Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Класифікація виробничих запасів підприємства. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Класифікація виробничих запасів підприємства. Реферат

Класифікація кожного явища є дуже важливою ланкою, оскільки від її правильності буде залежати і правильність використання цього явища

Основоположна класифікація запасів закладена в законодавстві, а саме в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій. Тому на нашу думку доцільно було б зупинитись докладніше на цій класифікації. Розглянемо об’єкти, що обліковуються на рахунку 20 "Виробничі запаси":

  • Сировина.
  • Матеріали (Основні матеріали і Допоміжні матеріали).
  • Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби.
  • Паливо.
  • Тара і тарні матеріали.

В загальному сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення віднесено законодавством до оборотних засобів. (Господарський кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2004р.):

  • Будівельні матеріали.
  • Матеріали, передані в переробку.
  • Запасні частини.
  • Матеріали сільськогосподарського призначення.
  • Незавершене виробництво
  • Зворотні відходи виробництва.
  • Незавершене виробництво.
  • Товари.
  • Готова продукція.

В окрему групу виділяють оборотні малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства.

Застосування терміну "матеріально-виробничі запаси" пов'язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, адже охоплює усі активи, що мають матеріальну форму та використовується у виробничому процесі.

Терміни "товарно-матеріальні активи" і "товарно-матеріальні запаси" не досить прийнятні для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьому акцент робиться на можливість продажу таких активів.

Певні протиріччя пов'язані і з використанням терміну "предмети праці". Поняття предметів праці достатньою мірою відповідає сутності елементів виробництва, що піддаються обробці, але традиційно використовується не як облікова категорія, а як економічна.

Термін "товарно-виробничі запаси" найбільшою мірою відображає характерні властивості речових елементів виробництва, основне призначення яких - обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів (товарів), що перебувають на складах.

Незавершене виробництво - це не закінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання не закінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу. (Зазначене визначення сформульовано на підставі аналізу п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси, "затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. № 246)

Товари - це матеріальні цінності, що придбані (одержані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Підприємство-покупець, як правило, не вносить суттєвих змін до фізичної форми товарів, які придбаває. Але в деяких випадках, наприклад, коли підприємство-покупець займається перепродажем, може здійснюватись комплектація таких товарів, їх компонування в яку-небудь систему (об'єднання декількох станків у виробничу лінію).

Товарні запаси складають основну частину запасів у торговельно-закупівельних підприємств, у підприємств, що спеціалізуються на комплектації, тощо. ("Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань, господарських операцій підприємств та організацій "затверджена наказом Міністерства фінансів Україні від 30 листопада 1999р. №291)

Готова продукція - це продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; це продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. ("Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій" затверджений наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999р. №291)

Норми П (С) БО 9 "Запаси" не поширюються на такі запаси:

  • незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;
  • фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо);
  • молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
  • Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обґрунтована їх класифікація. Відповідно до Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:
  • сировину, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
  • незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;
  • готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;
  • товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
  • малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;
  • молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог Положення (стандарту).

Для обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливої актуальності класифікування в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації.

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1).

Таблиця 1. Характеристика основних видів запасів.

№ з/п

Класифікаційні групи запасів

Вид запасів

Характеристика

1

2

3

4

1

За призначенням і причинами утворення

Постійні

Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками

 

 

 

 

Сезонні

Запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні

2

За місцем знаходження

Складські

Запаси, що знаходяться на складах підприємства

 

 

 

 

У виробництві

Запаси, що знаходяться в процесі обробки

 

 

 

 

В дорозі

Продукція, що відвантажена споживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі

3

За рівнем наявності на підприємстві

Нормативні

Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства

 

 

 

 

Понаднормові

Запаси, що перевищують їх нормативну кількість

4

За наявністю на початок і кінець звітного періоду

Початкові

Величина запасів на початок звітного періоду

 

 

 

 

Кінцеві

Величина запасів на кінець звітного періоду

5

Відносно до балансу

Балансові

Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі

 

 

 

 

Позабалансові

Запаси, що не належать підприємству, і знаходяться у нього через певні обставини

6

За ступенем ліквідності

Ліквідні

Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів

 

 

 

 

Неліквідні

Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів

7

За походженням

Первинні

Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві

 

 

 

 

Вторинні

Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи виробництва та споживання продукції)

8

За обсягом

Вільні

Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві

 

 

 

 

Обмежені

Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві

9

За сферою використання

У сфері виробництва

Запаси, що знаходяться у процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво)

 

 

 

 

У сфері обігу

Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари)

 

 

 

 

У невиробничій сфері

Запаси, що не використовуються у виробництві

10

За структурою і складом

Запаси виробничі (предмети та засоби праці)

Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП

 

 

 

 

Запаси незавершеного виробництва (предмети праці)

Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК)

 

 

 

 

Запаси готової продукції (продукти праці)

Продукція, закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі

 

 

 

 

Запаси товарні (продукти праці)

Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі

 

Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:

  • раціональне визначення одиниці обліку запасів та формування номенклатури-цінника;
  • організація складського господарства;
  • достовірне визначення первісної вартості запасів;
  • визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;
  • відображення на рахунках обліку операцій з надходження і вибуття запасів та точне визначення залишків запасів;
  • розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.

Усі перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами.

Запаси визнаються підприємством за таких умов:

  • існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;
  • їх вартість може бути достовірно визначена.

Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу тільки фактично отримані цінності і списує зі складу запасів фактично відвантажені. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть ураховуватись і такі, що вже відвантажені з підприємства (право власності на які в нього залишилось), і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі.

