Osvita.ua Вища освіта Реформа вищої освіти Таємниці п'ятого кута
Таємниці п'ятого кута

Журналіст Оксана Онищенко про аргументи освітніх чиновників та їх розуміння про те, хто повинен замовляти музику в освіті

Таємниці п'ятого кута

У відповідь на статтю "КоСяК" у вищій освіті?" на сайті МОНМС з'явився коментар директора департаменту вищої освіти зазначеного відомства Юрія Коровайченка "КоСяК" не у вищій освіті, а в бажанні шукати "5 кут у кімнаті".

Добре, що чиновники такого рівня хоча б у вигляді "нашої відповіді Чемберлену" виходять на такий-сякий діалог із громадою (бо стандартні відписки прес-служби відомства не можна вважати діалогом).

Жаль, що у своєму коментарі Ю.Коровайченко жодним чином не прокоментував основних тез статті "КоСяК у вищій освіті?" (проблеми і перспективи розвитку вищої освіти, лобіювання міністерством одного із законопроектів, оцінка позицій учасників комітетських слухань, окреслення перспектив прийняття закону про вищу освіту, долю незалежного оцінювання). Натомість надзвичайно багато уваги приділив любимому мозолеві Міносвіти - непокірній Києво-Могилянській академії.

Аргументи чиновника не стосуються концептуальних речей. Та й не спростовують наведених у нашій статті фактів. Вони є спробою, швидше, зберегти честь мундиру, ніж відстояти істину.

І це - взагалі характерна ознака дискусій, у яких так чи інакше беруть участь представники влади. Аргументи опонентів про деградацію освіти, необхідність докорінних змін вони зводять до "світських левиць" та емоцій.

На перший погляд, на такі аргументи відповідь не потрібна. Однак вони цікаві з двох причин. По-перше, тому, що ще і ще раз демонструють: влада не розуміє, хто повинен замовляти музику в освіті (не їх благородіє чиновник, а ми, споживачі освітніх послуг). І хто перед ким повинен звітуватися. По-друге, тому, що аналіз аргументів Ю.Коровайченка є прикладом того, як із допомогою "напівфактів", недомовок і пересмикувань робляться гучні заяви та навішуються ярлики.

Отже, проаналізуємо факти і висновки, представлені шановним посадовцем (далі цитати з коментарю Ю.Коровайченка ""КоСяК" не у вищій освіті, а в бажанні шукати "5 кут у кімнаті" виділено курсивом. - О.О.) І не просто проаналізуємо, а покажемо, які гострі кути в освіті вони насправді прикривають.

"Ручне" формування держзамовлення

- У 2012 році, як і в 2011, Умовами прийому до вищих навчальних закладів була передбачена можливість подачі документів на вступ до п'яти вищих навчальних закладів та на три напрями підготовки у кожному. Тому відносно високі конкурси в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", на які посилається автор статті, - це конкурси заяв, а не вступників. Інакше як можна пояснити той факт, що і в 2011, і в 2012 роках доведені обсяги державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою академією не виконані.

Ігор Лікарчук, директор Центру тестових технологій, зауважує: "Це елементарне словоблудство, яке пояснюється тим, що один абітурієнт може подати заяви до кількох університетів. За нинішньої системи конкурсного відбору і наявності непрозорих корупційних механізмів на завершальному етапі зарахування (третя хвиля), про що неодноразово писали ЗМІ та громадські спостерігачі, рахувати конкурс за кількістю "вступників" - абсурдно. Набагато цікавішими для Міністерства, для університетів, для усього суспільства були б дані про те, з яким середнім балом ЗНО зараховуються абітурієнти на кожну спеціальність. Тоді б виявилося, що дуже велика кількість навіть іменитих університетів масово приймають абітурієнтів, які отримали 124 бали, тобто тих, які знань не мають взагалі. То яка необхідність у подібній ситуації рахувати "заяви" чи "вступників"?"

