Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Національні податкові системи. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Національні податкові системи. Реферат

У рефераті подано відомості про гармонізацію національних податкових систем в умовах фінансової глобалізації та міжнародної економічної інтеграції

Пошук вектора подальшого розвитку фінансових реформ в Україні значною мірою пов’язаний із принциповою невизначеністю відносин України до європейських і світових інтеграційних процесів, які проходять як у фінансово-економічній, так і в соціально-політичній сферах. Але саме європеїзація ідеології і практики фінансових перетворень, яких потребує українське суспільство в період глобалізації, повинна стати основою соціально-економічного процвітання нашої держави і вектором її подальшого історичного розвитку.

Сучасному суспільству характерні дві історичні тенденції:

  • перша –активізація внутрішньо-національного життя і пожвавлення національних економік;
  • друга – активний розвиток взаємодії між країнами, створення інтернаціональної єдності капіталів, фінансового простору та економічного життя в цілому – тобто глобалізація.

Як зазначав Ф.Мечлап, "Протекціонізм не приносить навіть часового покращання, так як інші нації досить швидко застосовують відповідні заходи... і в такій грі ніхто не виграє, а кожен втрачає в довгостроковій перспективі" [1], особливо країни з низьким рівнем економічного розвитку та слаборозвиненою фінансовою системою, що в результаті призводить до неефективних розподільчих процесів в економіці.

Активну роль у розподільчому механізмі сучасної економіки виконують інструменти, пов’язані з рухом грошової форми вартості, серед яких основне місце займають податки як важелі не тільки внутрідержавного, але і міждержавного перерозподілу суспільного продукту і національного доходу. У сучасних умовах значення податкових методів особливо посилилося у зв’язку з стрімким ростом масштабів торгівлі і виробництва, динамізмом і глобалізацією економіки, зміною її структури, процесами інтеграції суверенних держав і інтернаціоналізації фінансових потоків. Усе це створює умови для універсалізації підходів до формування національних податкових систем, через урахування світового теоретичного і практичного досвіду, існуючих світогосподарських процесів, мобільність капіталів і засобів виробництва.

У таких умовах формування національних податкових систем потребує врахування як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Серед перших:

  • стратегія розвитку держави,
  • політичний устрій,
  • рівень соціально-економічного розвитку,
  • модель національної економіки, на яку орієнтується держава.

Серед зовнішніх факторів, що здійснюють істотний вплив на формування самостійної податкової політики, виділяють:

  • рівень відкритості національної економіки,
  • рівень участі держави в регіональних економічних угрупованнях,
  • кількість міжнародних зобов’язань у сфері державних фінансів.

Найважливішим фактором, що визначає тенденції оподаткування в розвинених державах, є глобалізація світової економіки та інтернаціоналізація світових фінансових потоків. Перехід суб’єктів господарювання до фінансової системи, в якій основним критерієм ефективності ведення бізнесу стає вартість ресурсів у різних країнах, зумовив як прискорені темпи економічного розвитку, так і вибір країни-резиденції, якій надана перевага на утримання податків.

Інтеграція національних економік, всесвітня конкуренція за інвестиції забезпечення конкурентоспроможності власного виробника на внутрішньому і зовнішніх ринках також відносяться до умов, що прямо впливають на національні податкові системи. Глобальний і локальний характери економіки, внутрішній процес формування національної податкової системи створюють серйозні суперечності між внутрішніми інтересами держави як основного суб’єкта податкових відносин і його зовнішньоекономічною політикою.

Податкова політика будь-якої держави в умовах глобалізації і інтеграційних процесів будується у взаємозв’язку і під певним впливом податкових реформ, що проводяться країнами – найбільшими торговими і економічними партнерами цієї держави. Національні податкові системи повинні забезпечити виконання загальнодержавних функцій як шляхом ефективного наповнення державного бюджету, так і регулюванням економічних процесів.

