Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Проблеми формування професійної етики податківця. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Проблеми формування професійної етики податківця. Реферат

Сьогодні в Україні відбуваються трансформаційні процеси як у сфері політики, демократії, так і у сфері економіки. Як свідчить досвід, інституціональні реформи часто приречені на провал, якщо вони не забезпечуються відповідним етичним прогресом

Технічний та економічний розвиток, впровадження нових технологій, зміни у змісті праці потребують не лише вузької професійної підготовки людини, вдосконалення її кваліфікаційного рівня, але й більш "широкого" культурного її розвитку – формування моральних рис – чесності, відповідальності, порядності тощо.

Поряд зі стрімким ростом науково-технічного прогресу зростає кількість до цього часу ще нерегульованих, однак тих, яким необхідна моральна регуляція, сфер людського буття, як наука, політика, медицина, податкова сфера.

За тринадцять років незалежності України було багато зроблено для створення основних державних інститутів і остаточного становлення її як суверенної держави. У 2004 році відзначається восьма річниця з часу заснування Державної податкової служби України, основною функцією якої є формування доходів державного бюджету за рахунок податків, що сплачують фізичні та юридичні особи. Немало вже сказано про значення цієї структури, її завдання та зміст роботи, досягнення й недоліки. На практиці вже доведено, що робота органів ДПС, побудована лише на жорсткому адмініструванні, не приводить до ефективного наповнення держбюджету.

Така діяльність неможлива без формування податкової культури сучасного українського суспільства, без гармонізації стосунків платників податків і податківців, без олюднення всього процесу оподаткування. Сьогодні необхідно змінювати напрями податкової політики і практики від суто фіскальних до тісної співпраці з кожним платником податку [1]. Актуальним нині є завдання створити таку ситуацію у суспільстві, щоб сплата податку була не лише обов’язком перед державою, платою за цивілізоване життя, але й справою честі. Потрібна така духовна атмосфера, коли б приховування доходів вважалось аморальним і підлягало моральному осуду так само, як брехня, недотримання слова чи неповага до старших. Необхідне втілення у життя відомого постулату, що стягувати податки треба цивілізовано.

Починати таку роботу доцільно передусім зі створення справедливого податкового законодавства. Говориться про це вже протягом кількох останніх років, але "віз і нині там" [2].

Чинним законодавством встановлюється коло прав і обов’язків працівників податкової служби, проте там не сказано про прийнятні для суспільства і держави морально-етичні норми спілкування у цій сфері. На сьогодні це є одним із чинників, що призвів до негативного іміджу представника ДПС серед деяких прошарків суспільства. Варто один раз платнику податку побачити непрофесіоналізм чи брутальність податківця – і репутація всього соціального інституту може похитнутись. А бездоганна поведінка, високі моральні та фахові якості створюватимуть авторитет податкової служби.

За сучасних умов, коли розбудовуються громадянське суспільство, правова держава, а разом з тим формуються ринкові відносини в економіці, необхідно гуманізувати усі сфери праці, посилити моральні стимули до праці. Така ситуація приведе до збільшення кількості професій, що потребують власних моральних кодексів.

Сучасне розуміння етики засноване на тому, що вона є філософською наукою про мораль [3]. Вона узагальнює, систематизує історичний розвиток моралі, досліджує її природу, сутність, специфіку. Мораль – це одна із форм духовного життя, один із найдавніших способів регуляції поведінки людини у суспільстві. Одне із найкращих визначень моралі, на нашу думку, дав О. І. Титаренко, мораль – це "такий практично-оцінний спосіб відношення людини до дійсності, котрий регулює поведінку людей з точки зору принципового протиставлення добра і зла" [4]. Отже, мораль – це завжди певна вимога, веління, яке висуває перед людиною суспільна думка та голос власного сумління.

Серед галузей етики як науки вирізняють професійну етику. Цей термін, як правило, застосовується для позначення не стільки галузі етичної теорії, а він означає своєрідний кодекс людей певної професії, наприклад, "клятва Гіппократа", Кодекс професійної етики судді України тощо. Таким чином, можна визначити, що професійна етика (або професійна мораль) – це сформована історично сукупність моральних норм, приписів, кодексів, наукових теорій про належну поведінку представника конкретної професії, його моральних і професійних обов’язках.

Професійна етика вирішує важливі завдання соціального управління: забезпечує реалізацію вимог загальноморальних принципів в умовах професійної діяльності, допомагає особі здійснювати свої професійні функції, а також правильно обрати лінію поведінки у найрізноманітніших ситуаціях своєї роботи.

