Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Податковий аудит: використання комп’ютерних технологій. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Податковий аудит: використання комп’ютерних технологій. Реферат

Без використання передових інформаційних технологій у всіх сферах діяльності сьогодні просто неможливо забезпечити повною мірою реалізацію повноважень ДПС щодо здійснення державного контролю за наповненням бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів

Податкова система в Україні немає давньої історії, але, як будь-яка інша країна, наша держава прагне побудувати таку податкову систему, яка спроможна буде виконувати свою основну місію (роль) – збирати своєчасно та в повному обсязі податки, передбачені податковим законодавством України з якомога меншими витратами.

Отже, розширення і розвиток роботи з обліку і контролю податкових надходжень ставлять перед податковими органами нові завдання щодо удосконалення обробки інформації, створення автоматизованої інформаційної системи, що базується на застосуванні економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки і розвиненої мережі для передавання і контролю даних.

Це завдання є особливо актуальним у зв’язку із збільшенням інформаційних потоків, великою їх розгалуженістю, великою кількістю типів документів різної складності.

Організація та функціонування чіткої системи податкового контролю – один з основних напрямів державної податкової політики. Тому підвищення дієвості та ефективності податкового контролю, посилення його профілактичної спрямованості залежить від діяльності його структурного підрозділу – податкового аудиту.

Отже, важливою умовою функціонування податкової системи держави є ефективність податкового аудиту.

Проблемою податкового аудиту займаються українські та зарубіжні науковці. Значний внесок у наукове та практичне дослідження проблем податкового аудиту зробили вітчизняні вчені та практики: В.А.Онищенко, О.А.Чугаєв, С.В.Івахненков, М.П.Кучерявенко, В.П.Завгородній, Ю.Ф.Кваша; дослідженням проблем аудиторсько діяльності займаються: М.Т.Білуха, О.С.Бородкін, Ф.Ф.Бутинець, Б.І.Валуєв, В.В.Головач, 3.В.Гуцайлюк, Н.І.Дорош, С.Я.Зубілевич, Л.М.Крамаровський, А.М.Кузьмінський, М.В.Кужельний, Л.П.Кулаковська, О.Ю.Редько, В.С.Рудницький, В.В.Сопко, Л.О Сухарева, Л.С.Піатковська та ін., а також зарубіжні автори: В.Д.Андреєв, С.Б.Барнгольц, О.О.Вєтров, В.І.Відяпін, Р.Адамс, Е.А.Аренс, М.Беніс, М.Готліб та ін.

Як у науці, так і на практиці існує багато думок щодо місця податкового аудиту у системі фінансового контролю, визначення податкового аудиту, його предмета, об’єкта, суб’єктів, методів та способів проведення. Замість ґрунтовних наукових досліджень цієї проблематики йде широка дискусія між аудиторами та податківцями щодо первісності самої назви "аудит". Бухгалтерська практики найчастіше схиляється до традиційних позицій контролю та ревізії. Дехто визначає податковий аудит окремим видом державного контролю.

Необхідно визнати, що податковий контроль та його основна форма (податковий аудит де-факто) існує і активно розвивається незалежно від стану наукової думки. До суб’єктів податкового аудиту сьогодні впевнено можна віднести податкові органи, митну службу, органи Пенсійного фонду та соціального страхування. Певні функції податкового аудиту виконують і деякі інші органи державного контролю, наприклад, Фонду державного майна, Міністерства фінансів. Мільйони платників податків добрий десяток років є об’єктами податкового аудиту.

Разом з тим, через відсутність належного наукового обґрунтування засад податкового аудиту, відсутнє і належне системне нормативно-правове його урегулювання.

Термін "податковий аудит" широко застосовують на практиці, але в законодавстві України відсутнє визначення цього поняття. Внаслідок цього податковий аудит звичайно трактують як метод контролю, що здійснюється державними органами.

У західній літературі [5] податковий аудит розглядають як різновид аудиту узгодження, тобто – це аудит, який проводиться з метою засвідчення відповідності діяльності господарської одиниці законодавству, встановленим правилам або положенням контракту.

Метою податкового аудиту є визначення відповідності податкової звітності вимогам податкового законодавства. Суб’єктом такого аудиту є фахівець податкової служби.

Виходячи з цього, можна констатувати, що податковий аудит – це аудит податкових звітів фізичних і юридичних осіб, який здійснюється уповноваженими працівниками податкової служби з метою визначення відповідності таких звітів податковому законодавству.

У спеціальній літературі наводиться таке визначення: "Податковий аудит (податкова перевірка) – це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а також дотримання законності операцій, пов’язаних з одержанням доходів і здійсненням розрахунків" [6, с. 11]. Податкова перевірка ж визначається як процесуальна дія податкової адміністрації щодо контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обрахунку, своєчасністю і повнотою сплати податків і зборів, що здійснюється шляхом співставлення фактичних даних, отриманих у результаті податкового контролю з даними податкових декларацій та інших звітних документів, що подаються платниками податків до податкових органів [7, с. 21].

