Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Господарська діяльність у регіоні: вплив системи оподаткування. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Господарська діяльність у регіоні: вплив системи оподаткування. Реферат

У процесі виконання своїх насамперед фіскальних функцій податкова система тісно взаємодіє з суб’єктами господарської діяльності, які є основними платниками податків у будь-якому регіоні

Характер взаємозв’язків податкової та господарської діяльності досить складний. З одного боку, податкові процеси відчутно впливають на фінансово-економічний стан підприємств (величину прибутку, обсяги оборотних коштів, можливість вести активну інвестиційну та інноваційну діяльність тощо), з іншого – особливості суб’єктів господарювання (форма власності, конкурентоспроможність, рентабельність виробництва, заміна обсягів вироблених товарів чи послуг тощо) активно впливають на формування бази оподаткування і, відповідно, на обсяги податкових надходжень.

Окремі аспекти впливу системи оподаткування на господарську діяльність підприємств розглянуті в роботах В.Захарченка, Я.Литвиненка, П.Мельника, Л.Шаблистої. Взаємозв’язки оподаткування та регіонального розвитку знайшли відображення у працях І.Луніної та Л.Тарангул. Однак необхідно зазначити, що більшість досліджень мають переважно виробничо-галузеве спрямування, у них недостатньо уваги приділяється комплексному аналізу взаємодії податкових і господарських процесів у межах певного регіону.

Тому нами були поставлені такі завдання:

  • дослідити взаємозв’язок податкових і господарських процесів Рівненської області на рівні галузей економіки, адміністративно-територіальних одиниць, окремих підприємств;
  • проаналізувати вплив податкових чинників на окремі сторони функціонування суб’єктів господарської діяльності;
  • узагальнити особливості впливу податкової системи на господарську діяльність у регіоні.

Аналізуючи вплив податкової системи на функціонування суб’єктів господарської діяльності в Рівненській області, слід наголосити на таких особливостях, як значна диференціація обсягів податкових надходжень та рівень податкового навантаження на підприємствах різних галузей.

Із 512,1 млн. грн. податкових надходжень до зведеного бюджету області 222,3 млн. грн. або 43,4% їх загального обсягу надійшло від промислових підприємств (таблиця 1). Частка інших галузей економіки не перевищувала 12%, що свідчить про провідну роль промисловості у формуванні податкових потоків в області. Серед інших галузей необхідно виділити транспорт і зв’язок (10,2%), житлово-комунальне господарство (11,7%), торгівлю і громадське харчування (9,2%) та будівництво (8%).

Таблиця 1. Галузева структура податкових надходжень у Рівненській області у 1998–2001 рр.,%.

Розраховано за матеріалами Державної податкової адміністрації (ДПА) у Рівненській області

Ці показники дещо відрізняються від середньої їх величини за період 1998–2001 рр., що зумовлено галузевими особливостями динаміки податкових надходжень. Найбільш стабільними податковими потоками відзначається будівництво (величина коефіцієнта варіації складає 0,41), торгівля і громадське харчування (0,42) та житлово-комунальне господарство (0,38). До галузей із значними коливаннями обсягів податкових надходжень відносяться матеріально-технічне постачання і збут, промисловість і лісове господарство, що зумовлено, зокрема, різким зниженням податкових надходжень у 2000 році.

Провідну роль промисловості у формуванні податкових потоків у Рівненській області підтверджує проведений кореляційний аналіз. Найбільшу величину коефіцієнта кореляції із загальними обсягами податкових надходжень у області мають саме податкові надходження від підприємств промисловості (0,959), а також закладів торгівлі і громадського харчування (0,919). Останні мають більш рівномірний вплив на податкові потоки інших галузей економіки. Найменший рівень кореляції у житлово-комунальному (0,292) та сільському (0,445) господарствах. Порівняно з компетентною структурою податкових надходжень, сила та напрями взаємодії податкових потоків різних галузей у цілому більш рівномірні.

