Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Табачник: всі зміни спрямовані назустріч освіті
Табачник: всі зміни спрямовані назустріч освіті

Інтерв’ю міністра освіти та науки Дмитра Табачника в ефірі програми Радіо Ера "Від першої особи"

Табачник: всі зміни спрямовані назустріч освіті

Пане міністре, сьогодні освітянська дискусія триває в суспільстві одразу в двох площинах – в політичній і в практичній. Політичну ми поки що зачіпати не будемо, почнемо одразу з практичної, адже вона цікавить більшість громадян.

Отже, абітурієнти та їхні батьки останнім часом обривають телефони Вузів, адже незабаром почнеться вступна кампанія. Освітянський та гуманітарний блок уряду заявили про зміни в системі зовнішнього оцінювання знань. Як саме зміняться правила вступу до Вузів?

Дмитро ТАБАЧНИК: Хочу наголосити, що будь-які зміни ми спочатку опробували на етапах громадського обговорення. Ми обговорили ці зміни на загальних зборах академії педагогічних наук, потім на зборах відділення вищої школи національної академії педагогічних наук, потім з активом вчителів шкіл, потім це було обговорено на загальних зборах спілки ректорів, в яких брали участь понад 450 осіб. Крім того зміни до цьогорічного прийому до Вузів я обговорював зі всеукраїнською студентською радою, яка проводила раз на рік свої збори і обирала керівництво і секретаріат. Тобто всі зміни пройшли найширше громадське обговорення. Приємно, що пропозиції рад молодих вчених і аспірантів, пропозиції студентів і керівників Вузів і вчителів шкіл співпадали.

Вступна кампанія до Вузів це унікальне явище, яке в Україні зачіпає велику кількість людей, тому що за нашими підрахунками це стосується, по-перше, майже півмільйона безпосередніх учасників цієї вступної кампанії, по-друге, якщо разом з батьками, сім’ями, то виходить 4-5 мільйонів осіб. Наведу лише один показник: минулого року на міністерській інформаційно-пошуковій системі "конкурс" було майже 95 мільйонів відвідувачів з майже 100 країн світу. Це унікальне явище говорить про те, що вступна кампанія до вузів в Україні це дійсно глобальна проблема, тому я хотів би чітко поінформувати всіх абітурієнтів, батьків і викладачів, які зміни будуть в цьому році.

Вони всі спрямовані назустріч абітурієнту, а це саме головне.

По-перше, наказом Міносвіти відновлено право випускників середньої школи складати тестові випробування тією мовою, якою було проведено навчання в середній школі. Це стосується всіх восьми мов, на яких в середніх школах в Україні ведеться викладання. Кожен випускник в цьому році в центрі тестування одержить тестові завдання тією мовою, якою він навчався, це обов’язкова умова, і вона підтримується педагогічною громадськістю, тому що понад 50 тисяч дітей заявили в цьому році про необхідність лексикографічної підтримки. Що це таке? Ви приходите на іспит, і вам дають словник і тести іншою мовою. Це неправильно, тому що відразу понад 50 тисяч випускників ставились в нерівні умови.

По-друге, в цьому році ми вирішили врахувати більш широко середній бал документу про середню освіту, тобто атестату. Якщо раніше атестат давав максимум 11 балів, в цьому році по шкалі, розробленій міністерством і вченими-математиками, по атестату кожен може одержати до 200 балів. Ми позитивно оцінюємо сам вигляд тестування, і збережуться тести, які дають можливість випускникам заробити до 600 балів. Таким чином вступна кампанія буде складатися з сертифікатів про тести і середньої оцінки атестату. Нам дуже важливо підвищити якість знань в середній школі, ми хотіли би, щоб наш вчитель і середня школа обов’язково були партнерами, тому ситуація, яка була останні два роки, коли випускники в останніх класах вчили лише ті предмети, які виносяться на тестування, абсолютно неправильна, вона фактично знецінювала працю вчителя, а це неприпустимо, тому що якість знань від цього щорічно знижувалась. Ми зробили моніторинг, і на жаль, випускники і учні старших класів дуже погано вивчають предмети, тому атестат буде враховуватися.

