Osvita.ua Вища освіта Реферати Бухгалтерський облік Аудит: суть, історичні аспекти та становлення в Україні. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Аудит: суть, історичні аспекти та становлення в Україні. Реферат

У рефераті подано відомості про суть аудиту, історичні аспекти розвитку і становлення його в Україні

Поступовий перехід народного господарства України до ринкових відносин призвів до появи спільних підприємств, господарських товариств, бірж, комерційних банків, інвестиційних фондів тощо.

У зв`язку з виникненням підприємств з різними формами власності стало зрозумілим те, що традиційна система фінансового контролю в тому вигляді, в якому вона існувала при адміністративно-командній системі управління, не може захистити ні інтереси держави, ні інтереси власника. Саме власника, а не когось іншого. На сьогодні співвласником в Україні є громадяни - засновники господарюючих суб`єктів, громадяни-акціонери, які взяли участь у приватизації державного майна, колективи громадян та держава.

В економічному відношенні всі ці власники відділені від своїх часток власності, що перебувають у різних господарюючих суб`єктах (акціонерних товариствах, довірчих товариствах, комерційних банках, інвестиційних компаніях тощо), в результаті чого не можуть володіти об`єктивною і достовірною інформацією про використання цієї власності. Адже саме власнику необхідна подібна інформація про фінансовий стан підприємства, його потенціал і стабільність у майбутньому.

Власник має і повинен знати, наскільки ефективно використовуються вкладені ним у підприємство кошти. Але не кожен, хто здійснює управління майном і коштами цих власників, зацікавлений подавати їм достовірну інформацію про результати своєї діяльності. Майнові інтереси всіх власників має захистити держава.

Однак у ринкових умовах господарювання традиційні форми фінансового контролю не можуть виконувати функції захисту майнових інтересів власників. Практика країн з ринковою економікою показує, що захистити майнові інтереси власників може такий вид незалежного фінансового контролю, як аудит, який є одним з головних елементів їх ринкової інфраструктури. Передумовою такого контролю є взаємна зацікавленість підприємств в особі їх власників (акціонерів, вкладників тощо), держави в особі податкових органів і самого аудитора в забезпеченні достовірності обліку та звітності.

Іншою причиною необхідності впровадження аудиту в Україні є те, що в ринкових умовах фінансовий стан кожного господарюючого суб`єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб`єктами господарювання, і тому зростає потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про їх діяльність. Зокрема, така інформація необхідна:

  • власникам господарюючих суб`єктів для визначення стратегії їх розвитку;
  • банкам для прийняття рішення про доцільність надання кредиту;
  • інвесторам (місцевим та іноземним) при вкладанні своїх капіталів у інші господарюючі суб`єкти;
  • постачальникам для одержання гарантій повної оплати за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги;
  • акціонерам для контролю за роботою адміністрації товариства;
  • державним органам для планування потреб макроекономіки та оцінки податкових надходжень до бюджету тощо.

Для підтвердження достовірності звітної і облікової інформації господарюючих суб`єктів виникає потреба у перебудові всієї системи фінансового контролю на основі вивчення і використання міжнародного досвіду. У країнах з ринковою економікою таке підтвердження здійснюють аудитори. Міжнародний досвід розвитку аудиту свідчить про те, що аудиторська перевірка - це норма, без якої неможливий цивілізований бізнес. Основне її призначення - це незалежна перевірка фінансової звітності та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб`єктів господарювання з метою формування висновків стосовно їх фінансового стану і достовірності його відображення в бухгалтерському обліку та звітності у відповідності з чинним законодавством і встановленими нормативами.

Подальший розвиток ринкових відносин вимагає вдосконалення аудиторської діяльності і в нашій країні. Значний внесок у становлення і розвиток аудиту в Україні зробили вітчизняні та зарубіжні економісти.

Але багато теоретичних та практичних проблем залишаються невирішеними, це створення системи національних стандартів і нормативів аудиту, визначення напрямків комп'ютеризації аудиторської діяльності і розробка практичних методик аудиту в середовищі електронної обробки даних.