Певний вплив на галузеву структуру податків у Рівненській області мають податкові пільги. Проведене дослідження свідчить про надзвичайно високий рівень пільгового оподаткування у промисловості (15,5% від загального обсягу втрат від надання податкових пільг), у торгівлі і громадському харчуванні (17,9%) та житлово-комунальному господарстві (13,8%). Загальна частка інших галузей є незначною (16,8%). Підвищена, порівняно з обсягами податкових надходжень, питома вага промисловості зумовлена, насамперед, надзвичайно високими податковими пільгами, які має Рівненська АЕС (104,1 млн. грн. у 2001 р.). Цей же чинник визначає основні тенденції у динаміці обсягів податкових пільг в останні роки.

Висновки про пріоритетність підприємств промисловості та торгівлі щодо надання податкових пільг підтверджує проведений кореляційний аналіз. Для цих галузей характерною є максимальна величина коефіцієнта кореляції із загальними обсягами податкових пільг (відповідно + 0,999 та + 0,952), тоді як вплив більшості інших галузей економіки має протилежний напрям: у сільському господарстві він складає – 0,806, у лісовому господарстві – – 0,999, на транспорті і зв’язку – – 0,986, у будівництві – – 0,741, у житлово-комунальному господарстві – – 0,905. На нашу думку, це пов’язано як із загальною в країні тенденцією масового надання пільг промисловим підприємствам, так і з особливостями галузевої структури господарства в Рівненській області, де чільне місце займає промисловість.

Для податкових процесів в області характерна значна територіальна диференціація. У першу чергу це пов’язано з нерівномірністю розміщення великих промислових підприємств – основних платників податків. Більшість з них зосереджена у великих і середніх містах, зокрема у Рівному і Кузнецовську, і, навпаки, підприємства сільського та лісового господарства зазвичай розташовані на території адміністративних районів. Розміщення підприємств та організацій інших галузей носить більш рівномірний характер.

Аналіз міжгалузевих і територіальних відмінностей обсягів податкових надходжень дозволяє дослідити особливості податкового навантаження на підприємства області.

У вітчизняній літературі загальноприйнятими є два основні показники визначення рівня податкового навантаження:

  • а) співвідношення обсягів податкових надходжень і величини ВДВ;
  • б) співвідношення обсягів податкових надходжень та прибутку підприємств [1; 3; 5; 6 та ін. ].

Перший показник здебільшого використовується при аналізі загального рівня податкового навантаження окремих країн, другий – при оцінці податкового навантаження окремих галузей та підприємств.

На нашу думку, при вивченні рівня податкового навантаження необхідно врахувати конкретні завдання і умови дослідження, що обумовлює використання й деяких інших показників. Зокрема, при визначенні рівня податкового навантаження регіонів і галузей економіки доцільними є розрахунки співвідношення обсягів податкових надходжень і валової доданої вартості (ВДВ).

Проведене дослідження показало, по-перше, значну галузеву диференціацію рівня податкового навантаження в Рівненській області: від 1,0% у сільському господарстві до 348,8% у матеріально-технічному постачанні і збуті. Більшість інших галузей мають середні по області значення: від 12,5% до 25,9%. По-друге, спостерігається неоднозначна динаміка змін податкового навантаження за останні роки: при загальній тенденції до зниження податкового тиску на підприємства області, у будівництві рівень податкового навантаження збільшився на 38,5%, у сільському господарстві він залишився без змін.

Аналіз міжгалузевих відмінностей рівня податкового навантаження на суб’єкти господарської діяльності області був би некоректним без урахування впливу на них пільгового оподаткування. Співвідношення обсягу втрат від надання податкових пільг і ВДВ свідчить, що державна податкова політика відносно окремих галузей носить викривлений характер і часто не має послідовності та логіки. Адже кінцевий результат діяльності окремих галузей (промисловості, торгівлі, матеріально-технічного постачання та ін.) – обсяг ВДВ – явно не відповідає заходам держави по податковому стимулюванню їх діяльності через надання податкових пільг (таблиця 2). Навіть певне покращання цього співвідношення в останні роки не змінює негативної в цілому практики ставлення певних галузей у привілейоване положення.