Єгор Стадний, експерт Центру дослідження суспільства: "Директор департаменту вищої освіти мусить знати, що за умови, коли абітурієнти можуть подавати документи до кількох вишів і на кілька спеціальностей, виокремити, яка, перепрошую, частка абітурієнта належить тому чи іншому ВНЗ, неможливо. Саме тому й міряється конкурс за заявами. Просто коли говоримо про заяви, то мусимо пам'ятати, що одна людина могла подати максимально аж 15 таких - 5 ВНЗ по 3 спеціальності в кожному."

Аргумент про недовиконання Києво-Могилянською академією держзамовлення також дуже показовий.

Справді, у 2011 році Міносвіти оголосило догану ректору НаУКМА С.Квіту за невиконання держзамовлення й урізало обсяги останнього. З приводу цього Могилянка подала до суду одразу два позови.

Не заглиблюючись у деталі тієї історії, зазначимо, що в недовиконанні Києво-Могилянською академією держзамовлення велику роль зіграли як суб'єктивні чинники (певні дії МОНМС), так і об'єктивні (загальна непопулярність природничих спеціальностей, з яких і було недовиконано замовлення). Докази цього С.Квіт і навів у своїй позовній заяві. Вони були переконливими, й МОНмолодьспорту довелося давати задній хід.

Як розповідає адвокат А.Гук, що захищав інтереси академії в суді, МОНМС виправило свої "косяки" в обох питаннях, навіть не дочекавшись рішення Феміди: прямо на одному з судових засідань його представник продемонстрував наказ про скасування догани С.Квіту. Крім того, було відновлено урізані обсяги держзамовлення. У зв'язку з чим судове провадження в обох справах закрили.

У 2012 році ситуація з держзамовленням у Могилянці повторилася (але цього разу без оголошення догани). Як, до речі, і в багатьох інших ВНЗ країни, що мають природничі або технічні напрями підготовки. Причиною цього стало невиправдане збільшення міністерством квот на обсяг місць за цими напрямами (при тому що проблеми з набором на них були відчутні ще попереднього року) з одночасним збільшенням бала ЗНО для профільних предметів.

Аби якось вийти із ситуації, МОНмолодьспорту навіть довелося піти на порушення затверджених ним самим Умов прийому (п.5.9) і продовжити термін зарахування на держбюджет до 15 серпня (лист №1/9-506 від 10 серпня 2012 р.) Які труднощі після цього виникли у приймальних комісій та абітурієнтів - тема окремої розмови.

Прозора система вступу до ВНЗ (щодо достовірності даних ІС "Конкурс" про високі рейтинги НТУУ"КПІ" та НаУКМА, порівняно з ВНЗ, очолюваними С.Ківаловим, М.Сорокою та Г.Калетніком).

- ... Робити висновки з неофіційних джерел просто некоректно.

Підтвердженням цього є те, що Міністерство не розміщувало і не розміщує жодної офіційної інформації на веб-сайті інформаційно-пошукової системи "Конкурс". Вона створена виключно для інформування вступників про вищі навчальні заклади, напрями (спеціальності), на які оголошується прийом, ліцензійні обсяги підготовки, вартість навчання тощо. Адміністрування зазначеної системи забезпечувалося і забезпечується благодійною громадською організацією "Центр освітньої політики", а фінансування здійснювалося і здійснюється за кошти донорів (Міжнародного фонду "Відродження", Альянсу USETI).

Згідно з Умовами прийому до вищих навчальних закладів України (п.23.5), затвердженими наказом Д.Табачника, "Інформування громадськості про подання заяв на вступ до вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації здійснюється за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформаційною системою "Конкурс". Отже, ЄДБО Ю. Коровайченко вважає неофіційним джерелом?

Система "Конкурс" функціонує відповідно до наказу МОН України № 514 від 11 червня 2008 р. У листі МОНмолодьспорту № 1/9-5 від 06.01.2011 р. "Щодо створення і запровадження системи електронної подачі заяв вступниками та функціонування у 2011 році інформаційно-пошукової системи "Конкурс" зазначено: "Адміністрування інформаційно-пошукової системи "Конкурс" буде здійснюватися благодійною громадською організацією "Центр освітньої політики" за договором із Міністерством, а фінансування (крім додаткових послуг для вищих навчальних закладів) буде здійснюватися за кошти донорів (Альянс USETI)..."

