Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Останнім часом загальний рівень абітурієнтів різко погіршився
Останнім часом загальний рівень абітурієнтів різко погіршився

Які переваги отримають українці від приєднання до Болонського процесу? Чи цінуються вітчизняні дипломи за кордоном? Про це розповів ректор Харківського національного економічного університету В.Пономаренко

Останнім часом загальний рівень абітурієнтів різко погіршився

Володимир Степанович, в 2010 р. Україна завершує процес переходу до Болонської системи освіти. Однією з переваг цієї системи називалося визнання наших дипломів за кордоном. Чи це так?

Знаєте, це сильно сказано, що в 2010 році ми завершимо процес приєднання до Болонської системи. Ми працюємо в цьому напрямку, і цей процес безперервний. Багато французьких і німецьких університетів не повністю готові, як вони говорять, до прийняття цієї декларації в повному обсязі. Я вважаю, що в цьому питанні навіть не повинно бути якоїсь дати. Весь зміст Болонської декларації полягає в тому, аби забезпечити підвищення якості вищої освіти в світі. Це необхідно тому, що життя висуває нові вимоги, а вища освіта повинна відповідати цим вимогам.

Радянська школа освіти вважалася однією з кращих у світі. Невже в Україні якість освіти настільки невисокого рівня?

Справа в тому, що наші дипломи за деякими спеціальностями і зараз цінуються у всьому світі. Мова йде про фундаментальні науки: теоретична фізика, біологія і т.д. Рівень підготовки на комп'ютерних і економічних спеціальностях не зовсім відповідає тим вимогам, які висуває зараз суспільство. Така ситуація склалася не тільки у нас, але й на Заході.

Концепція розвитку нашого університету, яка була прийнята ще 10 років тому, передбачає якраз не входження в якийсь Болонський процес, а різке підвищення якості підготовки фахівців. Є кілька ознак, що свідчать про якість підготовки наших студентів. Перша - це оцінка роботодавців, а також кількість людей, які стоять на біржі праці - наших випускників там практично немає. Другий момент - кількість контрактників. Ми спостерігаємо за тим, як наші студенти несуть гроші для оплати контрактного навчання, і за останні п'ять років кількість контрактників не знизилася. Третій критерій - визнання нашої освіти європейськими університетами. Ми працюємо з французькими університетами - випустили близько 100 фахівців, яким, окрім наших дипломів, видані ще й французькі. Зараз за аналогічною програмою ми співпрацюємо з Віденським технічним університетом. Незабаром Харківський економічний університет відвідає ректор Австрійського університету прикладних наук для підписання подібної угоди про співробітництво. Вже підписані угоди з університетами Канади та Чехії. Тобто десь років через п'ять приблизно 25% наших випускників будуть мати наші дипломи і дипломи західних та американських вузів.

Студент сам вирішує, потрібен йому диплом західного зразка чи ні?

Спочатку по електронній пошті ми узгоджуємо з західними університетами наші навчальні плани. Потім приїжджають фахівці, які дивляться, як проходить підготовка наших студентів. А потім відбувається відбір, що проводиться спільною комісією, яка складається з наших і зарубіжних фахівців. Оцінюється знання студентом мови, його комп'ютерна, математична та економічна підготовка.

Для того, щоб готувати якісних фахівців, необхідно мати наукові школи. До речі, один з головних принципів Болонської декларації: наукові дослідження повинні передувати, випереджати педагогічний процес. Тобто якщо професор або доцент не проводить наукових досліджень, він є гучномовцем: він просто переповідає інші тексти. Хоча він повинен викладати студентам і ті знання, які самостійно синтезував, повинен вчити студентів застосовувати знання на практиці.

А як Ви обираєте вузи для співпраці?

ВНЗ для співробітництва ми найчастіше вибираємо випадково. Але свого часу я викладав у французьких університетах, і в мене залишилися там знайомі. Завдяки цьому, ми відновили зв'язки з Ліонським університетом. З ректорами закордонних вузів ми зустрічаємося на міжнародних конференціях, де знайомимося, налагоджуємо контакти. Також знаходимо партнерів, коли робимо замовлення на освітні або науково-дослідні гранти. З нами ще ніхто не відмовлявся співпрацювати.

Володимир Степанович, чи потрібно так активно прагнути до визнання наших дипломів за кордоном? Адже це буде зайвий раз мотивувати наших студентів не залишатися в Україні, а їхати працювати саме за кордон.

Не буду говорити про інші спеціальності, прокоментую тільки свої: комп'ютерні, економічні, менеджерські. У нас вже близько 100 людей отримали французькі дипломи, деякі незабаром отримають австрійські. Так, деякий час ці випускники працюють у Франції та в Австрії. Але потім вони розуміють, що вони ніде, окрім батьківщини, не потрібні. І на рівні "стій там, іди сюди" вони попрацювали, а збудувати кар'єру за кордоном практично неможливо, у фінансовій сфері - взагалі неможливо. І діти повертаються до нас, організовують свої підприємства. Багато випускників об'єднуються і працюють в спільних підприємствах. Вони вже вміють себе презентувати.

Болонський процес передбачає якісь додатки до дипломів?

У цьому році наші випускники вперше отримають дипломи з додатками європейського зразка. У додатку буде уточнена форма навчання, кількість кредитів.

Що таке кредити?

Це кількість годин, витрачених на вивчення будь-якої дисципліни. Раніше у нас кредит дорівнював 54 годинам, а європейський - 36 годинам. А вчора я отримав наказ міністра освіти Івана Вакарчука про те, що тепер кредитом слід вважати 30 академічних годин.

