Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Ревізійний процес та його організація. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Ревізійний процес та його організація. Реферат

Організація і підготовка до проведення комплексної ревізії. Проведення ревізії. Оформлення результатів ревізії. Прийняття рішення за результатами проведеної ревізії. Організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії

Організація і підготовка до проведення комплексної ревізії

Згідно з методикою проведення комплексної ревізії економічної та соціальної діяльності ревізійний процес складається з 5 етапів:

  • організація і підготовка до проведення комплексної ревізії;
  • проведення ревізії;
  • оформлення результатів ревізії;
  • прийняття рішення за результатами проведеної ревізії;
  • організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії.

На першому етапі: відповідно до строків, передбачених планом проведення ревізії керівник контрольно-ревізійного органу за 3-5 днів до початку ревізії зобов'язаний видати наказ про "її проведення.

Начальник контрольно-ревізійного відділу на цьому етапі повинен правильно визначити тему ревізії, ревізійний період, тривалість ревізії, створити ревізійну групу, призначити її керівника, розглянути і затвердити програму ревізії, запропонувати ревізорам ознайомитись з відповідними нормативними документами, розглянути необхідність залучення галузевих спеціалістів, а також забезпечити ревізора необхідними бланками актів, довідок і т. д.

Керівнику ревізійної групи одночасно з наказом про призначення ревізії дається програма комплексної ревізії, в якій, крім конкретних завдань, вказуються ділянки роботи, які підлягають суцільній перевірці.

Якщо до часу призначення ревізії в контрольно-ревізійному відділі є матеріали про факти порушень на об'єкті перевірки (недостачі, крадіжки і т. д.), то вони також передаються керівнику групи. Склад ревізійної групи встановлюється залежно від тривалості періоду ревізії та самої програми. Підготовка ревізії починається із ознайомлення з діяльністю об'єкта, що підлягає ревізії. На цьому етапі ознайомлюються із діяльністю об'єкта перевірки, вивчають відповідні нормативно-інструктивні матеріали, складають робочі плани (Таблиця 1).

Тривалість підготовки до ревізії - не більше 2 днів. Перший день присвячується ознайомленню з особливостями виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. Другий день необхідний для вивчення нормативних документів та проведення інструктажу.

Таблиця 1. Робочий план ревізора при проведенні комплексної ревізії грошових коштів.

№ п/п

Об'єкти ревізії

Обсяг роботи

Початок

Кінець

1.

Грошові кошти касові операції

1. Раптова ревізія грошових коштів і цінник паперів

14.03. 2001

14.03. 2001

 

 

2. Обстеження стану забезпечення збереження грошових коштів у касі

14.03. 2001 14.03. 2001

14.03. 2001 14.03. 2001

 

 

3. Перевірка доставки готівки в касу

 

 

 

 

4. Дотримання касової дисципліни при проведенні касовим операцій

14.03,2000

14.03. 2000

 

Проведення ревізії

Другим етапом проведення ревізії є організаційна робота на об'єкті. Починається ревізія з моменту прибуття ревізійної групи на підприємство і пред'явлення керівником групи своїх повноважень на проведення ревізії. Керівник ревізійної групи на місці здійснює організаційну роботу, яка полягає в уточненні і конкретизації завдань, передбачених програмою ревізії.

На цьому етапі начальник контрольно-ревізійного відділу в разі необхідності повинен подати ревізорам додаткову методичну допомогу з питань ревізії, а також контролювати виконавську І трудову дисципліну підлеглих, в т. ч.: вихід на об'єкт, а при виникненні суперечностей між перевіряючими і керівником об'єкта, що ревізується, розв'язувати ті суперечності. Начальник контрольно-ревізійного відділу має розглядати і вирішувати по суті звернення керівника ревізійної групи чи керівництва підприємства, що ревізується, з питань ревізії, в т. ч. щодо продовження чи скорочення її терміну.

