Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Розрахунок показників рентабельності в Україні. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Розрахунок показників рентабельності в Україні. Реферат

Економічна ситуація, яка склалася сьогодні в Україні, ускладнює створення сприятливих умов для можливості використання цінного міжнародного досвіду в галузі обліку, звітності, аналізу, а впровадження нової фінансової звітності згідно з Положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку вимагає застосування нових методів розрахунку показників фінансово-господарської діяльності підприємства в сучасних умовах

Стандарти бухгалтерського обліку вносять зміни як у діючу бухгалтерську облікову роботу, так і в економічну та фінансову діяльність кожного підприємства. На думку Н.Г.Горицької, значення національних стандартів не обмежується бухгалтерським обліком, фактично вони є фінансово-економічними стандартами і слугують підставою для управлінського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності.

Міжнародні стандарти, за якими розроблено ПБО, саме й називаються стандартами фінансової звітності. Вони не містять бухгалтерських проводок, однак несуть інформацію, необхідну для здійснення усієї фінансово-економічної роботи на підприємстві.

Назріла ситуація, коли облік і аналіз у нашій країні перетворюється із засобів пасивного відображення фактів, які відбулись, в інструмент збору, обробки та передачі інформації про діяльність підприємства для того, щоб зацікавлені сторони могли прийняти обґрунтовані рішення.

У ринковій економіці бухгалтерський облік виконує принципово інші функції. Це викликано тим, що, по-перше, в умовах ринку змінюється структура власності, і державна власність стає лише одним із видів власності; з’являється багато нових власників, зацікавлених у результатах діяльності підприємства, оскільки вклали в нього свої кошти. По-друге, підприємство змушене шукати такі рішення, які б забезпечили йому перемогу в конкурентній боротьбі та необхідні фінансові результати. У зв’язку з цим воно вивчає ринкову кон’юнктуру, самостійно планує свою діяльність, знаходить постачальників і покупців, встановлює ціни тощо. По-третє, бюджетне фінансування та державне кредитування в більшості випадків вже не є для підприємства основними джерелами фінансових ресурсів.

Тому підприємство вступає в конкурентну боротьбу не тільки за покупців і ринки збуту,. але й за кредитні ресурси комерційних банків, а також за кошти інших потенційних інвесторів.

Останнім часом фахівці з ведення бухгалтерського обліку більше схиляються до того, що проводити аналіз господарської діяльності на основі даних тільки бухгалтерського обліку стає важко.

У результаті цього у підприємства, в одному випадку, виникає потреба у наявності своєчасної та повної інформації для прийняття управлінських рішень і оцінки їх результатів. У іншому – воно повинно надати відповідну інформацію тим, хто інвестував (або збирається інвестувати) в нього свої кошти.

Підприємства в процесі роботи здійснюють внутрішній і зовнішній аналіз. При здійсненні внутрішнього аналізу діяльності використовується уся інформація, яка утворилась під час виробничої діяльності. Проте вона доступна тільки вузькому колу керівників підприємства.

Завдання зовнішнього аналізу – визначення фінансової стабільності та прибутковості підприємства для кваліфікованого вибору партнера на ринку, доцільність продовження кредиту тощо. Якщо внутрішній аналіз ставить за мету пошук шляхів отримання максимального прибутку, то в результаті зовнішнього – рішення вважається ефективним, якщо воно використовує якнайбільше даних, відображає істотні взаємовідносини між елементами фінансового звіту, враховує зміни умов. Основний його інструмент – розрахунок і аналіз показників, які відображають взаємовідносини між різними позиціями, статтями балансу та фінансової звітності.

Звідси видно, що розрахунок і аналіз будь-яких показників повинен проводитися стосовно їх впливу на прибуток підприємства.

Прибуток як економічна категорія являє собою грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основну форму грошових накопичень господарюючих суб’єктів.

Розглядаючи питання про сутність, роль прибутку і про те, що він не завжди є метою виробничої та комерційної діяльності, ми повністю поділяємо думку О.С.Філімоненкова про те, що суспільство, підприємство, організовуючи процес виробництва, не повинно ставити за кінцеву мету отримання високого показника прибутку. У сучасних умовах господарювання підприємство повинно орієнтуватися не на єдиний критерій оцінки своєї виробничо-фінансової діяльності (прибуток), а на ряд показників і паралельно на максимізацію прибутку, що при цьому отримають.

