Osvita.ua Вища освіта Статті Убити Білла – 1, 2, 3...
Убити Білла – 1, 2, 3...

Початок серпня відзначився низкою несподіваних відставок ректорів вищих навчальних закладів. Що стало причиною такого несподіваного тиску на еліту української освіти?

Убити Білла – 1, 2, 3...

Уведення до теми

Початок серпня відзначився низкою несподіваних відставок ректорів вищих навчальних закладів. Наказами міністра освіти та науки України звільнено ректорів, яким здавалось аж нічого не загрожує: одеський і донецький ВНЗ мають статус національного й високий рейтинг. А до цього ‑ порушено кримінальну справу проти ректора Мелітопольського держпедуніверситету та перманентні скандали навколо відразу декількох ректорів.

Але найбільш гучною була відставка ректора Донецького національного університету В. Шевченка. Що ж не до вподоби міністру в діяльності ректорів? Що стало причиною такого несподіваного тиску на еліту української освіти – розмірковують як експерти від освіти, так і пересічні громадяни.

Розвиток теми

За класикою українського суспільно-політичною жанру опозиція, вустами депутата від НУ-НС О. Оробець звинуватила МОН та його очільника в репресіях щодо політично небажаних керівників напередодні місцевих виборів, а білосердечні, як завжди, усе звалили на регіоналів і обізвали це політичною розправою. ЗМІ поширили думку про перерозподіл у Міносвіти фінансових потоків, а експерти затверджують, що міністр позбавляється особисто небажаних персон. Донецькі носії української ідеї пояснили все внутрішньопартійними розборками в ПР і закликають не підтримувати ані міністра, ані ректора.

Такі пояснення можна було б і прийняти, якби не все той же донецький ректор. Бо тільки по-дитячому наївна людина може думати, що в навчальному закладі на Донеччині дозволяється бути не лояльним до регіонів. Та й у контекст розправи Донецьк не вписується, бо ректор іншого донецького вишу, інший Шевченко, був довіреною особою Ю. Тимошенко й досі лишається на ректорській посаді. Особистою неприязню Д. Табачника до ректора ДонДУ назвати це також складно ‑ В. Шевченко в угарі антитабачної кампанії особисто підтримав новопризначеного міністра. Здається прояснення одне – невдячні регіонали жорстоко б’ють своїх задля того, щоб чужі боялись.

Відхилення від теми

Чи не здається вам дивним, що будь який український ректор із посадовим окладом у 2‑3 тисячі має власну квартиру чи будинок, де можна гацати конями, має особисте авто, звісно не Ладу, дачу та взагалі справляє враження повністю упакованої та щасливої людини? А ви, з тією ж зарплатою чи навіть більшою, ніколи не назбираєте на власну домівку? Висновок лежить на поверхні – в освіті гроші є, і чималенькі. Це тільки для Петриків і Оксаночок, які ходять у звичайну школу грошей не вистачає ані на що.

Того року відвідав прес-конференцію з приводу зовнішнього незалежного оцінювання. Усе було як завжди ‑ чемно й культурно, усе, як кажуть окей: організація тестування в нашій країні краща у світі, канапки й кава теж на рівні. А вразив мене такий факт. Колишній міністр освіти та науки І. Вакарчук у президії примостився в кінці столу, попри норми на кшталт ‑ хто центріший, той і головніший.

Навряд чи новий міністр Д. Табачник десь у президії погодиться сидіти на другорядному місті. Він разом зі своєю політичною силою діє рішуче та швидко. Настільки швидко, що політичні опоненти не встигають адекватно реагувати – так якісь булавочні уколи, що влада взагалі не бере до уваги.

Міністру потрібна вся влада в освіті й це цілком природно – владу ніхто й ніколи не дає, її беруть. Беруть стільки, скільки можна внести. Апарат міністерства з легкістю підчищається, начальники головних управлінь облдержадміністрацій, як запеклі апаратчики, завжди теж не дуже сперечаються.

Інша справа ректорський корпус. Це могутня й потужна освітянська каста, не впоравшись із якою будеш сидіти в кінці столу. Причини впливовості ректорів відомі майже всім.

По-перше – величезні кошти у вищих навчальних закладах із цілком законного бюджету й не дуже законних освітянських "послуг". І їх можна перерозподіляти як завгодно. І ними потрібно ділитись.

По-друге – впливовість. У кожного місцевого начальника та політика є діти та діти родичів, яких треба пристроїти до ВНЗ. Тому жодна реформа чи міністерське починання не пройдуть без згоди ректорів, хай вона ‑ ця інновація ‑ тричі корисна і для держави, і для дитини. У питанні скільки років навчатись дитині у школі перемогли прибічники одинадцятирічки, бо ректорам ВНЗ це вкрай вигідно.

Приборкавши ректорів міністр відтепер бере всю владу у свої руки. А у справі В. Шевченка можна ще і пригадати сентенцію – ум, звання, колишні заслуги – ніщо, потрібно належати до певної кліки... Це у французів, щоб не скоїлось, усі криком сходять – шерше ля фам. В Україні все по іншому ‑ треба шершеляти гроші. Як знайдеш, усі інші запитання відпадають як непотрібні.

Автор: Олег Іванов, "Освіта.ua".

Освіта.ua
11.08.2010

Коментарі
Аватар
Введіть ваше ім’я:
Введіть код:
Залишилось 1000 символів. «Правила» коментування

Тоже Дончанка
Куда ж там: русизмы! Освитяне великие! Фу, противно. А как привлекать в нормальный укранский язык, которому нас всех учили в школах, вузах, всякие польские словечки - это нормально? Образовательный сайт для всех, а не только для западенського села из 3-х жителей. Представляете, даже для русскоязычных 99 % восточного региона. А вот самого Шевченко В. жалко, хороший был человек и руководитель сильный. Теперь закончится слава Донецкого универа, как и созданная им научная преподавательская база.
111
ну и??????????????
Дончанка і носій української ідеї
"Донецькі носії української ідеї пояснили все внутрішньопартійними розборками в ПР і закликають не підтримувати ані міністра, ані ректора." І хто ж ці, вибачте на слові, "носії", що не підтримують Шевченка. Чи бува не п'ятірка провокаторів-невіглосів( Федорчук, брати-близнюки Ткаченки, Матущак та Федоренко),які працювали і працюють ЗА ГРОШІ проти Шевченка на користь одного з кандидатів у ректори?
KVP
Не знаю, як звільнили інших ректорів, але що стосується ОНУ, то випадково маю інформацію про всю історію від батька ректора до самого Сминтини. Система працювала стандартно, як в банк пірата Моргана. Сын не виноват ни в каких прегрешениях, все основано на заслугах отца. Но для ректора необходима определенная культура, профессионализм, а не провинциальный взгляд. Мало только непогрешимости, надо инициатива.
Олена
Чому так швидко звільняють ректорів? Тому що вони живуть краще ? А як живе сам міністр? Не думаю, що він проживає в маленькому будиночку і його діти ходять до звичайної школи.
Мама абітурієнта
Дякувати Богу, мій син вже студент. Співчуваю абітурієнтам 2011, з жахом чекаю початку занять у виші, і квитанцій на сплату "благодійного" внеску.