Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Роботодавці надають перевагу випускникам престижних вузів
Роботодавці надають перевагу випускникам престижних вузів

У рейтингу "Компас" оцінили якість освіти 234 українських вузів. Критерій відбору – попит працедавців. Складали перелік випускники, роботодавці і представники провідних українських компаній

Роботодавці надають перевагу випускникам престижних вузів

"Роботодавці надають перевагу випускникам Національного технічного університету України – Київського політехнічного інституту", - вважають експерти.

Столичному політеху "дихає в спину" Київський національний університет імені Тараса Шевченка. "Бронза" дісталась Київському національному економічному університету імені Володимира Гетьмана. Четверту сходинку ділять між собою Національний університет "Києво-Могилянська академія" і Національний університет "Львівська політехніка". Замикають п’ятірку кращих два "виші" – Донецький національний технічний університет і Київський національний університет будівництва та архітектури.

У рейтингу "Компас" оцінили якість освіти 234 українських вузів. Критерій відбору – попит працедавців. Складали перелік випускники, роботодавці і представники провідних українських компаній. Колишні студенти оцінювали, чи допоміг їм диплом працевлаштуватись, а роботодавці – чи відповідали випускники їхнім вимогам. Пальму першості віддали технічним навчальним закладам. Виняток – Києво-Могилянська академія. Репутація вишу – бездоганна, і жодні рейтинги не здатні вплинути на його популярність. Довіряють і Київському національному університету. Вирішальну роль відіграє "прописка" вузу і приставка "національний".

Випускник зварювального факультету швидше знайде місце під сонцем, ніж випускник філософського. Але гірше тим студентам, які вчаться у "непрофільному" закладі, де і навчальна база, і рівень викладання залишають бажати кращого. Прикладна лінгвістика – гібрид факультету іноземних мов і комп’ютерних технологій, фармація, культурологія – студентам, які обрали ці напрями, вчитись набагато важче, ніж їхнім одноліткам у профільних вузах. Зате дешевше.

"Вступив в обидва "виші" на обидва факультети – прикладну лінгвістику і англійську філологію. Альтернативи не мав – міг вчитись лише на платній формі, - розповідає випускник одного з львівських вузів Олег Шпак. – Обрав філологію, але виникли проблеми з навчанням у кредит. Інший навчальний заклад погодився на мої умови, тож платив тільки половину вартості за навчання". Хлопець зобов’язаний погасити борг за десять років. Проте цим сьогодні не переймається – шукає роботу: "У мене було більше занять з вищої математики, ніж з англійської. І більше з цивільної оборони, БЖД та охорони праці, ніж з німецької. Роботодавці вимагають від перекладача знання мови, а не будови протигаза".

Інша знайома - випускниця технічного "вишу", яка отримала диплом фармацевта, працює секретаркою. Працевлаштуватися за професією не могла – директори фірм шукають кадрів серед випускників медінституту. Їй пропонували роботу на складі – фасувальницею. Або хіміком-лаборантом – за мізерний прожитковий мінімум.

Українські вузи часто грішать зміною "профорієнтації". Навчання на таких спеціальностях – платне. А кому завадить зайва копійка?

"Випускники українських "вишів" володіють лише поверхневими знаннями, які б "модні" предмети не вивчали. Копнеш глибше – а там порожньо. Доводиться вчити, "руку набивати", - розповідає директор з дистрибуції компанії "Європродукт" Сергій Філягін, у минулому – генеральний директор мережі аптек. - Щоб найняти на роботу продавця, треба 10 кандидатур перебрати. На бухгалтера – 15. А хорошого логіста можна кілька місяців шукати. На диплом завжди звертаю увагу. Якщо претендент – випускник престижного вузу, це збільшує його шанси успішно пройти співбесіду. Мені такі люди цікавіші – за словом у кишеню не полізуть".

Роботодавці традиційно скаржаться на відсутність знань. П’ять років студенти "протирають штани" і нічого не можуть дати керівникові. Тому й шукає він людей з досвідом.

"Окрім знань, важливі і вміння, які повинні корелюватися з відповідальністю, - каже президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт. – Система нашого вузу – частина західної етичної системи освіти. Ніхто не може звинуватити нас у корупції. Студенти мотивовані – не залишаються осторонь суспільно-політичних процесів. У нас дві робочі мови – українська і англійська, а це відкриває доступ до іноземних джерел. Студенти і викладачі стажуються за кордоном. Повертаються звідтіль іншими – більш вимогливими, прискіпливішими. Проблема не в тому, що "деякі викладачі деяких вузів" не можуть навчити "деяких студентів". Треба систему міняти. І тоді наші дипломи визнаватимуть за кордоном, а талановита молодь не тинятиметься в пошуках хоч якоїсь роботи".

Високий Замок
17.05.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!