Загальний обсяг прибутку підприємства – це валовий (балансовий) прибуток, до складу якого входить прибуток від усіх видів діяльності підприємства. Основною складовою частиною валового прибутку є прибуток від продажу товарної продукції. Розрахунок прибутку від продажу продукції, яка має натурально-речовий вираз, ведеться виходячи із виручки (доходу) і повної собівартості продукції.

Доходи є джерелом існування підприємства. Без них немає прибутку, без прибутку – підприємства.

Подібно до прибутку, дохід – динамічний процес створення підприємством товарів і послуг протягом певного проміжку часу.

Патон (Paton) і Літтлтон (Littleton) називали його продуктом діяльності підприємства. Зазначимо, що це визначення доходу не вказує ні на величину, ні на момент визнання його отриманим.

Результативність господарської діяльності при обмежених ресурсах потребує зіставлення витрат або авансованого капіталу та отриманих доходів, а все це слугує основним критерієм оцінки ефективності діяльності кожного підприємства. Ці дані беруться до уваги адміністрацією підприємства при прийнятті управлінських рішень, виявленні раціональних способів господарювання, а також їхньої здатності забезпечити об’єктивність результатів роботи окремих керівників і підрозділів.

Абсолютна величина прибутку важлива, коли йдеться про фінансові ресурси, які можуть бути використані підприємствами або суспільством. Але для характеристики ефективності господарювання цього абсолютного показника недостатньо. Щоб оцінити результати господарювання, його ефективність, ефективність використання складових процесу виробництва, за допомогою яких отриманий прибуток, його суму потрібно віднести до відповідних показників.

Тому виникає нагальна потреба в розрахунку показників рентабельності виробництва (profitability ratios).

Рентабельність – це відносний показник, який встановлюється як відношення кінцевого фінансового результату діяльності (різниця між загальною сумою надходжень і сумою витрат) до певної бази. Так як бази різні, в теорії зустрічається безліч показників дохідності. Ці показники можна згрупувати наступним чином:

  • Показники, які відображають співвідношення прибутку і різних позицій бухгалтерського балансу. Вони показують можливості підприємств реалізовувати свої доходи залежно від розміру капіталу і витрачених ресурсів (дані показники визначають рентабельність активів, дохідність капіталу тощо).
  • Показники, які характеризують співвідношення між доходами, реалізованими підприємством, і можливістю покриття здійснених витрат (дані показники визначають рентабельність на основі витрат, які характеризують дохідність реалізації усієї продукції й окремих продуктів тощо).

Підприємство – центр відносно автономних рішень. Ці рішення мають різну природу та масштаби залежно від того, чи йдеться про досягнення довгострокової мети, її конкретизації в стратегії підприємства або про короткострокову адаптацію до умов зовнішнього середовища, ринкової кон’юнктури. Але в будь-якому випадку зроблений вибір і прийняті рішення матимуть певні фінансові наслідки.

Розрахунок показників рентабельності виробництва передбачає використання даних бухгалтерського обліку за ПБО і фінансової звітності (Баланс ф. 1), Звіт про фінансові результати (ф. 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. 3), Звіт про власний капітал (ф. 4, додатків) та розрахунок рентабельності окремих видів продукції, робіт і послуг на підставі даних бухгалтерського та управлінського обліку.

Управлінський облік ведеться на підприємстві в цілому, у структурних підрозділах, за номенклатурою тощо. Він дозволяє проводити аналіз господарської діяльності підприємства, ділити витрати на прямі та накладні, виявляти та ліквідувати ті суми витрат, які не є обґрунтованими.

Різні напрями діяльності підприємства мають різну рентабельність.

Управлінський облік дає можливість прорангувати всі ці напрями діяльності за ступенем їх рентабельності, виявити ті, які потребують меншого обсягу накладних витрат. Володіючи такою інформацією, керівник може розподіляти інвестиції в напрями, які приносять найбільший прибуток.

Необхідно зауважити, що загальновживаний у нас показник рентабельності як відношення прибутку до собівартості – не єдиний. Визначати рентабельність за такою формулою зобов’язують нас органи статистики, так як для статистичного аналізу цей показник повинен бути порівняльним для різних підприємств.

Рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію та фінансово-господарську діяльність підприємства в цілому.

Дослідження дохідності є найістотнішим елементом фінансової діагностики. Результати досліджень дають відповідь на безліч питань, пов’язаних із певними рішеннями. Тому підходи, які використовуються при аналізі рентабельності, займають центральне місце в фінансовому аналізі.

