Чому наші університети не прогресують у світових рейтингах?

Чому українські заклади вищої освіти лише на 800+ місцях у світових рейтингах університетів

Чому наші університети не прогресують у світових рейтингах?

Час від часу у засобах масової інформації та на сайтах українських університетів з’являється інформація про місце наших вишів у різноманітних світових рейтингах, одним з найбільш впливових серед яких є The Times Higher Education World University Rankings.

Нещодавно укладачі цього рейтингу оновили дані і визначили світове позиціювання 1387 університетів у 2019 році. Серед цих університетів є і 6 українських. Багато це чи мало? Як виглядають українські виші на світовій палітрі та які перспективи у цій сфері має Україна?

Історія питання

Українська «присутність» у названому рейтингу розпочалася не так давно. Вперше два українські університети (Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Харківський національний університет ім. Каразіна) потрапили до нього у 2015 році.

За роки, які пройшли з цього часу, картина трохи змінилася. До «першопрохідців» додалися: Львівський національний університет ім. І. Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Київський політехнічний інститут ім. Сікорського, Харківський політехнічний інститут та Сумський державний університет.

Останні два з названих університетів були включені до рейтингу вперше у 2019 році. Були в українській історії і негативні факти, пов’язані із виключенням з рейтингу КПІ, який до сьогоднішнього дня до нього так і не повернувся.

Станом на 2019 рік українські університети наступним чином розмістилися у цьому рейтингу:

  • Національний університет «Львівська політехніка» (801-1000+);
  • Львівський національний університет імені Івана Франка (1000+);
  • Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (1000+);
  • Сумський державний університет (1000+);
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1000+);
  • Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (1000+).

Шість університетів, представлених у рейтингу, це, з одного боку, виглядає непогано, проте, з іншого, – це явно мало, враховуючи їх загальну кількість в Україні (близько 300). Для порівняння, Польща представлена у цьому рейтингу 14 університетами, Австрія – 11, Німеччина – 48. Нам є до чого прагнути.

Політика університетів: чи є вона?

Зрозуміло, що університет не може потрапити до рейтингу автоматично. Для цього необхідна кропітка робота адміністрації університету та усього його колективу, де першим кроком має стати формування чітких, а головне, реалістичних показників, яких намагатиметься досягнути університет у цій частині. Де ці наміри та показники мають бути зафіксовано?

На мій погляд, найкраще місце для них - це «Стратегічний план розвитку університету», бо саме він визначає як перелік викликів, так і перелік завдань навчального закладу на доволі довгу часову перспективу.

Проте вивчення стратегічних планів розвитку названих вище українських університетів дозволяє зробити невтішні висновки. Так, в одному з університетів такий план затверджений лише до 2020 року, в іншому – поданий у вигляді коротенької презентації. У деяких являє собою доволі довгий документ, проте в якому відсутні будь-які цифри та/або чіткі KPI розвитку навчального закладу.

Що ж до питання «боротьби» університету за місце у світових рейтингах, то у найкращому випадку ставиться завдання, що сформульовано у вигляді надзвичайно абстрактної формули.

Цитую: «Підвищення рівня позиціонування університету як за загальноуніверситетським рівнем, так і за галузями знань в усіх найбільш авторитетних міжнародних та вітчизняних рейтингах, зокрема, Шанхайському, Times Higher Education, QS, Webometrics та у відповідних базах даних».

Тут хочеться одразу запитати: як будете підвищувати та якого рівня підвищення плануєте досягти? Як може університет рухатися у напрямку підкорення світового освітнього простору, якщо у нього немає чіткої візії з цього питання?

У цій частині абсолютно правильною виглядає позиція Міністерства освіти та науки України, підтримана Верховною Радою України шляхом внесення змін до Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до нововведень, з усіма ректорами, які у майбутньому обиратимуться на посади, будуть підписані контракти із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. Формуванням KPI займатиметься Міносвіти на базі програм кандидатів, які стануть обов’язковою частиною пакету документів, які кандидат на посаду ректора має подавати перед конкурсом до міністерства.

Очевидно, що одним з таких KPI має стати й позиціонування відповідного університету в тому або іншому світовому рейтингу або декількох з них, а також перспективи просування вишу у рейтингах.

МОН як співучасник боротьби університетів за місце у рейтингах

Переконаний, що у боротьбі за високі місця українських університетів у світових рейтингах має брати участь і Міністерство освіти і науки України. Одразу зупиню бажання керманичів міністерства говорити про те, що університети тут і в багатьох інших сферах є автономним, бо без державної підтримки навряд чи можна розраховувати на «стрибок» у цій сфері.

