Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Психологічна інтервенція податкового тиску в засоби масової інформації. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психологічна інтервенція податкового тиску в засоби масової інформації. Реферат

Засоби масової інформації, як відомо, формують громадську думку, яка впливає в подальшому на політичні і соціально-економічні процеси в країні. Це має позитивні наслідки, якщо інформаційний матеріал об’єктивно відображає реалії життя і спрямований на прискорення науково-технічного і соціального прогресу

Недостатньо достовірна інформація або навіть і брехлива наносить вагомі збитки суспільству як матеріального, так і духовного характеру. Прикладом такого впливу засобів масової інформації на формування громадської думки можуть бути публікації про систему оподаткування в Україні.

Проблема системи податків почала постійно висвітлюватися на сторінках центральних і місцевих газет, журналів, у передачах по радіо і телебаченню з моменту прийняття Закону України "Про систему оподаткування" (1991).

Причому з самого початку журналісти в публікаціях негативно ставилися до системи оподаткування в Україні. І в подальшому, з кожним новим нормотворчим актом: "Про акцизний збір" (1992), "Про прибутковий податок з громадян" (1992), "Про податок на додану вартість" (1997) та інші, критична "атака" раз у раз посилювалася. Податковій системі України стали присвоювати такі образливі епітети, як "фіскальна", "пригноблююча", "антигуманна", "антинародна" і навіть "кримінальна".

У психологічну антиподаткову кампанію до журналістів приєдналися вчені, які стали вважати, що головним детермінантом розвитку тіньової економіки в Україні є ухилення від сплати податків. Такої думки притримується О.Турчинов [1], Н.Кероза і І.Кичко [2], В.Борозюк [3], А.Бунич [4], М.Камлик [5], Д.Голосніченко [6], І.Дульська [7] та інші. Узагальнив думки вчених з цього приводу В.Пшонка: "За різними оцінками у вигляді податків стягується 60–80% прибутків підприємств. Це формує у українських підприємців прагнення ухилення від сплати податків" [8].

Цікавими є результати досліджень, проведених в Україні Міжнародною фінансовою корпорацією влітку 1996 р. Було опитано 235 керівників приватизованих і приватних підприємств щодо податкової системи. 80% опитуваних визначили, що приховують від оподаткування від 10 до 90% прибутку підприємства [9].

Про значний податковий тягар, що несуть підприємці України, висловились у своїх виступах на сторінках газет і журналів і такі державні діячі, як В.Пинзеник [10], В.Ющенко [11], Ю.Кравченко [12] та інші.

Для виявлення сутності питання щодо "пригноблюючого" оподаткування в Україні потрібно, по-перше, встановити розмір сукупного податкового тиску на підприємницьку структуру, а по-друге, порівнювати його з провідними цивілізованими країнами світу.

Для розрахунку сукупного податкового навантаження на одну середньостатистичну підприємницьку фірму України застосуємо метод адекватної одиниці показників. Для цього існуючі нормативи оподаткування прибутку і фонду заробітної плати приведемо до бази оподаткування ПДВ, тобто до обсягу валового доходу фірми. А тому визначимо питому вагу кожної бази оподаткування середньостатистичної фірми:

де di – питома вага і-ої бази оподаткування фірми;

bi – значення і-ої бази оподаткування фірми;

D – валовий дохід фірми.

Для розрахунку питомої ваги кожної бази оподаткування у валовому доході фірми України скористаємося даними офіційної статистики [13].

Розрахунки питомої ваги кожної бази оподаткування фірми зведено у таблицю 1.

Таблиця 1. Питома вага баз оподаткування у валовому доході середньостатистичної фірми України.

Наші розрахунки питомої ваги баз оподаткування у валовому доході середньостатистичної фірми України несильно відрізняються від даних дослідження у Дніпропетровській області, проведеного Ю.Долгоруковим, Н.Редіним [14].

Сукупний податковий тиск на фірму, приведений до її валового доходу, подамо у вигляді алгебраїчного багаточлена:

де Р – сукупний приведений податковий тиск на фірму;

a1 – норматив ПДВ (0,2);

а2 – норматив податку на прибуток (0,3);

а3 – норматив податку на фонд заробітної плати (0,377);

Аj – ставка акцизного збору для j-го товару.

Таким чином, сукупний податковий тиск на фірму має такий вигляд:

Розрахуємо сукупний податковий тиск для середньостатистичної фірми України без урахування акцизного збору і місцевих податків і зборів:

Р = 1Ч 0,2 + 0,3 Ч 0,157 + 0,377 Ч 0,124 = 0,294. (4).

Податкове навантаження на фірму у даному випадку становить 29,4% від обсягу її валового доходу.

Дослідження у західному регіоні України показали, що сумарні місцеві податки і збори не перевищують 3% валового доходу фірми. Тоді з їх урахуванням податкове навантаження становитиме 32,4% (Р1 = 32,4%).

Урахуємо складову акцизного збору для фірми, що реалізує товари підакцизної групи. Для цього спочатку наведено розміри акцизного збору для окремих найбільш розповсюджених видів товарів (таблиця 2).

Таблиця 2. Ставки акцизного збору для окремих видів товарів.

Для фірми, що реалізує товари і – підакцизної групи, податкове навантаження визначається:

де Р2 – податкове навантаження на фірму, що частково реалізує товари підакцизної групи;

Аі – ставка акцизного збору для і-го товару;

di – питома вага і-го товару у валовому доході фірми.

Наприклад, для фірми, що реалізує бензин моторний, податкове навантаження становить:

Р2 = 32,4% +10% = 42,4%.

Значна ставка акцизного збору на етиловий спирт пояснюється великою прибутковістю від оптової торгівлі горілчаними виробами, а при роздрібній торгівлі, а ще й на розлив – отриманням надприбутків. Питома вага акцизного збору у загальному обсязі податків, зборів і обов’язкових платежів становить 6,6% [13].

Податкове навантаження на середньостатистичну фірму України становить 38%. Порівняємо це податкове навантаження з навантаженням податків, зборів і обов’язкових платежів передових країн світу [15].

Таблиця 3. Таблиця сукупного податкового навантаження на фірму в окремих країнах світу.

При порівнянні податкового навантаження на середньостатистичну фірму України з іншими країнами можна зробити висновок, що воно знаходиться в межах оптимального. Тому для податкової системи України застосування епітетів "пригноблююча", "антинародна" та інших абсолютно не доречне. Проте чому саме у журналістів склалася така негативна думка щодо податкової системи України. Для з’ясування цього питання нами було проведено соціологічне опитування 22 журналістів газет "Діло", "Момент істини" і "Ратуша". Результати соціологічного опитування подано в таблиці 4.

Таблиця 4. Результати опитування журналістів щодо податкового тиску на підприємницькі структури в Україні.

Результати опитування журналістів показали, що вони в основному потрапили під вплив працівників комерційних структур. Приватні бесіди з керівниками фірм малого і середнього бізнесу свідчать, що вони самі не розраховували сукупне податкове навантаження, але вважають, що воно занадто велике. Його потрібно звести до мінімуму, бо у фірми маленький прибуток.

Психологічний аналіз мотивації підприємців щодо зменшення або навіть скасування податкової системи показав, що вони перебувають під впливом основного економічного закону ринкової економіки – отримання максимального прибутку. І чим більший прибуток, тим вищий рейтинг фірми і соціальна значимість комерсанта в суспільстві. Тому їх свідомі психічні форми потрапляють під вплив підсвідомих, що базуються на фізіологічних інстинктах. Резервуар психічної енергії підприємця (Ід) витрачається на психічний елемент (Его), тобто на задоволення своїх плотських потреб [17].

Суперего у підприємців практично відсутнє. Як вважав відомий психолог Вільгельм Бунд, суперего розвивається із Его і здійснює цензуру поведінки, думок і збереження соціальних норм через функціональні механізми сумління, самоспостереження і формування ідеалів [17].