Відомо, що розрахункова величина валового прибутку (збитку) визначається, як різниця між чистою виручкою від реалізації (за винятком акцизів і ПДВ) і витратами на виробництво продукції:

ВП = ВРП бв – С,

де ВП – валовий прибуток (збиток);

ВРП бв – виручка від реалізації продукції без податків та інших вирахувань;

С – собівартість реалізованої продукції.

Відповідно до ПБО розрахувати даний показник можна таким чином:

Рядок 010 графа 3 ф. 2 – сума рядків з 015 до 030, графа 3 ф. 2 – рядок 040 графа 3 ф. 2.

Потім питому вагу прибутку в обсязі реалізованої продукції визначають, як співвідношення валового прибутку до доходу від реалізації продукції (послуг).

РОР = ВП / ДРП,

де РОР – питома вага прибутку в обсязі реалізованої продукції;

ДРП – дохід від реалізації продукції.

Розрахунок показника за ПБО:

Рядок 050 (055) графа 3 ф. 2 / рядок 010 графа 3 ф. 2.

На думку фахівців, з метою наочного з’ясування доцільно визначити питому вагу прибутку в доході від реалізації продукції:

ПДРП = ВП / ДРП,

де ПДРП – питома вага прибутку в доході від реалізації продукції.

Рядок 050 (055) графа 3 ф. 2 / (рядок 010 графа 3 ф. 2 – рядок 015 графа 3 ф. 2 – рядок 020 графа 3 ф. 2 – рядок 025 графа 3 ф. 2 – рядок 030 графа 3 ф. 2).

Для аналізу діяльності підприємств останні два показники не мають особливого пізнавального значення порівняно з попереднім. Вони потрібні, перш за все, акціонерам підприємств, оскільки дають можливість оцінити здатність керувати їх капіталом. Аналіз проводиться лише в динаміці при здійсненні порівняльного аналізу рентабельності.

Світова практика свідчить, що підприємство повинно правильно вибрати склад показників рентабельності, які б дозволили кількісно й якісно оцінити діяльність підприємства в такому вигляді, щоб можна було використовувати в управлінні залежність між цією діяльністю та кінцевими результатами. На практиці цей вибір залежить від типу економіки, рівня розвитку ринкових відносин, особливостей побудови балансу та іншої звітності підприємств, їхніх галузевих особливостей, форм власності.

Наведені в даній статті показники підприємство може моделювати залежно від виду його діяльності.

Показники рентабельності усієї реалізованої продукції дають уяву про ефективність поточних витрат підприємства та дохідності продукції, що реалізується. Рентабельність реалізованої продукції показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Вона визначається як відношення валового прибутку та собівартості реалізованої продукції.

РРП = ВП / С,

де РРП – рентабельність реалізованої продукції.

Рядок 050 (055) графа 3 ф. 2 / рядок 040 графа 3 ф. 2.

Зменшення свідчить про зниження попиту на продукцію підприємства.

Вищевказаним способом розрахунку рентабельності характеризується рівень ефективності тих коштів, які підприємства інвестували в виробництво та реалізацію своєї продукції. Великою перевагою показника є те, що рівень використання ресурсів можна аналізувати як для повного обсягу виробництва, так і щодо окремих видів продукції. Результати даного аналізу мають важливе значення при визначенні спеціалізації та продуктової структури підприємств. Інакше кажучи, величезний вплив на фінансовий стан підприємства має зростання ефективності виробництва та поліпшення його результативності.

Для того, щоб раціонально використовувати та ефективно керувати основними й оборотними засобами, необхідно враховувати й таке значення рентабельності реалізованої продукції:

РРП = ВП / ООЗ,

де ООЗ – середня залишкова вартість основних і оборотних засобів.

Рядок 050 (055) графа 3 ф. 2 / (рядок 010 графа 3 + рядок 010 графа 4 + рядок 030 графа 3 + рядок 030 графа 4 + сума рядків з 100 до 140 за графою 3 + сума рядків з 100 до 140 за графою 4) ф. 1 / 2.

Рівень даного показника можна встановити і таким чином: співвідношення валового прибутку до середньої вартості основних і оборотних засобів на виробництво.

РРП = ВП / ООЗ в,

де ООЗ в – середня вартість основних і оборотних засобів на виробництво.

Порядок розрахунку за ПБО:

Рядок 050 (055) графа 3 ф. 2 / (рядок 011 графа 3 + рядок 011 графа 4 + рядок 031 графа 3 + рядок 031 графа 4 + сума рядків з 100 до 140 за графою 3 + сума рядків з 100 до 140 за графою 4) ф. 1 / 28.