Наступна новація. Ми даємо право вступникам подавати сертифікат не лише цього року, а й 2008-2009 років. Раніше сертифікат кожного абітурієнта жив лише один рік. Якщо в цьому році ви не вступили по цьому сертифікату, наступного року ви повинні були знову зареєструватися, заплатити гроші і лише після цього одержували право ще раз складати тести. Тепер ви можете бути абсолютно спокійним, що сертифікат минулого і позаминулого року дійсний і його будуть приймати всі приймальні комісії вузів, хоча абітурієнт не позбавляється права ще раз зареєструватися і добровільно пройти зовнішнє незалежне оцінювання, якщо він хоче збільшити бали.

Наступна новація. Ми вирішили, щоб не було плутанини і корупційних схем, коли за одну ніч проводиться зарахування приймальними комісіями всіх вузів, надати більш широкі терміни, тобто приблизно тиждень буде проходити зарахування у чітко визначені терміни. Але саме головне: цього року вступник може подавати заяву не більше ніж в 5 вузів, крім того, він може в кожному навчальному закладі подавати документи на 3 спеціальності, які він обрав для себе.

Наступна важлива зміна йде на користь випускникам минулих років: ми знімаємо штучне обмеження, коли не брали документи в тих, в кого по будь-якому з тестів було менше 124 балів. Це щороку створювало величезну проблему, коли близько 40 тисяч випускників вчорашніх школярів гне могли навіть спробувати вступати до вузу. Тепер такого обмеження нема, тобто всі три тести подаються, і немає нижчої межі за умови, що є відповідний нормальний бал по профілюючому предмету. Тобто якщо ви вступаєте до політехнічного інституту, то в тесті з мови і літератури у вас може бути зовсім малий результат, але з профільного іспиту має бути не нижче 170 балів.

Ще одне. Ми усунули порушення закону, яке припускалося в 2008-2009 роках, ми надали право брати участь у вступі випускникам минулих років на вечірню і заочну форму підготовки за атестатами середньої школи, тому що люди не винуваті, якщо вони завершували навчання до введення тестування. Тепер всі ті випускники можуть на навчання до Вузів йти за своїми атестатами, далі приймальна комісія Вузу визначить, якщо вони закінчували до 2007 року, який іспит вони будуть проходити.

Ще одне. Ми врахували більш точно в правилах прийому умови для тих, хто був переможцем міжнародних олімпіад і всеукраїнських учнівських олімпіад з предметів, а також хто одержав найвищі оцінки на третьому етапі всеукраїнських конкурсів учнів членів малої академії наук. Хочу нагадати, що тепер будь-яке тестування буде проводитися мовою навчання, тобто українською, кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською, за винятком тестів з української мови і літератури, які, звичайно, будуть складатися українською мовою.

Пане міністре, історія запровадження тестування в Україні хоч і не довга, але досить бурхлива. Хочу нагадати, що ще до президентства Янукович неодноразово заявляв про потребу скасувати зовнішнє тестування. "Ми пропонуємо скасувати систему зовнішнього тестування і доповнити тестову систему внутрішніми екзаменами", – так в жовтні казав нинішній президент. Ви кажете, що загалом позитивно оцінюєте систему тестування. Як далеко зайде і чи буде ще тривати в нашій країні дискусія щодо тестування?

Ми чітко виконуємо виборчу програму президента Януковича. В тому спотвореному вигляді система тестування змінена і фактично ті обмеження, які забирали в людей вступати в Вузи, скасовані. Крім того, ми не будемо примушувати випускників щороку перескладати атестат, бо це гроші, це зусилля і це йде назустріч людям. Ми наступного року спробуємо вийти на світову систему, коли система вступу буде складатися з трьох компонентів рівно важливих, але не рівноцінних. Умовно кажучи, 600 балів можна буде набрати по зовнішньому оцінюванню, 200 балів за атестат, і ще до 200 балів можна буде набрати на випробуваннях, які будуть встановлювати вузи. Це може бути есе, це може бути, як в Америці, мотивація намірів, чи співбесіда, чи творчий іспит. Але в цьому випадку ми абсолютно чітко будемо розвивати перехід від середньої до вищої освіти з однією метою – підвищення якості освіти і розширення автономії вузів, що і буде їх об’єднувати з кращими світовими університетами Європи, зокрема Великобританії, Німеччини та США.

