Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Забезпечення контрольних функцій ДПС. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Забезпечення контрольних функцій ДПС. Реферат

У рефераті подано відомості про методологічні засади забезпечення контрольних функцій ДПС у сфері обігу підакцизних товарів

Невідповідність функціонування державної податкової служби умовам перехідної економіки призвела до необхідності впровадження Програми модернізації відомства, яка, з одного боку, дозволить скоротити витрати на утримання служби, покращити стан адміністрування податків для добросовісних платників, з іншого – ефективно протидіяти випадкам ухилення від сплати податків [1].

Оскільки в процесі діяльності податкової служби доводиться обробляти великі потоки інформації, що мають різну структуру та розгалуженість, створення ефективно діючої системи адміністрування податків і системи протидії податковій злочинності в умовах швидкої зміни макроекономічної ситуації та нормативного регулювання можливе тільки при комплексному використанні передових обліково-інформаційних технологій, які повинні забезпечити можливість застосування потужного аналітичного апарату задля оперативного обслуговування як поточної діяльності податкової служби, так і перспективних наукових досліджень щодо напрямів її розвитку.

На сьогодні роботи з модернізації процесів попередження, виявлення і розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів ускладнюються відсутністю методологічної бази застосування високих технологій при моделюванні бізнес-процесів у цій галузі, як і взагалі у сфері адміністрування податків.

Опрацювання оптимальної моделі процесів функціонування, координації та взаємодії суб’єктів попередження, виявлення і розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів, удосконалення нормативно-правової бази адміністрування акцизного податку та, на перспективу, створення автоматизованої системи контрольно-попереджувального моніторингу за обігом цих видів товарів [2], повинні призвести до зниження рівня податкової злочинності, збільшення надходжень до бюджету та упорядкування ринку підакцизних товарів.

Для цього пропонується при побудові моделей бізнес-процесів у сфері обігу підакцизних товарів використовувати інструментальні засоби у рамках використання технології workflow (керування потоком робіт), сутність якої полягає в створенні єдиної інфраструктури для керування та координації всією сукупністю різних засобів автоматизації, в тому числі і для технологічного забезпечення процесів адміністрування акцизного збору та виявлення порушень законодавства.

На сьогодні workflow є провідною технологією, яка дозволяє інтегрувати інформацію, що циркулює в певних бізнес-процесах, з конструктивним описом самих бізнес-процесів, створюючи гнучку розподілену інфраструктуру. Оскільки функціонування ДПС взагалі, та підрозділів податкової міліції, що виконують функції попередження, виявлення і розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів, являє собою зразок цілеспрямованої діяльності, та фактично є одним з інструментів досягнення поставлених перед ними завдань, зазначені підрозділи можуть розглядатися як декількарівнева багатофункціональна система, а управління цими підрозділами – як процес зміни параметрів, що регулюються, в адмініструванні цього податку чи протидії податковій злочинності в цій галузі.

За визначенням консорціуму WfMC (Workflow Management Coalіtіon – коаліція керування потоками робіт – безприбуткова організація, до складу якої входять користувачі, аналітики і вчені, що розробляє стандарти для систем керування потоком робіт і поширення знань про цю технологію в різних галузях економіки), керування потоком робіт являє собою "повну чи часткову автоматизацію бізнес-процесів, у ході яких документи, інформація і завдання пересилаються для обробки від одного учасника до іншого відповідно до визначених процедурних правил" [3].

У рамках цієї технології під бізнес-процесом розуміють певним чином організовану множину різних видів діяльності (доцільно уявляти її собі як "чорний ящик"), у межах якої "на вході" використовується деяка сукупність ресурсів, а "на виході" отримуємо результат цієї діяльності.

Необхідними умовами доцільності опису бізнес-процесу за допомогою технології workflow є його виділеність, структурованість, детермінованість і повторюваність. Щодо бізнес-процесів, які моделюють процеси функціонування суб’єктів попередження, виявлення і розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів можна сказати, що вони відповідають цим вимогам.