Суть аудиту, історичні аспекти розвитку і становлення його в Україні

Першими користувачами бухгалтерської інформації були рабовласники і феодали. Прагнучи, щоб управляючі забезпечували отримання якнайвищого прибутку, власники, які їх наймали, призначали контролерів, які вислуховували звіти управляючих. На державному рівні (наприклад, при канцелярії) створювались спеціальні органи (рахункове управління), які контролювали збір податків, державні витрати. Цей вид контролю набув особливо швидкого розвитку після епохи Відродження в Європі. На цьому етапі він вже відокремився від виконавчої влади і прийняв форму урядового контролю за рахунками.

З розвитком торгівлі та промисловості вирішальну роль в бюджеті країн стало відігравати надходження податків, а отже, і податкова система. Для вирішення непорозумінь між податковими органами, управляючими, які представляли інтереси власників, державного контролю уже було недостатньо, адже він захищав лише інтереси держави. Виникла потреба у незалежному контролі, який дістав назву аудиту - "слухати" (лат.) При чому у ньому були зацікавлені обидві сторони. До послуг аудиторів зверталася і незацікавлена сторона - суд, арбітраж, які відстоювали справедливість.

Могутнім поштовхом у розвитку аудиту стало розмежування функцій та інтересів між підприємцями (управлінцями, адміністрацією, менеджерами) в епоху розвитку капіталізму, коли власник для керівництва своїми підприємствами наймав спеціальний апарат управління. Для того, щоб запобігти зловживанням, приховуванню витрат і доходів, неправильному розподілу прибутку, навмисному його присвоєнню найманими управляючими, власник мусив вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

З 1844р. у Великобританії виходить серія законів про компанії, за якими вони зобов`язані один раз протягом року запрошувати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і підтвердження звітності та звітування перед акціонерами. Аналогічні рішення щодо обов`язкового незалежного аудиту були прийняті у Франції (1867р.), США (1887р.), Німеччині (1931р.).

Традиційно аудит звітності здійснювався раз на рік по закінченню звітного періоду, тобто у першій половині року. Друга була майже вільна. І тому вже в епоху Відродження аудитори як висококваліфіковані спеціалісти виконували різні послуги клієнтам з підготовки фінансових звітів, оцінки об`єктів при їх продажу, ліквідації тощо. Це був власне не аудит, а роботи, супутні йому.

Розвиток капіталізму потребував великих капіталовкладень. Це призвело, особливо в США, до створення акціонерних товариств зі значним статутним фондом. І тут зіткнулись інтереси акціонерів, як власників, з правлінням товариства, дирекцією, іншими акціонерами. Розв`язання спірних питань в наявності або перспективі (як можливості), не допущення можливості їх виникнення вимагало підтвердження достовірності фінансових звітів висококваліфікованими незалежними спеціалістами.

До того ж розвиток аудиту був зумовлений спільністю інтересів акціонерів, власників (управлінців) бірж, банків (аудиторське підтвердження фінансового стану забезпечувало більші гарантії отримання кредитів), майбутніх інвесторів, держави, постачальників сировини, матеріалів, оптових покупців продукції тощо.

Отже, причинами виникнення, становлення і розвитку аудиту були не тільки розподіл і зіткнення інтересів, але й спільність їх.

Керівництво великих акціонерних товариств, корпорацій на відміну від дрібних підприємств неспроможне самостійно ефективно контролювати діяльність підвідомчих підприємств, підрозділів і тому створює систему внутрішнього аудиту (при раді директорів, правлінні товариств). В умовах жорсткої конкуренції вона забезпечує адекватність управління політиці товариства на всіх його рівнях, високу конкурентоспроможність і прибутковість підвідомчих одиниць, достовірність і точність обліку, а також полегшує проведення зовнішнього аудиту і завдяки цьому відкриває можливості для розширення різноманітних послуг, консультацій.