Розрахунок середніх показників може здійснюватись у середньорічному, середньоквартальному вирахуванні. Розрахунки ведуться або шляхом додавання показників звітності на початок і кінець звітного періоду з діленням суми на 2 або ж (у середньомісячному вирахуванні) додаванням половини залишку на початок першого місяця року, половини залишку на кінець останнього місяця року, усіх залишків на початок місяців з другого до дванадцятого і сума ділиться на 12. Однак при такому розрахунку необхідно залучення даних бухгалтерського обліку. При середньоквартальному розрахунку додається половина залишку на початок першого кварталу, половина залишку на початок другого, третього та четвертого кварталів, потім сума ділиться на чотири9.

Рентабельність реалізованої продукції доцільно визначати і за напрямом, який характеризує ступінь виконання так званої "бізнес-функції": наскільки ефективно підприємство використовує свої ресурси для отримання кінцевого продукту. Вона визначається як відношення валового прибутку до середньої вартості необоротних і оборотних активів. Погляди вітчизняних аналітиків на методику визначення даного показника часто діаметрально протилежні, а зарубіжні автори взагалі виділяють його як відношення чистого прибутку та середнього розміру наявних довгострокових і короткострокових активів.

РРП = ВП / НОА,

де НОА – середня вартість необоротних і оборотних активів.

Рядок 050 (055) графа 3 ф. 2 ПБО 3 / (рядок 080 графа 3 + рядок 080 графа 4 + рядок 260 графа 3 + рядок 260 графа 4) ф. 1 ПБО 2 / 2.

Значення показника показує ефективність використання необоротних і оборотних активів. Зниження свідчить про спад попиту на продукцію і перенакопичення активів.

За допомогою аналізу даних показників можна встановити з одного боку зміни, які відбуваються на рівні рентабельності під впливом змін кількості активного капіталу, а з іншого – ступінь його використання. При всій широті теоретико-методологічних і практичних розробок у галузі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, необхідно зазначити, що сьогодні особливий інтерес викликає досвід комплексного підходу до аналізу показників рентабельності різних видів діяльності.

Згадана проблема привертає увагу багатьох вітчизняних вчених, практичних робітників, аудиторів.

Водночас, ситуація, яка склалася, призводить до висновку про необхідність подальших пошуків вирішення даної проблеми. Відповідно до ПБО 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 99 № 87 та ПСБО 4 "Звіт про рух грошових коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 99 № 87 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.01. 2000 № 15) діяльність, яку здійснює підприємство, поділяється на основну операційну, іншу операційну, інвестиційну, фінансову, надзвичайну. Це залежить від виду операцій, які здійснює підприємство.

Для простоти сприйняття класифікацію видів діяльності подано у вигляді схеми.

Схема 1. Класифікація видів діяльності.

Звіт про фінансові результати ф. 2. відображає операційну, фінансову і інвестиційну діяльність підприємства в звичайній діяльності, а також доходи і витрати з надзвичайних подій. Крім того, звіт показує джерела покриття витрат і дозволяє підрахувати рентабельність за кожним видом діяльності.

Життєздатність будь-якого виду діяльності залежить від можливості здійснювати відтворювальний процес на розширеній основі. Для цього необхідно, щоб підприємство мало постійний дохід, тобто дохід, який отримують не лише в звітному, але й у наступних періодах. У сучасних кризових умовах підприємства вимушені використовувати бартерні (товарообмінні) операції. Внаслідок чого вони мають обмежену суму грошових коштів, що є перешкодою нормальному процесу відтворення.

Доходи від основного виду діяльності підприємства повинні переважати серед усіх джерел його доходів, так як це свідчить про наявність попиту на продукцію, що виготовляється, і як результат – продовження його діяльності, подальший ріст і розширення виробництва. Тому, на нашу думку, працюючи над покращанням і удосконаленням фінансово-господарської діяльності підприємствам необхідно приділяти значну увагу здійсненню аналізу рентабельності операційної діяльності.

Операційна діяльність включає в себе операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції, що є головною метою створення підприємства.

Якщо з доходу від основної діяльності вирахувати витрати операційної діяльності, то в результаті цього отримаємо прибуток (збиток) від основної операційної діяльності.

П (З) ОД = ДОП – ВОП,

де П (З) ОД – прибуток (збиток) від основної операційної діяльності;

ДОП – дохід від основної операційної діяльності;

ВОП – витрати від основної операційної діяльності.