Планова тривалість ревізії становить не більше ніж 30 робочих днів, а в окремих випадках на підставі письмових обґрунтувань керівника групи термін ревізії може бути продовжений.

На початковій стадії комплексної ревізії рекомендують перевіряти виконання заходів з усунення недоліків в роботі, виявлених попередньою ревізією, ознайомитись із змістом наказів, листуванням, актами перевірок, проведеними фінансовими органами і т. д. Закінчивши організаційну стадію комплексної ревізії, ревізійна група приступає до виконання своїх обов'язків відповідно до своїх робочих планів.

При здійсненні ревізії (перевірки) використовують такі прийоми документального і фактичного контролю:

1. Техніко-економічні розрахунки проводяться в процесі ревізії для встановлення правильності розрахункових показників, обґрунтованості директивних показників, правильності складання кошторису витрат капітального і поточного ремонту основних засобів і т. д.

2. Нормативна перевірка полягає в зіставленні фактичних звітних даних із встановленими нормативами, кошторисами або плановими нормами з метою визначення правильності їх дотримання;

3. Документальна перевірка змісту операцій і процесів є провідним прийомом документального контролю і проводиться за даними первинних документів, облікових регістрів, звітності з метою встановлення законності операцій і процесів.

Перевірка первинних документів може проводиться:

  • суцільно - за ревізований період перевіряють зміст всіх господарських операцій;
  • вибірково - під час такої перевірки перевіряють частину операцій за декілька днів в кожному місяці або за окремі місяці.

Перевірка змісту операцій, відображених в обліку, проводиться як у хронологічному, так і у систематичному порядку. Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що найбільш раціональним контролем є систематизована перевірка змісту операцій і запису в облікові регістри. При такому способі ревізія ведеться по однорідних операціях за весь ревізований період (наприклад ~ операції по рахунках в банку, по розрахунках з підзвітними особами, руху товарно-матеріальних цінностей).

Перевіряючи зміст документів, ревізор повинен знати, що за зовнішньо правильним оформленням документів іноді ховаються зловживання і порушення (виписування фіктивних нарядів, трудових угод, актів і т. д.).

Достовірність господарських операцій встановлюють при формальній і арифметичній перевірці. При формальній перевірці визначають повноту і правильність заповнення реквізитів, які характеризують операції, виявляють підчищення, виправлення і т. д.

Арифметична перевірка дає можливість встановити правильність підрахунків в документах і виявити зловживання, крадіжки.

4. Зустрічна перевірка документальних даних полягає в тому, що достовірність і правильність відображення в документах господарських операцій перевіряється зіставленням даних різних документів, які стосуються одних або різних, але взаємопов'язаних операцій (наприклад: повноту і своєчасність оприбуткування готівки в касу звіряють з даними прибуткових касових ордерів і виписок банку).

5. Взаємний контроль змісту різних документів здійснюється шляхом вивчення І зіставлення окремих реквізитів, що повторюються в різних документах.

6. Перевірка правильності відображення господарських операцій за даними документів в регістрах бухгалтерського обліку (наприклад: касові операції відображаються в журналі-ордері №1 відомості №1.1)

Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що за правильно оформленими документами, але за неправильним відображенням їх в регістрах бухгалтерського обліку стоять випадки крадіжок та привласнення грошових коштів, ТМЦ.

До спеціальних прийомів фактичного контролю належать:

  • інвентаризація;
  • контрольне замірювання;
  • контрольний запуск сировини, матеріалів у виробництво;
  • перевірка якості сировини і матеріалів;
  • експертна оцінка;
  • " службове розслідування.

Оформлення результатів ревізії

Кваліфіковано провести ревізію, об'єктивно й принципово обґрунтувати кожний факт, що наведений в акті ревізії, - важлива і відповідальна частина ревізійної роботи. Ревізія вважається завершеною, якщо виявлені порушення усунено, винних притягнено до адміністративної, дисциплінарної чи матеріальної відповідальності і вжито заходів щодо недопущення таких порушень надалі.