Крім того наступного року ми вийдемо на головну зміну, коли буде кілька тесту вальних сесій, як в США. Умовно кажучи, людина працює по контракту моряком чи буровиком за межами країни, і їй незручно одна тесту вальна сесія. Ми подивилися на досвід США, де практично в деяких штатах кожні два місяці можна зареєструватися і пройти випробування. А в деяких штатах навіть кожний місяць. Тобто система тестування має бути максимально наближена до потреб людей. Вона робиться не для чиновників освіти, не для чиновників міністерства. Я вже своїм наказом змінив початок тестування, оскільки є віддалені села, тестування в цьому році буде відбуватися, починаючи з 11 години, і це не просто рекомендація, а вимога міністерства, це зроблено назустріч рекомендаціям медиків і педагогів, тому що найбільш активні і сприятливі біоритми людини від 16 до 18 років це від 11 до 15 години, і діти тоді зможуть прибувати на дві години пізніше, тобто тих, кому далеко їхати, не треба піднімати серед ночі. Цього року міністерство зробить все, щоб масові тести з мови, літератури і математики, тестувальні центри були від школи на відстані максимум 50 км, тести по хімії і по іншим предметам, доведеться трошки далі мандрувати, але вже в цьому році ми не можемо зламати радикально систему закладів прийняття цих іспитів, тому що це великі фінансові затрати.

Варто нагадати, що профільний парламентський комітет вже розробляв і пропонував до розгляду в сесійній залі закон про зовнішнє незалежне оцінювання, але, незважаючи на те, що в процесі другого читання було враховано багато поправок представників різних фракцій, в січні цього року документ підтримки чомусь не набув у парламенті. Кажуть, що саме через позицію фракції ПР, і до речі, через тезу Януковича про скасування незалежного оцінювання. Нині, як відомо, в парламенті вже зареєстровано новий законопроект, експерти кажуть, що цей документ пройшов експертну, освітянську, ректорську, студентську апробацію. Скажіть, чи ухвалить ваша коаліція цього разу цей закон? І чи згодні ви з тим, що поки немає відповідного закону, який би регламентував це тестування, можливо будь-яке свавілля в цьому питанні, і будь-який керівник зможе змінювати його на свій розсуд, як буде вважати за потрібне.

Якщо ви маєте на увазі мене, то я не змінював на свій розсуд, а вивчив кілька сотень пропозицій різних ланок і різних представників освіти. Мова йде не лише про тестування, мова йде про один з головних освітніх документів, це фактично новий закон про вищу освіту. Проект, який зареєстрований в парламенті, є депутатським, там є можливості покращувати текст. Наскільки я знаю, спілка ректорів звернулась і до авторів закону і до міністерства з проханням врахувати їх пропозиції. Думаю, що до кінця квітня ми в міністерстві закінчимо розробку проекту закону про вищу освіту, який пройде протягом квітня найширше громадське обговорення. Якщо там є якісь новації, які будуть покращувати існуючу редакцію, тому що той закон, який зареєстрований зараз, як депутатський, це фактично закон, який розроблявся в міністерстві.

А він фаховий, як ви вважаєте?

Я вважаю, що там є також недоліки, які треба було усунути. Скажімо, там ранжування університетів фактично здійснюється тільки за одним показником – за кількістю, тобто більше 8 тисяч це може бути національний, 6 тисяч – може бути державний університет. Тут лише кількісний вимір навряд чи може бути критерієм істини. Ніде у світі вступ в університет не відбувається лише за результатами тестування, обов’язково враховується і середній бал атестату. Більш того, в Америці є накопичення тестових результатів за останні три роки навчання.

Ну, є специфіка Вузів зрештою.