Останнім часом стало очевидним, що подальший розвиток сучасного українського суспільства залежить від загальноосвітньої та професійної підготовки, загальної культури та моральних якостей працівників. Безумовно також, що кожен вид трудової діяльності (незалежно від професії) базується на моральній системі суспільства. Але існують професії, де подібні аспекти виникають досить часто і потребують особливої уваги, тобто професійна етика має неабияке значення для тих видів спеціалізованої діяльності, в яких об’єктом праці є безпосередньо людина. Там, де представники певної професії через її специфіку знаходяться у постійному або навіть безперервному спілкуванні з іншими людьми, складаються особливі моральні кодекси професійної етики (лікаря, вчителя, журналіста, дипломата, юриста).

Практично в усіх країнах Європи, у США існує етичний кодекс державного службовця, поліцейського, працівника правоохоронних структур. Він діє одночасно з присягою, доповнюючи її, розкриваючи більш докладно і зрозуміло морально-етичний зміст принципів, норм і загальноприйнятих правил поведінки працівників під час служби, у повсякденному житті, його ставленні до виконання професійного обов’язку, до громадян і колег, начальників і старших. Зокрема курси поліцейської етики (деонтології) викладаються у поліцейських академіях і коледжах. Етичні кодекси поліцейського широко використовуються у профорієнтації, підготовці кадрів поліції, у системі професійно-морального виховання кадрів, моральному регулюванні їхньої поведінки, в оцінці діяльності та контролі.

У жовтні 2000 року Наказом Головного управління державної служби України було затверджено Загальні правила поведінки державного службовця як узагальнення стандартів поведінки та доброчесності державних службовців. У пункті другому правил зазначено, що для тих державних службовців, які працюють в органах прокуратури, судів, дипломатичної, митної та податкової служб "можуть затверджуватись правила поведінки з урахуванням особливостей роботи у цих органах" [5].

Виникла нагальна потреба створити професійну етику податківця (податкову етику). Про це свідчить, зокрема, і той факт, що ДПА України у 2000 р. замовило Науково-дослідному центру з проблем оподаткування Академії ДПС України розробити тему "Культура та етика взаємовідносин працівників ДПС та платників податків", яка була виконана авторським колективом під керівництвом проф. М. П. Недюхи.

Виконуючи поставлене завдання, співробітники НДЦ запропонували проект Кодексу професійної етики працівників ДПС, який, на жаль, не був схвалений і затверджений ДПА України і не є на сьогодні офіційним документом. Тому зусилля, спрямовані на створення податкової етики (як сукупності моральних вимог), що розповсюджуються на працівників ДПС, повинні тривати. Теоретичних напрацювань, які б вирішували вказану проблему, виражених, принаймні, у вигляді наукових статей, ще майже немає. Можна назвати кілька друкованих робіт, які розкривають роль моралі у професійній діяльності працівників податкової міліції [6].

У збірниках матеріалів наукових конференцій, які в тому числі проводяться Національною академією ДПС України, можна зустріти тези доповідей на одну-дві сторінки, в яких ставиться проблема не стільки формування податкової етики, скільки культури поведінки працівників ДПС, не наводяться визначення основних понять і категорій зазначених проблем [7].

Потреба у прийнятті професійного кодексу податківця вже визріла не лише у суспільстві, а й з боку ДПС. Про це свідчить документ, підготовлений і виданий у 2003 році Департаментом роботи з персоналом ДПА України та управління вдосконаленням організаційної структури та персоналу Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби, який отримав назву "Норми поведінки в системі податкової служби України. Професійна чесність. Відповідальність. Етика."

У вступі до нього говориться про те, що "обговорення моральних принципів та норм поведінки працівників органів податкової служби є нагальною потребою, адже на сьогодні, у процесі реформування податкової служби, не всі мають однакове сприйняття суті цих конкретних понять" [8]. Звідси, за логікою, випливає, що саме цей документ має ліквідувати такі недоліки й визначити та обґрунтувати моральні норми та принципи, важливі й актуальні саме для професії податківця. Але, на нашу думку, цього не сталось.

Оскільки у назві документа є не тільки поняття "норми поведінки", "чесність", "відповідальність", але ще "етика" (що є вже зайвим, адже усі зазначені поняття входять до категоріального апарату етики), отже, можна було б визнати його як своєрідний Кодекс професійної етики податківця, який повинен дати вичерпний перелік основних моральних принципів податківця. Так, у документі зазначено, що такими основоположними принципами є правомочність, правова впевненість і рівність усіх перед законом, причому правомочність у "діяльності податкової служби означає правильне застосування законів".