За умови виявлення ревізією грубих порушень чинних нормативних актів ревізор має встановити обсяг заподіяної матеріальної шкоди, знайти причини допущених порушень та винних у цьому конкретних осіб, вказати, на підставі чийого письмового розпорядження їх заподіяно (номер і число наказу, листа, резолюції, грошового документа і ким його підписано).

Від кожної винної у зловживанні особи треба отримати відповідне письмове пояснення з вичерпними, точними Й обґрунтованими поясненнями фактів, що відображені в акті. Після викладення кожного факту порушень необхідно обов'язково назвати документи, що підтверджують цей запис і додаються до акту.

У разі виявлення зловживань ревізор має одержати від посадових осіб підприємства, установи або організації, що ревізується, копії документів, які свідчать про зловживання, а у разі необхідності - вилучити потрібні йому документи до закінчення ревізії чи перевірки, залишивши у справах акт про вилучення документів та їхні копії

Копія з оригіналу знімається у двох примірниках. Другий примірник копії зберігається разом з актом у справах контрольно-ревізійної служби, перший примірник копії разом із матеріалами ревізії передається до правоохоронних органів.

За результатами документальної ревізії ревізором складається акт - двосторонній документ, у якому мають бути об'єктивно відображені наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності перевіреного підприємства, установи чи організації, наведено перелік фактів виявлених порушень та хиб у їхній роботі. Форма складання акта затверджується відомчими положеннями й інструкціями.

Розрізняють два види актів - проміжні та загальні.

За проміжними актами оформляються результати інвентаризації коштів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків із дебіторами й кредиторами, результати контрольного запуску сировини у виробництво, їх складають і тоді, коли виявлене порушення чи зловживання може бути приховане, або коли на підставі виявлених фактів треба вжити термінових заходів, щоб усунути порушення чи притягти до відповідальності винних у здійсненні зловживань осіб.

Проміжні акти підписуються ревізорами, які проводять ревізію, та посадовими особами, які безпосередньо відповідають за ту ділянку, де здійснюється перевірка. Проміжні акти складаються також і за результатами ревізії кас. Такі акти підписуються ревізором, головним (старшим) бухгалтером і матеріально відповідальними особами (касиром).

Загальний акт має бути складений закінчення строку проведення ревізії, підписаний керівником ревізійної групи, керівником та головним бухгалтером підприємства, установи, організації, де була проведена ревізія. У загальному акті відображаються наслідки перевірок усіх передбачених програмою ревізії питань, у тому числі й за фактами, що наведені у проміжних актах.

Умовно акт ділиться на кілька частин:

1) Загальні відомості.

У загальній частині вказується підстава для проведення ревізії, склад ревізійної групи, тема ревізії, повне найменування, а не абревіатура підприємства, його підпорядкованість, якщо вона є, повна назва міністерства чи відомства. У цій частині вказується, за який період діяльності даного підприємства проведено ревізію, зазначається, зокрема, за який період проведено суцільним методом ревізію касових, банківських операцій, наводяться прізвища, посади керівників та період, протягом якого вони відповідали за стан бухгалтерського обліку. У загальній частині акта наводиться дата початку й закінчення ревізії. Крім того, зазначається, ким і коли проводилась попередня ревізія, чи усунено виявлені нею порушення і які перевірки було після неї здійснено.

У цій частині акта наводяться відомості про те, як підприємство, що ревізується, виконує пропозиції щодо усунення хиб, згаданих у попередньому акті ревізії, про відшкодування заподіяних збитків, оформлення позовів чи подання матеріалів до слідчих органів, поліпшення обліку, окремо вказується на ті вади, для усунення яких не було вжито належних заходів.

2) Виробнича-фінансова діяльність (виконання кошторисів).