В останні десятиріччя широкого розвитку набули міжнародні, міжнаціональні інвестиції, що зумовило створення спільних підприємств, транснаціональних корпорацій. У свою чергу, це викликало до життя міжнародні аудиторські фірми: "Ернст енд Янг", "Прайс Уотерхауз", "ДРТ", "Артур Андерсен" тощо. Отже, аудит вийшов за національні рамки і поширився на діяльність спільних підприємств кількох держав. З розвитком аудиту розширюється сфера супутніх аудиту робіт (послуг). Згідно з міжнародними нормативами до супутніх аудиту робіт належать:

  • 1). Підготовка оглядів, які пов`язані з нефінансовою інформацією (про ефективність функціонування внутрішнього аудиту, комп`ютерного програмного забезпечення обліку);
  • 2). Аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності;
  • 3). Виконання погоджених процедур щодо окремих рахунків бухгалтерського обліку, балансу (фінансового звіту) або бухгалтерської (фінансової) звітності в цілому, ці процеси можуть стосуватися також нефінансової інформації;
  • 4). Складання (підготовка) бухгалтерської (фінансової) звітності (повної або часткової), а також іншої фінансової та нефінансової інформації.

Супутні аудиту роботи виконуються за угодами, в яких чітко зазначається, що ці роботи не є аудитом чи перевіркою.

Супутні аудиту роботи - це різні послуги, консультації аудиторської фірми (аудитора), про виконання яких домовились клієнт та аудитор і не потребують аудиторських висновків про достовірність бухгалтерської звітності та іншої обліково-фінансової інформації. На території України у складі царської Росії вже в 1811р. існував державний контроль в особі державного контролера, який входив до ради міністрів на правах міністра і губернських контрольних палат на місцях. Аудиторська незалежна діяльність не знайшла поширення.

У радянські часи в Україні функціонував лише державний контроль, який здійснювали Міністерство державного контролю УРСР, а згодом Комітет народного контролю УРСР, а також відомчі органи контролю (контрольно-ревізійні управління міністерств і відомств).

Нові умови господарювання, що формуються в Україні після краху командно-адміністративної системи (роздержавлення власності; створення самостійних підприємств, діяльність яких заснована на приватній, кооперативній чи акціонерній власності; малих підприємств, підприємств з обмеженою відповідальністю; комерційних банків, спільних підприємств), об`єктивно зумовили необхідність розвитку аудиту. Спочатку він стосувався передусім діяльності спільних підприємств і здійснювався такими створеними в Україні аудиторськими фірмами, як "Інаудит", "Ернст енд Янг Україна", а також рядом фірм з аудиту національних підприємств.

Більш широкого розвитку аудит в Україні набув з виходом Закону "Про аудиторську діяльність" і створенням Аудиторської палати України.

Поряд з традиційними супутніми аудиту роботами аудиторські фірми в Україні надають послуги з приватизації майна, комерціалізації торгівлі, акціонування підприємств.

Отже, аудит - це незалежна перевірка бухгалтерської звітності та іншої обліково-звітної інформації про діяльність підприємств з метою підтвердження їхньої достовірності та законності.

За формою і метою здійснення розрізняють аудит зовнішній (незалежний) і внутрішній (залежний, тобто підлеглий тій фірмі, в якій він проводиться).

Мета і завдання зовнішнього аудиту відрізняються від контролю на державних підприємствах. У найзагальнішому вигляді мета і завдання останнього полягає у забезпеченні збереження державної власності, економного використанні ресурсів, виконання планових завдань, правильності ведення обліку, складання звітності тощо. Метою ж і завданнями зовнішнього аудиту є підтвердження правильності звітності, обліку, оцінка відповідності внутрішнього контролю (аудиту) політиці, меті діяльності підприємства.

На перших етапах розвитку зовнішній аудит зводився до підтвердження звітності. Розвиваючись, внутрішній аудит став спиратись на зовнішній, використовувати його результати. Вивільнений час аудитори могли використовувати для надання клієнтам супутніх послуг, спираючись на результати внутрішнього аудиту.

Зовнішній аудит тих фірм, де є внутрішній, з погляду їхньої мети і завдань слід розглядати як одне ціле. Ця обставина має важливе значення для української економіки. Вивчивши світовий досвід розвитку аудиту, особливо протягом останніх 25-30 років, ми маємо взяти на озброєння все найкраще, проминувши етап проб і пошуків. Передусім слід орієнтуватись на внутрішній аудит і організовувати його на великих підприємствах за кращими світовими зразками, оскільки саме такий аудит визначає ефективність роботи підприємства і результати зовнішнього аудиту.