Але це не може бути моральним принципом. Неправильне застосування законів тягне за собою не моральні санкції, а зовсім інші. Якщо ж йдеться про один із принципів усіх державних органів – законність, то він є конституційним принципом, який конкретизується в інших нормативних актах і означає неухильне виконання законів і відповідних їм інших правових актів органами державної податкової служби [9]. Правова впевненість визначається як "визначеність прав та обов’язків як платника податків, так і податкової служби; надання платникам податків достовірної та повної інформації; чіткість розподілу обов'язків та персональної відповідальності; належну оперативність розгляду справ".

Про принцип рівності перед законом сказано, що він "означає зрозумілість та визначеність у проведенні податкової політики (курсив – наш); гарантії єдиного підходу до виконання функціональних обов’язків". Отже, так визначені принципи не можна кваліфікувати як моральні, адже в них говориться швидше про юридичний обов’язок.

Наступний розділ називається "Професійна чесність". Тут доцільно зауважити, що чесність – це така моральна категорія, яка не містить кількісних або якісних характеристик. Вона або є, або її немає. Чесність передбачає принциповість, вірність зобов’язанням, суб’єктивну переконаність у правоті своєї справи, щирість перед іншими і перед собою, визнання і дотримання прав інших людей на те, що їм законно належить. Тому окремої, професійної чесності не існує, тим більше в такому визначенні її як такої, що "вимагає зразкової поведінки, відсутності конфлікту інтересів" [8, с. 10].

Неправильно у зазначеному документі дається визначення таких категорій етики, як "відповідальність", "етичний". Так, відповідальність розуміється дуже вузько – лише "за дотримання податкового законодавства" [8, с. 11]. У науці відповідальність характеризує людину з погляду виконання нею певного завдання, вимоги обов’язку. Якою мірою людина виконує свій обов’язок або ж якою мірою вона винна в його невиконанні – це і є питання моральної відповідальності.

Надзвичайно некваліфіковано визначається етика, яка "передбачає відносини, спрямовані на надання послуг", "а також інформування платників податків про їх права та обов’язки". Таким чином, навіть фахівці Департаменту розвитку та модернізації ДПС виявляють низьку моральну культуру, не розуміють основоположних етичних принципів. Годі вже й казати про рядових податківців. Роботи у цьому напрямі дуже багато.

Податкова етика повинна дати теоретичне обґрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної діяльності податківця відповідно до уявлень про професійний обов’язок, благо, добро і зло, справедливість, совість, честь та інші моральні цінності. Вона повинна надавати моральний характер діяльності зі збирання податків. Моральні норми повинні наповнювати діяльність ДПС гуманним змістом.

Звідки молодий працівник ДПС може дізнатись про етичні норми, що історично склались і стали загальноприйнятими для великої професійної групи працівників правоохоронних структур? Передусім із своєрідного письмового зводу правил, принципів, етичних вимог, що отримали назву Кодексу честі. Професійний Кодекс честі – це узагальнення ряду моральних норм, найбільш необхідних, усталених й узагальнених. Це ті моральні норми, що схвалюються суспільством, населенням, а також самими працівниками ДПС, розглядаються ними як необхідні для моральної орієнтації кадрів, укріплення авторитету, підтримання престижу, виховання молодих співробітників, забезпечення єдності моральних вимог до всіх працівників ДПС.

Деонтологічні норми й кодекси працівників правоохоронних структур являють собою важливий соціальний інститут (нормативний та орієнтуючий), бо той, хто наділений відповідним соціальним статусом (у нашому випадку – статусом податківця), обов’язково стає суб’єктом та об’єктом соціальної регуляції.

Кодекс повинен акцентувати увагу саме на честі працівника ДПС. Він виходить із визнання особливого ставлення до податківця з боку суспільства та ставлення до самого себе, в якому моральна цінність особи пов’язана з суспільним становищем людини, що уособлює владу держави, з гідністю людей цієї професії.

Морально-етичний кодекс податківця має визнавати високий авторитет моральних норм, їхню обов’язковість одночасно з правовими нормами. Він повинен спиратися на ідею єдності моральних норм, що діють у суспільстві, відсутності окремої моралі для тієї чи іншої професії. У ньому необхідно відобразити непорушний зв’язок права і моралі, що регулюють життя і діяльність людей з професією податківця.

Кодекс повинен виходити з того, що об’єктом професійної діяльності працівника ДПС є інші люди зі своїми правами, свободами, добрим ім’ям. Працівник ДПС, наділений, відповідно до Закону "Про державну податкову службу України", великими владними повноваженнями і правами, повинен зосередити свою увагу на найважливішому – служінню державі, закону, справедливості.