У цій частині наводиться перелік основних показників виробничої програми протягом одного-двох років і Їх виконання, аналізуються фінансові результати або виконання кошторисів, розрахунки з бюджетом, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами, відображається правильність виплати готівкою з каси і обґрунтованість безготівкових розрахунків, дотримання норм використання сировини, матеріальних цінностей, їх збереження тощо.

У цій частині акта у логічній послідовності відповідно до програми ревізії і з дотриманням суворої об'єктивності чітко, стисло й лаконічно описуються усі перевірені за наявними на підприємстві, в установі чи організації документами факти порушень або зловживань. При цьому не можна записувати до акта (довідки) різних висновків, пропозицій та не підтверджених документами даних про фінансово-господарську діяльність об'єкта, що ревізується. Забороняється також вносити до акта (довідки) дані слідчих матеріалів та посилатися на свідчення посадових осіб, які вони дали слідчим органам.

Не можна в актах (довідках) давати кваліфікаційної оцінки щодо дій окремих посадових осіб, при складанні цих документів необхідно також уникати таких висловлювань, як "привласнив", "розікрав кошти, товарно-матеріальні цінності", "сфабрикував", "злочинець", "шахрай", "недбалість", "зловживання", "злочин" тощо. Ці висловлювання є прерогативою слідчих і судових органів.

У цій частині загального акта можуть бути виділені окремі розділи залежно від галузевої специфіки діяльності об'єкта, що ревізується. Такими розділами можуть бути:

ревізія каси і касових операцій, ревізія операцій за рахунками у банках та інших коштів, ревізія кредитних операцій, ревізія основних засобів, ревізія розрахунків з оплати праці й соціального страхування, ревізія збереження і руху матеріальних цінностей, ревізія операцій з формування й використання прибутку, ревізія достовірності обліку і звітності.

3) Бухгалтерський облік і звітність.

У цій частині аналізується стан бухгалтерського обліку й достовірність наданих звітів.

У тому разі, якщо під час проведення ревізії стає зрозуміло, що матеріали ревізії передаватимуться до слідчих органів, то незалежно від того, проводитиметься чи не проводитиметься слідство за наслідками ревізії, при складанні загального акта у ньому необхідно зазначити кожний факт, кожний епізод зафіксованих порушень чи зловживань. Якщо ж встановлено достатньо велику кількість ідентичних порушень, що мають однорідні ознаки (за винятком обсягів збитків, періоду їх заподіяння), можна застосувати шаблонне за змістом формулювання суті порушення.

У загальному акті небажано наводити численних планових і звітних показників, а також дрібних порушень, що їх було усунено під час проведення ревізії. Кожне внесене до акта виправлення має бути засвідчене підписами особи, яка проводить ревізію, керівника та головного бухгалтера об'єкта, що ревізується. Один примірник акта ревізії дається керівнику перевіреного підприємства з його підписом на першому примірнику акта.

До загального акта додаються проміжні акти, описи та відомості. Пояснення додаються лише до першого примірника загального акта, що залишається в особи, яка проводить ревізію.

Загальний акт підписується особами, які брали участь у проведенні ревізії, а також керівником та головним бухгалтером об'єкта, що ревізується. Якщо ж виникають які-небудь неузгодження, керівник і головний бухгалтер підписують акт із відповідним застереженням, даючи його ревізорові, або ж надсилають керівникові організації, яка проводить ревізію, мотивуючи заперечення і пояснення з приводу усіх зазначених у акті хиб і порушень.

Якщо керівником, головним бухгалтером підприємства, установи чи організації за актом ревізії або перевірки було подано письмові заперечення, то контролер-ревізор (керівник ревізійної бригади) має зробити за ними письмові висновки.

Якщо матеріально відповідальними особами до надрукування акта подано пояснення, які докорінно міняють зміст виявлених порушень, то ревізор зобов'язаний внести Їх до акта, але за умови документального підтвердження таких пояснень або заяв за наслідками перевірки.