Система "Конкурс" має велике значення для громадськості. Адже вона формує загальну картину вступної кампанії, дозволяє порівнювати й аналізувати дані по різних вишах, а також, хоча б у певних межах, контролювати прозорість системи вступу. Зрозуміло, не завжди і не всім це зручно.

До речі, дані системи "Конкурс", використані у статті "КоСяК" у вищій освіті?" було оприлюднено під час круглого столу з участю експертів та громадськості "Кому і чому заважає ЗНО: роль незалежного оцінювання в українській освіті".

- ...стаття Оксани Онищенко, в частині зазначених питань, має явно тенденційний характер і не відповідає дійсності, оскільки автор з офіційним запитом до Міністерства щодо надання відповідної інформації не зверталася. У статті використані статистичні дані, які є "доступною інформацією"...

Це означає, що монопольне право на істину має лише МОНмолодьспорту? А все, що подається в інших офіційних джерелах, про що говориться на круглих столах представниками громадських організацій та експертами, є недостовірною "доступною інформацією"?

Прозоре, об'єктивне рейтингування ВНЗ, а отже - чесна інформація для споживачів освітніх послуг (щодо даних національного рейтингу "Компас-2012", згідно з якими НТУУ "КПІ" та Києво-Могилянська академія, ректори яких виступають за докорінне реформування системи вищої освіти, є лідерами вищої освіти України. На відміну від вишів, очолюваних їхніми опонентами із законотворчості: Одеської юридичної академії (ОЮА) С.Ківалова, Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП ) М.Сороки, Вінницького національного аграрного університету (ВНАУ) Г.Калетніка)

- посилатися і робити висновки лише за даними одного рейтингу щонайменше некоректно.

Аналіз усіх рейтингів, які є в Україні, не був головною метою статті "КоСяК" у вищій освіті?". Тому наводилися дані лише за інформацією системи "Конкурс" та найвідомішого в Україні рейтингу "Компас-2012". Навіть на сайті МОНмолодьспорту зазначено, що останній - "важливий для представників ринку праці та органів управління освітою".

Дані "Компас-2012" не мають принципових відмінностей від даних іншого всеукраїнського рейтингу - "Топ-200" . Для порівняння. "Компас-2012" (усього 10 позицій): НТУУ "КПІ" - 1 позиція, НаУКМА - 3-тя, ОЮА та НУВГП - 9-та, ВАУ -10-та. Академічний рейтинг "ТОП-200": НТУУ "КПІ" - 1-ша, НаУКМА- 4-та, ОЮА - 44-та, НУВГП - 71-ша, ВАУ- 135-та.

- У національному ж рейтингу, який складався Міністерством... НаУКМА серед класичних університетів посідає 6 місце, тоді як, наприклад, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" - 3 місце. Водночас, Національний університет "Одеська юридична академія" у групі вищих навчальних закладів, що готують фахівців з права, правоохоронної діяльності, цивільного захисту, безпеки життєдіяльності, посідає 2 місце, а, скажімо, Вінницький національний аграрний університет серед 23 вищих державних аграрних закладів посідає 9 місце.

А чи існує взагалі рейтинг МОНмолодьспорту за 2012 р.? Він не опублікований навіть на mon.gov.ua. Дані, наведені Ю. Коровайченком, відповідають інформації міністерського рейтингу "за 2010-2011 та 2011 календарний рік" (оригінальні часові рамки!), опублікованого на тому ж сайті.

Це означає, що у 2012 р. МОНМС просто скопіювало рейтинг за попередній рік? А, може, чиновник порівнював "Компас"-2012 з міністерським рейтингом майже дворічної давності? У такому разі, чи можна вважати таке порівняння коректним?

