Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Онлайн-реєстрація vs безлад і черги
Онлайн-реєстрація vs безлад і черги

Вступна кампанія-2010 у відтворенні ЗМІ запам’ятається довжелезними чергами, безладом, нервуванням та штовханиною у приймальних комісіях. Утім, у керівництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка свій погляд на події

Онлайн-реєстрація vs безлад і черги

— Журналісти цього року, висвітлюючи вступну кампанію, аж надто захопилися чорними фарбами, — переконаний проректор з науково-педагогічної роботи Володимир БУГРОВ. — Показуючи й розповідаючи про проблему черг до приймальних комісій, треба було називати конкретні вузи, а не узагальнювати й стверджувати, буцімто це загальнодержавна тенденція. Відтак усім нав’язали спотворену картину. Наскільки мені відомо, черги були в багатьох вузах, але ж далеко не у всіх. У переважної більшості таких негараздів не було. А якщо журналісти бачили проблему, то про неї слід було говорити конкретно, аби керівництво МОН могло запитати конкретний вуз, чому він не впорався зі своїм завданням.

Тим часом чомусь майже ніхто не говорив і не писав про справжні особливості цьогорічної вступної кампанії. А вони досить істотні. Поточного року встановлено ліміт на кількість місць подачі заяв: якщо 2008-го і 2009-го абітурієнти могли подавати їх у безліч вузів без обмеження спеціальностей, то нині людина може подати заяви максимум до п’яти навчальних закладів на три напрями підготовки в кожному з них. До суми балів сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) додається також середній бал атестата про повну загальну середню освіту, що сприятиме підвищенню рівня успішності в школі. Нинішнього року дозволено приймати сертифікати ЗНО не лише 2010-го, а й 2009-го та 2008 років. Окрім того, особам, котрі закінчили школу до 2007-го, тобто до запровадження ЗНО, дозволили на заочне, вечірнє або дистанційне навчання вступати за результатами вступних іспитів, а не за сертифікатами. (Логічно, на мою думку, адже ці люди не проходили підготовки до такої форми оцінювання знань як тестування.) І ще одна цьогорічна особливість — вузам дозволено встановлювати порогову планку прохідного балу з профільної або профільних дисциплін. Приміром, у КНУ більшість факультетів встановили з таких дисциплін мінімальний бал сертифіката 160—170 балів. І це дало змогу вже на початковому етапі відібрати справді обдарованих абітурієнтів, готових до якісного опанування програми фундаментального класичного університету.

Враховуючи досвід вступної кампанії-2009, нинішнього року МОН дозволило вузам для прийому абітурієнтів соціальних пільгових категорій встановити квоту до 25 відсотків. Адже торік бували ситуації, коли абітурієнти з високими балами сертифікатів не могли вступити на навчання за держзамовленням, бо всі місця були зайняті пільговиками. Нині вищий навчальний заклад може певною мірою регулювати цей процес. Крім того, можливість встановлювати згаданий вище мінімальний прохідний бал поширюється і на абітурієнтів-пільговиків. Безперечно, це дасть змогу підвищити якість студентського колективу. Адже відомі прикрі випадки, коли абітурієнти вступали на підставі пільг, і вже після першої сесії ми змушені були їх відраховувати за неуспішність.

Врахувавши торішній досвід, нині ми збільшили кількість співробітників приймальних комісій. Цього року приймальна комісія університету у всіх своїх підрозділах налічує понад 900 осіб, із них майже 400 займаються безпосередньо прийомом документів. Приблизно за півроку до початку роботи ми провели цикл навчальних тренінгів зі співробітниками приймальних комісій, сформували для них детальні інструкції. Крім того, збільшили кількість місць прийому документів: документи приймають у семи корпусах; якщо, приміром, у абітурієнтів юрфаку торік їх приймали у п’яти кабінетах, то тепер — у дванадцяти. Вважаю, нині ми створили і всі необхідні матеріально-побутові умови як для своїх співробітників, так і для абітурієнтів. З першого дня роботи ми відчинили двері всіх корпусів, аби ніхто не очікував вирішення своїх питань під пекучим сонцем. До послуг усіх бажаючих — їдальня, п’ять буфетів, необхідні інформаційні покажчики.

Одне з головних наших нововведень — впровадження системи електронної реєстрації абітурієнтів. Якщо торік нею могли скористатися лише потенційні бакалаври, то нинішнього року — і магістри, і спеціалісти. (Характерно, що понад 80% заяв від претендентів на здобуття звання магістра або спеціаліста подано саме через Інтернет.) Це дало змогу скоротити час подачі документів, уникнути черг, нервування та інших прикрих речей.