Підтримка своєї кваліфікації на високому рівні, постійне самовдосконалення повинні розглядатися у Кодексі як моральний обов’язок податківця. Працівник, який його не дотримується, перестає бути компетентним.

Морально-етичні норми повинні відобразити положення про свободу податківця від громадського осуду, від страху перед критикою його діяльності. Йдеться не про те, що працівник ДПС об’єктивно позбавлений від впливу громадської думки, що взагалі неможливо, або від критики. Свобода податківця означає внутрішній стан, здатність протистояти "громадській думці", не боятися можливої критики, якщо вони суперечать уявленням податківця про законне і справедливе вирішення конкретної справи, совісті працівника ДПС.

Кодекс повинен включати необхідність забезпечити високу культуру спілкування з платниками податків. Працівник ДПС повинен проявляти терпимість, чемність, тактовність і повагу до осіб, з якими він спілкується під час виконання службових обов’язків.

Зазвичай моральні кодекси приділяють значну увагу професійному обов’язку, який покладається на людину у зв’язку з обранням нею тієї чи іншої професії. Вимоги професійного обов’язку юридично закріплюються у законах, статутах, положеннях, інструкціях. У цих актах міститься і моральна оцінка вчинків фахівців. Детально ці проблеми розроблено, наприклад, у законодавстві України, яке стосується юристів.

Таким чином, система моральних норм (етика податківця) повинна бути сукупністю правил, що визначатимуть службову поведінку податківця, а також включатимуть норми, що базуються на існуючих законах і відомчих нормативних документах, які врегулюють відносини з працівниками інших організацій та установ, громадянами, сприятимуть глибокому усвідомленню моральної відповідальності за виконання професійних обов'язків.

Моральні норми повинні наповнювати діяльність органів ДПС гуманним змістом. Етика працівника податкових органів сприятиме формуванню моральної свідомості податківців, орієнтуючи їх на обов’язкове дотримання моральних норм, забезпечення соціальної справедливості, захисту честі та гідності. Етичний кодекс податківця зможе виразити самоцінність морально-професійних нормативів у науково-обґрунтованих положеннях, дозволить кожному податківцеві зробити оптимальний вибір цінностей, дій, поведінки. Робота з його створення триває.

Література

1. Недюха М., Задояний М. Шляхи гуманізації відносин платників податків та податківців // Економіка, фінанси, право. – 2002. – № 9; Трофімова Л. Гармонізація відносин платників податків і органів податкової служби // Збірник наукових праць Академії ДПС України. – 2001 – № 1 (11); Співпраця податкових органів та Асоціації платників податків України – шлях до створення умов для добровільної сплати податків // Вісник податкової служби України. – 2000. – № 44. – С. 6–10.

2. Азаров Н. Нам нужен Налоговый кодекс, в котором будут сбалансированы интересы государства и налогоплательщиков // Вісник податкової служби України. – 2000. – № 40. – С. 6–9.

3. Етика: Навч. посібник / В. О. Лозовой, М. І. Панов, О. А. Стасесевська та ін. / За ред. проф. В. О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 3.

4. Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. – 6-е изд., перераб. и доп. – М., 1991. – С. 270.

5. Загальні правила поведінки державних службовців // Праця і зарплата. – 2000. – № 48 (244). – Грудень.

6. Жаров А., Дмитрук П. Мораль та культура спілкування працівників податкової міліції – важлива умова забезпечення їх особистої безпеки // Збірник наукових праць Академії ДПС України. – 2000 – № 3 (9). – С. 193–203.

7. Скоромцова Т. О. До проблеми формування морально-етичних норм поведінки працівників ДПС// Збірник матеріалів науково-практичної конференції – Ірпінь: АДПСУ, 2001. – С. 183. Скоромцова Т. О., Чеховська І. В., Пелепей Н. В. До питання культури та етики взаємовідносин у податковій сфері // Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення: Збірник матеріалів наукової конференції. – Ірпінь: АДПСУ, – 2002. – С. 320–322.

8. Норми поведінки в системі податкової служби України. Професійна чесність. Відповідальність. Етика. – Державна податкова адміністрація України. Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби. – Київ, – 2003. – С. 3.

9. Савченко Л. А., Мазур І. А. Принципи діяльності органів державної податкової служби України // Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення: Збірник матеріалів наукової конференції. – Ірпінь: АДПСУ, 2002. – С. 234–235.


20.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!