Безумовно, є специфіка Вузів, які теж мають брати участь в професійному відборі, тому що ситуація складається досить трагічно, коли по 600-700 студентів після першого курсу відраховуються як такі, що не змогли здати іспит по фізиці і математиці. В найбільшому технічному університеті України, КПІ, 64% студентів першокурсників не змогли скласти іспит по фізиці і 53% по математиці, притому, що у всіх бали по тестуванню були від 180 і вище. Це, звичайно, вимагає надзвичайно прискіпливого аналізу і виправлення. Що таке тестування? Це просто одна з форм контролю знань. ЇЇ не можна абсолютизувати, її треба вдосконалювати по мірі накопичування досвіду. Вона була запроваджена в 2003 році на пропозицію міністра освіти Кремня, який багато уваги приділяв розробці цього прогресивного методу, але вона була надзвичайно спотворена, тому що без законодавчого врегулювання фактично листом міністерства було відрізано мільйони людей, які вчилися раніше, від вступу до Вузу.

На вимогу університетів, що надзвичайно актуально для політехнічних, природничих факультетів, ми будемо відновлювати систему довузівської підготовки. За умови, що два випускники набирають абсолютно однакові бали, мають однакові бали атестату, перевагу буде мати той, який 10-11 місяців проходив довузівську підготовку. Крім того, це великий крок до профорієнтації, тому що кожен вступник за цей рік довузівської підготовки зможе остаточно визначитися, чи не помилився він у виборі професії.

Під час зустрічі з представниками органів студентського самоврядування в НАУ ви заявили, що вже з наступного року плануєте "розширити повноваження Вузів щодо зарахування вступників, коли Вуз зможе самостійно визначати одну з форм вступних випробувань", це за повноваження? Чи не має там такої шпаринки, яка закладала б можливість зловживання службовим становищем цим ректорам? Студенти, зокрема зі студентського союзу, висловили певною мірою побоювання, що з розширенням прав Вузів щодо прийому студентів, батьки знову стануть жертвами корупційних дій. Ви тоді пообіцяли включити представників органів студентського самоврядування до приймальних комісій. Чи гарантує така схема чистоплотність як одних, так і інших?

Не можна казати, що всі двірники п’яниці, не можна казати, що всі вчителі або викладачі корупціонери. Те, що попередній президент і попередній міністр освіти спробували визначати тестування лише як засіб боротьби з корупцією, це глибока помилка, це аморальне ставлення до традицій середньої і вищої школи.

Але ж корупцію це певною мірою подолало чи ні?

Базіканням подолали, а в реаліях, якщо провести моніторинг, то нічого серйозно не змінилося. Хотів би сказати, що тестування повинно проводитися як спосіб підвищення якості освіти, це саме головне. Ми вже говорили про те, що підвищення прав Вузів буде охоплювати третю компоненту: ести залишаться, далі атестат, і на 20% в профільному відборі зможе брати участь Вуз, щоб школа, Вуз і абітурієнт ставали партнерами. Щодо можливості корупції, хотів би сказати всім випускникам, що наказом міністра освіти продовжений термін реєстрації в пунктах тестування ще на 8 днів. Він завершиться не 30 березня, а о 18-й годині 8 квітня.

А чому так?

Тому що частина людей перебувала в певному непорозумінні і розгубленості, чи буде тестування, чи не буде, тому ми і надаємо ще 8 днів для того, щоб кожен міг визначитися і спокійно вирішити. Якщо в нього є атестат до 2007 року, він хоче вчитися на вечірньому чи заочному відділенні, будь ласка. Якщо він хоче покращити свої бали – будь ласка.

Зрозуміло, що не лише новаціями в зовнішньому незалежному тестуванні цікавляться сьогодні батьки і їхні діти. Багато кого наполохав месідж нового гуманітарного прем’єра, мовляв, Болонська система ускладнює систему освіти в Україні. Скажіть, чи може наша освіта в нинішніх умовах існувати поза Болонською системою загалом?

Теоретично будь-яка освіта будь-якої країни може існувати поза межами..

Ефективно?

Поза межами будь-яких міжнародних домовленостей. Болонська система це не уніфікація освіти повна, це добровільне об’єднання вищої освіти 47-ми країн.

Але це взаємне визнання.

