Чого чекати абітурієнтам наступного року?

Для нинішніх першокурсників жахи минулої вступної кампанії вже позаду, а для одинадцятикласників боротьба за звання студентів вже фактично почалася

Чого чекати абітурієнтам наступного року?

Чого ж чекати абітурієнтам від вступної кампанії в 2011 році.

Цього літа вступна кампанія до вузів проходила напружено. Які промахи були найсуттєвішими?

Олег Шаров, перший проректор Університету "КРОК":

У нас є одна стара традиція ментального характеру: спочатку ми самі умовності створюємо, а потім долаємо породжені труднощі. Коли обмежили подачу документів в 5 вузів, хотіли полегшити життя приймальним комісіям найбільших національних університетів. Насправді вдарили по маленьким як державним, так і приватним.

Колись подача документів у національні ВНЗ закінчувалася на тиждень раніше, ніж в усі інші. Було багато на цю тему зауважень, цей принцип переглянули і скасували. Зараз знову закликають до нього повернутися.

У 2009 році прийом документів тривав 32 дні. Я це згадую з легким жахом, перші 3-4 дні йшов нормальний потік, а потім - на годину по чайній ложці, причому у всіх вузах - від малого до великого. Нікому ці 32 дні не були потрібні. Цього року всі чудово розуміли, який у них буде потік людей, всі легко могли його прорахувати, ні у кого він ні в два, ні в п'ять разів не виріс. І спокійно могли за 17 днів всіх прийняти. Я вважаю, що там, де були черги, - це просто питання до приймальних комісій, організовувати роботу треба.

Станіслав Ніколаєнко, екс-міністр освіти:

Багато вузів вже в останній момент вивішували правила прийому, а держзамовлення не було зрозумілим. Не можна було визначити, яким буде конкурс на конкретну спеціальність. Починати вступну кампанію треба було раніше.

Хто заважав у заочників і випускників минулих років приймати документи з 15 червня, а не з 15 липня? Загалом кампанія була одна з найважчих і гострих.

     

Що потрібно змінити, щоб в 2011 році вступна кампанія пройшла спокійно і організовано?

Ірина Оксенюк, заступник начальника відділу по зв'язках з громадськістю НАУ:

Наступного року треба обов'язково ввести реєстрацію абітурієнтів в електронному варіанті. Це допоможе зменшити черги, адже їх створюють не абітурієнти, а батьки. Навіть якщо збільшити терміни вступної кампанії, всі будуть поспішати здати документи в перші дні.

Щоб абітурієнтам було психологічно легше, потрібно надавати інформаційну підтримку. Інформувати про елементарні речі, з якими абітурієнти зіштовхуються в день подачі документів. Якщо на сайті навчального закладу заздалегідь будуть розписані всі нюанси, абітурієнти будуть включатися у вступну кампанію раніше.

Станіслав Ніколаєнко, екс-міністр освіти:

Місячний термін прийняття документів - це правильний підхід. Щоб уникнути божевільних черг, вузи можуть оголосити, що перші три дні приймають заяви тільки від іногородніх. А кияни два дні побудуть вдома.

Володимир Тимофєєв, заступник першого проректора НТУ "КПІ":

Міністерство освіти має взяти на себе ініціативу з розробки уніфікованої централізованої системи електронних заяв і дати як готовий інструмент вузам. Це як раз той технологічний момент, який би вирішив ситуацію з термінами.

У проекті умов вступу до вузів на 2011 рік з'явився новий пункт - додаткові бали для абітурієнтів, які закінчили підготовчі курси. Чи допоможе це профорієнтації школярів?

Ігор Бабула головний спеціаліст Департаменту вищої освіти МОН:

Заохочення роботи на підготовчому відділенні в вузі дає можливість абітурієнтам визначитися зі своєю професією. Таке профорієнтування повинно проводитися по всіх спеціальностях - технічних, філологічних, юридичних. Адже часто діти діють за підказкою своїх батьків.

Олег Шаров, перший проректор Університету "КРОК":

Професійне орієнтування школярів потрібно починати раніше. Для цього в законодавстві закладено механізм, який просто ще не працює. У нас старша школа за законом профільна, але фактично ніякої профорієнтації немає.

Якщо б цей механізм запрацював, можна було б говорити про скорочення термінів навчання бакалаврів. У Європі найчастіше бакалаврів готують 3 роки, але на підставі профільної старшої школи. А ми весь час виявляємося в певному замкнутому колі, напрацьовуємо нові підходи, намагаємося їх запровадити, потім в якийсь момент лякаємося і робимо крок назад. І це нам не завжди йде на користь.

Абітурієнти та їх батьки все частіше вибирають вузи, які працевлаштовують своїх випускників. А як у вашому вузі піклуються про перше місце роботи студентів?

Олег Шаров, перший проректор Університету "КРОК":

У нашому університеті центр розвитку кар'єри існує вже більше 5 років. Запити роботодавців показують: затребувані всі з існуючих на сьогоднішній день спеціальностей.

З'явилася тенденція зростання вимог роботодавців до рівня підготовки, до компетентності та практичного досвіду випускників. Це стало дуже відчутно після початку економічної кризи.

З іншого боку, ситуацію на ринку праці я б ризикнув вимірювати не даними Державного центру зайнятості - хоча вони абсолютно правдиві, але відображають певну специфіку звернень до центру, - а сайтів працевлаштування. Днями на одному з таких сайтів пропонувалося 26240 вакансій, з них 52% відповідали профілями підготовки в нашому університеті.

Міносвіти може вплинути на ситуацію з працевлаштуванням випускників вузів?

Ігор Бабула, головний спеціаліст Департаменту вищої освіти МОН:

Є норма про працевлаштування: якщо я закінчив університет за гроші держбюджету, я повинен три роки відпрацювати на державу, а якщо влаштувався на інше місце роботи - компенсувати вартість навчання. Більш того, за законом повинен бути укладений тристоронній договір: роботодавець, вуз і випускник. Але я таких договорів не бачив. Нормативна база є, але вона не тільки не працює, але і суперечить положенню про працевлаштування та закону про вищу освіту.

Автор: Анна Цяцько

kp.ua
29.09.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів