Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Історичні етапи еволюцій оподаткування. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Історичні етапи еволюцій оподаткування. Реферат

Державні фінанси тісно пов’язані з розвитком товарно-грошових відносин. Оподаткування виникло разом з державою і цивілізацією. Важливо дослідити історичні етапи еволюцій оподаткування з метою встановлення загальних тенденцій його розвитку та передбачення майбутнього

Історії податків та оподаткування, а також періодизації, поділу за етапами їх розвитку присвячено немало наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених. Проте питання періодизації історії оподаткування на етапи, за певними ознаками, залишається і донині досить актуальним, оскільки під час розгляду даної проблеми не завжди враховуються економічна, політична та географічна особливості окремих країн і регіонів.

Висвітленню та обґрунтуванню більш розширеного поділу за етапами та періодизації з погляду деталізації історії оподаткування і присвячена дана робота.

За словами англійського економіста Сіріла Паркінсона (1909–1993): "Оподаткування старе, як світ, і його початкова форма виникла, коли який-небудь вождь перекривав річку або гірський перевал і стягував плату за прохід з купців та туристів" [1].

Відомий американський учений-фінансист Едвін Селігмен (1861–1939) виділяє сім етапів в історії розвитку податків, яким властиві такі ознаки:

  • переважання ідеї дару. У ранніх феодальних державах податки розглядалися як дари, подарунки самодержавцям. Невипадково в Англії в середні віки поняття "податок" і "дар" виступали практично синонімами і позначались одним словом "gift";
  • проведення паралелі між податком і проханням держави до народу про підтримку;
  • закріплення ідеї допомоги, що надається державі;
  • поширення ідеї про жертву, що приноситься народом в інтересах держави, при якій кожний громадянин відмовляється від коштів в інтересах суспільного блага. Так, одним із перших податків була так звана десятина. Вона виступала в ролі пожертвування і носила добровільний характер. Але таке пожертвування вже мало ознаки податку – фіксовану ставку – 10% від усіх джерел доходів, а також вносилася суворо в зазначений час;
  • домінування ідеї обов’язку сплати податку. Перші спогади про регулярні податки, які складалися в систему, відносяться до XIII–XIV ст. до Різдва Христового. У ті часи прибутковий і подушний податки стягувалися у Персії, Китаї та Вавилоні;
  • поява ідеї примусу з боку держави;
  • виникнення ідеї певної частки або окладу, встановленої урядом незалежно від волі платника.

Погоджуючись із наведеним, вважаємо за необхідне врахувати також стосовно першого етапу не лише ідею дару, а й данину, адже однією з перших форм оподаткування виступала також данина з завойованого народу. Все майно переходило завойовникам, як і військова здобич, що покривало військові витрати. Іншими словами перший прообраз податків – це податок на завойованих. За словами Й.М.Кулішера (1878–1934), "…війна породила на світ податки спочатку тимчасові, потім – з появою постійного війська, і постійні. Сучасна армія і сучасна податкова система – сіамські близнюки, нерозривно спаяні, нерозлучні, неподільні" [2].

Данина чітко виявила себе, хоча й набагато пізніше, на Русі. Тут спочатку оподаткування зароджується як добровільне приношення, але основним джерелом доходів князівської казни була данина. Це був нерегулярний, а потім і достатньо систематичний прямий податок. Відомо, що князь Олег (княжив 879–912 рр.) активно зайнявся встановленням данини з підкорених племен. За словами історика С. М. Соловйова (1820–1879), "Деякі платили хутром з диму, або з житла. Деякі по шелягу від рала" [3]. Данина стягувалася "повозом", коли платники доставляли її до Києва, і "полюддям", коли княжі дружинники самі їздили за нею.

З часом і добровільні приношення переростають в обов’язкові, періодично сплачувані. Данина і дар близько підходять одне до одного і поступово зливаються в подать.