Взаємне визнання це не головне, це взаємна впізнаваємість дипломів, тобто щоб диплом нашого Вузу роботодавець або керівник наукового підрозділу, який бере магістра в аспірантуру впізнавав і в Бельгії, і в Німеччині, і в інших країнах. Тому Міністерство буде продовжувати модернізацію Болонської системи таким чином, щоб ми визначали лише нижні стандарти. Які відповідають Болонській системі, а далі, якщо в університеті чи в академії є унікальна кафедра теоретичної фізики, лабораторія біотехнологій і таке інше, щоб вони могли самостійно визначати кількість годин вище і більше нижнього рахунку.

Ми завершуємо друкування зразків європейських вкладишів до диплому саме по Болонському процесу, і в цьому році всі випускники Вузів одержать вже крім переліку предметів, встановлених законом про вищу освіту, додаток до диплому з повністю викладеними годинами по Болонському курсу. Болонська система побудована для того, щоб були можливості мобільності трудових ресурсів, щоб люди могли вільно шукати кращу роботу в більш широкому просторі, і саме Болонська система допомогла за останні 10 років Європі витримати конкуренцію з США в освіті. Це важливе питання, але кожен університет, який прагне досягнути визнання свого диплому, крім формальних документів міністерства повинен пройти відповідно до Болонської системи акредитацію своєї навчальної програми, і це робота, яка має лише розпочинатися зараз.

Фактично на перешкоді вільному руху наших фахівців з вищою освітою, їх працевлаштуванню сьогодні стоять дві причини: візовий режим і взаємна впізнаваємість українських дипломів у світі. Саме цього досягає Болонська система. Ті університети, які не пройдуть акредитації, все рівно згідно нормативним документам їх диплом буде визнаватися. Я помітив ще одну цікаву тенденцію. От скажімо, є напрями підготовки бакалаврів в різних університетах, а на підготовку магістрів дуже багато людей все-таки намагаються перейти до провідних Вузів, які лідирують у визнанні дипломів в українському освітньому просторі. Тобто якісь недоречності, помилки будуть виправлятися, але загалом Україна буде продовжувати інтегруватися в Болонський простір для того, щоб випускник українського Вузу мав спроможність конкурувати і брати участь в будь-яких освітніх проектах і шукати роботу в європейських країнах.

Хочу нагадати, що в середині лютого Верховна Рада відхилила законопроект Анатолія Гриценка про повернення до 10-річного навчання в школах. Нагадаю також, що повернення до 10-річного навчання обіцяв і Янукович. наскільки суттєва аргументація ініціаторів цього питання, чи буде воно взагалі запроваджуватися і яку перспективу має постановка такого питання?

Це дуже велика і кропітка робота. Сьогодні в міністерстві створена робоча група, яка проаналізує результати перших дев’яти років по новій системі. Якість підручників, якість стандартів, де програми переобтяжені, чому ми маємо зниження якості освіти в середній школі. Чому не підтримали законопроект Гриценка? Тому що сьогодні фактично в усіх країнах Європи приблизно однакова кількість годин в середній школі – від 12 до 13 тисяч годин. Якщо ми перейдемо на 12-річну освіту, ми будемо відповідати цим критеріям.
На 10-ти чи 12-річну?

На 12-ти. Чого часто не розуміють батьки? Коли ми вчилися 10 років, в нас був 6-денний робочий тиждень. Сьогодні в школах запроваджено 5-денний тиждень, і це правильно. За 10 років це набігає приблизно 410 робочих днів, якщо їх розкласти, виникає необхідність провести ще один 11 клас. Звичайно ми не зможемо вмістити програми в 10-річний формат, але можна піти шляхом об’єднання різних концепцій, тобто забезпечити обов’язковий рік дошкільної підготовки в дитячих навчальних закладах, як такий змагально-ігровий. Але я хотів би, щоб це було після широкого обговорення і аналізу всіх «за» і «проти», щоб це не робилося поспішно, були враховані думки не лише прихильників одного чи іншого напрямку, а щоб найбільш зважені рекомендації дали педагогічні установи і вчені.

Тобто потрібно, щоб ті діти, які навчаються за новою 12-бальною системою, принаймні закінчили 12 років навчання, і лише після того можна буде робити якісь об’єктивні висновки про доцільність існування цієї програми чи повернення до 10-річної.