У даний час не можна реально сформувати глобальну гармонізовану податкову систему через неоднорідність світової економіки. На практиці питання податкової гармонізації розглядаються переважно в межах регіональної економічної інтеграції. У той же час істотний вплив податкової складової на рух товарних потоків і створення сприятливого податкового клімату для залучення іноземних інвестицій припускають створення правової основи міжнародного оподаткування. Основною умовою досягнення цієї мети є гармонізація національних податкових систем, яку можна визначити як стратегію узгодженої податкової політики інтегрованих держав з координації і зближення рівнів оподаткування.

Практичне втілення поняття гармонізації реалізувало себе на практиці при створенні Європейського Союзу. Економістам-засновникам цього союзу по праву належить першість у визначенні гармонізації національних економік. Стаття 100 Договору про ЄС тільки в певних межах визначила податкову гармонізацію як "зближення законодавчих положень, розпоряджень і адміністративних дій держав-членів, які прямо стосуються створення або функціонування спільного ринку".

У період створення ЄС пропонувався різний механізм здійснення податкової гармонізації. Існували полярні думки: від координації податкової політики шляхом взаємних консультацій і неофіційних домовленостей між країнами-членами по ставках окремих податків до переходу до єдиної податкової системи і передачі повноважень з визначення бази і ставок основних податків органам Співтовариства. Конкретному прийняттю рішення щодо реалізації механізму податкової гармонізації передувала експертна робота провідних європейських фахівців, що мала великий вплив на визначення принципів податкової політики цього напряму європейської інтеграції. У доповіді Д.Ньюмарка, голови Комітету з питань фінансів і податків, було сформульовано ряд загальних рекомендацій, покладених в основу політики податкової гармонізації ЄС:

  • серйозні відмінності податкових систем держав-членів не дозволяють їх повністю уніфікувати і централізувати в межах Співтовариства, тому з метою створення єдиного ринку достатньо гармонізувати (зближувати) податкове законодавство держав-членів так, щоб відмінності не перешкоджали досягненню кінцевої мети ЄС;
  • гармонізація законодавства повинна охоплювати перш за все прибутковий податок, податок з обороту, податки на споживання, проблеми подвійного оподаткування, проблеми рівного розподілу податкового тягаря в межах об’єднаної Європи.

Як показує світова практика, створення єдиного податкового простору державами чітко простежується виключно в непрямому оподаткуванні (податках на споживання), тобто спочатку гармонізуються податки, які безпосередньо впливають на ціноутворення товарних потоків. Щодо фінансових потоків (капіталів), то тут механізм уніфікації прямих податків перебуває тільки на первинній стадії. Процес їх гармонізації проходить значно важче, оскільки прямі податки, особливо податок на прибуток, є одним із головних регулюючих податків, за допомогою якого формується конкурентоспроможність національної податкової системи.

Такий стан справ пояснюється ще й тим, що умови для ведення бізнесу країн-членів інтеграційних процесів відрізняються (ризиком, терміном окупності проектів, інфляцією, вартістю робочої сили тощо). Тому уряди країн, де такі умови є гіршими, компенсують їх шляхом надання податкових пільг чи інших преференцій бізнесу з метою підвищення інвестиційної привабливості (наприклад Ірландія).

У світлі європейських інтеграційних процесів, в які так прагне вступити Україна, виникає цілком логічне запитання: чи готова українська податкова система до процесів гармонізації?

Відповідь на дане питання можна отримати тільки в процесі порівняння національних податкових систем. Основними критеріями порівняння виступають ефективність податкової системи та її адаптивність.

Перший параметр показує, наскільки чинне національне оподаткування відповідає класичним принципам побудови податкових систем, наскільки обрані форми оподаткування відповідають своєму функціональному призначенню: формувати доходи бюджету, не стримуючи підприємницької активності.

Спеціалісти Світового банку "Doing Business in 2006" [2] проводили дослідження. У наслідок цього дослідження отримало результати міжнародного порівняльного аналізу податкових систем 155 країн світу щодо простоти адміністрування податків. Як показує аналіз, найбільш обтяжене адміністрування податків спостерігається в Бразилії та Україні. Майже 30% річного часу підприємцям потрібно присвятити спілкуванню з податковими органами. Звичайно, такий показник не ефективний для нашої держави, і тому, не реформуючи систему адміністрування податків, важко буде гармонізувати нашу податкову систему з іншими податковими системами залежно від зовнішньополітичного курсу України.