Хотілося б також знати, чому дані міністерського рейтингу так істотно відрізняються від даних інших рейтингів. У "Компасі"-2011 за показником "сприйняття експертами якості освіти" Одеська юридична академія отримала 5 балів зі 100, Вінницький аграрний університет - 2 бали, Одеський екологічний університет -0.

У ранжуванні МОНМС за 2010-2011 рр. навчальні заклади кожного напряму поділено на чотири підгрупи: успішна, достатньо успішна, частково успішна, проблемна. У це важко повірити, але ті, хто пас задніх у "Компасі", тут вийшли у "відмінники". За показниками "якість студентів" і "якість науково-педагогічного персоналу" всі названі вище ВНЗ увійшли до найкращої, успішної групи закладів.

А ось багаторічному фаворитові різних рейтингів, університету, очолюваному автором альтернативного законопроекту М.Згуровським, не так пофортунило в міністерському рейтингу. Експерти "Компасу"-2011 оцінили якість освіти у НТУУ "КПІ" на 59 балів зі 100, роботодавці - на 100 балів зі 100. А у ранжуванні міністерства НТУУ "КПІ" на показниках якості студентів та науково-педагогічного персоналу втратив бали: зарахований не до успішної, а до достатньо успішної групи.

Об'єктивність
і прозорість?
No comments…

- у престижному Рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus у 2012 році Національний університет "Києво-Могилянська академія" посів лише 22 місце, а Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" - 5-те.

Порівнюючи вищі навчальні заклади різних напрямів за показниками Scopus, ми наступаємо на ті ж самі граблі, як і тоді, коли враховуємо публікації в цій базі для захисту дисертацій. Оскільки гуманітарії і "технарі" опиняються в нерівних умовах.

Максим Стріха, віце-президент АН вищої школи, пояснює: "Цитованість у Могилянки справді невисока - бо вона переважно гуманітарна. А з тих 8,298 українських статей, які торік зафіксував Scopus, і 5500 - Web of Kmowledge (де вимоги трохи жорсткіші) соціогуманітаристика посідає менше п'яти відсотків. Це давня й відома проблема. Тож за цими показниками Могилянка апріорно не може змагатися з університетами з розвиненими природничо-науковими школами (КНУ, ЛНУ, ХНУ, НТУУ "КПІ" тощо). Але те, що серед гуманітаріїв Могилянка - лідер, сумніву не підлягає (свідчення - рівень залучення в міжнародний науковий обмін). А ось місце університету Ківалова у своїй дуже специфічній групі ніяк коментувати не можу. Але, знов-таки, можу стверджувати: його показники в міжнародних науковометричних базах близькі до нуля. Так само можу стверджувати, що Наталя Яковенко з Могилянки у сприйнятті європейців є сьогодні українським істориком №1. А ось юрист №1 - безперечно, не Ківалов."

Науковометричним показником цитованості є індекс Гірша. Єгор Стадний акцентує: "Сам автор індексу американський фізик Хорхе Гірш застерігає: його індекс придатний для порівняння ваги дослідників у межах однієї галузі. Це пов'язано з тим, що саме цитування відбувається у різних науках по-різному. Тому не зовсім коректно порівнювати медичні, технічні, класичні та інші ВНЗ.

Крім того, в індексі Гірша має значення і кількість самих дослідників ВНЗ. Могилянка - це маленький виш. Наведу приклад із галузі "історія". У КНУ ім. Шевченка є кільканадцять "вузьких" кафедр історичного факультету - наприклад, кафедра історії Росії, кафедра новітньої історії, кафедра етнології тощо. У Могилянки - одна-єдина. Готуючи публікацію, ви часто посилаєтесь на роботи своїх колег із кафедри, бо вони працюють над тематикою, схожою на вашу, і ви, швидше за все, ознайомлені з їхніми працями й не оминете їх у своїй роботі. Таким чином, колеги по кафедрі природно (без якоїсь там змови) збільшуватимуть кількість посилань одне одному. І таких посилань буде тим більше, чим більше викладачів на кафедрі і чим вужча її спеціалізація.