Ні, це не зовсім так. Думаю, що головна мета, яку наступного року повинно реалізувати міністерство, це перехід до профільної школи. Тобто дитина може обирати шлях або професійний ліцей, тобто колишній ПТУ, або колишній технікум, який зараз називається коледжем, або профільну школу того напрямку, який вона вибере. Поки що ми бачимо чотири напрямки професійної школи – гуманітарну, математичну, філологічно-мовну і природничих наук. Там, де не буде можливості зробити профільну школу, я думаю, що обов’язково треба подовжувати навчання. Мова гне йде про швидке прийняття рішень, діти повинні хоча б 11 класів провчитися по навчальним програма, і тоді можна буде аналізувати якість знань. Вже восени цього року міністерство проведе міністерську контрольну, яку ми називаємо по-новому всеукраїнським зрізом знань в 5,6,7 і 8-му класах для того, щоб подивитися, яким чином школярі засвоюють нові програми. Деякі переобтяженні підручники доведеться за рекомендаціями фахівців дійсно частково спрощувати.

Можна говорити про багато аспектів освітньої реформи, її швидкість, але в період останніх президентських виборів найбільш модною була обіцянка надати вчителям статус держслужбовців. Хто тільки не вдавався до цієї обіцянки – і Тимошенко, і Литвин, і Ющенко, і Янукович. Напередодні виборів така ідея була зрозумілою, бо була боротьба за електорат, але якщо проаналізувати її, то в ній є як свої плюси, так і мінуси. Чи потрібно це взагалі вчителям? Ви знаєте, чого вони хочуть?

Якщо взяти чистий аркуш паперу і спокійно ліворуч написати, які вади надання вчителям статусу держслужбовців, а справа написати, які переваги, то перелік буде достатньо спірний. Думаю, що новий уряд буде вирішувати головне завдання, яке поставив перед нами президент Янукович: в цьому році збільшити соцстандарти для педагогічних працівників, медичної галузі і сфери культури. Тобто будуть підніматися зарплати всім категоріям педагогічних працівників, і зараз ми над цим працюємо з Мінфіном. Хотів би сказати, що головне, чого вимагають педагоги, це збільшення пенсійного забезпечення. Оце те, що їх більше приваблює в статусі держслужбовця.

Думаю, що не треба робити вчителя держслужбовцем, щоб він давав присягу, щоб він міг бути звільнений як працівник патронатного апарату, бо це обмежує свободу вчителя у викладанні своїх думок, свободу пошуку різних форм викладання. Не може бути вчитель перетворений в чиновника. Треба вести мову про зміну закону про пенсійне забезпечення всім ланкам педагогічних працівників. От над цим ми і будемо працювати, щоб пенсія вчителя наближалась до пенсії більш привабливої, тому що пенсія наукового працівника на сьогоднішній день є в середньому по країні вище, ніж пенсія держслужбовців. Взагалі підвищення якості освіти неможливо без авторитету вчителя.

Я сьогодні направив лист на ім’я прем’єр-міністра Азарова, де пропоную, щоб впродовж місяця випускних іспитів жодна контрольна структура України – санепідемстанція, КРУ, податкова, пожежники не чіпали навчальні заклади з перевірками. Тут немає ніякого популізму і ніякого потурання. Просто коли вчителі готують іспити, коли вони готують випускні бали, коли вони прощаються з учнями, цей місяць можна облишити середні навчальні заклади без всяких пожежних, санітарних і інших перевірок. Підуть діти готуватися до вступних іспитів – хай планово контрольні органи. Я сподіваюсь, що прем’єр підтримає цю ініціативу Міносвіти, щоб ніякі контролюючі структури впродовж цього найважливішого освітянського місяця забули дорогу до школи.

Зрозуміло, що без відродження вчительської професії врятувати освіту від деградації неможливо, для цього треба в першу чергу не звання, а достойна зарплата. Головне питання, яке виникає при розгляді пропозицій щодо підвищення виплат, це звідки взяти ці гроші. Ви знаєте це? І до речі, якою буде стаття видатків на освіту в бюджеті цього року?