Перехід права власності на товари в дорозі і пов'язані з ним ризики та вигоди визначається умовами постачання. Перелік умов постачання наводиться у Міжнародних правилах інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс", якими користуються в багатьох країнах світу, у тому числі в Україні. Найбільш поширені з них — FСА, ЕХW, FОВ та ін..

FСА (франко-перевізник) означає, що продавець поставляє товар покупцеві, який буде і перевізником у визначене в угоді місце. Моментом переходу права власності буде отримання покупцем товару та документів на нього у визначеному в угоді місці. Подальші витрати на доставку товару здійснюються за рахунок покупця.

ЕХW (франко-завод) — покупець отримує товар безпосередньо на підприємстві виробника разом з документами. Момент передачі-отримання товару означає для продавця (виробника) факт передачі власності та всіх ризиків та вигод, пов'язаних з цим правом; для покупця — факт отримання товарів у власність. Перевезення товару від виробника (продавця) до покупця здійснюється за рахунок покупця.

FОВ (франко-борт, порт відвантаження зазначені) — моментом передачі права власності продавця вважається перехід товару за поручні судна в порту відвантаження. Усі дальші витрати з перевезення товару несе покупець.

Не вважається передачею фактичне відвантаження запасів зі складу підприємства за договорами посередництва. До посередництва відносять діяльність, за якою один суб'єкт підприємницької діяльності (посередник) за дорученням, в інтересах і за рахунок іншого суб'єкта (замовника) здійснює певні юридичні або фактичні дії з третіми особами, у тому числі забезпечує укладення та реалізацію господарських договорів між ними.

Безпосереднім результатом посередницької діяльності за умовами укладених договорів є послуга, за яку посередник отримує оплату (комісійні). Можливі такі форми здійснення посередницьких операцій, що визначаються умовами укладених договорів: комісії, консигнації, схову, довірчого управління та ін.

Угоди комісії чи консигнації передбачають, що власник (комітент або консигнант) передає свій товар торговельному агенту (комісіонерові або консигнаторові) для реалізації. Така передача товару не вважається його вибуттям зі складу підприємства власника, хоч фактично він перебуває в агента, який бере на себе відповідальність за його збереження. В агента такі запаси обліковуються на позабалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні", субрахунок 024 "Товари, прийняті на комісію". Після реалізації товару агент передає виручені кошти власникові за вирахуванням комісійних, що найчастіше становлять обумовлений відсоток від суми реалізації. Підприємство-власник запасів визнаватиме зменшення товарів лише після фактичного продажу агентом покупцям.

За договором схову майно, що передається на зберігання, залишається власністю сторони, що передала на відповідальне зберігання за оплату, і обліковується в складі його активів. Отримане на зберігання майно відображається в сторони, що зберігає (охоронця) на позабалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні", субрахунок 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні".

При укладенні договору довірчого управління майно залишається на балансі власника (засновника довірчого управління). У довірчого керуючого воно обліковується на позабалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні", субрахунок 025 "Майно в довірчому управлінні. "

Не відображається вибуття запасів при їх передачі в переробку іншому підприємству (на сторону). Наприклад, підприємство займається складанням автомобілів. Для забезпечення ліпшої якості готових виробів необхідно здійснити гальванізацію окремих деталей. Підприємство не має гальванічного цеху і передає деталі на гальванізацію спеціалізованому підприємству, яке виконує ці роботи швидко та якісно. Після проведення робіт з гальванізації запасні частини повертаються на склад і готові до використання. Протягом усього цього періоду ці запасні частини обліковуються на балансі підприємства-власника.

При укладенні договору застави (наприклад, як умова при отриманні позики) запаси підприємства (найчастіше це готова продукція) перебувають на складі підприємства, але не можуть використовуватися за призначенням (бути реалізовані або використані у виробничому процесі), їх використання можливе лише після завершення договору застави за умови повернення позики та відсотків за неї. При неповерненні позики (несвоєчасному поверненні) заставні запаси підлягають реалізації банком або іншою фінансовою установою, що надала позику.

Не визнаються запасами також суми попередньої оплати за запаси. У такому разі виникає заборгованість постачальника перед підприємством.

Якщо підприємство фактично отримало запаси, але не отримало документів постачальника на ці запаси, то воно може обліковувати їх поза балансом за таких умов:

  • їх постачання передбачене раніше укладеними угодами;
  • кількість і якість отриманих запасів задовольняє покупця;
  • покупець може здійснити достовірну оцінку запасів.

Такі поставки називаються невідфактурованими.

Отже, підприємство включає до складу залишків запасів:

  • власні запаси, що перебувають на складах, у магазинах, виробничих цехах, які повністю ним контролюються;
  • власні запаси, що перебувають на складах, контроль над якими обмежений;
  • запаси в дорозі, щодо яких за умовами укладених договорів підприємству перейшло право власності;
  • невідфактуровані поставки.

Не включаються до складу запасів:

  • матеріали, прийняті на переробку;
  • матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання;
  • товари на комісії;
  • матеріальні цінності, отримані за договорами схову;
  • матеріальні цінності, отримані в довірче управління;
  • попередня оплата за матеріальні цінності.

Загальноприйнята класифікація впроваджується на підприємствах на території України, проте не виключено те що на певний виробничий запас на різних підприємствах може даватись різна назва, це зумовлено тим що кожен регіон має свою специфічну вимову, а також не обходиться і без непрофесійності робочих які не вправі дати правильну класифікацію із-за своєї не кваліфікованості.

Отже роблячи узагальнення даного розділу ми можемо сказати, що від правильної класифікації залежить і правильність подальшого обліку виробничих запасів.


24.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!