Зазначимо, що періодизація Едвіна Селігмена охоплює лише часи до Різдва Христового та півтора тисячоліття нашої ери. Крім того, не можна розподілити етапи розвитку податків за часом. Адже на прикладі Русі та Давнього Риму видно, що історичне становлення їх податкових систем відбулося з різницею майже в 1,5 тисячоліття, і при цьому, на нашу думку, мало спільні риси.

Хоча з погляду географії ці дві держави знаходилися на Європейській частині земної кулі. Існує також підхід періодизації розвитку оподаткування на основі дослідження генези фінансових учень, які фактично є віддзеркаленням процесу справляння податків. В основі такого поділу на періоди фактично лежить розвиток держави і її інституцій. Тому дореволюційні науковці історичний розвиток оподаткування аналізували за цивілізаційними ознаками (наприклад, І.Т.Тарасов):

  • східні держави. Фінансові погляди засновані на релігійних ученнях. Так, в іудеїв усе вважається божим, а те, що він не бере – віддає як знак божої милостині;
  • класичні держави Греції та Риму. Особливостями державних доходів і видатків є те, що на даному етапі надзвичайні потреби негайно розподілялися між громадянами;
  • феодалізм. Фінансовий устрій держав середніх віків виходив із того, що автономне господарство взяло верх над центральним. Збори стягувалися з середніх і бідних верств населення, духовенство та вищі класи збирали данину, десятини та оброки на свою користь. Податки та збори були останнім джерелом доходів держави. Основу ж доходів складали домени, військова здобич, пожертвування;
  • абсолютизм. Феодальна влада подавлена державою, "абсолютною" централізованою владою. Податки не могли бути введені без дозволу на те центрального керівництва держави;
  • конституціалізм. Перехід від абсолютизму потребував розширення діяльності та завдань державної влади, зміни механізму наповнення дохідної частини бюджету у зв’язку зі збільшенням витрат стосовно внутрішнього управління. Потреба покриття дефіциту коштів зробила неможливим поділ класів на "податні" та "неподатні" (привілейовані).

Ми бачимо, що І.Т.Тарасов більш широко висвітлює періодизацію історії податків, але все ж його етапи базуються лише на врахуванні географічних і політичних чинників.

Сучасна російська дослідниця В.Пушкарьова визначає три періоди розвитку оподаткування:

  • Перший включає в себе господарські системи давнини та середніх віків. Його особливістю є нерозвиненість і випадковість оподаткування.
  • Другий: податки стають основним джерелом доходу бюджету. На даному етапі проходить формування перших податкових систем і поділ податків на прямі та непрямі.
  • Третій вирізняється зменшенням кількості податків і зростанням ролі права щодо організації процесу справляння.

Автор найбільш загально та точно здійснила періодизацію розвитку оподаткування та охарактеризувала основні періоди. Але, на нашу думку, дану періодизацію потрібно було б доповнити виокремленням етапів розвитку податків у складі названих періодів. Це деталізувало б історичне дослідження та дозволило б урахувати відмінності окремих часових інтервалів у складі періоду, які за головними рисами начебто й подібні.

Виходячи з викладеного, пропонуємо доповнити характеристику періодів, наведених В.Пушкарьовою, етапами розвитку податків, що деталізують періодизацію. При цьому можна поєднати ідеї інших науковців, охарактеризовані вище (Едвіна Селігмена, І.Т.Тарасова).

I період: з початку виникнення держави до ХVII століття нашої ери.

Етапи розвитку:

  • переважання ідеї дару, данина;
  • проведення паралелі між податком і зверненням держави до народу про підтримку;
  • закріплення ідеї допомоги, що надається державі;
  • поширення ідеї про жертву, що приноситься народом в інтересах держави;
  • домінування ідеї обов’язку сплати.

ІІ період XVII–XVIII століття:

  • виникнення ідеї певної частки або окладу, встановленого урядом незалежно від волі платника;
  • централізація оподаткування та виділення привілейованих "неподатних" класів.