Внутрішній аудит здійснюється у великих акціонерних товариствах, корпораціях. Організаційно це, як правило, комітет аудиторів при раді директорів (раді правління).

За масштабами роботи внутрішній аудит поділяють на загальний - з усіх питань аудиту фірми (компанії) в цілому, і локальний - з окремих напрямів аудиту (технології, бухгалтерського обліку).

Внутрішній аудит згідно з міжнародним нормативом "Використання результатів роботи внутрішнього аудитора" (липень 1982р.) здійснюється за такими напрямками:

  • Аналіз системи обліку і внутрішнього контролю;
  • Вивчення бухгалтерської (фінансової) та операційної інформації (за окремими статтями витрат, залишків на бухгалтерських рахунках тощо);
  • Вивчення економічності та ефективності управлінських рішень на різних
  • рівнях господарювання;
  • Аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;
  • Оцінка якості інформації;
  • Розробка проектів управлінських рішень;
  • Проведення стратегічного аналізу;
  • Розробка фінансових прогнозів.

Внутрішній аудит користується послугами і контролює внутрішніх ревізорів. Отже, першочерговим завданням великих компаній є формування внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит там, де він створений є обов`язковим.

Зовнішній аудит може бути добровільним (за бажанням підприємств-клієнтів) і обов`язковим (згідно з законодавчими актами). Так, відповідно до Закону про аудиторську діяльність аудит підприємств з приватною власністю, комерційних банків, фондів, бірж проводиться щорічно. Обов`язковий аудит може бути організований також за рішенням суду або слідчих органів. Слід зазначити, що зовнішній аудит обов`язковий для всіх підпідприємств у Великобританії, а в більшості країн - тільки для великих. При чому в деяких країнах один і той самий аудитор надає супутні послуги щодо ведення обліку, складання звітності та її аудиту. Таких недоліків нам слід уникати.

Аудит мають здійснювати аудитори, які можуть працювати самостійно або в аудиторській фірмі.

Аудиторські фірми залежно від участі в них аудиторів різних країн можна поділити на національні, в яких працюють тільки аудитори України, і міжнаціональні - спільні підприємства, в яких беруть участь аудитори різних країн.

Міжнаціональні аудиторські фірми спочатку направляють до тієї або іншої країни своїх аудиторів на кілька років, навчають національні кадри, а потім у цих фірмах працюють тільки національні кадри. Аудиторська фірма повинна мати ліцензію на проведення аудиту, в ній повинен працювати мінімум один аудитор, який має кваліфікаційний сертифікат, який видається на 5 років особам, які мають стаж роботи за цією спеціальністю 3 роки. Діяльність незалежних аудиторських фірм державному управлінню не підлягає.

Питання, пов`язані з підготовкою, роботою і професійним захистом аудиторів, регулюють аудиторська палата України та Асоціація аудиторів України.

Аудиторська палата України здійснює сертифікацію фахівців, затверджує норми аудиторської діяльності, веде реєстр аудиторів та аудиторських фірм. Вона функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування. Члени палати працюють на громадських засадах.

Професійний захист аудиторів здійснює Спілка аудиторів України. Це викликано конфліктами між аудиторами та їхніми клієнтами у зв`язку з неспроможністю точного прогнозу банкрутства, нерозкриттям заплутаних місць у звітах клієнтів, не повним викриттям недоліків в їхній роботі тощо.

Спочатку бухгалтери та аудитори об`єднувались в одній асоціації. Зараз вони відокремлені.

Перша асоціація бухгалтерів була створена в Італії у 1581р. У 1853р. в Шотландії був заснований Едінбурзький інститут аудиторів. У 1887р. створена Американська асоціація аудиторів, а у 1976р. Асоціація аудиторських систем електронної обробки даних.

Національні асоціації бухгалтерів і аудиторів стали об`єднуватись в міжнародні. Так, у 1977р. створена Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ), а в 1986р. Федерація європейських бухгалтерів, до складу якої входить 21 країна, в тому числі Україна.