Застосування технології workflow у діяльності податкової служби взагалі, і в підрозділах податкової міліції зокрема, дозволить здійснити значний вплив на розвиток технологій адміністрування податків, що надасть ряд переваг платникам податків, державі, керівництву відомства, рядовим співробітникам. Добросовісні платники податків отримають переваги за рахунок покращання якості обслуговування, підвищення його оперативності. Вони матимуть змогу спрощеного доступу до консультуючої і роз’яснювальної інформації, що в свою чергу ще більше формуватиме належне відношення працівників ДПС до потреб пересічного платника податків, оскільки підсилиться контроль за своєчасністю та ефективністю виконання завдань.

Опис необхідного і достатнього для виконання своїх повноважень переліку функцій для кожного співробітника дозволить йому наочно скласти цілісну картину своєї діяльності, враховуючи контекст кожної функції, та реалізує доступ до даних з мінімальними витратами, дозволить організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити швидкість виконання окремих операцій та підвищений рівень комфорту працюючого.

Використання технології workflow дозволить керівному складу підрозділів державної податкової служби оперативніше отримувати достатню інформацію та на підставі її аналізу своєчасно приймати компетентні рішення.

Для аналізу стану кожного етапу виробництва підакцизної продукції, її реалізації, надходжень до бюджету сплачених сум акцизного збору, робочого навантаження співробітників і багатьох інших аспектів діяльності податкової служби workflow без додаткових зусиль надає в розпорядження усю необхідну статистику. Workflow дозволяє ефективно застосовувати функції контролю шляхом застосування перманентної системи моніторингу стану виконання поточних робіт і забезпечує функції зворотного зв’язку, реалізуючи втручання керівництва в потрібний момент у процес адміністрування податків.

Першочерговим елементом діяльності з модернізації ДПС є робота з дослідження й аналізу функціонування бізнес-процесів [1], основними етапами якої повинні стати:

  • представлення діяльності ДПС і прийнятих технологій адміністрування податків у вигляді ієрархії діаграм, що забезпечують наочність і повноту відображення;
  • формування на підставі аналізу пропозицій з реорганізації організаційно-управлінської структури;
  • упорядкування інформаційних потоків (у тому числі документообігу) всередині служби;
  • надання рекомендацій з побудови раціональних технологій роботи окремих підрозділів та їх взаємодії між собою та "зовнішнім світом";
  • аналіз вимог і проектування специфікацій корпоративних інформаційних систем.

Головною метою використання workflow-технологій є підвищення гнучкості бізнес-процесів при мінімальній їх реорганізації (реінжинірінгу), що вкрай необхідно, враховуючи стислі терміни, які відводяться на проектування та впровадження Програми модернізації ДПС України.

У нестабільних правових та економічних умовах потрібно, щоб час прийняття організаційно-проектних рішень про трансформування окремого бізнес-процесу в сфері адміністрування податків і протидії податковій злочинності був величиною на порядок меншою, ніж час зміни самого процесу та зовнішнього середовища [4].

Використання таких складових елементів workflow-технологій, як BPR-системи (Busіness Process Reengіneerіng – реінжинірінг бізнес-процесів), дозволяє автоматизувати діяльність з моделювання бізнес-процесів попередження, виявлення і розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів до найнижчого ступеня деталізації процедур і можливих сценаріїв їхнього виконання.

Workflow-технологія досягає гнучкості бізнесу-процесів, розподіляючи наступні складові, притаманні майже кожному виду людської діяльності, що може бути алгоритмізованим, а саме:

  • операції, що складають бізнес-процеси, зокрема у сфері попередження, виявлення і розкриття податкових злочинів;
  • ресурси та дані, необхідні для функціонування бізнес-процесу (аналітичні матеріали, довідки, матеріали кримінальних справ і матеріали про відмову у порушенні кримінальних справ тощо);
  • правила, що регулюють ресурсні та інформаційні потоки між операціями бізнес процесу (це, найчастіше, відповідні нормативні документи);
  • функціональні обов’язки, покладені на працівників, задіяних у бізнес-процесах підрозділів, що виконуються у рамках окремих операцій бізнес-процесу (посадові інструкції).

Фірма Gіga Іnformatіon Group [5] зробила цікавий висновок про перспективи розвитку workflow-технологій, з якого випливає, що на даному етапі інтеграція проектів підвищилася з рівня окремих робочих груп чи підрозділів до корпоративного рівня.