ІІІ період XIX–XX століття:

виникнення ідеї соціальності та всезагальності оподаткування.

Таким чином, загальними тенденціями розвитку оподаткування можна вважати історичну ґенезу від дару до обов’язку та примусу, з переходом до використання ідей соціальності.

Слід при цьому зазначити, що оподаткування в Україні також розвивалося у руслі загальносвітових тенденцій, хоча й за наявності національної специфіки та історичного часового лагу.

Оскільки Україна довгий час розвивалася то самостійно, то у складі інших держав, тенденції розвитку оподаткування не завжди були стабільними.

Можна виділяти такі етапи розвитку податків в Україні:

І. Виникнення податків у Київській Русі (VIII–XIII століття). Слов’янські племена з’явилися на українських землях у V–VI століттях у результаті нашестя гунів. Для захисту господарства князі створювали військові дружини, які були на постійному утриманні. Засобами утримання були, як зазначалося вище, дари і поклони, що добровільно підносили князю общинники. Доходи княжого двору мали натуральну форму і відрізнялися несистематизованим, випадковим характером. З ростом племен і розширенням господарства постала проблема збільшення дружин, а відтак і коштів на їх утримання. Встановлюється данина, яка стягувалася із завойованих народів, що поповнювала казну водночас з добровільними підносинами одноплемінників.

У результаті об’єднання слов’янських племен у VIII–IX століттях зароджується держава Київська Русь, на території якої було встановлено оброк – плату за користування предметами, що стягувався як із завойованих племен, так і з одноплемінників на основі консолідованої відповідальності. Кошти знову ж витрачаються на утримання військової організації.

Таким чином, на території Київської Русі, як і в усьому світі, "війна породила податки". Основу доходів казни складали дари, поклони, оброк і данина, що носили нестабільний та невпорядкований характер.

ІІ. Оподаткування у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої (XIV–XVI століття). Оподаткування характеризується переважанням прямих податків, ліквідацією консолідованої відповідальності общин за сплату податків (справляння проводилося васалами короля особисто з кожного платника), застосуванням розкладної форми справляння податків, посиленням нерівності платників на релігійному підґрунті, частковим запровадженням оренди права на справляння податків.

ІІІ. Податки козацької доби (XVI–XVII століття). У цей період переважали прямі реальні податки, які стягувалися за натуральними ознаками з видів господарської діяльності. Порівняно з Європейськими державами податковий тягар був значно нижчим. Фіскальні служби були нерозвиненими. Основною рисою податкової системи козацької доби було поєднання у питаннях конструювання фіскальних інструментів історичного досвіду часів Київської Русі та Литовського князівства із застосуванням самобутніх, національних форм стягнення, а також активне запозичення досвіду сусідніх держав.

IV. Оподаткування у складі Російської імперії (кінець XVII початок XX століття) та на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської імперії (кінець XVIII–XIX століття). Населення України виконує натуральні, грошові та трудові повинності на користь казни Російської імперії. Підвищується роль непрямих податків (акцизів), що становили основу доходу бюджету. Поряд з цим у питаннях прямого оподаткування спочатку було введено подушний податок, а після його відміни основну увагу перенесено на прибутково-майнові податки. Посилюється податковий контроль.

Податковий тиск на західноукраїнських землях був меншим ніж у Російській імперії. Податкова система Австро-Угорської імперії характеризувалася високим рівнем поземельного оподаткування та фіскальними монополіями.

V. Податки періоду Української Народної Республіки, Гетьманату та Директорії (початок ХХ століття). Аналізуючи податкову політику України 1917–1919 років можна зробити висновки, що урядом було пролонговано податки царської Росії зі змінами розмірів ставок. Однак відмінністю, що одночасно було найбільшим досягненням тодішніх урядів, стало введення фіскальних монополій на цукор і спиртне.