Ревізор повинен ретельно перевірити правильність обґрунтувань, доказів та фактів, що викладені у поясненнях, зауваженнях або запереченнях посадових осіб (за необхідності здійснити додаткову перевірку) і скласти письмовий висновок, текст якого узгоджується з безпосереднім керівником ревізора й затверджується керівником контрольно-ревізійного підрозділу (відділу у районі, місті, управління) або його заступниками.

Іноді, ігноруючи встановлене правило, керівник разом із головним бухгалтером або самостійно відмовляється підписати акт без мотивованих заперечень або претензій до ревізуючого. Це не повинно непокоїти ревізора, якщо він об'єктивно, професійно й сумлінно виконав завдання щодо проведення ревізії (перевірки). В даному випадку ревізором складається акт такого змісту:

Крім зазначених у цьому акті мотивів, ревізор пропонує директору протягом п'яти днів надіслати свої заперечення на адресу посадової особи, яка призначила ревізію. Може статися й так, що директор не прийме такої пропозиції. Однак за наявності акта про відмову підписати загальний акт останній на судовому розгляді матеріалів ревізії вважається підписаним незалежно від наявності заперечень, бо порушення заносяться до акта на підставі бухгалтерських документів.

Прийняття рішення за результатами проведеної ревізії

Після підписання акта ревізії відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ревізор у 15-денний термін готує проект обов'язкових вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. Матеріали кожної ревізії (перевірки) протягом 15 днів після її завершення розглядаються й приймаються від ревізорів керівниками контрольно-ревізійних управлінь або їхніми заступниками, начальниками відділів цих управлінь, начальниками відділів у районах та містах або Їхніми заступниками.

З метою підготовки наказу або іншого рішення за наслідками ревізії, спрощення підготовки звітів про контрольно-ревізійну роботу та для здійснення контролю за виправленням порушень на момент закінчення ревізії (перевірки) треба скласти узагальнюючу цифрову довідку (розшифрування збитків і донарахувань).

У деяких випадках матеріали ревізій (перевірок) виносяться на обговорення в колективах перевірених підприємств, організацій, установ та оприлюднюються у засобах масової інформації.

У разі виявлення ревізією прихованих і занижених платежів до бюджету готується рішення за встановленим зразком щодо їх стягнення із застосуванням фінансових санкцій. Це рішення передається для виконання до відповідної податкової інспекції. Надалі ревізор має відстежувати процес повного й своєчасного відшкодування завданих державі збитків.

Якщо па об'єкті, що ревізується, не забезпечується усунення виявлених порушень, керівник, який призначив ревізію (перевірку), надсилає керівництву цього об'єкта пропозиції щодо повного відшкодування виявлених збитків і подає пропозиції, як запобігти порушенням або зловживанням (ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні").

Інформація про виявлені порушення надається:

  • Головним контрольно-ревізійним управлінням України - до Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, до міністерств, державних комітетів, інших центральних відомств;
  • контрольно-ревізійними управліннями в областях - Головному контрольно-ревізійному управлінню України, міністерствам, державним комітетам та іншим відомствам, обласним, районним державним адміністраціям, керівним органам місцевого підпорядкування;
  • контрольно-ревізійними відділами у районах, містах і районів у містах - контрольно-ревізійним управлінням в областях, районним державним адміністраціям та міським, районним виконкомам.

При виявленні серйозних порушень фінансової дисципліни, розкрадань коштів і матеріальних цінностей та інших зловживань матеріали ревізій (перевірок) передаються до слідчих органів і одночасно порушується питання про усунення із займаних посад винних у зловживаннях осіб. А у тому разі, якщо за фактами зловживань не може бути порушено кримінальної справи, на винних у здійсненні таких зловживань накладається адміністративне стягнення.