Рядок 010 графа 3 ф. 2 + сума рядків з 015 до 030 за графою 3 ф. 2 – рядок 040 графа 3 ф. 2 + рядок 060 графа 3 ф. 2 – рядок 070 графа 3 ф. 2 – рядок 080 графа 3 ф. 2 – рядок 090 графа 3 ф. 2 або

Рядок 050 (055) графа 3 ф. 2 + рядок 060 графа 3 ф. 2 – рядок 070 графа 3 ф. 2 – рядок 080 графа 3 ф. 2 ПБО – рядок 090 графа 3 ф. 2.

Рентабельність операційної діяльності. Кожне підприємство для аналізу рентабельності операційної діяльності повинно мати певну кількість економічно обґрунтованих формул. У процесі діяльності воно може їх моделювати залежно від зміни напрямів його діяльності. Так, показник рентабельності операційної діяльності доцільно розраховувати за такими напрямами, як відношення прибутку (збитку) від операційної діяльності до витрат операційної діяльності.

РОД = П (З) ОД / ВОП.

Високе значення даного показника свідчить про те, що підприємство має добре налагоджений процес виробництва та реалізації продукції, постійне джерело доходів.

На підставі ПБО:

Рядок 100 (105) графа 3 ф. 2 / рядок 040 графа 3 ф. 2 + рядок 070 + рядок 080 + рядок 090 графа 3 ф. 2 або як відношення прибутку (збитку) від операційної діяльності до середньої залишкової вартості основних і оборотних засобів.

РОД = П (З) ОД / ООЗ з,

де ООЗ з – середня залишкова вартість основних і оборотних засобів.

Рядок 100 (105) графа 3 ф. 2 / (рядок 010 графа 3 + рядок 010 графа 4 + рядок 030 графа 3 + рядок 030 графа 4 + сума рядків з 100 до 140 за графою 3 + сума рядків з 100 до 140 за графою 4) ф. 1 / 2.

У процесі здійснення операційної діяльності керівництво підприємства повинно володіти інформацією про те, який вплив на рівень виробництва та реалізації продукції, товарів, робіт, послуг мають основні й оборотні засоби та, окремо, на нашу думку, необхідно визначити вплив необоротних і оборотних активів. Для більшої наглядності та конкретності розрахуємо даний показник за формулою:

РОД = П (З) ОД / ООЗ.

Рядок 100 (105) графа 3 ф. 2 / (рядок 011 графа 3 + рядок 011 графа 4 + рядок 031 графа 3 + рядок 031 графа 4 + сума рядків з 100 до 140 за графою 3 + сума рядків з 100 до 140 за графою 4) ф. 1 / 2 і за таким напрямом, як співвідношення прибутку (збитку) від операційної діяльності до середньої вартості необоротних і оборотних активів.

РОД = П (З) ОД/ НОА.

Рядок 105 графа 3 ф. 2 / (рядок 080 графа 3 + рядок 080 графа 4 + рядок 260 графа 3 + рядок 260 графа 4) ф. 1 / 2.

Інша операційна діяльність має на меті реалізацію іноземної валюти, реалізацію інших оборотних активів (матеріалів, палива, МШП з терміном служби до 12 місяців тощо). Цей показник включає операції з операційної оренди активів, уцінки запасів, відшкодування раніше списаних активів.

Розрахунок рентабельності іншої операційної діяльності можна здійснювати за таким напрямом:

РІОД = ФР іод / ІОВ,

де ФР іод – фінансові результати від іншої операційної діяльності;

ІОВ – інші операційні витрати.

Фінансові результати від іншої операційної діяльності необхідно розраховувати як різницю між іншими операційними доходами з іншими операційними витратами. Відповідно до ПБО фінансовий результат від іншої операційної діяльності визначається так: рядок 060 графа 3 ф. 2 – рядок 090 графа 3 ф. 2.

Сьогодні дедалі частіше можна спостерігати ситуацію, коли підприємства отримують значні доходи від операцій із необоротними активами (основними засобами, нематеріальними активами, малоцінними швидкозношуваними предметами), операцій із надання позик, надходження дивідендів і відсотків від фінансових інвестицій, реалізації майнових комплексів.

Тому, поділяючи думку фахівців, ми вважаємо, що при комплексному аналізі рентабельності діяльності підприємства необхідно проводити розрахунок рентабельності інвестиційної діяльності.