З наведеного вище зрозуміло, що в податковій практиці відбувається ототожнення понять податкової перевірки, що існувало з появою понять "податковий контроль" і "контроль" взагалі, і новим терміном "податковий аудит".

У проекті Податкового кодексу України визначено поняття "податковий контроль", регламентуються інструментарій і форми податкового контролю, визначені поняття і зміст податкових перевірок, їх специфічні особливості.

Це дуже важливо, враховуючи те, що неправильний вибір тієї чи іншої форми прийому і способу здійснення податкового контролю, а також недотримання регламентованого законодавчими актами порядку здійснення контрольної діяльності можуть призвести до значних правових наслідків, наприклад, до скасування рішень, прийнятих на основі результатів податкового контролю, отриманих неправомірно; до визнання недійсними нормативних актів органів контролю [8].

Сьогодні розвиток автоматизованих інформаційних систем потребує проведення аудиту за допомогою комп’ютерної техніки. Саме тому ми вважаємо, що вираз "комп’ютерний аудит" адекватно відображає весь комплекс складних прикладних проблем, пов’язаних із застосуванням інформаційних комп’ютерних технологій у господарському контролі, аудиті та аналізі фінансової звітності підприємств, оцінці ефективності й надійності інформаційних систем підприємств, а також організації роботи аудиторських фірм у сучасних умовах.

Крім того, комп’ютерні технології сьогодні використовуються на всіх стадіях податкового аудиту: під час планування, здійснення, документування аудиторської роботи, оформлення аудиторського висновку. Застосування комп’ютерної техніки не змінює мети проведення аудиторських процедур на кожній з цих стадій, проте суттєво впливає на способи і порядок проведення таких процедур, а отже, на методологію аудиту.

Під час проведення податкового аудиту (вирішується) існує велика розмірність завдань, чому сприяють:

  • Невпинне зростання кількості платників податків і лібералізація законодавства (наприклад, дозвіл мати необмежену кількість банківських рахунків). Усе це підвищує функціональну та географічну мобільність суб’єктів підприємницької діяльності (далі – СПД). На даний час інформаційна модель реєстраційних даних юридичної особи складає близько 150 реквізитів за наявності в Державному реєстрі фізичних осіб більше 800 000 юридичних осіб. Виникає необхідність використання й аналізу великих обсягів інформації, в основному поданих на паперових носіях – документах, на яких присутні факсимільні ідентифікатори юридичної чи фізичної особи (підпису, печатки).
  • Значні обсяги тіньової економіки, породжені надмірним податковим навантаженням через недосконале законодавство та ментальністю, яка властива населенню перехідного періоду. Окрема проблема – існування "фіктивних" підприємств та так званих конвертаційних центрів. Зазначені фактори вимагають від податкових органів відстеження товарних і фінансових потоків як об’єктів оподаткування, що потребує дуже великої за складом та обсягами додаткової інформації від цілого ряду відомств та організацій (всього на регулярній основі ДПА України обмінюється інформацією з 15 відомствами).
  • Необхідність вводу в інформаційні системи величезної кількості документів податкової звітності платників податків – об’ємних декларацій з відповідними розрахунками з ПДВ, з прибутку, скарг та апеляцій тощо.
  • Значний обсяг інформації, що носить конфіденційний характер і частка інформації, що містить державну таємницю потребують нагального вирішення проблем захисту інформації від несанкціонованого доступу, особливо під час передачі її каналами зв’язку.
  • Гетерогенність трирівневої інформаційної системи, яка базувалася на застарілій СУБД FoxPro та файловій системі на місцевому рівні та на технології "клієнт-сервер" і СУБД Oracle на обласному та центральному рівнях, що значно ускладнювало проблему обміну інформацією між рівнями системи, особливо в умовах відсутності достатньо розвиненої корпоративної телекомунікаційної мережі.
  • Дуже великий обсяг звітності про результати роботи податкових органів, який включає безліч звітних форм і, зокрема, кілька щоденних звітів.
  • Встановлена система подання податкової звітності в класичному, паперовому вигляді пов’язана з втратами часу, чергами (особливо в день закінчення терміну подання певного звітного документа) та, власне, з витратами коштів на придбання паперових бланків кожної звітної форми.
  • Під час заповнення декларації існує імовірність припуститися певних помилок – як арифметичних, так i методологічного характеру. I тоді платникові потрібен буде новий комплект бланків і необхідно знову відвідати податкову інспекцію, навіть коли потрібно виправити лише одну цифру. Така ситуація невигідна й для податкової інспекції, оскільки необхідно обробляти та зберігати кожний поданий платником звіт, навіть коли цей документ є помилковим.
  • Надмірно ускладнене адміністрування податків, через заплутане податкове законодавство, яке перебуває у стані постійних змін і доповнень, що постійно потребує відповідних термінових змін у програмному забезпеченні.

За цих умов прийняття і обробка інформації традиційними методами не відповідає вимогам якості обліку і контролю за податковими надходженнями.

Для того, щоб активно і ефективно вплинути на ситуацію, необхідно максимально прискорити реалізацію в життя системи формування і подання звітних документів платників податків в електронному вигляді по телекомунікаційних каналах зв’язку та їх комп’ютерної обробки.

Але для реалізації такого задуму необхідні дві речі: стандарт, що описує електронний вигляд звітного документа, та нормативна база, що надає такому документу юридичної сили.

Донедавна відсутність надійної правової бази не дозволяла повноцінно реалізувати можливість приймання звітності в електронному вигляді, але з набранням чинності законами України від 22.05. 2003 р. № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" та від 22.05. 2003 р. № 852-IV "Про електронний цифровий підпис" цю перешкоду усунуто [1, 2].

Ці закони встановлюють основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів, визначають правовий статус електронного цифрового підпису, регулюють відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису. Тим самим дають основу для побудови ділових відносин між державою, в особі податкових органів, і платниками податків у режимі реального часу.

У них подано такі визначення. Електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу.

Згідно з даними законів податковий документ в електронному вигляді, підписаний електронним цифровим підписом, набуває юридичного статусу, тобто має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ із власним підписом і печаткою. На цьому механізмі побудована організація обміну конфіденційною інформацією між платником податків і податковою службою по каналах зв’язку.

Крім того, наказом ДПАУ № 328 від 02.08. 03 затверджена нова редакція Порядку комп’ютерної обробки звітних документів платників податків ДПІ районного рівня. Цей порядок передбачає подання документів податкової звітності засобами електронної пошти E-mail.

Документи, передані електронною поштою, повинні бути зашифровані за допомогою спеціального електронного ключа, реєстрація відкритого електронного ключа для електронного підпису та шифрування інформації здійснюється платником у ДПІ за місцем реєстрації. Генерація та розповсюдження "ключової інформації" серед платників податків, а також технологія формування та видачі електронних ключів для захисту підпису та шифрування інформації виконується згідно з Інструкцією по прийманню звітності засобами електронної пошти E-mail: Інструкція оператора центру реєстру ключів.

З метою подальшого розвитку технології подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді, практичного впровадження законів України "Про електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис" наказом ДПАУ № 616 від 23.12. 03 затверджено "Формат (стандарт) електронного документа звітності платника податків".

Цей документ є описом формату (стандарту) електронного документа звітності платника податків (далі – Стандарт) і призначений для передачі звітності в електронному вигляді між платником і податковою службою. Стандарт містить опис усіх елементів документа; основні вимоги до заповнення значень показників, структуру електронного документа податкової звітності.

У процесі вибору формату подання електронного звіту було обрано формат файлів на основі мови eXtensible Markup Language (XML). Цей формат зорієнтовано саме на збереження певної інформації в гнучкій структурі i є платформонезалежним, тобто дає змогу здійснювати обмін даними між різними інформаційними системами, хоча, по суті, є просто текстовим файлом, організованим за певними семантичними правилами.

Формат електронного звітного документа платника передбачає, що кожний звіт поділяється на дві логічні частини: заголовок документа, який надає інформацію про платника, тип документа, звітний період тощо, i тіло документа, що містить усі звітні показники, які кодуються згідно із шаблоном документа. Шаблони розробляє ДПА України або уповноважена нею організація. Публікуються вони на веб-сайті державної податкової служби.

За такої структури електронного документа є реальна можливість подавати будь-яку звітність у єдиному форматі, а це дозволить уніфікувати обробку документів як для приймаючої сторони (у даному разі – податкової служби), так i для платника.

Для кодування типів документів та іншої службової інформації державна податкова служба публікує також ряд класифікаторів, таких як: довідник державних податкових інспекцій, довідник звітних документів і довідник звітних періодів. Класифікатори надаються у форматі XML-файлів, структуру яких визначено наказом № 616.

Як уже підкреслювалося, перехід на безпаперові технології дозволить зменшити кількість механічних помилок під час заповнення документів. Але стандарт XML сам по собі не дає змоги реалізовувати контроль за введеними даними, перевіряти наявність обов’язкових показників, контролювати типи даних. Тому для забезпечення такого контролю було обрано XML-схеми, у яких використовується синтаксис XML i які дозволять контролювати не тільки структуру сформованого електронного документа залежно від його типу, а й типи показників. Тобто використання цих схем унеможливить занесення дати чи довільного тексту в поле, в якому очікується відображення значення показника грошового типу. Такий контроль не просто зменшить кількість помилок у процесі введення звіту, а й значно полегшить обробку наданих документів в органах податкової служби.

