Роботодавці надають перевагу випускникам престижних вузів

У рейтингу "Компас" оцінили якість освіти 234 українських вузів. Критерій відбору – попит працедавців. Складали перелік випускники, роботодавці і представники провідних українських компаній

Роботодавці надають перевагу випускникам престижних вузів

"Роботодавці надають перевагу випускникам Національного технічного університету України – Київського політехнічного інституту", - вважають експерти.

Столичному політеху "дихає в спину" Київський національний університет імені Тараса Шевченка. "Бронза" дісталась Київському національному економічному університету імені Володимира Гетьмана. Четверту сходинку ділять між собою Національний університет "Києво-Могилянська академія" і Національний університет "Львівська політехніка". Замикають п’ятірку кращих два "виші" – Донецький національний технічний університет і Київський національний університет будівництва та архітектури.

У рейтингу "Компас" оцінили якість освіти 234 українських вузів. Критерій відбору – попит працедавців. Складали перелік випускники, роботодавці і представники провідних українських компаній. Колишні студенти оцінювали, чи допоміг їм диплом працевлаштуватись, а роботодавці – чи відповідали випускники їхнім вимогам. Пальму першості віддали технічним навчальним закладам. Виняток – Києво-Могилянська академія. Репутація вишу – бездоганна, і жодні рейтинги не здатні вплинути на його популярність. Довіряють і Київському національному університету. Вирішальну роль відіграє "прописка" вузу і приставка "національний".

Випускник зварювального факультету швидше знайде місце під сонцем, ніж випускник філософського. Але гірше тим студентам, які вчаться у "непрофільному" закладі, де і навчальна база, і рівень викладання залишають бажати кращого. Прикладна лінгвістика – гібрид факультету іноземних мов і комп’ютерних технологій, фармація, культурологія – студентам, які обрали ці напрями, вчитись набагато важче, ніж їхнім одноліткам у профільних вузах. Зате дешевше.

"Вступив в обидва "виші" на обидва факультети – прикладну лінгвістику і англійську філологію. Альтернативи не мав – міг вчитись лише на платній формі, - розповідає випускник одного з львівських вузів Олег Шпак. – Обрав філологію, але виникли проблеми з навчанням у кредит. Інший навчальний заклад погодився на мої умови, тож платив тільки половину вартості за навчання". Хлопець зобов’язаний погасити борг за десять років. Проте цим сьогодні не переймається – шукає роботу: "У мене було більше занять з вищої математики, ніж з англійської. І більше з цивільної оборони, БЖД та охорони праці, ніж з німецької. Роботодавці вимагають від перекладача знання мови, а не будови протигаза".

Інша знайома - випускниця технічного "вишу", яка отримала диплом фармацевта, працює секретаркою. Працевлаштуватися за професією не могла – директори фірм шукають кадрів серед випускників медінституту. Їй пропонували роботу на складі – фасувальницею. Або хіміком-лаборантом – за мізерний прожитковий мінімум.

Українські вузи часто грішать зміною "профорієнтації". Навчання на таких спеціальностях – платне. А кому завадить зайва копійка?

"Випускники українських "вишів" володіють лише поверхневими знаннями, які б "модні" предмети не вивчали. Копнеш глибше – а там порожньо. Доводиться вчити, "руку набивати", - розповідає директор з дистрибуції компанії "Європродукт" Сергій Філягін, у минулому – генеральний директор мережі аптек. - Щоб найняти на роботу продавця, треба 10 кандидатур перебрати. На бухгалтера – 15. А хорошого логіста можна кілька місяців шукати. На диплом завжди звертаю увагу. Якщо претендент – випускник престижного вузу, це збільшує його шанси успішно пройти співбесіду. Мені такі люди цікавіші – за словом у кишеню не полізуть".

Роботодавці традиційно скаржаться на відсутність знань. П’ять років студенти "протирають штани" і нічого не можуть дати керівникові. Тому й шукає він людей з досвідом.

"Окрім знань, важливі і вміння, які повинні корелюватися з відповідальністю, - каже президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт. – Система нашого вузу – частина західної етичної системи освіти. Ніхто не може звинуватити нас у корупції. Студенти мотивовані – не залишаються осторонь суспільно-політичних процесів. У нас дві робочі мови – українська і англійська, а це відкриває доступ до іноземних джерел. Студенти і викладачі стажуються за кордоном. Повертаються звідтіль іншими – більш вимогливими, прискіпливішими. Проблема не в тому, що "деякі викладачі деяких вузів" не можуть навчити "деяких студентів". Треба систему міняти. І тоді наші дипломи визнаватимуть за кордоном, а талановита молодь не тинятиметься в пошуках хоч якоїсь роботи".

Високий Замок
17.05.2010

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!