Ці тенденції доречно співпадають з прагненням ДПА України у процесі модернізації податкової служби укрупнити податкові органи, скоротивши кількість міжобласних ДПА до 6–10, міжрайонних ДПІ до 120–150 [6], замість функціонуючих сьогодні понад 480 державних податкових адміністрацій, знайти шляхи усунення недобросовісності, непослідовності та некомпетентності при адмініструванні податків, удосконалення практики управління та інституційної культури державної податкової служби, чітко визначити права i повноваження працівників податкової служби [7].

До того ж при удосконаленні операційної діяльності сучасної податкової служби шляхом проведення реорганізації за функціональним принципом на основі процесного підходу, тобто за допомогою підсилення управлінських ресурсів шляхом опису правил взаємодії окремих працівників підрозділів, досягається суттєве зменшення витрат на адміністрування податків і протидію податковій злочинності.

Актуальним для діяльності податкової служби є питання інтеграції розрізнених інформаційних технологій, що застосовуються у відомстві, в рамках єдиної workflow-технології. Однією із технологічних складових є обробка зображень, яка дозволяє інформацію на папері перевести в електронний вигляд. Ця технологія дуже важлива з погляду необхідності впровадження в національному масштабі автоматизованої обробки податкових декларацій та необхідності поєднання електронних і паперових технологій.

Цікавою є пропозиція використання технології обробки зображень для реалізації підсистеми ідентифікації підакцизних товарів, зокрема алкогольної та тютюнової продукції, побудованої на основі спеціальних регіональних захисних марок (СРЗМ) для маркування кожної одиниці виробів, що дозволяє при зчитуванні сканером бінарного коду ідентифікувати джерело походження продукції і підтвердити легальність її обороту [2].

Другою важливою підсистемою інтегрованої системи інформаційних технологій є керування електронними документами з вбудованими засобами пересилання документів між окремими працівниками підрозділів ДПС і репозитаріями (repository – сховище, система зберігання, наприклад репозитарій з обліку виробників підакцизної продукції), маршрутизації документів. Таким чином, досягається спрощення організації спільної підготовки матеріалів та їх архівування.

Наступною важливою підсистемою є програмні засоби підтримки проектів. Вони слугують для автоматичного відслідковування і розподілу завдань, регулювання черг і часу їх виконання між окремими підрозділами податкової служби та виконавцями, зайнятості співробітників на різних стадіях процесу.

Окреме місце займає інструментарій з оптимізації структур і реорганізації бізнес-процесів, що забезпечує інформаційну підтримку аналізу, опису і моделювання бізнес-процесів, а також дозволяють оцінити потенційний вплив запропонованих змін на структуру відомства та на бізнес-процеси, які в ньому відбуваються.

Використовуючи аналіз та опис бізнес-процесів за допомогою засобів BPR (а повний опис системи управління та операційної діяльності податкової служби передбачається закінчити на першому етапі, реалізація проекту "Програма модернізації державної податкової служби України" протягом 2003–2007 років) ми отримуємо ряд переваг перед текстовим описом, який у цьому випадку повинен лише доповнювати проект.

По-перше, за рахунок візуалізації моделі та придання їй "гіпертекстового" вигляду підвищується якість розробки, її продуктивність і швидкість порівняно з текстово-лінійною.

По-друге, з’являється можливість комплексно описати предметну область, оптимізувати оргструктуру та процедури бізнес-процесів попередження, виявлення і розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів, виключити непотрібні операції, підвищити гнучкість і ефективність системи контрольно-попереджувального моніторингу за обігом цих видів товарів, знизити витрати. По-третє, використання BPR-технологій дозволяє автоматично згенерувати структуру бази даних (БД) і програмний код для великого переліку СУБД (системи управління базами даних) різних типів, легко документувати структуру БД.

Далі, BPR-технології дозволяють ефективно маніпулювати моделями – зливати і розщеплювати їх. Це дозволить після розробки окремих бізнес-процесів, наприклад, функціонування виробництва та ринку підакцизних товарів, адміністрування акцизних зборів, протидії злочинності в цій сфері, створити комплексний проект супроводження цього податку та інтегрувати цей проект до глобального опису операційної діяльності податкової служби.