Це зараз уточнюється, а я хочу сказати, що минулий уряд заморозив зарплату вчителям і всім категоріям педагогічних працівників восени 2008 року. Зараз це питання буде розблоковано. Про конкретні цифри можемо поговорити за два тижня приблизно. Президент наполягає і уряд буде виконувати введення в дію нового закону про соцстандарти, тому зарплата вчителям і іншим категоріям педагогічних працівників відразу після прийняття бюджету буде переглянула відповідно до нових соцстандартів, тобто буде збільшуватися вже влітку цього року.

Держбюджет в цьому році не може задовольнити всіх наших вимог і потреб. Я вам назву найжахливіші речі: до сьогоднішнього дня майже 30 мільйонів не повернуто видавцям за підручники 2009 року; ми маємо сьогодні підручники початкової школи, які не перевидавалися, хоча термін їх використання закінчився 2-3 роки тому. Тому завдання надзвичайно амбітне: нам необхідно планово видати нові підручники для 10-го класу, випустити буквар для першокласників, тому що минулого року він не друкувався, а також перевидати підручники для 2, 3, 4-го класів початкової школи. Звичайно, за один рік ця величезна робота можливо не буде виконана в повному обсязі, але ми сподіваємось, що відновимо нормальний друк підручників.

За два роки жодний шкільний автобус не був куплений, хоча проблема зростає з кожним роком, враховуючи, що шкільні автобуси вже в деяких школах добігають межі терміну експлуатації. Є проблеми і з харчуванням дітей в закладах Міносвіти, я маю на увазі дітей-сиріт і інші категорії. Ще одна проблема це зруйновані державні програми, як школи майбутнього, як навчальні приладдя. Поступово впродовж цього і наступних років вони всі будуть відновлюватися. Але сьогодні найголовніше це соцстандарти, потім підручники, потім шкільний автобус, і ці найголовніші програми вже будуть відновлені в проекті держбюджету. Я сподіваюсь, що ми зможемо відразу після прийняття бюджету говорити про зміцнення матеріальної бази середньої школи, бо без цього неможливо вести розмову про підвищення якості освіти.

Найголовнішим, на мою думку, є відновлення доброзичливого клімату партнерства між середньою і вищою школами і підготовка нових нормативних актів, не лише міністерських, а й тих, які готуються кабміном.

А що, зараз клімат якийсь некомфортний між ними?

А якщо середню школу просто викинули в попередні два роки? От ви вчитель, ви наполегливо працюєте з учнем, віддаєте душу і серце 10 років, після того він йде до тестування, але ваш предмет, якщо той не потрапляє до тестування, він не вчить, і знає, що все, що можуть вчителі, це дати йому 11-12 балів. Якщо в цьому році в 20 разів підвищується вага шкільного атестату, хіба це не авторитет вчителя, не повага до його праці? А якщо це ще підтримати новим приладдям, підручниками і збільшенням зарплати вчителя, то я думаю, що це вже перші кроки. Нам треба повернутися до нормальних стандартів освіти, тому що вони багато років не переглядалися. Я хочу, щоб ми говорили про створення вперше за роки незалежності України освітянського кодексу. Завтра в мене буде група вчених з національної юридичної академії Харкова, яка погодилась брати участь в підготовці разом з міністерством освітянського кодексу.

Що таке освітянський кодекс? Це поєднання законодавчих норм, які регулюють дошкільну, середню, професійну і вищу освіту, і встановлюють єдиний і термінологічний апарат, єдині вимоги, єдині стандарти, щоб людина чітко знала, якими освітньо-кваліфікаційними рівнями вона буде крок за кроком друкувати. До речі, Росія вже визначилась, як і багато інших країн. Я думаю, що цей освітянський кодекс з точки зору законодавчої роботи і підвищення престижу освітян буде ключовим документом, навколо якого згуртують зусилля фахівці не лише суто педагогічних напрямків, не лише юристи, а й широка громадськість. Коли ми говоримо про співпрацю зі студентами, дуже багато питань розширення студентського самоврядування я абсолютно підтримую, і на всеукраїнській студентській раді, де було по одному або по кілька представників від кожного університету, ми домовились, щоб студентське самоврядування напрацювало критерії двох стипендій – академічної за особливі досягнення і соціальної. Тому що неприродня ситуація, коли однакову стипендію одержують дитина із заможної родини і з родини неповної чи там, де батьки пенсіонери.