Але в Могилянці не так. Бо там усього 20 викладачів історії, кожен із яких має свої наукові зацікавлення, відмінні від зацікавлень інших."

Андрій Гук підкреслює, що якби полічити не кількість публікацій взагалі, а кількість публікацій на одного викладача, то НаУКМА мала б досить високі показники: 152 публікації у базі даних Scopus на 382 штатних викладачі. Таким результатом можна пишатися.

P.S. Можливо, комусь видасться, що своїм коментарем Ю.Коровайченко опонує тезам, викладеним у статті "КоСяК у вищій освіті?". Насправді ж його стаття - підтвердження того, що нам катастрофічно бракує прозорості, свободи, відкритості в освіті. А ще - напевно, почуття відповідальності перед суспільством.

Прийняття одного з альтернативних законопроектів про вищу освіту - від групи Згуровського чи від опозиції - може дати нам шанс щось змінити. І якщо ми хочемо жити у розвинений країні, не повинні втратити його.

Оксана Онищенко, "Дзеркало тижня. Україна"

Дзеркало тижня. Україна
16.03.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Віктор
Пані Оксано! Не зовсім коректна у вас аргументація щодо рейтингів. Рейтинг МОН за підсумками 2012 р. лише найближчим часом буде розраховувати. Рейтинг "Компас" досить сумнівний - на 100% базується на опитуванні експертів. За яким принципом обираються експерти невідомо. ВНЗ з історією, які "на слуху" при такій методиці рейтингу будуть зверху рейтингу при будь-якому розкладі, незважаючи на будь-які сучасні досягнення. Топ-200 теж "цікавий". Понад третину рейтингу дає кількість академіків в штаті (!). А чого варте вимірювання якості міжнародної діяльності за участю лише у міжнародних організаціях з невеликого переліку (членство часто буває суто формальним і платним) з досить високою вагою. Який аспект відображає співвідношення випуску бакалаврів і магістрів, яке дає аж 6% рейтингу? При тому що кількість отриманих охоронних документів має вагу аж 0,05%... Навколо держзамовлення та вступних кампаній бачу взаємне словоблудство обох опонентів.
Гук Андрій
Для Віктор: Пане Вікторе, рейтинг Компас - найбільш серйозний з усіх, що є в Україні. А рейтинг МОН, на Вашу думку взагалі хоч вартий уваги? Які експерти працюють над Компасом - відомо і детально описано у їхніх звітах. В тому числі опитування проводить КМІС. Що й було, до речі, закидом, що ці соціологи сидять в Могилянці і тому необєктивні. Так от мав честь їх представляти у суді і детально аналізувати їхні опитування та методику. Вони об'єктивні, аж занадто. А МОНівський рейтинг хоч би мали совість опублікувати з деталями як вони його рахують, що Одеська юракадемія вважається доброю правовою школою на другому місці. Ми ж то з Вами знаємо, де готують юристів.
Віктор
Методика рейтингу МОН є опублікована, було б бажання знайти. Як і будь-який інший рейтинг він досить суб'єктивний, але хоча-б комплексний. Пан Ямковий досить непогано попрацював над методикою. А ось ідеальних пропорцій між коефіцієнтами в будь-якій методиці немає і не буде ніколи - у всіх свої критерії пріоритети у ранжуванні. Мій скептицизм щодо "Компасу" стосувався саме через його експерто-орієнтованість. Є в Україні такий вислів "бабка десь казала". "Бабка" може бути досить поважною, але це лише її бачення якості освіти і науки. Всіх опитати неможливо, та й колективна думка може бути хибною ("мільйони лемінгів не можуть помилятись"). Якщо Могилянка, КПІ, Шевченка і т.п. "на слуху", то їх експерт і згадає "тихим словом" в першу чергу. Ще одне зауваження до Компасу - ВНЗ поділені територіально. В таких умовах яку вагу поставить київський експерт (наприклад генеральний конструктор) Мухосранській політехніці, якщо перед нею стоїть в списку КПІ?
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!