Узагальнення результатів теоретичних і аналітичних досліджень, які проводять учені та спеціалісти-практики в галузі аудиту, викладених у літературі, дає можливість зробити висновок про необхідність комплексного підходу до організації аудиторської діяльності. Для цього доцільно застосовувати узагальнену модель аудиту, яка розкриває його структуру і основні характеристики (мал. 1).

Як і будь-який інший вид діяльності, аудит слід розглядати з погляду системного процесу, в центрі якого - аудиторська фірма (служба). Ефективно функціонувати ця організаційна система може лише ґрунтуючись на законах і правилах сучасного менеджменту.

Мал. 1. ЗАГАЛЬНА МОДЕЛЬ АУДИТУ.

МЕТОДИ

ПРИЙОМИ

НОРМАТИВИ

РИЗИК

ВИДИ

Індукція

Дедукція

Системний аналіз

Метод експертних оцінок

Визначення стану об`єктів у натуральному вигляді

Зіставлення

Оцінка

Національні (внутрішні, зовнішні)

Міжнародні (внутрішні, зовнішні)

Власний ризик

Ризик контролю

Ризик виявлення

 

Внутрішній (залежний)

Зовнішній (незалежний)

 

 

А У Д И Т

 

 

Мета

Завдання

Суб`єкти

Об`єкти

Організація

Методика

Контрольна інформація

 

Економічні,

організаційні,

інформаційні

та інші системи

 

Інформаційні

Організаційно-функціональні

Кореспонденція (аудитора, підприємства-клієнта)

Постановка проблеми

Збирання даних

Оцінка даних Послуги

 

Перевірка бух. звітності

Надання аудиторських

послуг

ЕЛЕМЕНТИ

ПРЕДМЕТ

ДОКУМЕНТИ

СТАДІЇ

ФУНКЦІЇ

 

З використанням стабільного підходу до процесу управління аудиторською діяльністю розроблений алгоритм управління аудиторською діяльністю (мал. 2).

Розглянутий алгоритм дає змогу заново створюваній аудиторській фірмі чітко і конкретно визначити свою стратегію, етапи діяльності. У діючих фірмах він сприяє ефективному управлінню аудиторською діяльністю, удосконаленню її, забезпечує надійне і стабільне становище фірми в існуючій ринковій інфраструктурі.

Ще один аспект удосконалення організації аудиторської діяльності та управління нею полягає в документуванні аудиторських перевірок. Більшість дослідників одним з основних інформаційних документів про стан об`єкта, що перевіряється, називають анкету для опитування керівників про організацію аудиторської діяльності на їхньому підприємстві.

Мал. 2. АЛГОРИТМ УПРАВЛІННЯ АУДИТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.

 

1). ПЛАНУВАННЯ

 

Визначення цілей і завдань аудиту; -Вибір стратегії;

Розробка забезпечуючих планів -Формування бюджетів.

(вказівки з прийняття рішень і виконання дій);

Визначення тактики, політики, правил;

 

2). ОРГАНІЗАЦІЯ

 

Формування організаційної структури -Створення інформаційної та

управління; матеріально-технічної бази.

Підбір і підготовка кадрів;

 

3). ОПЕРАЦІЙНА ФУНКЦІЯ

 

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

ОСНОВНИЙ ЕТАП

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

Ознайомлення з бізнес-планом підприємства;

Укладання договору на проведення аудиторської перевірки.

Перевірка внутр. контролю, дотримання принципів бух. обліку;

Попередній бух. облік стану справ на під-ві.

Складання звіту і висновку про перевірку;

Надання консультаційних послуг.

 

4). КОНТРОЛЬ

 

Реалізація певних правил, процедур, Визначення стандартів (показ-

ліній поведінки по відношенню до ників результативності);

людських, матеріальних і фінансових Зіставлення результатів зі стан

ресурсів; дартами. Дії.

 

5). МОТИВАЦІЯ

 

Визнання і схвалення результатів -Успіх;

роботи; -Можливість творчого і ділово-

Високий ступінь відповідальності; го зростання.

 

Більшість дослідників одним з основних інформаційних документів про стан об`єкта, що перевіряється, називають анкету для опитування керівників про організацію аудиторської діяльності на їхньому підприємстві.