А нам потрібен саме стрибок, бо ті втрати випускників шкіл, які несе Україна внаслідок того, що молодь шукає кращої освіти (тобто рейтингових університетів) за кордоном, це проблема національної безпеки, у вирішенні яких перша скрипка має належати уряду, міністерству і вже в третю чергу університетам.

Університети очікують від міністерства чіткого сигналу на рахунок того, які рейтинги серед великого кола існуючих мають становити пріоритет саме для українських навчальних закладів; спрощення процедури зарахування на посади наукових та науково-педагогічних працівників (саме вчені формують переважний масив показників для рейтингування університету, а тому навчальний заклад повинен мати можливість оперативно вирішувати питання про підсилення свого штату); відмова від державного регулювання розмірів посадових окладів працівників університету (це відкриє для університетів більше можливостей для мотивування своїх працівників, а також запрошення на роботу нових кадрів); запровадження не лише конкурсних процедур отримання державного фінансування на підтримку університетської науки, а й їх сервісний супровід; введення додаткового державного фінансування для тих вишів, які досягли значних показників у межах відповідних рейтингів тощо.

Ставлення міністерства до питання підтримки університетів у їх боротьбі за світове позиціювання, ті кроки, які воно готове у цій сфері зробити, мають знайти закріплення на рівні нормативного документу, на підставі якого, у свою чергу, університети мають затвердити свої дорожні карти. Українська наука та українські вчені мають гарний потенціал, нам є чим пишатися та що презентувати світу, проте нам не вистачає у цій частині наукового маркетингу та чіткої стратегії для руху у цьому напрямку.

У якості підсумку ще раз наголошу на тому, що високі місця українських університетів у світових рейтингах - це спільна справа адміністрації університетів, наукового та навчально-педагогічного персоналу, а також міністерства, яка має реалізовуватися за обов’язкової наявності чітких, відкритих для оцінки та перевірки показників, що мають бути відображені у стратегії розвитку кожного університету.

Перераховане – це поки що мрія, не досягнувши якої, ми не зможемо якісно покращити позиції українських університетів у світовому освітньому просторі.

Роман Мельник, завідувач кафедри адміністративного права КНУ Шевченка, доктор юридичних наук, професор.