Таблиця 2. Міжгалузеві відмінності пріоритетності надання податкових пільг у Рівненській області.

Розраховано за матеріалами ДПА у Рівненській області.

Досліджуючи особливості податкового навантаження у територіальному аспекті, необхідно відзначити набагато нижчий його рівень в адміністративних районах порівняно з містами обласного підпорядкування. На нашу думку, це зумовлено, по-перше, значно меншою кількістю прибуткових підприємств у районах і відповідно невеликими обсягами податку на прибуток підприємств (ППП), по-друге, меншою в цілому потужністю цих підприємств, що впливає на загальні обсяги податкових надходжень у регіонах, де вони розміщені. Ці висновки, зокрема, підтвердив порівняльний аналіз впливу промисловості на загальні обсяги податкових надходжень у адміністративних районах та містах області: величина коефіцієнта кореляції становила відповідно 0,479 та 0,970.

Другим важливим аспектом дослідження впливу податкової системи на функціонування господарських об’єктів є аналіз взаємозв’язку податкових процесів з фінансовими результатами діяльності підприємств. У більшості робіт, де розглядались окремі сторони цього питання, було зазначено, що система оподаткування істотно впливає на функціонування та ділову активність суб’єктів господарювання і здебільшого у негативному напрямі [2; 3; 4; 5; 6 та ін. ].

Природно, що загальні риси взаємодії податкових і фінансово-економічних аспектів діяльності підприємств знайшли своє реальне відображення у практиці економічного життя Рівненської області.

Фінансовий результат суб’єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування у 2001 р. був від’ємним і становив – 35,3 млн. грн. (зокрема прибутки склали 191,6 млн. грн., а збитки – 226,9 млн. грн.). Дослідження показало, що для фінансової діяльності, як і для податкових процесів, характерні значні міжгалузеві відмінності. Найбільш вдалим цей рік був для будівництва (26,0 млн. грн.) та торгівлі (22,5 млн. грн.), які у попередньому році мали значні збитки. Значно погіршила свої позиції промисловість (з – 16,5 млн. грн. до – 93,9 млн. грн.), що зумовило загальне від’ємне сальдо господарської діяльності в області.

Такий же рівень диференціації властивий і для територіальних відмінностей фінансово-економічної діяльності підприємств. Основними особливостями територіальних відносин суб’єктів господарювання є:

  • а) загальна тенденція погіршення прибутковості господарської діяльності у більшості регіонів і міст області (у 15 з 20 адміністративно-територіальних одиниць);
  • б) неоднозначна динаміка зміни фінансового результату господарської діяльності за останній рік (більше половини з цих одиниць змінили знак результату на протилежні, зокрема 7 з 11 з" +" на" –");
  • в) максимальний внесок у такі зміни зробили 5 адміністративно-територіальних одиниць: м. Кузнецовськ (+35,3 млн. грн.), м. Рівне (–14,9 млн. грн.), Здолбунівський (–14,9 млн. грн.), Рівненський (–14,1 млн. грн.) та Костопільський (+15,4 млн. грн.) адміністративні райони.

Проведений кореляційний аналіз показав, що певний вплив на фінансовий стан господарства має податкова система. Результати дослідження свідчать, що зі збільшенням податкових надходжень прибуток підприємств зменшується (величина коефіцієнта кореляції складає – 0,439). Таку ж тенденцію має вплив на підприємства податкових пільг (г = – 0,363).

Іншими важливими показниками фінансової діяльності суб’єктів господарської діяльності є обсяги їх кредиторської та дебіторської заборгованості. На початок 2002 року вони становили відповідно 2000,7 млн. грн. та 1520,7 млн. грн. Протягом 2001 р. їх величина зросла відповідно на 18,2% та 39,9%, що свідчить про погіршення фінансово-економічної ситуації в економіці.

