 |
Студентські об’єднання протестують проти нового закону про вищу освіту, що дасть університетам можливість у будь-який момент підвищувати плату за навчання |
У той час, як більшість українських студентів в останній день січня складатимуть іспити або ж відпочиватимуть після важкої сесії, Наталка Нешевець зранку піде під стіни Верховної Ради відстоювати свої права на акцію "Проти нищення освіти".
Вона, разом із іншими студентами київських університетів, вимагатиме не ухвалювати законопроект "Про вищу освіту" з його суперечливими положеннями.
Чотирикурсниця факультету культурології може закінчити не університет "Києво-Могилянська академія", а "коледж". Адже в разі прийняття нового закону статус навчального закладу визначатиме суто кількість студентів.
Наталю Нешевець також дуже хвилює розмір плати за навчання. Закон "регіонала" Олександра Єфремова скасовує принцип встановлення сталої плати на весь період навчання. Отже, після вступу на магістратуру на студентку можуть очікувати неприємні сюрпризи, якщо щороку плата може змінюватися.
Наталка розповідає про те, що найбільше обурює майбутніх мітингувальників: "Найперше – зрізання автономії університету, який має узгоджувати усі питання з центром, тобто Міністерством освіти, науки, молоді і спорту. По-друге, це те, що плата за контракт може змінюватися відповідно до інфляції мало не кожен рік. Тобто це не узгоджена ціна на весь строк, як це було раніше", - нарікає Нешевець.
Меншу платню, більші стипендії
Студенти протестують проти корупції, вимагають скасування анонсованого скорочення державних місць на 42 відсотки вже цього року, а також підвищення стипендії до прожиткового мінімуму та збільшення зарплати викладачам.
Організаторів акції кілька, серед них незалежна студентська профспілка "Пряма дія" (до якої належить Нешевець), студентська колегія та судейське братство "Могилянки", Всеукраїнське молодіжне громадське об'єднання "Фундація регіональних ініціатив" та інші. На мітингу перед Верховною Радою очікують студентів із Києва та інших міст, а також абітурієнтів та їхніх батьків.
Тим часом студентка магістратури хімічного факультету університету Шевченка і голова студентської комісії Юстина Міськів про акцію "проти нищення освіти" не чула. Припускає, що індивідуальні члени профспілок київських вищих шкіл можуть долучитися до мітингу, але загалом дивиться на протести скептично.
"Я взагалі не впевнена, що зараз в нашій країні мітинги невеликої кількості зможуть комусь щось довести і змінити. Я вважаю, що до цього слід підходити більш конструктивно: зустрічатися з людьми, які це вирішують, запропонувати їм якісь інші пропозиції, якщо вас щось не влаштовує", - каже студентка з університету Шевченка.
Міністерство захищає зміни
У міністерстві освіти запевняють, що готові вислухати студентів. Утім, представник міністерства Микола Фоменко впевнений, що для варіювання вартості навчання є "об’єктивні причини".
"Коли інфляція, то, з одного боку, зростає зарплатня батьків і зростає зарплатня вчителів. Цю ситуацію треба коригувати, тому що, якщо ми цього не будемо робити, то частину викладачів ми повинні будемо звільняти. Бюджет вищого навчального закладу не дозволить утримувати викладачів, які працюють зі студентами-платниками", - наголошує урядовець.
Коментуючи різке скорочення кількості студентів, які навчатимуться коштом державного бюджету, Фоменко назвав його виправданим. Адже, за його словами, державне замовлення скоротилося пропорційно до кількості абітурієнтів. Через демографічну ситуацію у країні випускників шкіл стало значно менше, каже представник міністерства.
На думку Фоменка, понеділкова акція студентів – ніщо інше, як "безпідставне нагнітання ситуації некомпетентними людьми", адже законопроект, мовляв, "пройшов широке громадське обговорення" серед ректорів, працівників місцевих управлінь освіти та академіків. Щоправда, чиновник не пояснив, як саме це відбувалося. Адже часу було обмаль - у нинішній редакції документ був внесений на розгляд парламенту лише 22 грудня.
Автор: Євгенія Вятчанінова
Deutsche welle
31.01.2011
Facebook |
Twitter |
