Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Вища освіта в 2010 році: ціна питання
Вища освіта в 2010 році: ціна питання

Найдорожчими навчальними закладами є київські, львівські та дніпропетровські вузи

Вища освіта в 2010 році: ціна питання

10 тисяч гривень на рік – стільки, на думку міністра освіти та науки Дмитра Табачника, має коштувати вища освіта.

Це, за його словами, засвідчили результати об’єктивних підрахунків та перевірок профільних міністерств.

"Якісне надання освітніх послуг студенту вищого навчального закладу неможливе за суму, меншу, ніж 10 тис. грн., а в містах-"мільйонниках" – 12-14 тис. грн. Обґрунтований рівень якісних освітніх послуг для студента ВНЗ – це мінімум 10 тис. грн. Усі, хто робить це за менші кошти, – або демпінгують на ринку, або маніпулюють з наданням освітніх послуг", – каже міністр.

Водночас додав: це жодним чином не вказівка, а тільки його особиста думка. Така інформація насторожила батьків: з одного боку, вони хочуть для своїх дітей якісного навчання, з іншого – далеко не кожному під силу ці "мінімум 10 тисяч".

Завдяки інформаційній системі "Конкурс" є можливість порівняти їх із минулорічними.

Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут" на своєму сайті розмістив "узагальнену інформацію". Мінімальна вартість контракту за один рік навчання на бакалавраті для студентів 1 курсу – 13,5 тис. грн. Минулого року КПІ брав 12 тисяч. У Національному медичному університеті імені Богомольця педіатрія коштує 12 тисяч 342 гривні на рік, стоматологія – 19 тисяч 80 гривень. У Львівському національному університеті імені Франка ціни на наступний рік ще не визначили, однак у приймальній комісії повідомили, що вони зростуть орієнтовно на 10-12 відсотків порівняно з торішніми. Минулого року, за даними системи "Конкурс", навчання на юридичному тут коштувало 17 тисяч 176 гривень, натомість за пізнання театрального мистецтва студенти платили 2 тисячі 374 гривні на рік.

У переліку "двотисячників" соціальна педагогіка, музичне мистецтво. Технічні спеціальності не далеко втекли від творчих – навчання на прикладній математиці коштувало 3 тисячі 960 гривень на рік, стільки ж коштувала хімія. У приймальній комісії Національного університету "Львівська політехніка" нам повідомили, що спеціальність "дизайн" цього року коштуватиме 8 тисяч 100 гривень (торік 7 тисяч 350). Соціологія дешевша – 5 480 гривень (замість круглих п’яти у 2009/2010 роках).

Одним з найдорожчих в країні є Національний університет імені Тараса Шевченка. Навчання на спеціальності "право" у 2009 році там коштувало 30 тисяч гривень, за рік на журналістиці треба було заплатити 25 тисяч. Однією з найдешевших була філософія – 8 тисяч 115 гривень, фізика та механіка – 5410 грн. Національний університет "Києво-Могилянська академія" також знає собі ціну. У 2009-2010 навчальному році ті, хто вчився на спеціальності "право" чи "маркетинг", платили 31 тисячу гривень за рік.

Натомість у регіональних вузах ціни рідко дотягували до позначки 10 тисяч. Та й нині, вочевидь, так буде.

Неозброєним оком помітний ціновий перекіс у спеціальностях. Найдорожчі юристи та економісти, одні з найдешевших – точні спеціальності. Візьмемо, наприклад, ЛНУ імені Івана Франка (торішні показники): юридичний – понад 17 тисяч, а хімія з математикою не дотягнули і до чотирьох. Чи КНУ ім. Т. Шевченка, де "юридичні" – 30 тис. і "фізичні" – 5410 грн.

Вартість навчання на юридичних та економічних спеціальностях зумовлена попитом на них, - розповів ректор Львівського національного аграрного університету Володимир Снітинський. - У нас же країна юристів та економістів. Натомість підготувати інженера (а ці спеціальності порівняно недорогі) значно складніше, це потребує технічної бази, яка, звісно, коштує грошей. Дорого готувати також медиків. Окрім професійної, у нас ще є регіональна різниця в оплаті: у Львові навчання коштує приблизно вдвічі дешевше, ніж у Києві. Принцип такий: де багатший регіон, там підіймають планку до верхньої межі, у біднішому встановлюють нижчі ціни.