Ми дуже багато проблем намагатимемось вирішити разом зі студентами. Це і санітарні правила в студентських гуртожитках. Уявіть собі, вони затверджувалися 23 роки тому наказом головного санітарного лікаря СРСР. Це перенаселені гуртожитки, і багато інших проблем. Я хотів би, щоб студентське самоврядування на себе спільно з міністерством забирало не лише декларування проблем, а й конкретне вирішення. Скажімо, студентське самоуправління вирішує, кого поселяти в гуртожитки і само розподіляє ці місця, а ректору залишається 5% на якісь надзвичайні випадки. Ну, він може запросити викладача чи цікавого науковця в аспірантуру.

От ви міністр такої цікавої установи, яка одночасно займається освітою і наслідками освіти, тобто наука це наслідок освіти, і всі кандидати в президенти говорили…

Я б сказав, що це не наслідок освіти, а перехід на більш високий освітньо-кваліфікаційний рівень, а потім науково-кваліфікаційний рівень, бо хто такий кандидат або доктор наук? Це людина, яка займається науково-педагогічною роботою з найбільш високим науково-кваліфікаційним рівнем, і коли ми говоримо про безперервність освіти, це не має значення, що людина все життя вчиться, хоча і це непогано.

Вік живи – вік учись, як кажуть в народі.

Це можливість людини реагувати на виклики ринку праці, тобто людина може здобути другу чи третю професію або пройти якусь перепідготовку.

Якщо ви пам’ятаєте, всі кандидати в президенти говорили про інноваційний прорив в науковій сфері. Загалом все це було на рівні гасел, не наповнених якимось змістом, оскільки всі розуміють, що за порожнього бюджету неможливий цей самий інноваційний прорив. Чи все-таки можливий?

Просто треба надати можливість науковцям з академічних установ, в першу чергу, університетських (до речі, дві третини наукових працівників України працюють в Вузах) щодо впровадження своїх досягнень через провідні технічні університети, де існують і технопарки, і навіть науковий парт київської політехніки. Мова йде не лише про кошти, а про сприяння створенню комфортного режиму, який би допомагав реалізації цих ідей. Сьогодні є цікаві програми НАНУ про створення національних інноваційних кластерів, тобто об’єднань, в яких об’єднуються університет, наукова установа і фірми, які будуть займатися впровадженням. Найбільш цікаві результати ми хочемо узагальнити як законодавчі норми, існують в київській політехніці, в львівській політехніці, мабуть ще в київському університеті імені Шевченка, в харківському університеті Каразіна і в харківській політехніці. Мова йде про те, щоб в Україні на перших етапах створити кілька національних інноваційних кластерів, де буде скорочено максимально шлях від наукової розробки до впровадження. Мова йде не лише про гроші, мова йде про об’єднання зусиль і створення умов для швидкої реалізації. А вже з наступного року, коли економічна ситуація покращиться, ми будемо ставити питання і про пільги для впровадження наукових розробок.

Дякую вам за змістовну розмову.

Радіо-Ера
30.03.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
мама
Так, думки непогані, от лиш би сил вистачило їх в життя втілити. Одного не можу зрозуміти, щодо підготовчого першого року змагально - ігрового типу... навіщо це, адже вже зараз в дошкільних установах є остання підготовча, найстарша група. Що зміниться від зміни назви, суть та ж.А аргумент, що це дасть можливість якісної підготовки всіх майбутніх першокласників до навчання - це ахінея, завжди є і були дітки , що не відвідують садочок, в діючій програмі теж перший рік суто навчально - ігровий, коротче не бачу сенсу...
вчитель
в цілому хороші плани.Визрілі думки.Якщо вони раалізуються то в освіті буде все добре.Але вже зараз треба думати про підручники.Нинішні не витримують жодної критики
для кировоградского
А зачем этот "умный человек", не стесняясь, врет, что сдать ЗНО стоит денег?
кіровоградський
Приємно читати розумні думки розумної людини. Єдине зауваження - щодо можливості запровадження профільного навчання у сільських школах. Як це можна зробити?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!