За допомогою цієї анкети можна скласти загальне враження про стан досліджуваного підприємства, охарактеризувати його організацію, виявити особливості управління, проблеми в обліку та інформаційному забезпеченні. Також аудиторам така анкета допоможе визначити попит на їхні послуги, сприятиме формуванню наукового підходу до процесу управління аудиторською діяльністю.

Анкета для опитування керівника підприємства-клієнта при проведенні аудиторської перевірки.

1.                       Вид діяльності вашого підприємства:

  • Виробнича,
  • Комерційна,
  • Наукова,
  • інша_____________________________________________________

2. Форма власності:

  • державна,
  • колективна,
  • приватна,
  • інша_____________________________________________________

3. Мета діяльності вашого підприємства:

_________________________________________________________

4. Чи проводилась реструктуризація підприємства і коли?

_________________________________________________________

5. Яким формам прийняття рішення Ви віддаєте перевагу?

  • Одноосібним,
  • Колегіальним,
  • Колективним.

6. Які форми контролю застосовуються на Вашому підприємстві?

  • внутрішній аудит,
  • зовнішній аудит,
  • внутрішні ревізії.

7. Чи організовано на Вашому підприємстві внутрішній облік?

  • Так,
  • Ні.

8. Хто на Вашому підприємстві здійснює облікову діяльність?

  • штатний бухгалтер,
  • бухгалтер-сумісник,
  • бухгалтерія (штат),
  • інші________________________________________________

9. Чи є у Вас труднощі в організації і проведенні обліку?

  • Так,
  • Ні.

10. Якщо є, то зазначте причини цих труднощів:_________

_____________________________________________________

11. Перелічіть джерела формування інформаційно-правової бази на підприємстві:

  • законодавчі акти,
  • органи державної влади,
  • спеціальна література,
  • інформаційні системи,
  • інші_________________________________________________

12. Чи є у Вас потреба в консультаційних послугах?

  • Так,
  • Ні.

13. Якщо так, то консультаційні послуги з яких проблем Вам потрібні?

  • створення організаційної структури,
  • організація технологічного процесу,
  • аналіз результатів фінансової діяльності,
  • техніка ведення бухгалтерського обліку,
  • розробка стратегії розвитку підприємства,
  • інші_______________________________________________________

14. Освіта_______________________________________________________

15. Загальний стаж роботи________

16. Стаж роботи на керівній посаді_______

17. Вік______

Література

1. Закони України (слід користуватися текстами, викладеними у "Відомостях Верховної Ради України" та газетою Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр"):

  • Про аудиторську діяльність (від 22.04. 93);
  • Про контрольно-ревізійну службу та інші законодавчі акти України з поточними доповненнями і змінами;
  • Про підприємство (від 27.02. 91);
  • Про підприємництво (від 07.02. 91);
  • Про господарські товариства (19.02. 91);
  • Про власність (від 07.02. 91);
  • Про оподаткування прибутків підприємств та організацій (від 28.12. 94).

2. Чинні інструктивні матеріали Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України з питань організації та ведення обліку, складання звітності та оподаткування, місцевих податків та розрахунків за ними.

3. А.В.Андрєєв "Практичний аудит", М: - Економіка, 1994.

4. М.Т.Білуха "Судово-бухгалтерська експертиза", (навчальний посібник) К: - Київський торгово-економічний університет, 1990.

5. М.Т.Білуха "Аудит у бізнесі", - Дніпропетровськ, 1994.

6. М.Т.Білуха, В.П.Дудко "Облік і аудит", К, 1992.

7. Додж Рой "Краткое руководство по стандартам и нормам аудита", -М: Фінанси і статистика, 1992.

8. Ю.А.Данилевський "Аудиторская проверка состояния расчетов", -М: Аудиторська фірма "КОНТАКТ", 1992.

9. Ю.А.Данилевський "Аудит в условиях рынка", "Фінансова газета", №4, 1992.

10. Ю.А.Данилевський "Практика аудита", "Фінансова газета", №2, 1994.

11." Как читать балансовый отчет", міжнародна організація праці, -переклад з англійської -М: Фінанси і статистика, 1992.


15.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!