Найоптимальнішим, звичайно, є варіант забезпечення відшкодування виявлених збитків під час ревізії. На жаль, за нинішніх економічних умов, коли існує заборгованість із виплатою заробітної плати, коли немає коштів на рахунках підприємств, установ та організацій, дуже часто неможливо безпосередньо під час ревізії забезпечити відшкодування виявлених збитків та здійснити перерахування до бюджету належних йому платежів.

Ревізор у переліку обов'язкових вимог, що висуваються до керівника перевіреного підприємства, установи чи організації, обумовлює термін подання інформації про хід виконання цих вимог, а потім здійснює перевірку виконання вказівок безпосередньо на підприємстві. Матеріали ревізії контролюються до повного відшкодування виявлених збитків та перерахування до бюджету або до державних цільових фондів донарахованих платежів.

Робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків (ст. ст. 130, 132, 133, 134, 135 Кодексу Законів України про працю).

Згідно з Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (ст. 10) контрольно-ревізійним відділам у містах і районах, КРУ в областях і ГоловКРУ України надано право вилучати в дохід відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності, виявлені ревізіями (перевірками) приховані або занижені валютні та інші платежі, стягувати до бюджету кошти, отримані за допомогою незаконних угод, без встановлених за законом підстав та з порушенням чинного законодавства, застосовувати фінансові санкції, що передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Застосування фінансових санкцій здійснюється незалежно від причин, через які сталося заниження суми податку, платежу, внеску до податкових декларацій, розрахунків. Для застосування фінансових санкцій не має значення і наявність наміру в діях відповідних працівників, платників Стягнення оформляються відповідним документом - рішенням за підписом начальника (заступника начальника) КРУ.

Рішення у п'яти примірниках складаються контрольно-ревізійними підрозділами, які здійснювали ревізію чи перевірку. Із суми, що підлягає вилученню до бюджету, 15% перераховуються на позабюджетний рахунок контрольно-ревізійного управління, про що зазначається у прийнятому рішенні. Контрольно-ревізійні відділи здійснюють систематичний контроль за виконанням платниками прийнятих рішень.

Суми платежів за прийнятими рішеннями КРУ перераховуються підприємствами, установами, організаціями та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у триденний термін із дня отримання рішення. Не внесені у цей термін суми стягуються у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 164-2) контрольно-ревізійній службі надано право застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства з фінансових питань. А саме:

  • штраф від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладається за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку, внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів І матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, створення перешкод працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.
  • штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладається за ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року були накладені адміністративні стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті. Сума штрафу визначається начальником КРУ або його першим заступником на комісії у присутності порушників із використанням протоколів, складених контрольно-ревізійними підрозділами, які проводили ревізію або перевірку.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до Кримінального Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення боротьби з порушеннями бюджетного законодавства" від 07.10. 1997 р. за "використання посадового особою бюджетних коштів невідповідне до їх цільового призначення або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від одного до трьох років або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такої".

Згідно з цим законом до бюджетних коштів належать усі кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування. Великим розміром бюджетних коштів вважається сума, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Особливо великим розміром вважається сума, що перевищує в тисячу І більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з вищезгаданим законом "видання посадовою особою нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або штрафом до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах, або вчинені повторно, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років".

Не пізніше ніж через один місяць після закінчення ревізії підприємство, установа або організація подають до контрольно-ревізійного відділу довідку про усунення виявлених порушень.

Організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії

На п'ятому етапі ревізії проводиться організація контролю за виконанням рішень за результатами комплексної ревізії.

Ефективність комплексної ревізії залежить не тільки від якості проведення, але і від самої організації контролю за виконанням рішень, прийнятих за ЇЇ результатами.

В практичній роботі використовують різні способи контролю за виконанням рішень за результатами комплексної ревізії, зокрема:

  • не пізніше ніж через місяць після закінчення ревізії (перевірки) підприємство, організація подає в КРУ довідку про усунення виявлених недоліків;
  • повторно перевіряють достовірність одержаної інформації про усунення недоліків.


01.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!