Освіта.ua
13.04.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
правдолюб
ЧИТАТЬ ВСЕМ! Vlasti (23/04/2020) "Дело о фальсификации результатов ВНО затягивают: Семья Ликарчука потратила на суды как минимум $1,5 млн Семья экс-директора Украинского центра оценивания качества образования Игоря Ликарчука, подозреваемого в фальсификации результатов ВНО в 2014-2015 годах, потратила по меньшей мере $1,5 млн на затягивание рассмотрения уголовного дела в судах". И кто теперь поверит в сказки, что ВНО нужно для борьбы со взяточничеством при поступлении в ВУЗы? Или для создания равных условий для всех поступающих? ЧУШЬ И ЛОЖЬ!!! Прочитайте внимательно и посмотрите ролик-расследование и станет понятен истинный мотив протаскивания и сохранение "... ЗНО любой ценой".
Коваль Степан
До державного корита лізуть неграмотні,Доказ: Гімн України. 18 років його плюндрують не... всіх мастей , починаючи з Медедчука ,Пінчука і Кучми та закінчуючи Януковичем ,Порошенком,Зеленськимі і сотнями тисяч обраних і призначених держслужбовців. А ще скільки заслужених юристів, педагогів і журналістів
Стрийська S’
Як Росія підвищила міжнародні рейтинги своіх вишів. Визначила провідні і виділила ім серйозні кошти на дослідницьку базу через т.з.нацпроекти. А в нас кожен борсається , як може. І що ця нова міністерка Манзій може зробити - досвіду немає, авторитету також,один апломб. Запитайте у львів’ян. Невже в державі немає достойників ?
Афера соросошкіддя
Виникає питання - з якого дива Мельник протрубив тему рейтингу вузів? Бо мон і стадний пишуть KPI (оцінку) ректорам в контракт. Таку єресь готують, що держись. Як виправдати черговий соросошкідницький грант~ ми маємо низькі рейтинги, бо керівники погані. А те що вузи без копійки на розвиток живуть роками, те що в цьогорічному бюджеті обнулили кошти на науку, на капітальні видатки, а декому іна зарплату не вистачає - до уваги не береться. Під шумок соросошкідники хочуть повиганяти тих, хто іх не сприймає, йде шляхом державним, не руйнівним. Ось і вся відповідь - чому?!!
Максим
Для Оракул: дуже цікаво - а що, окрім критики, саме Ви КОНКРЕТНО зробили в напрямку прогресу університету в рейтингах?
я ваша тётя
Для Максим: я яким чином така робота вплине на ЗП шановного Оракула?
Петро
Для я ваша тётя: Мотивація наше все!). Це запитання потрібно поставити ректору університету.
Оракул
Для Максим: Вплинув. А жодної критики немає. На жаль це лише констатація фактів.
Коментувати
Оракул
Хотілося б знати, який внесок у світовий рейтинг рідного університету зробив сам автор статті. Основна проблема університетів це відсутність науки і актуальних досліджень. Не зважаючи на велику кількість докторів та професорів, актуальними дослідженнями ніхто не займається. Все має ознаки імітації. Без радикальних заходів так і будемо пасти задніх. Крім того існує проблема в самих адміністраціях - більшість управлінців мають до науки дуже віддалене відношення, не зважаючи на всі регалії. Гадаю, що МОН потрібно починати саме з них. Відсутність суттєвих наукових доробків, визнаних у світі, повинно бути великою перепоною обіймати керівні посади в університетах. Це виглядає якби жаба вчить літати лелеку.
Доктор
Для Оракул: Сучасні актуальні дослідження, принаймні у галузі природничих наук, надзвичайно витратні. Тут одного бажання замало. Пошук фінансування-замовників забирає до 80% часу - це те, що теж не кожний може собі дозволити. Не встиг отримати один грант - вже шукаєш наступний... Замкнене коло... Можливо потужні приватні наукові центри допомогли б його розірвати, але до цього ще далеко.
Доктор
Для Оракул: Сучасні актуальні дослідження, принаймні у галузі природничих наук, надзвичайно витратні. Тут одного бажання замало. Пошук фінансування-замовників забирає до 80% часу - це те, що теж не кожний може собі дозволити. Не встиг отримати один грант - вже шукаєш наступний... Замкнене коло... Можливо потужні приватні наукові центри допомогли б його розірвати, але до цього ще далеко.
Випускник
Для Оракул: "Жаба", яка друкується в скопусах інколи робить імітацію навчання студентів, заставляючи проводити заняття асистентів, а інколи навіть лаборантів, бо ось такі оракули привязують якість надання освітніх послуг до кількості опублікованих опусів. Мені, як здобувачу вищої освіти, начхати на дебільні рейтинги. Працюючи в школі, знаю, що кращі знання, які я отримав, то не від звихнутих на скопусах проФФесорів, а від викладачів, які працювали в школі і знають, як дійсно надати здобувачу якісну послугу, але з такими, як правило, не заключають контрактів, бо нема рейтингу!
Коментувати
Залізняк Іван
Пане Мельник Р. ! Я так розумію, що Ви прогнулися перед міністерством, лизнули соросоідів, младосоросят. Надієтесь на посаду ректора, скоро у Кну вибори?? Не спішіть... А тепер по суті- чи відомо доктору наук першого універу Украіни , що бюджет Кембріджа чи Оксфорда близько 40 млрд доларів!? А самий слабенький американський університет має бюджет 1,5-2 млрд $. Всі украінські виші мають разом 17 млрд гривень( 0,6 млрд $), а Ваш Кну - 1,4 млрд грн. ( 48 млн $). То прощо ви говорите??? Які кпі в контракті для ректора вирівняють ситуацію? Це так може думати тільки соросошкідницька команда Мон. Тупа і нагла. Для дискридитаціі всього украінського. Так що наші показники в рейтингах ще досить високі. Іще , а чи знаєте Ви , що в нашому педунівері ім. Драгоманова зарплата професора менше 12тис .грн грязними. Ось і хай пише статті в Скопус по 500€ за одну і дослідження веде голими руками. Ось так , пане Роман!
МОН
Для Залізняк Іван: Даёшь высокие надои! "...проте нам не вистачає у цій частині наукового маркетингу та чіткої стратегії для руху у цьому напрямку." (с) Роман Мельник
МОН
Верховна Рада ухвалила зміни до Держбюджету. За законопроект проголосували 249 депутатів. За інформацією Міністерства освіти і науки, у прийнятих змінах до бюджету не збережені 250 млн грн, передбачених, зокрема, на навчальне обладнання для університетів, та 400 млн грн базового фінансування науки у вишах. У МОН переконані, що інвестиції в освіту та науку приносять найбільшу віддачу для економіки у майбутньому. Тому Міністерство освіти і науки пропонує відновити втрачені у цьогорічному бюджеті видатки, врахувавши їх у трирічній бюджетній декларації 2021-2023 років, над якою зараз ведеться робота.
я ваша тётя
Для МОН: "Я тебя поцелую… потом… если захочешь…" (c) донна Роза д’Альвадорец, "Здравствуйте, я ваша тётя!"
Коментувати