Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Університети в "залізній клітці" якості
Університети в "залізній клітці" якості

Якість освіти для багатьох вузів - бюрократичний проект. Це означає одноманітність і шаблонні рішення

Університети в "залізній клітці" якості

Якість освіти - це чарівне словосполучення, яке можна вважати як причину всьому: поганим дорогам, кризи в економіці, технологічним катастрофам та ін.

Сьогодні в якості освіти зацікавлені всі: від батька, який віддає дитину до дитячого садка, - до президента, який заявляє про будівництво інноваційної економіки. Проблема полягає лише в тому, що ніхто не може пояснити, що ж це таке.

За останнє десятиліття склалася ціла індустрія якості. Її продуктами стають пам’ятки, моделі та метрики, за допомогою яких пропонується оцінювати, контролювати і управляти якістю освіти.

Активний споживач може використовувати з десяток рейтингів вузів і їхніх викладачів, відвідувати дні відкритих дверей, де йому розкажуть про високу якість пропонованої освіти.

Кожен поважаючий себе навчальний заклад має на сайті інформацію про політику в сфері якості, про акредитацію, ліцензування та сертифікацію.

Як це пов'язано з освітою, яку отримують студенти, які виходять на робочі місця, невідомо. Більше того, студент, який вступає до вищого навчального закладу, навряд чи здатний адекватно оцінити, чому його там будуть вчити. Тим не менше, необхідність щось робити з «низькою якістю» не заперечує ніхто.

Удосконалення якості вищої освіти - приклад бюрократичного проекту. У цьому твердженні немає ніякої ціннісної навантаження. Просто сам цей проект організований, як бюрократія.

"Відповідність" - ключове слово в цьому процесі: якість повинна відповідати показникам державної акредитації, ранжируванню, сертифікації. Дана логіка цілком вписується в принципи Болонського процесу.

У наших вузах сьогодні активно впроваджуються спеціальні моделі менеджменту, покликані забезпечити відповідність: треба регулярно проводити внутрішній аудит, зовнішній аудит, запустити опитування споживачів, рейтинги викладачів, брати участь у конкурсах з якості та показувати сертифікати. Гарантом якості в такому випадку виступає держава. Якщо продукт відповідає вимогам, значить споживати його можна. А якщо ні, то небезпечно.

Наведу як приклад цитату з інтерв'ю з представником керівництва одного з технічних вузів.

"Дивіться, держава зараз чітко в системі ось цих акредитаційних показників задала ось ці орієнтири. Кількість площ на студента; кількість штатних викладачів до загальної кількості викладачів, це показник кваліфікації персоналу? - Показник... Якість науково-лабораторної бази... Матеріально-технічна база теж, оснащення аудиторій, оснащення інформаційно-комунікаційними технологіями, комп'ютерами, тобто, засобами донесення, полегшення отримання знань. Я вже не кажу про якість інформаційної бази. Якщо при інших рівних університет або будь-який заклад вищої професійної освіти цим чинникам відповідає або перевершує, у суспільства з'являється і певний рівень довіри до цієї організації. Держава гарантує суспільству, що людина, яка потрапила в цю систему, вийде з відповідною якістю освіти".

Нічого поганого в цьому немає. Порядок повинен бути. Але головне, щоб він не заважав основній справі. Адже в питанні якості є і інша сторона: якість освіти має розумітися як її затребуваність: наскільки затребувані випускники, освітні програми, наукові розробки. Особливо актуально це для технічних університетів.

За радянських часів це питання було неактуальне і вирішувалося автоматично через галузеве планування кадрів, розподіл, практику, впровадження, і т.п. Сьогодні треба міняти логіку інженерної освіти, а не принцип його адміністрування. Наведу цитату, яка відображатиме цю позицію.

"Треба видозмінювати навчальний процес, зміст навчального процесу, адаптувати, тому що якщо викладач почне працювати саме за тими освітніми стандартам, що були раніше, його просто зараз не зрозуміють. Не зрозуміють ось чому: раз відкрита тепер система, ми теми дипломних робіт беремо у фахівців, які працюють у реальному секторі, і якщо ми будемо вирішувати ці задачі старими методами, це не прийнятно, це марна робота... А коли робота виконується на досить сучасному рівні, а сучасний рівень задає толк промисловості, то відповідно ця робота прийнятна для зовнішнього середовища, і молодого фахівця можуть запросити продовжувати цю роботу, або робити таку роботу, або займатися організацією виробництва, тому що він знає предметну область... Основне завдання - зближення, розворот вищої школи на ринок праці, на роботодавця, щоб наші випускники працювали вже на новій концепції... При всій повазі до Болонського процесу, він вторинний. І тодішня освіта була краще тим, що вона була збалансована з ринком праці".

ВНЗ активно беруться за управління відповідністю, але не за управління затребуваністю освіти. Мова йде про налагодження стратегічного партнерства з підприємствами, створення базових кафедр і лабораторій, запуску стартапів, комерціалізації наукових розробок.

Так, це не вийде робити у величезних масштабах і відразу, цей процес, на відміну від роботи з показниками, не буде швидким. І такому управлінню неможливо навчити за підручниками - йому навчаються методом проб і помилок. У кількох технічних університетах, на які мені вдалося подивитися за останні два роки, така робота ведеться. Ефект від неї для якості освіти може бути куди більше, ніж від розробки нових індикаторів і застосування спеціальних моделей менеджменту.

У першому випадку, потрапляючи в "залізну клітку" якості, безліч вузів буде прагнути до одноманітності, так як відбувається навчання та впровадження типових бюрократичних рішень (програм навчання якості, показників якості, документації тощо).

У другому випадку є шанс прийти до різноманітності і нестандартних рішень проблеми якості вітчизняної освіти.

Автор: І.Павлюткін

Освіта.ua
27.09.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!