Додатковими результатами застосування BPR-засобів є можливість здійснення аналізу ефективності функціонування системи адміністрування акцизного збору, розподілу функціональних обов’язків і відповідальності працівників ДПС. Попри все, це досить прозора технологія, опанувати яку під силу неспеціалістам у галузі інформаційних технологій – юристам та економістам, які добре знають предметну базу протидії податковій злочинності.

До речі, розробляючи функціонально-рольове значення складових елементів поняття економіко-кримінологічного моніторингу (ЕКМ), В. М.  Попович обґрунтував необхідність розробки нових спеціально-наукових методів і методик прийняття та супроводження ефективних організаційно-управлінських рішень з кримінологічних питань, зокрема з питань пізнання і протидії феномену "тіньової економіки" [8, 260] та інтерналізації їх у теорію детінізації економіки. Розроблений ним узагальнюючий класифікатор-матриця ЕК є, по суті, послідовністю ієрархічно викладених процедур, що окреслюють формалізовану структуру бізнес-процесу ЕКМ на рівні надалгоритмів.

Створення інформаційної системи – складний і багатоступеневий процес, що, як правило, містить фазу інформаційного моделювання. Інформаційна модель – це специфікація структури даних і бізнес-правил (правил предметної області щодо обробки даних). Моделювання є єдиним методом, що забезпечує як точний аналіз, так і візуальне представлення альтернативних варіантів.

Сучасними комп’ютерними засобами моделювання бізнес-процесів є так звані CASE – технології (CASE – Computer Aided System Engineering – технологія автоматизованої розробки систем). CASE-системи являють собою сукупність методологій аналізу, проектування, розробки і супроводу складних систем та їх програмного забезпечення (ПО), а також комплекс взаємозалежних засобів автоматизації. CASE – це наскрізний інструментарій для системних аналітиків, розроблювачів і програмістів, що використовується також і як комплексний технологічний конвеєр для виробництва програмних продуктів.

Формально опис процесів попередження, виявлення і розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів можна розглядати як комбінацію текстових чи графічних нотацій, елементи якого формулюються після здійснення системного аналізу. Загальноприйнятим видом графічного зображення реляційної моделі даних є діаграма. На такій діаграмі сутності зображуються прямокутниками, можливо, з’єднаними між собою лініями (зв’язками). Таке графічне представлення полегшує сприйняття структури бази даних порівняно з текстовим описом.

Процес моделювання за допомогою CASE-засобів – це методика, що дозволяє представляти в рамках динамічної комп’ютерної моделі дії людей і застосування технологій, які використовуються у процесах реінжинірингу, що досліджуються. Проведення моделювання припускає здійснення чотирьох основних етапів:

  • побудова моделі;
  • запуск моделі;
  • аналіз отриманих показників ефективності;
  • оцінка альтернативних сценаріїв.

Інтегрований САSЕ-пакет містить чотири основні компоненти [9]:

  • Засіб централізованого зберігання всієї інформації про проект протягом всього циклу – репозитарій. Репозитарій повинний забезпечувати інкрементний режим при введенні описів об’єктів, поширення дії нового чи скоректованого опису на інформаційний простір усього проекту, синхронізацію надходження інформації від різних користувачів, контроль інформації на коректність і повноту.
  • Засоби введення, призначені для введення даних у репозитарій, а також для організації взаємодії із САSE-пакетом. Ці засоби підтримують різні методології і використовуватися протягом всього циклу роботи над процесом різними категоріями розроблювачів: аналітиками, проектувальниками, інженерами, адміністраторами тощо.
  • Засоби аналізу, проектування і розробки – призначені для того, щоб забезпечити планування й аналіз різних описів, а також їхнього перетворення в процесі розробки.
  • Засоби виведення служать для документування, керування проектом і генерації програмних кодів.

Усі перераховані компоненти в сукупності підтримують графічні моделі, контролюють помилки, організовують і підтримують репозитарій, підтримують процес проектування і розробки.

Забезпечення семантичної коректності, необхідної для гарантування правильності і несуперечності результатів, досягається застосуванням у САSE-засобах складових методологій, – ІDEF0 (Іntegratіon Defіnіtіon for Functіon Modelіng), DFD (Data Flow Dіagrammіng) і ІDEF3, що дозволяють аналізувати бізнес-процеси відповідно із трьох ключових позицій: з погляду функціональності системи, з погляду потоків інформації (документообігу) у системі, з погляду послідовності виконуваних робіт.