Коли встановлюють плату за навчання, враховують заробітну плату викладачів, комунальні послуги. Треба зважати й на те, що заробітна плата викладача у нас низька. Оклад доцента – приблизно 2 тисячі гривень.

– Піднявши планку до 10 тисяч, як пропонує Табачник, можна буде і зарплату підвищити, і матеріальну базу покращити?

– Якщо встановити таку планку, виникне й інша проблема: у вузи перестануть вступати на контракт. Люди неспроможні стільки платити. Державне замовлення у нас приблизно 250 тисяч щороку. Випускників – понад 400 тисяч. Ті, хто не потрапив на державну форму, ідуть на платне. Але, оскільки випускників стає щораз менше, через кілька років виникне нова проблема: нікому буде вчитися на контракті.

Такої думки дотримується і ректор Львівської державної фінансової академії Петро Буряк: "10 тисяч – це не фантастична сума. Вона відповідає реаліям сьогоднішнього дня, постійному зростанню цін на все. Ми вже десь підбираємося до цієї суми, коли йдеться про магістрів, але не знаю, чи варто говорити про відчутне зростання оплати за навчання в умовах демографічної кризи, зменшення кількості абітурієнтів, посилення конкуренції за майбутнього студента. Кожен ВНЗ прагне більше заробити, але наразі треба хоч щось заробити".

"Плату за навчання повинен визначати ринок, - каже президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт. - Головне, щоб її сплачували офіційно на рахунок університету і щоб це сприяло його розвитку, а не йшло до приватних кишень. Всі "перекоси" щодо так званих престижних і непрестижних спеціальностей регулюються двома чинниками - ринком і самим університетом, який повинен прагнути належної якості на всіх без винятку напрямах. Держава має виконувати загальні регулюючі функції, але з причини загрозливого розмаху корупції вона такої ролі не відіграє".

"Найдорожчими, за нашими спостереженнями, є київські, львівські та дніпропетровські вузи, - каже координатор громадської ініціативи "Студентський захист" Андрій Черних. - Ми хотіли ініціювати єдину систему визначення вартості навчання, щоб у будь-якому вузі на певну спеціальність була однакова ціна, але Міносвіти на це не погодилося".

"Я навчаюся на платному, - каже третьокурсниця Ірина. – Моя спеціальність – філологія. Плачу за це близько 4000 гривень в рік. Ми вчимося разом з "державниками", вимоги до нас не менші. Щодо матеріально-технічного забезпечення, то могло б бути краще. У комп’ютерний клас нас не пускають, хоча комп’ютер потрібен для навчання. Бібліотека добра, але хамлять там так, ніби ми їм щось завинили... Не можу змиритися з тим, що плачу за навчання. Цього року знову зареєструвалася на ЗНО. Буду вступати на державне, тим паче, що у своїй спеціальності розчарувалася".

А ось ще студентська думка: "Я вже вдруге навчаюся на платному. Перший був стаціонар, платила дві з половиною тисячі у рік. Зараз друга вища - заочно. Буду економістом. Два з половиною роки навчання. Коштуватиме весь курс близько 15 тисяч гривень. З одного боку, рада, бо матиму омріяний диплом. Але ціна необґрунтована".

Високий Замок
03.06.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ксюша
А гляньте,на яких авто приїжджають викладачі на роботу!Невже у них такі великі зарплати?Чи може у них хабарі у закордонній валюті?????
Абітурієнт
Повністю згідний з тобою,Христя!
Христя
Не факт, Юля! В нашій країні є достатньо багато людей, для яких заплатити за навчання дитини 20 тис.в рік - не проблема. Але, чи дитина почне краще вчитись від того? І є ще більше дітей, які реально вчаться, але є одна проблема: Їхні батьки - "прості смертні".
Леся
Хотіла б я Табачнику дещо сказати....)
Юля
Если будет дороже учеба и меньше студентов-будет меньше глупых специалистов. И ВУЗы от этого только выиграют.
Оксана
Для Юля: Очень в этом сомневаюсь, просто конкурс будет проходить не по знаниям абитуриентов, а по размеру кошелька их родителей
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!