Наказано вступити: що нового чекає абітурієнтів у 2010 році

У цьому році при вступі до вузів випускників шкіл чекають нововведення. Які реформи полегшать, а які ускладнять життя майбутніх студентів?

Наказано вступити: що нового чекає абітурієнтів у 2010 році

Жодне відомство нового Кабміну не може похвалитися такою кількістю заявлених нововведень, як Міністерство освіти і науки. Напередодні тестування Фокус розбирався, які плани вже втілилися в життя і як вони відіб'ються на долі абітурієнтів і викладачів.

Мова на будь-який смак

Майбутній онкохірург Вікторія Словникова закінчує севастопольську спецшколу № 3 з поглибленим вивченням англійської мови і вирішила скористатися правом здавати тести російською. Каже, коли хвилюєшся, легше користуватися рідною мовою. "Та й як здавати, якщо вчимося ми російською", - говорить Вікторія.

У цьому році незалежне зовнішнє тестування буде проводитися не тільки українською, а й російською, кримськотатарською, молдавською, польською, угорською та румунською мовами. Тести вже перекладені, віддруковані і розвозять по регіонах. У цього нововведення багато противників, але основна аудиторія - школярі - його схвалює. Дмитро Ушаков, заступник директора з наукової роботи Харківського університетського ліцею та вчитель історії, дивується: як, наприклад, перекласти "Товариство українських поступовців" на російську або румунську? "Тести слід не тільки грамотно перекладати, але і звіряти з психологами на предмет коректності, - вважає він. - Адже порядок слів, побудова фрази, використання заперечень дуже важливе".

Атестат усьому голова

Щоб вступити до вузу, цьогорічним випускникам доведеться не тільки постаратися на тестуванні, але і заробити хороший середній бал атестата. Віка Словникова не переживає - навчається вона добре. Але тим, хто вступатиме до вузу наступного року, не заздрить: до двох складових може бути додана оцінка ВНЗ, яка може виставлятися за результатами співбесіди або тестування абітурієнта на профпридатність.

     

У гонитві за гарним атестатом багатьом доводиться терміново підтягувати "необов'язкові" предмети. "О 8.30 я в школі, о 15.00 їду додому. Година на обід і відпочинок - і знову вчитися: курси з української та англійської мов, історія з репетитором. О 19.00 приходжу додому і сідаю за уроки", - ділиться з учениця Ольга Степанець. Шкільні викладачі зазначають, що за новими правилами легше буде поступити випускникам з регіонів, де нижчі вимоги і, відповідно, вище оцінки.

Ще одна можлива проблема нової системи - хабарі за хороший атестат. Вже зараз у школах почали переписувати журнали з оцінками. "Видавці кажуть, що кількість продажів бланків шкільних журналів у квітні-травні цього року збільшилося на 20 відсотків", - розповідає Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти.

Пора визначитися

"2009 рік. Списки абітурієнтів по факультетах. Першими йдуть пільговики. Всі на бюджет. У всіх списках одні прізвища. Минає час для подачі оригіналів документів, а людей немає", - згадує викладач Дмитро Ушаков. Для вузу подібна ситуація - катастрофа: якщо не заповнені бюджетні місця, менше навантаження на викладача, а значить, нижче зарплатня. Інша справа абітурієнти: тих, хто вже приготувався платити і відразу подав документи на контракт, вузи просили перевестися на бюджет, щоб заповнити місця. "Для студентів це стало приємним сюрпризом, а для навчального закладу, який таким чином заробляє гроші на ремонт приміщень, - ударом по кишені", - додає Ушаков.

У нинішньому році Міністерство освіти і науки обмежило кількість вузів для подачі документів до п'яти, а кількість спеціальностей - до трьох. На думку ректора Чорноморського державного університету імені Петра Могили Леоніда Клименко, так вузу легше розрахувати, скільки студентів буде вчитися. Це також повинно змусити абітурієнтів швидше визначитися з вибором професії. "Щоправда, 75 відсотків школярів все одно вступає до вузу, бо "батьки сказали" або "дівчина тут навчається", - говорить він. Упевненості в тому, що це нововведення буде працювати, у Клименка немає: незрозуміло, як контролювати подачу документів.

Вища освіта геть

За весь минулий рік Міносвіти позбавило ліцензій майже півсотні коледжів, інститутів та університетів. Боротьба продовжиться і цього року - міністр Дмитро Табачник вже давно заявляє, що в Україні більше вузів, ніж у Німеччині, Великобританії, Польщі та Бельгії разом узятих.

Про те, що скорочення почалося, знає і ректор Леонід Клименко - його навчальний заклад приймає студентів з миколаївських філій інших університетів, де в останні роки в групах навчалося по 5-7 чоловік. "Маленькі університети з низькою якістю освіти самі підуть з ринку. Кому хочеться вступати, якщо великий роботодавець в оголошенні пише: "Студентів з такого-то вузу просимо не турбувати", - розповідає ректор. Втім, він переконаний, що зациклюватися на кількості студентів не варто - щоб закрити вуз, треба оцінити якість. "В Америці 4,5 тисячі вузів - в середньому по 4200 студентів на вуз, а у нас приблизно по 4800. Але ж за кордоном інакше ведеться підрахунок: записалась людина на курс лекцій і слухає 15 років", - зазначає Клименко.

Дмитро Ушаков також переконаний, що "чистка" на ринку освітніх послуг назріла давно. "Льотчики вже не вміють літати, лікарі - лікувати, викладачі - навчати. Не можу пригадати вуз, в якому не готували б економістів. А як авіаційний університет може готувати фахівців-мистецтвознавців? Чого варта одна тільки спеціальність "англійська мова і фізкультура", - обурюється він.

Автор: Євгенія Даниленко

Фокус
03.06.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!