РІД = П (З) ІД / ІВ,

де РІД – рентабельність інвестиційної діяльності;

П (З) ІД – прибуток (збиток) від інвестиційної діяльності;

ІВ – інші витрати;

П (З) ІД розраховується як різниця між іншими доходами та іншими витратами.

Рядок 130 графа 3 ф. 2 – рядок 160 графа 3 ф. 2 / рядок 160 графа 3 ф. 2.

Деякі підприємства, крім доходів, отриманих від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, дивідендів, відсотків мають ще й витрати на відсотки та інші витрати, пов’язані з залученням позичкового капіталу для основної діяльності та витрати, спричинені інвестиціями, облік яких здійснюється методом участі в капіталі. Тому важливо кожному підприємству знати, як необхідно проводити свою фінансову політику і які показники на підставі форм фінансової звітності потрібно розрахувати перш ніж звертатись у банк або інвестувати власні кошти в інші підприємства. Для цього підприємство може розрахувати показник рентабельності фінансової діяльності.

Щоб перейти до розрахунку, визначимо прибуток (збиток) від фінансової діяльності. Прибуток (збиток) від фінансової діяльності визначається як різниця між доходами та витратами з фінансової діяльності. Доходи від фінансової діяльності визначаються як сума рядків 110 графа 3 і рядок 120 графа 3 ф. 2, витрати відповідно відображені у рядку 140 графа 3 ф. 2 і рядку 150 графа 3 ф. 2.

Так, показник рентабельності фінансової діяльності доцільно визначити таким чином:

РФД = П (З) ФД / СФІ,

де П (З) ФД – прибуток (збиток) від фінансової діяльності;

СФІ – середні фінансові інвестиції.

У даному випадку розрахунки за формами фінансової звітності будуть мати наступний вигляд:

Рядок 110 графа 3 ф. 2 + рядок 120 графа 3 ф. 2 – рядок 140 графа 3 ф. 2 – рядок 150 графа 3 ф. 2 / (рядок 040 графа 3 + рядок 045 графа 3 + рядок 220 графа 3) ф. 1 / 2.

Не повним буде перелік розрахунку показників рентабельності без рентабельності звичайної діяльності.

РЗД = ПОІФ / ВЗД,

де ПОІФ – прибуток від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

ВЗД – витрати від звичайної діяльності.

Розрахунок проводиться таким чином:

Рядок 100 (105) графа 3 ф. 2 + рядок 110 графа 3 ф. 2 + рядок 120 графа 3 ф. 2 + рядок 130 графа 3 ф. 2 + рядок 140 графа 3 ф. 2 – рядок 150 графа 3 ф. 2 – рядок 160 графа 3 ф. 2) / (рядок 040 графа 3 ф. 2 + рядок 070 графа 3 ф. 2 + рядок 080 графа 3 ф. 2 + рядок 090 графа 3 ф. 2 + рядок 140 графа 3 ф. 2 + рядок 150 графа 3 ф. 2 + рядок 160 графа 3 ф. 2.

На практичному рівні результати розрахунку показників рентабельності на основі нової фінансової звітності щодо їх впливу на прибуток підприємства краще сприймаються через зіставлення їх у показнику чистої рентабельності підприємства:

ЧРП = ЧП (З) / ЗВ,

де ЧП (З) – чистий прибуток (збиток) від діяльності підприємства після оподаткування;

ЗВ – загальні витрати підприємства.

Рядок 170 (175) графа 3 ф. 2 + рядок 200 графа 3 ф. 2 – рядок 205 графа 3 ф. 2 – рядок 180 графа 3 ф. 2 – рядок 210 графа 3 ф. 2 / (рядок 040 графа 3 ф. 2 + рядок 070 графа 3 ф. 2 + рядок 080 графа 3 ф. 2 + рядок 090 графа 3 ф. 2 + рядок 140 графа 3 ф. 2 + рядок 150 графа 3 ф. 2 + рядок 160 графа 3 ф. 2 + рядок 150 графа 3 ф. 2.

Розрахунок перерахованих показників дозволяє оцінити структуру оборотних засобів підприємства, можливість залучення грошових коштів, визначення більш вигідного розміщення власних капіталів тощо.

При оптимальному виборі показників рентабельності підприємство має можливість позитивно впливати не тільки на величину витрат, залишок запасів, але й на величину прибутку. Особливо важливим є той факт, що дана система показників може бути розрахована на будь-якому підприємстві рядовим бухгалтером, так як при розрахунку використовуються дані фінансової звітності і не завжди потребується додаткова інформація.


01.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!