Згідно з наказом № 616 до кожної звітної форми розробляється окрема XML-схема, яка зберігається у файлі з іменем, співзвучним імені файлу електронного документа відповідного типу i версії. Всі XML-схеми розробляє ДПА України й розповсюджує через веб-сайт служби, як i шаблони документів.

Отже, затвердження відкритого формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків справді створює передумови для якісно нового формату спілкування платників з органами податкової служби, надає можливість автоматизовано формувати та контролювати показники звітності з інформаційних систем, що вже функціонують у платників податків, оскільки стандарт електронного документа відкритий для всіх розробників таких інформаційних систем.

Звичайно, затвердження відкритого формату (стандарту) електронного документа – це ще не вирішення всього комплексу заходів, необхідних для впровадження виключно безпаперової технології, i тому перехід до застосування електронної звітності буде поступовим i не виключатиме класичної форми звітності.

Електронний документообіг у системі ДПС України впроваджується з 2003 року.

Для практичного вирішення питання подання податкової звітності засобами електронної пошти платнику податків необхідно:

  • звернутися до ДПІ за місцем реєстрації і укласти договір;
  • отримати електронні ключі для захисту, підпису та шифрування інформації податкової звітності;
  • укласти договір зі спеціалізованим оператором зв’язку для передачі податкової звітності засобами E-mail;
  • придбати програмне забезпечення, сумісне з програмним забезпеченням податкової інспекції.

Аналізуючи ситуацію, що існує на сьогодні, можна зробити висновок, що частина документів, які подаються на магнітних носіях, незначна, а що вже говорити про подання звітності засобами електронної пошти E-mail. Звичайно, на виникнення такої ситуації вплинули як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори, основними з яких є:

  • недосконалість та неузгодженість, а в багатьох випадках відсутність законодавчої бази;
  • непідготовленість значної більшості платників та податкових органів до використання електронних засобів зв’язку для подання податкової звітності та взаємного спілкування.

Отже, підключення до системи подання податкової звітності в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв’язку надає платнику податків ряд суттєвих переваг, а саме: економію робочого часу, уникнення помилок, відсутність дублювання, гарантію оперативного поновлення форм податкової звітності, підтвердження отримання звітності, конфіденційність.

Певні переваги прийому звітності засобами електронної пошти отримують і податкові органи, зокрема: економія робочого часу, підвищення оперативності обробки інформації, уникнення технічних помилок, оперативне інформування тощо.

Таким чином, прогрес у застосуванні електронної технології опрацювання документів (або форм) і поступової заміни паперових форм буде визначатися розвитком електронних комунікацій і, насамперед, Інтернет. Його доступність буде ключем до успіху застосування та розвитку різних електронних документів не тільки на окремо узятому підприємстві або в установі, але й у світовому масштабі.

Отже, ефективність обліку і контролю податкових надходжень значною мірою залежить від оперативності опрацювання значної кількості, насамперед звітної, інформації, що надходить від платників податків. Одним із шляхів вирішення даного питання є прийом звітності засобами електронної пошти та іншими видами телекомунікаційного зв’язку. Це підвищить оперативність управління податковими взаємовідносинами у регіоні та сприятиме активізації своєчасності сплати податків.

Застосування комп’ютерних технологій у податковому аудиті підвищить ефективність податкового контролю за наповненням бюджетів усіх рівнів, що в свою чергу дозволить забезпечити підйом нашої економіки і рівень життя.

Література

1. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України № 851-IV від 22.05. 03.

2. Про електронний цифровий підпис: Закон України № 852-IV від 22.05. 03.

3. Порядок комп’ютерної обробки звітних документів платників податків ДШ районного рівня. Затверджено наказом ДПАУ № 328 від 02.08. 03.

4. Формат (стандарт) електронного документа звітності платника податків. Затверджено наказом ДПАУ № 616 від 23.12. 03.

5. Arens A.A., Loebbecke I.K. Auditing. An integrated approach. Fifth Edition. Prentice – Hall International Inc., 1991.

6. Податковий аудит: Навчальний посібник / За заг. ред. В.А.Онищенка, А.О.Чугаєва. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 398 с.

7. Налоговый контроль: налоговые проверки и производство по фактам налоговых правонарушений: Учебно-практическое пособие / Под ред. Ю.Ф.Кваши. – М.: Юристь, 2001. – 540 с.

8. Ношна О.А. Налоговый контроль и вопросы теории. – СПб.: Питер, 2002. – 160 с.


23.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!