У рамках методології ІDEF0 бізнес-процес представляється у вигляді набору елементів-робіт, що взаємодіють між собою, а також показуються інформаційні, людські і виробничі ресурси, які потребує кожна робота. За допомогою функціонального моделювання можна провести системний аналіз бізнесу, зосередивши увагу на регулярно розв’язуваних задачах чи функціях, на показниках їхнього правильного виконання, необхідних для цього ресурсах, результатах і вихідних матеріалах (сировина).

Діаграми DFD описують потоки даних, дозволяючи простежити, яким чином відбувається обмін інформацією між бізнес-функціями всередині системи. Діаграми ІDEF3 визначають черговість виконання подій та включають елементи логіки, що дозволяє моделювати й аналізувати альтернативні сценарії розвитку бізнес-процесу.

Застосування таких методологій при побудові моделей бізнес-процесів у вигляді ієрархії діаграм, забезпечує наочність і повноту їхнього відображення.

На початку моделювання авторами пропонується застосовувати декомпозицію бізнес-процесів попередження, виявлення і розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів за допомогою матриці-генератора за наступною схемою:

  • предметно-аналітична інформація щодо функціонування окремого бізнес-процесу (наприклад, виробництво підакцизних товарів, їх реалізація тощо);
  • суб’єкти попередження, виявлення і розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів;
  • організація управління визначеним бізнес-процесом щодо попередження, виявлення чи розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів;
  • інформаційне забезпечення зазначеного бізнес-процесу;
  • порядок організації внутрішнього та зовнішнього документо- та капіталообігу;
  • комунікаційне забезпечення документо- та капіталообігу;
  • нормативне регулювання вищезазначених процедур;
  • матеріально-технічне забезпечення процесів попередження, виявлення та розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів.

САSE-засоби створюють візуальне представлення (модель даних) для розв’язуваної задачі. Це представлення може використовуватися для детального аналізу, уточнення і поширення як частини документації, необхідної в циклі розробки. Однак САSE-засоби – це не тільки інструмент для малювання. За їх допомогою можна автоматично створювати базу даних (таблиці, індекси, збережені процедури, тригери для забезпечення посилальної цілісності й інші об’єкти, необхідні для керування даними).

Отже, модернізація податкових органів із застосуванням нових технологій, постійним аналізом і розв’язанням виникаючих поточних проблем, дозволить створити цілісний механізм адміністрування податків, що сприятиме не тільки підвищенню податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, але і чіткій взаємодії як із платниками податків, так і з зацікавленими державними органами [10].

Література

1. Про затвердження Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року: Наказ Державної податкової адміністрації України від 7 квітня 2003 року № 160.

2. Гаркуша В.С., Мойсюк О.М., Позняков С.П. Спеціальне декларування господарських операцій та ідентифікація продукції як засоби попередження злочинів у сфері обігу підакцизних товарів // Вісник податкової служби України. – 2003. – № 31. – С.  57.

3. Workflow Management Coalіtіon documentatіon: Glossary. – 1996; The Workflow Reference Model. – 1995; Workflow APІ Specіfіcatіon. – 1995; Workflow Іnteroperabіlіty Specіfіcatіon. – 1996; Process Defіnіtіon Іnterchange Specіfіcatіon (draft). 1998. Detaіls avaіlablevіa url: // http:www. wfmc. org.

4. Безрученко В.С. Проблеми організаційного проектування функціональної структури податкових органів // Науковий вісник. – 2002. – № 4 (18). – С. 100-103.

5. GIGA Group, Conference Proceedings, Business Process & Workflow. – London, 1994. 22–24 October.

6. Діяльність податкової служби України за 2002 рік: Статистичний збірник. – К., 2002. – С. 105.

7. Азаров М.Я. Заява Державної податкової адміністрації України // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 42. – С. 3.

8. Попович В.М. Теорія і практика детінізації економіки: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 546 с.

9. Калянов Г.Н. Консалтинг при автоматизации предприятий (подходы, методы, средства). – М.: СИНТЕГ, 1997. – С. 203.

10. Мойсюк О.М. Бізнес-процеси адміністрування податків в контексті модернізації ДПС // Тези доповіді на НПК "Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби" (Ірпінь, 19.12. 2002).


22.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!