Рівень кредиторської та дебіторської заборгованості в Рівненській області як і фінансовий результат має значні міжгалузеві та територіальні відмінності. Найбільші обсяги кредиторської заборгованості спостерігаються у промисловості (851,6 млн. грн. або 42,6% загального її обсягу) та у торгівлі (764,2 млн. грн. або 38,2%). Ці ж галузі економіки характеризуються високим рівнем дебіторської заборгованості (відповідно 42,5% та 39,3%).

Дещо нижчий рівень заборгованості підприємств у адміністративних районах порівняно з містами, що певною мірою зумовлено значними відмінностями темпів її зростання в останні роки. Зокрема, за 2001 рік кредиторська заборгованість у районах зросла на 5,8%, а у містах — на 26,1%. За динамікою дебіторської заборгованості ці зміни становили відповідно 16,6% та 50,9%).

Вплив податкових чинників на рівень заборгованості суб’єктів господарювання досить високий. Величина коефіцієнта кореляції кредиторської та дебіторської заборгованості з обсягами податкових надходжень складала 0,616 та 0,570, а щодо рівня податкового навантаження вона ще більша: відповідно, 0,994 та 0,999. Не можна стверджувати, що тільки надмірний податковий тиск негативно впливає на фінансовий стан підприємств, але його внесок у ці негативні процеси, на нашу думку, досить значний.

Звичайно, подібні тенденції та особливості взаємозв’язку податкових і фінансово-економічних сторін господарської діяльності, які проаналізовані вище на рівні галузей та регіонів, властиві й окремим підприємствам. Дослідження особливостей фінансово-економічної діяльності групи підприємств Рівненської області (ВАТ" РЗВА", ЗАТ" Консюмерс-скло-зоря", ВАТ" Рівненська кондфабрика", ТОВ" ОДЕК Україна" та ВП" Рівненська АЕС") підтверджують цей висновок.

Проведений аналіз показав, що у цих, в цілому економічно стійких підприємств, також є певні фінансові проблеми. Це, зокрема: а) наявність значної кредиторської та дебіторської заборгованості; б) від’ємний фінансовий результат деяких з них, навіть при значному зростанні обсягів виробництва.

На прикладі одного з цих підприємств – Рівненської АЕС – були досліджені особливості впливу податкової системи на основні фінансово-економічні результати його діяльності (таблиця 3).

Таблиця 3. Взаємозв’язок фінансово-економічних і податкових показників діяльності Рівненської АЕС у 1998–2001 рр. (за величиною коефіцієнта кореляції).

Розраховано за матеріалами ДПА у Рівненській області та Рівненського обласного управління статистики

Дослідження взаємозв’язку вартості виробленої промисловістю продукції та обсягу податкових пільг свідчить, що він у цілому має зворотний напрям. Вплив сумарного податкового тягаря на обсяг виробленої продукції незначний, але все ж негативний (г = – 0,244). Поведінка окремих податків, що утворюють агрегований показник оподаткування, є досить неоднозначною. Якщо вплив ППП носить негативний характер, то розміри податку на додану вартість (ПДВ) і за розрахунковим показником кореляції, і за своїм змістом мають з обсягами виробленої продукції прямий функціональний зв’язок.

Аналіз взаємовідносин обсягів продукції та величини наданих податкових пільг наглядно демонструє неефективність сучасної системи пільгового оподаткування: поступове збільшення виробленої продукції здійснюється в умовах не тільки стабільності обсягів податкових пільг, а навіть при значному їх зменшенні.

Принципово інший характер мають взаємовідносини податкових процесів з фінансовим результатом діяльності Рівненської АЕС. Вплив податкового тягаря на фінансовий стан підприємства (г = 0,514) за своєю сутністю та особливостями стягнення податків повинен наближатися до 1,000, але через дію окремих чинників він дещо послаблений. До цих чинників потрібно віднести, по-перше, надзвичайно великий обсяг наданих податкових пільг (з ПДВ, ППП та ін.), по-друге, наявність великого податкового боргу, що робить досить значною різницю між реальними та потенційними податковими надходженнями.

