Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Убити Білла – 1, 2, 3...
Убити Білла – 1, 2, 3...

Початок серпня відзначився низкою несподіваних відставок ректорів вищих навчальних закладів. Що стало причиною такого несподіваного тиску на еліту української освіти?

Убити Білла – 1, 2, 3...

Уведення до теми

Початок серпня відзначився низкою несподіваних відставок ректорів вищих навчальних закладів. Наказами міністра освіти та науки України звільнено ректорів, яким здавалось аж нічого не загрожує: одеський і донецький ВНЗ мають статус національного й високий рейтинг. А до цього ‑ порушено кримінальну справу проти ректора Мелітопольського держпедуніверситету та перманентні скандали навколо відразу декількох ректорів.

Але найбільш гучною була відставка ректора Донецького національного університету В. Шевченка. Що ж не до вподоби міністру в діяльності ректорів? Що стало причиною такого несподіваного тиску на еліту української освіти – розмірковують як експерти від освіти, так і пересічні громадяни.

Розвиток теми

За класикою українського суспільно-політичною жанру опозиція, вустами депутата від НУ-НС О. Оробець звинуватила МОН та його очільника в репресіях щодо політично небажаних керівників напередодні місцевих виборів, а білосердечні, як завжди, усе звалили на регіоналів і обізвали це політичною розправою. ЗМІ поширили думку про перерозподіл у Міносвіти фінансових потоків, а експерти затверджують, що міністр позбавляється особисто небажаних персон. Донецькі носії української ідеї пояснили все внутрішньопартійними розборками в ПР і закликають не підтримувати ані міністра, ані ректора.

Такі пояснення можна було б і прийняти, якби не все той же донецький ректор. Бо тільки по-дитячому наївна людина може думати, що в навчальному закладі на Донеччині дозволяється бути не лояльним до регіонів. Та й у контекст розправи Донецьк не вписується, бо ректор іншого донецького вишу, інший Шевченко, був довіреною особою Ю. Тимошенко й досі лишається на ректорській посаді. Особистою неприязню Д. Табачника до ректора ДонДУ назвати це також складно ‑ В. Шевченко в угарі антитабачної кампанії особисто підтримав новопризначеного міністра. Здається прояснення одне – невдячні регіонали жорстоко б’ють своїх задля того, щоб чужі боялись.

Відхилення від теми

Чи не здається вам дивним, що будь який український ректор із посадовим окладом у 2‑3 тисячі має власну квартиру чи будинок, де можна гацати конями, має особисте авто, звісно не Ладу, дачу та взагалі справляє враження повністю упакованої та щасливої людини? А ви, з тією ж зарплатою чи навіть більшою, ніколи не назбираєте на власну домівку? Висновок лежить на поверхні – в освіті гроші є, і чималенькі. Це тільки для Петриків і Оксаночок, які ходять у звичайну школу грошей не вистачає ані на що.

Того року відвідав прес-конференцію з приводу зовнішнього незалежного оцінювання. Усе було як завжди ‑ чемно й культурно, усе, як кажуть окей: організація тестування в нашій країні краща у світі, канапки й кава теж на рівні. А вразив мене такий факт. Колишній міністр освіти та науки І. Вакарчук у президії примостився в кінці столу, попри норми на кшталт ‑ хто центріший, той і головніший.

Навряд чи новий міністр Д. Табачник десь у президії погодиться сидіти на другорядному місті. Він разом зі своєю політичною силою діє рішуче та швидко. Настільки швидко, що політичні опоненти не встигають адекватно реагувати – так якісь булавочні уколи, що влада взагалі не бере до уваги.

Міністру потрібна вся влада в освіті й це цілком природно – владу ніхто й ніколи не дає, її беруть. Беруть стільки, скільки можна внести. Апарат міністерства з легкістю підчищається, начальники головних управлінь облдержадміністрацій, як запеклі апаратчики, завжди теж не дуже сперечаються.

Інша справа ректорський корпус. Це могутня й потужна освітянська каста, не впоравшись із якою будеш сидіти в кінці столу. Причини впливовості ректорів відомі майже всім.

По-перше – величезні кошти у вищих навчальних закладах із цілком законного бюджету й не дуже законних освітянських "послуг". І їх можна перерозподіляти як завгодно. І ними потрібно ділитись.

По-друге – впливовість. У кожного місцевого начальника та політика є діти та діти родичів, яких треба пристроїти до ВНЗ. Тому жодна реформа чи міністерське починання не пройдуть без згоди ректорів, хай вона ‑ ця інновація ‑ тричі корисна і для держави, і для дитини. У питанні скільки років навчатись дитині у школі перемогли прибічники одинадцятирічки, бо ректорам ВНЗ це вкрай вигідно.

Приборкавши ректорів міністр відтепер бере всю владу у свої руки. А у справі В. Шевченка можна ще і пригадати сентенцію – ум, звання, колишні заслуги – ніщо, потрібно належати до певної кліки... Це у французів, щоб не скоїлось, усі криком сходять – шерше ля фам. В Україні все по іншому ‑ треба шершеляти гроші. Як знайдеш, усі інші запитання відпадають як непотрібні.

Автор: Олег Іванов, "Освіта.ua".

Освіта.ua
11.08.2010


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних начальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Введіть ваше ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Введіть код:
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Тоже Дончанка
Куда ж там: русизмы! Освитяне великие! Фу, противно. А как привлекать в нормальный укранский язык, которому нас всех учили в школах, вузах, всякие польские словечки - это нормально? Образовательный сайт для всех, а не только для западенського села из 3-х жителей. Представляете, даже для русскоязычных 99 % восточного региона. А вот самого Шевченко В. жалко, хороший был человек и руководитель сильный. Теперь закончится слава Донецкого универа, как и созданная им научная преподавательская база.
111
ну и??????????????
Дончанка і носій української ідеї
"Донецькі носії української ідеї пояснили все внутрішньопартійними розборками в ПР і закликають не підтримувати ані міністра, ані ректора." І хто ж ці, вибачте на слові, "носії", що не підтримують Шевченка. Чи бува не п'ятірка провокаторів-невіглосів( Федорчук, брати-близнюки Ткаченки, Матущак та Федоренко),які працювали і працюють ЗА ГРОШІ проти Шевченка на користь одного з кандидатів у ректори?
KVP
Не знаю, як звільнили інших ректорів, але що стосується ОНУ, то випадково маю інформацію про всю історію від батька ректора до самого Сминтини. Система працювала стандартно, як в банк пірата Моргана. Сын не виноват ни в каких прегрешениях, все основано на заслугах отца. Но для ректора необходима определенная культура, профессионализм, а не провинциальный взгляд. Мало только непогрешимости, надо инициатива.
Олена
Чому так швидко звільняють ректорів? Тому що вони живуть краще ? А як живе сам міністр? Не думаю, що він проживає в маленькому будиночку і його діти ходять до звичайної школи.
Мама абітурієнта
Дякувати Богу, мій син вже студент. Співчуваю абітурієнтам 2011, з жахом чекаю початку занять у виші, і квитанцій на сплату "благодійного" внеску.


Щоб отримувати першим всі новини
від «Osvita.ua» у Facebook —
натисніть «Подобається»

Дякую, не показуйте це мені!