Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Навіщо держава фінансує підготовку непотрібних фахівців
Навіщо держава фінансує підготовку непотрібних фахівців

Головна вимога абітурієнтів до навчального закладу - гарантовано працевлаштування після його закінчення

Навіщо держава фінансує підготовку непотрібних фахівців

Чимало абітурієнтів вважають, що гарантією отримання роботи є бюджетна форма навчання. Однак, практика свідчить про протилежне.

У цьому році за державний рахунок будуть здобувати кваліфікацію молодшого спеціаліста 58,5 тис. студентів. Це майже на 13 тис. перевищує минулорічну кількість.

Таке зростання в Міністерстві освіти пояснюють демографічною ситуацією. В 1995 році народилося більше дітей, ніж у 1994-му. На програми бакалавріата прийняли майже 100 тис. осіб. Це на рівні минулого року. Трохи розширили держзамовлення на спеціалістів - 65 тис. місць. Диплом магістра безкоштовно отримуватимуть 33 тис. студентів.

Вже з наступного року держзамовлення для вузів істотно зменшать. Держава не в змозі забезпечити роботою всіх випускників.

Кожен рік Україна фінансує підготовку кадрів, значна частина яких, в основному випускників з освітою юриста або економіста не знаходять роботу за фахом.

Більшість навчальних закладів співпрацюють з потенційними роботодавцями, які пропонують майбутнім фахівцям пройти стажування. Нерідко кращих кандидатів працевлаштовують.

Проте частіше, студенти самостійно шукають місце для проходження практики. Державні ВНЗ контактують з обмеженою кількістю підприємств і не розширюють свою базу партнерів. Більш оптимістична ситуація в комерційних вузах.

Олег Шаров, перший проректор комерційного університету: "Хтось із студентів сам пропонує, що ось він вже працює за фахом на 2-3 курсі, він хоче проходити практику за місцем своєї роботи, ми це підтримуємо, видаємо завдання, погоджуємо з його роботодавцем. Тоді студент звітує про практику по своїй реальній роботі".

Кабмін доручив Міністерству освіти до 1 січня 2011 року забезпечити створення у вузах підрозділів, що будуть сприяти працевлаштуванню випускників. Такі структури повинні співпрацювати з державною службою зайнятості та роботодавцями, та інформувати студентів про вакансії. У деяких навчальних закладах вже діють центри розвитку кар'єри. Такі структури працюють у трьох напрямках.

Перший - співпраця з роботодавцями. Вузи отримують замовлення на фахівців, підбирають кадри. Потім надсилають резюме, або ж спрямовують студента на співбесіду.

Другий напрямок - підготовка студентів до самостійного пошуку роботи. Їх вчать готувати резюме і спілкуватися з роботодавцями.

Третій підхід - тренінги. У центрах пояснюють, як планувати свою кар'єру, позиціонувати себе на ринку праці.

Щоб отримати конкурентоспроможного працівника, роботодавці зацікавлені в фінансуванні навчання. Проте така форма співпраці вузів з компаніями не зовсім поширена. Заохочувати роботодавців педагоги пропонують пільгами від держави. Наприклад, знизити ставку податку на прибуток для підприємства, яке буде оплачувати підготовку майбутнього фахівця.

Наталія Семенченко, економіст: "Зважаючи на сьогоднішню ситуацію, коли уряд намагається наповнити бюджет, основне навантаження зазнає саме бізнес, який ніяк не зацікавлений в додаткових інвестиціях в освітній сектор, хоча йому потрібні фахівці".

Найближчі 5-10 років ринок праці буде мати потребу в фахівцях інженерно-технічного спрямування. Зараз відповідні вакансії в Україні займають люди передпенсійного або пенсійного віку, серед молоді це напрямок популярністю не користується.

Автор: Олена Сидоренко

UBR
06.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!