— Після запровадження правил, відповідно до яких дитина може подавати заяви у багато вузів, виникла проблема пропускної здатності приймальних комісій, — до розмови підключається начальник Інформаційно-обчислювального центру КНУ Юрій БОЙКО. — Постало питання: як приймальній комісії забезпечити прийом заяв без черг? Керівництво університету вирішило автоматизувати цей процес, запропонувавши систему віддаленої реєстрації абітурієнтів.

Це, по-перше, дає змогу абітурієнтам підготувати свої документи вдома у спокійній обстановці, аби, прийшовши потім до університету особисто, вже мати на руках повний комплект необхідних паперів. Адже коли дитина потрапляє до приймальної комісії, у знервовану чергу, вона інколи забуває геть усе, навіть свою адресу. А вдома можна все ретельно перевірити, виправити помилки. Навіть якщо абітурієнт не хоче реєструватися он-лайн, він має можливість роздрукувати всі документи (бланки є на нашому сайті) й також заповнити їх удома.

По-друге, онлайн-реєстрація досить важлива для нас. Вона розпочинається десь за півроку до початку вступної кампанії. Тож, проаналізувавши анкети абітурієнтів, декан відповідного факультету може зорієнтуватися, хто є цьогорічними претендентами на навчання, якого рівня ці діти, звідки вони, і загалом спрогнозувати ситуацію. Завдяки нововведенню, зокрема, вдається визначити, скільки дітей зі шкіл, котрі потрапляють у сферу наших інтересів, виявляють пасивність: заяв від їхніх випускників мало або немає зовсім. Отже, туди треба посилати університетський "десант", агітувати вступати на відповідний факультет нашого вузу. Окрім того, зареєстровані абітурієнти можуть спілкуватися з деканом у віртуальному режимі, ставити йому запитання. Це теж вельми важливо й потрібно — спілкування керівника факультету з тими, в кого вже сформувалася професійна орієнтація і відповідна мотивація до навчання саме на конкретному напрямі підготовки.

По-третє, система онлайн-реєстрації дає можливість сформувати графік візиту абітурієнтів до приймальної комісії — тобто призначити точний час для кожного. Торік, коли ми запустили цю систему, визначили й мінімальний час прийому документів, попередньо поданих Інтернетом, — шість хвилин. До нововведення на це затрачалося мінімум 20 хвилин.

За поточними даними, нинішнього року понад 40% абітурієнтів скористалися для подачі документів до університету системою віддаленої реєстрації. Звісно, було б краще, аби таких ставало більше. З іншого боку, залишається і традиційна можливість подавати документи, заповнюючи вручну всі папери у приймальній комісії. Це вибір самого абітурієнта. На нашу ж думку, людей потрібно зацікавлювати оптимізацією процесу, і електронна система реєстрації на вступ до університету має свої перспективи.

— Звісно, онлайн-реєстрація істотно полегшує життя і абітурієнтам, і нам, — вважає директор Інституту журналістики КНУ Володимир РІЗУН. — Єдине, від чого, на моє глибоке переконання, треба категорично і якнайшвидше відмовлятися, — то це від "паперової версії", інакше відбувається дублювання. Проте цю проблему можна розв’язати лише на законодавчому рівні: у країні має системно змінитися технологія прийому документів.

Щодо нашого інституту, то цього року в нас традиційно проводиться творчий конкурс на напрям "журналістика". Його завдання — з’ясувати, хто з абітурієнтів схильний до журналістської праці, а хто — ні. Звісно, ми не повинні ідеалізувати ці методи й способи перевірки, але саме вони допомагають зорієнтуватися, чи готовий абітурієнт у даний момент до такого виду роботи. (І це, звісно, не означає, що дитина, котра не продемонструє цієї схильності сьогодні, не має шансів стати журналістом завтра.)

Передусім ми перевіряємо здатність людини точно, без перекручень і повно відтворювати інформацію. Адже чого-чого, а креативності абітурієнтам не бракує. І, мені здається, саме вона інколи зовсім не туди заносить наших працівників ЗМІ, внаслідок чого життя відтворюється неадекватно. А журналіст насамперед повинен уміти працювати з фактами, документами, його логіка має базуватися на переконливих аргументах. Цього треба навчати, проте якщо немає здібностей, то, можливо, взагалі слід подумати про інший фах. Кажете, беріть і вчіть? Звісно, навчатимемо, адже є з кого обирати: в нас конкурс сім осіб на одне місце. Візьмемо тих, хто може точно відтворювати побачене та почуте, і виховуватимемо майбутнє української журналістики.

Автор: Дарина Сніцарєва

Дзеркало тижня
10.08.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!