • контроль фінансово-кредитних органів;
  • відомчий;
  • внутрішньогосподарський;
  • аудиторський;

в) за сферою фінансової діяльності:

  • бюджетний;
  • податковий;
  • валютний;
  • кредитний;
  • страховий;
  • інвестиційний;
  • контроль за грошовою масою;

г) за формою проведення:

  • обов'язковий (зовнішній);
  • ініціативний (внутрішній);

д) за методами проведення:

  • перевірки;
  • обстеження;
  • нагляд;
  • аналіз фінансової діяльності;
  • спостереження (моніторинг);
  • ревізії.

Державний фінансовий контроль призначений для реалізації фінансової політики держави, створення умов для фінансової стабілізації. Фінансовий контроль покликаний забезпечувати інтереси і права держави і його установ, так і всіх інших економічних суб'єктів.

Розглянемо основні форми і методи проведення фінансового контролю. Попередній фінансовий контроль. Він проводиться до здійснення фінансових операцій і має важливе значення для попередження фінансових порушень. Він передбачає оцінку обґрунтованості фінансових програм і прогнозів для запобігання неощадливої і неефективної витрати засобів.

Прикладом такого контролю на макрорівні є процес складання і твердження бюджетів усіх рівнів і фінансових планів позабюджетних фондів на основі оцінки обґрунтованості розподілу ВВП і розробки макроекономічних показників розвитку економіки країни. На мікрорівні — це процес розробки фінансових планів і кошторисів, кредитних і касових заявок, фінансових розділів бізнес-планів, складання прогнозних балансів, а також установчих договорів, договорів про спільну діяльність і т. д.

Поточний (оперативний) фінансовий контроль. Він здійснюється в момент здійснення грошових угод, фінансових операцій, видачі позичок і субсидій і т. д. Він попереджає можливі зловживання при одержанні і витраті засобів, сприяє дотриманню фінансової дисципліни і своєчасності здійснення фінансово-грошових розрахунків. Велику роль у цьому відіграють бухгалтерські служби.

Наступний фінансовий контроль, проведений шляхом аналізу і ревізії звітної фінансової і бухгалтерської документації, призначений для оцінки результатів фінансової діяльності економічних суб'єктів, зіставлення фінансових планів і прогнозів з результатами оцінки ефективності здійснення запропонованої фінансової стратегії, порівняння фінансових витрат із прогнозованими і т. д.

У процесі проведення перевірок на основі звітної документації і видаткових документів розглядаються окремі питання фінансової діяльності і намічаються міри для усунення виявлених порушень.

Обстеження на відміну від перевірки охоплює більш широкий спектр фінансово-економічних показників обстежуваного економічного суб'єкта для визначення його фінансового стану і можливих перспектив розвитку.

Нагляд здійснюється контролюючими органами за економічними суб'єктами, що одержали ліцензію на той або інший вид фінансової діяльності, і припускає дотримання ними встановлених правил і нормативів. Наприклад, здійснюючи нагляд з боку Нацбанку України за діяльністю комерційних банків; з боку Укрстрахнагляду — за страховими фірмами. Недотримання нормативів, що приводить до ризику банкрутства й обмеження інтересів клієнтів, спричиняє відкликання ліцензії.

Аналіз фінансової діяльності як різновид фінансового контролю припускає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності з метою загальної оцінки результатів фінансової діяльності, оцінки фінансового стану і забезпеченості власним капіталом і ефективності його використання.

Спостереження (моніторинг) — постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позички і фінансовим станом підприємства-клієнта; неефективне використання отриманої позички і зниження платоспроможності може привести до жорсткості умов кредитування, вимозі дострокового повернення позички.

Ревізія — найбільш глибокий і всеосяжний метод фінансового контролю. Це повне обстеження фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта з метою перевірки її законності, правильності, доцільності, ефективності.

Ревізії можуть бути:

  • повні і часткові;
  • комплексні і тематичні;
  • планові і позапланові;
  • документальні і фактичні (тобто перевірка не тільки документів, але і наявності грошей і товарно-матеріальних цінностей).

Ревізії проводяться органами управління по відношенню підвідомчих підприємств і установ, а також різними державними і недержавними органами контролю (КРУ Мінфіну, Казначейство, аудиторські служби). Результати ревізії оформляються актом, на підставі якого приймаються заходи для усунення порушень, відшкодуванню матеріального збитку і залученню винних до відповідальності.

Література

  1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". //В редакції закону N 1829-III від 22.06. 2000, ВВР, 2000, N 46, ст. 391.
  2. Наказ Мінфіну "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування" N 291 від 30.11. 99.
  3. Норматив N 3 "Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності". // Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 18 грудня 1998 р. N 73.
  4. Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку. К:2000 р.
  5. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку. К:А. С. К, 2001 р.
  6. Давидов Г. М. Аудит. Навчальний посібник. К:" Знання", 2001 р.
  7. Каруца С. М.. Фінансова звітність як предмет державного фінансового контролю. // Фінансовий контроль (всеукраїнський науково-теоретичний, інформаційно практичний журнал) № 1 від 09.01. 2002.
  8. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. К:" Знання", 2000 р.


03.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!