VI. Податкова система України за радянських часів (ХХ століття). Побудова фінансової системи СРСР ґрунтувалася на думці В. І.  Леніна про те, що в галузі фінансів РСП буде проводити прогресивний прибутковий і майновий податки у всіх випадках, коли буде можливість... Все ж, перші роки існування СРСР, незважаючи на висловлені прагнення, оподаткування носило регресивний характер. Не вдавалося замінити велику кількість податків і зборів на струнку систему. На початку 30-х років була проведена податкова реформа, в результаті якої податки згрупували в дві великі групи: податок з обороту та відрахування від прибутку. У першу групу ввійшли: промисловий, акцизи та інші податки; у другу – прибутковий, відрахування від прибутку тощо. Було ліквідовано індивідуальні акцизи.

У воєнні роки знову було збільшено кількість податків, що призвело до великого навантаження на доходи громадян.

Післявоєнний етап історії оподаткування СРСР характеризувався зниженням податкового тиску в основному в результаті впровадження ряду заходів урядом М. Хрущова. Держава остаточно перейшла до вилучень прибутків підприємств через нормативний розподіл. Таким чином, дохід держави формувався не за рахунок податків, а за рахунок прямих вилучень валового національного продукту, який виготовлявся на основі державної монополії.

За часів Союзу Радянських Соціалістичних Республік податки виступали лише у фіскальній ролі, тому податкова політика практично була відсутня.

Епоха перебудови і послідовний перехід на нові умови господарювання з середини 80-х років викликала відродження оподаткування. 14 липня 1990 року був прийнятий Закон СРСР "Про податки з підприємств, об’єднань та організацій" – перший уніфікований нормативний акт, який урегулював податкові правові відносини в державі, але проіснував незначний період.

VII. Становлення та розвиток податкової системи незалежної України (кінець ХХ – початок ХХІ століття). За 1991–2004 роки податкова система України стала достатньо потужним джерелом доходу бюджету. За цей період уряд постійно шукав шляхи удосконалення податкової політики. Розпочавши з високого рівня податкових ставок та надвисокого податкового тягаря, держава перейшла до зменшення податків та оптимізації пільг. Разом з тим, якщо на початку 90-х років основу доходів бюджету складали непрямі податки, то через 10 років вони поступаються прямим.

Таким чином, проведений аналіз періодизації розвитку оподаткування свідчить, що на даний час існує потреба систематизації досліджень з цього питання. Порівняння світових тенденцій з вітчизняними доводить їх ідентичність, незважаючи на великий часовий лаг. Останнє дозволяє шляхом екстраполювання передбачити подальші шляхи реформування податкової системи України.

Продовження таких досліджень дозволить встановити основні тенденції розвитку процесу справляння та сформулювати підходи до конструювання фіскальних механізмів на основі історичного досвіду.

Література

1. Налоги: Учебное пособие / Под ред. Д. Черника. – 2 –изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1996. – С. 4.

2. Кулишер И.М. Очерки финансовой науки. – Вып. 1. – Петроград: Наука и школа, 1919.

3. Древняя Русь // www. Gоoqle. com.

4. Тарасов І.Т. Очерк науки финансового права. – Ярославль, 1883. –710 с.

5. Ткаченко М.Н., Горова Т.М., Ільєнко Н.О. Податкові системи країн світу та України. – К.: Алерта, 2004. – 554 с.

6. Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Андрущенко В.Л., Мельник В.М. Історія оподаткування. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 242 с.

7. Кулишер И.М. Очерки финансовой науки. – Вып. 1. – Петроград: Наука и школа, 1919. – 257 с.

8. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. – Харьков: Издательство "Константа", 1996. – 319 с.

9. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов. – М.: ИНФА – М, 1996. – 242 с.

10. Налоги: Учебное пособие / Под ред. Д. Черника. – 2 –изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1996. – С. 4.

11. Древняя Русь // WWW. Gоoqle. com.


20.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!