Крім того, позитивний вектор взаємозв’язку обсягу податкових надходжень та фінансового результату пояснюється тим, що цей результат розрахований до оподаткування. Після стягнення усіх податків він повинен являти собою від’ємну величину, а напрям взаємозв’язку зміниться на зворотний.

Аналіз фінансово-економічної діяльності суб’єктів господарювання має ще один важливий аспект. Проведені дослідження свідчать про певні відмінності показників державних і роздержавлених підприємств. У Рівненській області в цілому дещо кращий фінансовий стан мають державні підприємства, хоча у розрізі окремих галузей економіки це співвідношення може змінюватись. У промисловості величина фінансового результату і державних підприємств, і тих, що змінили форму власності, однаково від’ємна, але відрізняється за обсягами. У більшості інших галузей, за винятком будівництва, одні види підприємств в цілому є прибутковими, інші — збитковими. Необхідно зазначити, що за 2001 рік відмінності між ними збільшилися.

Зважаючи на загальну тенденцію збільшення кількості недержавних підприємств (на кінець 2001 р. у області було роздержавлено 11697 підприємств або 80,3% усіх суб’єктів господарювання), такий фінансовий стан цих підприємств є досить тривожним явищем для економіки області.

Певний вплив на ці процеси має система оподаткування. Проведений кореляційний аналіз показав, що фінансові результати роздержавлених підприємств та обсяги податкових надходжень корелюють у зворотному напрямі. Величина коефіцієнта кореляції по всьому господарству складає лише – 0,080, але по окремих галузях вона є значно вищою: по промисловості – – 0,294, по торгівлі – – 0,550, по транспорту і зв’язку – – 0,432.

Закономірним є протилежний, порівняно з попереднім показником, напрям взаємозв’язку прибутковості недержавних підприємств з обсягами наданих податкових пільг. Зокрема, величина коефіцієнта кореляції по всьому господарству складає + 0,935, по промисловості – + 0,824, по торгівлі – + 0,994, по сільському господарству – + 0,977 тощо. Це свідчить про значно сильніший вплив податкових пільг саме на роздержавлені підприємства.

Звичайно, надання податкових пільг позитивно впливає на фінансовий стан цих та й усіх інших підприємств, але не потрібно забувати, що ці заходи загалом мають негативний вплив на наповнення дохідної частини бюджету області, а зрештою на виконання необхідних соціально-економічних програм. Існують інші шляхи покращання фінансово-економічних показників суб’єктів господарювання, які пов’язані, насамперед, із підвищенням економічної ефективності виробництва тощо. Адже проведена приватизація підприємств, на думку ряду вчених, за сутністю звелася до простої зміни титулу власника і не мала значного впливу на ефективність їх роботи [2, 10].

Важливим напрямом взаємодії податкових і господарських процесів є вплив податкової системи на інвестиційну діяльність підприємств. Загальними особливостями інвестиційної діяльності в Рівненській області є, по-перше, стабільне зниження обсягів інвестування в останні роки (за винятком 2001 року), хоча в цілому по країні в цей період спостерігалось підвищення обсягів інвестицій в основний капітал. Другою особливістю є провідна роль однієї галузі, зокрема промисловості, у освоєнні інвестицій. На неї припадає понад половини усіх інвестицій; серед інших галузей економіки можна виділити хіба що транспорт і зв’язок (21,1% усіх інвестицій).

Проведений аналіз свідчить про неоднозначний характер впливу податкових чинників на інвестиційну діяльність. В цілому по області величина коефіцієнта кореляції становить + 0, 264, але по окремих галузях вона коливається у дуже великих межах: у промисловості (+ 0,297), транспорті і зв’язку (+ 0,597) та торгівлі (+1,000) вона позитивна, у сільському господарстві (– 0,865) та будівництві (– 0,800) має від’ємний знак.