Таким чином, суспільна свідомість підприємців, яка перебуває під впливом психічного компонента (Его), оцінила податкову систему як "пригноблюючу", що заважає розвитку бізнесу і не дає можливості отримувати бажаних прибутків. Ця концепція підприємців оволоділа свідомістю журналістів, а останні розгорнули багаторічну кампанію "охаювання" податкової системи, без науково обґрунтованої перевірки. Тут доречним буде висловлювання професора Петра Мельника: "Перемога над тим чи іншим соціальним злом або його нейтралізація можливі тільки з урахуванням поглиблених наукових підходів, перш за все, за допомогою інструментарію філософії, психології, соціології, кримінології, кримінального права" [18].

Неправдива інформація щодо важкого податкового тиску на комерційні структури в результаті психологічної інтервенції заполонила сторінки періодичних видань, передач по радіо і телебаченню. Чи можна таку інформацію називати брехнею або журналістською "качкою"? Наведемо з цього приводу визначення брехні відомого психолога Поля Екмана: "Я визначаю брехню як дію, якою одна людина вводить у оману іншу свідомо, без попереднього повідомлення про свою мету і без чітко вираженого з боку жертви прохання не розкривати правди" [19].

Висвітлення детермінантів виникнення психологічної інтервенції в засоби масової інформації щодо надмірного податкового тиску в Україні показало, що вона носить не навмисний характер. Це її виправдовує з критеріїв мотивації. Але щодо наслідків такої інтервенції, яка нанесла психологічну травму і почуття невдоволення процесами трансформації України до ринкових умов широких верств населення, – вона підлягає осудженню. І, напевно, потрібно вжити значну кількість загально-соціальних і кримінологічних заходів щодо недопущення таких помилок у майбутньому.

Література

1. Турчинов О. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження. – К.: Артек, 1995. – 300 с.

2. Кероза Н., Кичко І. Податкове реформування в процесі розбудови соціально орієнтованої економіки // Право України. – 1999. ‑ № 6. – С. 77–79.

3. Боробюк В. Оцінка стану тіньової економіки України: Зб. наукових праць. Вип. 3. – К.: Ін-т Росії, 1997. – С. 138–142.

4. Бунич А. Теневая экономика. – М.: Экономика, 1991. – 160 с.

5. Камлик М. Економіко-правові засоби боротьби з економічною злочиністю. – К.: НАВС, 1995. – 124 с.

6. Голосніченко Д. Кримінологічні проблеми боротьби з порушеннями податкового законодавства України: Автореф. дис. – К.: НАВС, 1998. – 17 с.

7. Дуньевна І. Вплив податків на інноваційно-інвестиційну діяльність // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку. – Львів: Ін-т регіон. досліджень, 2000. – С. 286 – 288.

8. Пшонка В. Господарський механізм ринку // Право України. – 1999. – № 5. – С. 39–42.

9. Дедекаєв В. Тіньова економіка вимагає відслідковування // Альманах економічної безпеки. – 1998. № 1. – С. 12–13.

10. Пинзеник В. Програма економічних реформ В Україні // Високий замок. – 1994. – № 12. – С. 3–4.

11. Ющенко В. Програма дії Уряду // Урядовий кур’єр. – 2000. – С. 4–8.

12. Кравченко Ю. Боротьба з економічною злочиністтю – пріоритетний напрямок діяльності органів внутрішніх справ України // Персонал. – 1999. – № 3. – С. 18–24.

13. Статистичний щорічник України за 2000 рік. – К.: Техніка, 2001. – 598 с.

14. Долгоруков Ю., Редін Н. Мале підприємство у Дніпропетровській області // Економіка України. – 2002. – № 6. – С. 32 – 36.

15. Брегін М., Горішний Г., Гнус П. Основи податкового законодавства. – Львів: Світ, 2000. – 87 с.

16. Фрейд З. Вступ до психоаналізу. – К.: Основи, 1998. – 709 с.

17. Вундт В. Очерк психологии. – М.: Из-во И. Н. Кушнекова, 1997 – 386 с.

18. Мельник П.В., Ківенко Н.В., Лановенко І. І. Філософсько-психологічні підвалини кримінології як науки. – К.: Академія ДПС України, 2001. – 676 с.

19. Экман Пол. Психология лжи. – СПб.: Питер, 1999. – 266 с.


21.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!