Рейтинг вузів України за показниками Scopus

За рік рейтинг українських вишів за індексом цитованості наукових статей майже не змінився

Рейтинг вузів України за показниками Scopus

Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його працівниками у наукових виданнях. На сьогодні база даних Scopus постійно індексує більше 18000 наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук.

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша - кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості цитувань цих публікацій.

За підсумками другого кварталу 2013 року до бази даних Scopus потрапили 112 вищих навчальних закладів України, що на 8 вишів більше ніж у липні минулого року.

У порівнянні з минулим роком у першій двадцятці майже не відбулось змін. Як і раніше найвищий індекс Гірша серед вузів України мають Київський національний університет ім. Шевченка – 64, Харківський національний університет ім. Каразіна – 47 та Львівський національний університет ім. Франка – 39.

Четверту та п’яту позицію як і раніше посідають Одеський національний університет ім. Мечникова та Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут".

На шосту сходинку піднявся Чернівецький національний університет ім. Федьковича потіснивши Донецький національний медичний університет ім. Горького.

Також, на дві сходинки піднявся Львівський національний медичний університет ім. Галицького, посівши 13-е місце. Український державний хіміко-технологічний університет покращив свій результат на одну позицію посівши 16-те місце.

Вперше до двадцятки потрапили Національний університет "Києво-Могилянська академія" (19-те місце) та Сумський державний університет (20-те).

ТОП-20 вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus станом на липень 2013 року


Установа

Кількість
публікацій
у Scopus

Кількість
цитувань
у Scopus

Індекс Гірша
(у дужках показник 2012 року)

1

Київський національний університет ім. Шевченка

10947

40807

64 (55)

2

Харківський національний університет ім. Каразіна

6072

22974

47 (45)

3

Львівський національний університет ім. Франка

4304

16277

39 (36)

4

Одеський національний університет ім. Мечникова

2252

7800

37 (34)

5

НТУУ "Київський політехнічний інститут"

3961

6597

32 (31)

6

Чернівецький національний університет ім. Федьковича

1685

4645

31 (27)

7

Донецький національний медичний університет ім. Горького

857

3492

30 (29)

8

Дніпропетровський національний університет ім. Гончара

2424

5524

28 (26)

9

НТУ "Харківський політехнічний інститут"

1697

4235

28 (25)

10

Ужгородський національний університет

1357

4184

25 (23)

11

Національний університет "Львівська політехніка"

2598

4025

24 (21)

12

Прикарпатський національний університет ім. Стефаника

193

1555

23 (21)

13

Львівський національний медичний університет ім. Галицького

374

1460

23 (19)

14

Таврійський національний університет ім. Вернадського

1146

2747

20 (19)

15

Донецький національний університет

1328

2204

20 (19)

16

Український державний хіміко-технологічний університет

438

1854

19 (17)

17

Харківський національний університет радіоелектроніки

1264

1647

19 (18)

18

Національний медичний університет ім. Богомольця

301

1330

19 (17)

19

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

181

1175

19 (15)

20

Сумський державний університет

695

1768

17 (15)


Рейтинг складається проектом "Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus", що реалізується у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут". Повний рейтинг дивіться на сайті проекту.

Індекс Гірша дорівнює N якщо науковець чи наукова установа опублікувала N наукових статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, а решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів. Наприклад, Київський національний університет ім. Шевченка має індекс, що дорівнює 55, це означає, що цим навчальним закладом було опубліковано 55 наукових статей, кожна з яких процитована щонайменше 55 разів. Інші ж статті Університету Шевченка були процитовані менш ніж 55 разів.

"Scopus" - бібліографічна і реферативна база даних, а також інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих в наукових виданнях. База даних індексує більше 18000 наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук. Також, до бази даних потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій та книжкових видань. Розробником та власником "Scopus" є видавнича корпорація "Elsevier". База даних доступна на умовах передплати. База даних має власну систему для пошуку веб-сторінок, яка інтегрована із патентною базою даних. "Scopus" є одним з головних джерел отримання наукометричних даних для проведення оціночних досліджень на державному або корпоративному рівні. Дані "Scopus", окрім іншого, використовуються при складанні деяких рейтингів провідних університетів світу. Наприклад, Times Higher Education або QS World University Rankings.

Освіта.ua
29.08.2013

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ян Безсонов
Беззаперечно, освіта є одним із найдійєвіших інструментів управління розвитком суспільства. Цілком імовірно, що звертаючись до даної проблематаки, шукаючи сприятливе підґрунтя для власних роздумів і дій, зацікавлений читач виявить неабияке бажання ознайомитись із широким спектром поглядів науковців у цій сфері. Цикл наукових праць «Філософія освіти: пошук пріорітетів» дає чудову можливість ознайомитись з такими роботами українських науковців, як "Роздуми про освіту: Філософія та методологія"(В. Андрущенко), "Філософія людиноцентризму в освітньому просторі. Філософія людини і освіти"(В. Кремень), "Освітня політика: Огляд порядку денного" (В. Андрущенко, В. Савельєв) та ін. Глобальний вимір освіти аналізується у сьомій книзі циклу "Сучасна глобалістика: політика, освіта і культура", де поряд із проблемами світового порядку, світового лідерства, глобальної безпеки, цивілізаційної конкуренції та альтерглобалістського руху, висвітлюються ключові проблеми освіти в умовах...
DDV
Цей рейтинг матиме сенс, якщо поділити наведені індекси на кількість наукових співробітників кожного закладу і розмір фінансування отриманого кожним закладом на наукову діяльність.
Прохожий
Для DDV: І тоді рейтинг втратить будь-який сенс. Як можна порівнювати між собою ефективність витрат на дослідження в сферах прикладної та теоретичної фізики (першому дай коллайдер, і бажано самий потужний, другому часто достатньо побутового комп’ютера), або порівняти між собою ефективність вкладення коштів в генетичні та економічні дослідження. Анекдот в тему - Математику для досліджень потрібен олівець, папір та ластик. А філософ більш економний, йому навіть ластик не потрібен. З чисельністю наукових кадрів порівнювати теж неправильно - статті пишуть і науково-педагогічні працівники, половина з яких тільки і встигає на пари бігати, методичною роботою займатись та виконувати організаційні доручення (на зразок збору даних для чергової акредитації). А так порівнюється саме кількість публікацій з їх актуальністю і значущості для науки.
Коментувати
Brunei
Сумской университет имеет К. Хирша лишь чуточку больше своего физика Стародуба, Прикарпатский - чуть выше биохимика Лущака. В мире не принято рассчитывать К. Хирша для институтов. Однако тут видно, что университеты ниже первой девятки работают как ОДИН хороший профессор в Европе, США или Японии.
студент
полный бред! особенно сумской университет,да кто его знает! посмотрите на конкурсе с какими баллами туда народ поступил,одни дебилоиды,о каком рейтинге может идти речь! недалеко ушли и таврический и прикарпатский и им подобные.и кто только эти рейтинги составляет,на кого они расчитаны? чего там цитировать, при таком контингенте студентов,профессорско-преподавательский состав уже должен был сам деградировать с таким "материалом".
Надя
Для студент: Таврический ун-т оставьте в покое, здесь реально хорошо учиться
Прохожий
Для студент: Обычный подростковый нигилизм - "все в дерьме, а я просто шоколадный". Все вузы в списке последних не пасут. И Scopus ресурс весьма авторитетный и независимый. Баллы ЗНО к научным публикациям каким боком? И если уж о баллах и дебилоидах - можно подробный анализ по специальностям которые есть практически в каждом вузе из списка (право, журналистика, филология, информатика, то-то экономическое) плюс такой же анализ по медицине, а то больше похоже на пук в воду? И последний вопрос - Вы куда и с какими баллами прошли (просто для интереса, куда вундеркинды поступают)?
Коментувати
kma
Рейтинг - кількісний, а оскільки Могилянка - маленький виш (3000 студентів, наукового персоналу теж, відповідно, небагато), то кількісно публікацій, відповідно, теж менше. За якісним показником (наприклад - кількість у середньому цитувань однієї статті) Могилянка з-поміж лідерів у цій двадцятці.
Прохожий
Для kma: Науковий персонал начебто не залежить від контингенту студентів (на відміну від науково-педагогічного). І чому тоді наприклад у Прінстона кількість цитувань значна при малій чисельності студентів (Табачник з такою чисельністю поставив би зверху списку на об’єднання університетів)? Хоча це більше проблеми української освіти і науки, а не конкретно Могилянки чи інших.
Коментувати
боляче
Могилянка, 19, ага. тааааак, саме дев’ятнадцята....
Andreas Umland
If somebody has the time and energy, it should be interesting to transform this table into one that relates the number of citations to the "academic size" of the universities. Ideally, the "academic size" should be measured through the number of scientists employed, or/and the overall budget of the university, in question. But if that data is not freely available, maybe the number of students per university - a datum, freely available - could serve as a proxy.