Таблиця 1. Час необхідний для адміністрування податків деякими країнами світу.

Країна

Кількість годин у рік

Кількість повних робочих днів

Україна

2185

91

Бразилія

2600

108

Білорусія

1188

49

Чехія

930

38

Росія

256

10

Молдавія

250

10

Польща

175

7

Німеччина

105

4

Естонія

104

4

Франція

72

3

 

Ще одним показником ефективності податкової системи можна вважати оцінку середніх ефективних ставок оподаткування споживання, праці та капіталу. На основі проведених розрахунків, імпліцитні (неявні) ставки податків на фактори виробництва і споживання України і країн ЄС сильно відрізняються, особливо це спостерігається при оподаткуванні капіталу та споживання.

Таблиця 2. Імпліцитні ставки податку на працю, капітал, споживання в Україні та ЄС, 1996–2005 p. (%).

 

Праця

Капітал

Споживання

Україна

Середнє за
1996–2005 рр.

34,93

34,11

9,48

2005 рік

32,05

17,97

 

Європейський Союз

Середнє за
1996–2004 рр.

35,09

25,4*

21,05

2004 рік

35,09

25,04**

21,8

 

Щодо адаптивності податкової системи, то вона дозволяє визначити можливість гнучкого та без вагомих втрат для національної економіки пристосувати національні податкові системи між собою відповідно до загальної податкової політики.

Адаптивність української податкової системи щодо інших податкових систем доцільно розглянути під кутом зору їх структури бюджетоутворюючих податків.

Таблиця 3. Структура національних податкових систем країн ЄС, України та Росії,% до ВВП.

Країна

ПДВ

Акцизи

Податок з доходів фізичних осіб

Податок на прибуток підприємств (корпорацій)

Середнє по ЄС за
1995–2002 рр.

7,58

3,12

8,95

3,05

Україна, середнє за
1999–2005 рр.

5,98

1,71

4,28

4,79

Росія, середнє за
1999–2005 рр.

5,95

1,97

2,97

5,13

 

Даний аналіз явно демонструє, що податкові системи України і Росії більше схожі за структурою між собою, ніж з ЄС. Якщо брати до уваги критерій відповідності податкової структури України і країн ЄС, то ми бачимо, що податкова система України не повною мірою відповідає структурі податкової системи країн ЄС. Винятком є тільки деякі країни ЄС, структура податків в яких за встановленими співвідношеннями близька до структури податкової системи України – це Чехія, Словаччина, Кіпр і Мальта.

З макроекономічного погляду структура податкової системи України відповідає даному етапу розвитку економічних відносин у нашій країні, але так як Україна прагне інтегруватися в світову спільноту, їй необхідно вже на даному етапі проводити еволюційні зміни в податковій системі залежно від зовнішньополітичних орієнтирів і враховуючи соціально-економічне становище в Україні.

Оскільки Україна в найближчому майбутньому не буде членом європейських інтеграційних об’єднань, цим потрібно скористатися і вибудувати таку податкову політику, яка б максимально швидко та ефективно посприяла підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, і в конкурентній боротьбі за інвестиційні ресурси в центральній та східній Європі була б найбільш привабливою країною.

Така позиція України може бути забезпечена (з урахуванням політичної та економічної стабільності) шляхом введення економічно обґрунтованих пільг інвестиційно-інноваційного характеру з суворим контролем за їх цільовим використанням. Світова практика введення пільг саме такого характеру підтвердила свою як фіскальну, так і інвестиційну ефективність (Ірландія, Індія, Китай, США та ін.).

Література

1. Machlup F International Trade and the National Income Multiplier NY Kelley. – 1965. – P. 213.

2. Doing Business – The World Bank Group. http:www. doingbusiness. orgExploreTopicsPayingTaxesCompareAll. aspx.


23.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!