Цікавим є співвідношення обсягів освоєних інвестицій та величини наданих податкових пільг. Хоча в цілому показник кореляції є незначним та має від’ємний знак, по окремих галузях він є принципово різним. Зокрема, у промисловості він складає + 0,495, на транспорті і зв’язку – + 0,926, що свідчить про певний стимулюючий вплив податкової системи на розвиток цих галузей.

Серед видів податків найбільш активно на інвестиційні процеси впливають ПДВ та ППП. Іншим напрямом взаємодії податкових і господарських процесів, який тісно пов’язаний з інвестиційною діяльністю, є вплив системи оподаткування на інноваційну діяльність підприємств. Основними напрямами інноваційної діяльності в Рівненській області, та і в країні в цілому, є освоєння виробництв нових видів продукції та впровадження нових технологічних процесів. Необхідно відзначити складну динаміку цих процесів, при значному переважанні першого з них.

Аналіз даних таблиці 4 дозволяє зробити висновок про негативний вплив податкових чинників на інноваційну активність підприємств. Практично всі показники кореляції показують зворотний зв’язок податкових та інноваційних процесів.

Таблиця 4. Вплив системи оподаткування на інноваційну діяльність промислових підприємств Рівненської області (за величиною коефіцієнта кореляції).

Розраховано за матеріалами ДПА у Рівненській області та Рівненського обласного управління статистики.

Певним винятком із загальної закономірності є позитивний вплив надання податкових пільг на впровадження технологічних процесів, але, зважаючи на поступове "згасання" цього виду інноваційної діяльності в області, цей вплив можна вважати несуттєвим.

Узагальнюючи проведені вище дослідження, необхідно зазначити, що вплив системи оподаткування на суб’єкти господарської діяльності в області в цілому є негативним. Це стосується, насамперед, фінансово-економічних показників підприємств, їх інвестиційної та інноваційної діяльності.

Намагаючись вийти з глухого податкового кута та не дочекавшись прийняття Податкового кодексу, підприємці шукають шляхи обходу існуючої складної системи оподаткування. На одних підприємствах набуло поширення практичне застосування схем мінімізації податкових зобов’язань, на інших – бартеризація розрахунків за спожиту продукцію, на третіх – переходять на спрощену систему оподаткування (єдиний податок). Підвищена увага до податкових проблем навіть викликала потребу у розвитку на підприємствах певних служб з податкового менеджменту [3, 87]. Дійсне та ефективне вирішення цих питань, на нашу думку, повинно бути пов’язане із найшвидшим реформуванням податкової системи України.

Другою загальною рисою впливу системи оподаткування на господарську діяльність є значна галузева та територіальна диференціація податкової діяльності в області (податкових надходжень та пільг, рівня податкового навантаження тощо). Вона зумовлена дією як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників.

Перспективи подальшого дослідження взаємодії податкових і господарських процесів у регіоні пов’язані, на нашу думку, з вивченням іншого важливого об’єкта оподаткування – грошових доходів населення – та проведення їх комплексного аналізу.

Література

1. Білостоцька В.О., Островецький В.І. Податкове навантаження в Україні // Фінанси України. – 2002. – № 12. – С. 75–79.

2. Захарченко В., Кузьмина Т. Хозяйственная деятельность предприятий в условиях действующей налоговой системи // Економіка. Фінанси. Право. – 2001. – № 3. – С. 6 – 11.

3. Ковальчук К.Ф., Рева Т. М. Податковий менеджмент на промисловому підприємстві // Фінанси України. – 2001. – № 5. – С. 87 – 94.

4. Литвиненко Я. Система оподаткування малого підприємства як чинник підвищення ефективності його діяльності // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. – № 4. – С. 17 – 21.

5. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. – Ірпінь: Академія держ. под. служби України, 2001. – 362 с.

6. Тарангул Л.Л. Оподаткування та регіональний розвиток. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003.

7. Шаблиста Л.М. Податки як засіб структурної перебудови економіки //НАН України. Інститут економіки. – К.; Б. в., 2000. – 217 с.


23.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!