Система оцінювання в рамках Болонського процесу також змінена. П'ятибальна система була все-таки незручною. Ми використовуємо дванадцятибальною систему, що дозволяє викладачам більш диференційовано і об'єктивно оцінювати учнів.

Є думка, що кредитно-модульна система негативно впливає на якість знань, тому що скорочується кількість практичних занять і додається час для самостійної роботи студента. Чи правда це?

Ні, неправда. Все залежить від того, як організований процес. Зараз ми його повністю направили на кінцевий результат. На іспиті ми перевіряємо не пам'ять студента і спритність його рук, а те, як він може використовувати отримані знання у практичній діяльності, до якої він собі готує. У екзаменаційних відповідях не пишуться параграфи з конспектів як раніше. Білет тепер складається з кількох завдань різного рівня. Студенти приходять на іспит, ми їм дозволяємо користуватися всім, а вони повинні розв'язати ситуаційні задачі. Нам байдуже, чи буде студент на пам'ять знати економіку організації виробництва. Головне, щоб він зміг вирішити виробниче завдання. Інша справа, що багато вузів не готові організувати належним чином самостійну роботу. От ми зараз в університеті впроваджуємо комп'ютерну персонально-навчальну систему: людина входить в цю систему і відпрацьовує свої знання відповідно до тих розділів, які винесені на самостійну роботу.

Як Ви вважаєте, скільки абітурієнтів йде до вузу за покликанням?

У нас у вузі є лабораторія вивчення креативності та інтелекту. Кожен рік ми проводимо масові соціологічні дослідження студентів та абітурієнтів. Цього року обробили п'ять тисяч анкет. Ми провели дослідження, за результатами якого бачимо, скільки відсотків студентів не будуть працювати за фахом, - це 15%. Тепер виникає наступне питання: запровадження кредитно-модульної системи та індивідуальних студентських планів сприяє підвищенню якості підготовки фахівців? 17% опитаних відповідають, що ні, а 80% відповідають, що так. І ми вирішили скласти соціально-психологічний портрет тих людей, які вважають, що кредитно-модульна система не працює на підвищення якості навчання. Так ось дослідження показали, що ті 17% - це в основному студенти, які не будуть працювати за фахом і рівень успішності яких - середній і нижче середнього.

Кажуть, що в Україні досить легко купити диплом.

Купити диплом про закінчення того чи іншого вузу зараз досить просто. Однак існує можливість встановити, реальний диплом чи ні. Наприклад, коли людина влаштовується на роботу, керівники часто хочуть застрахуватися від підробок і пишуть лист до ВНЗ з проханням підтвердити, навчалася у нас людина чи ні. Ми даємо відповідні виписки з архіву. В університеті існує єдина база, за якою можна перевірити серію, номер диплома, там же вказуються прізвище студента, точна назва спеціальності.

Для перевірки оригінальності дипломних робіт студентів і аспірантів ми купили програму "Антиплагіат", яку використовуємо третій рік поспіль. З цього року програма буде використовуватися і для перевірки курсових робіт. Ця програма наповнена роботами, розміщеними в інтернеті, а також текстами дипломних робіт наших студентів, які здаються на кафедри в електронному вигляді. Програма обробляє тексти і видає відсоток збігів між зданою студентом роботою і роботами, які є в базі. Якщо відсоток збігу становить більше 50-ти, то ми не приймаємо таку дипломну роботу, не випускаємо студента навіть на захист. Чому інститут вибрав межу збігів саме на рівні 50%? Тому що іноді в роботах студентів використовується багато спільних характеристик - наприклад, характеристика заводу. У них багато тез, цитат, термінів і цифр, які використовуються з однаково, і по-іншому ніяк не переробиш. Коли виникають спірні питання, ми просто виводимо на екран роботу і дивимося, в чому полягають збіги.

Як переживуть вузи 2012 рік, коли не буде абітурієнтів у зв'язку з тим, що не буде випусків у школах?

У нас зараз вводиться піврічні і дворічні магістерські програми. Таким чином, буде перекрито небагато часу з п'ятого курсу. Крім того, у нас є зв'язки з коледжами, які випускають молодших спеціалістів. 25-30% першокурсників ми брали з коледжів на прискорений курс підготовки бакалаврів. От вони залишаться.

Крім того, я хочу підкреслити, що в нас зараз дуже перевантажені викладачі! Їм треба поставити пам'ятник. За ті гроші, які їм платять, вони явно переробляють. У наших викладачів навантаження - по тисячі годин. У 2012 р. у них буде такий собі перепочинок. Буде можливість удосконалити і наукові дослідження, і методичні розробки, а також персональні навчальні комп'ютерні системи, які забезпечать самостійну підготовку.

Вам не здається, що молоді люди, які будуть закінчувати вузи у віці 25 років, просто не встигнуть себе реалізувати. 12-річна система шкільної освіти, ви подовжуєте магістерське навчання ... Чи добре це?

Це чудово. У всьому світі на середню освіту відводиться 12 років. Це як раз говорить про те, що потрібно знизити інтенсифікацію навчання в школі: не забивати інформацією, а дати можливість навчатися творчо, використовувати ігрові варіанти навчання, щоб учні розвивались як особистості. Просто протягом 10 років отримувати інформацію на 6-7 уроках кожен день - це тупиковий підхід. Тому звичайний перехід на 12-річну систему освіти нічого не дасть: треба якісно перебудувати систему підготовки в середній школі.

Вас як ректора влаштовує якість підготовки вступників у зв'язку з тим, що в останні роки вони здають не іспити, а тести?

Мене категорично не влаштовує рівень підготовки абітурієнтів, які приходять до нашого вузу після проходження тестування. Загальний рівень абітурієнтів різко погіршився, а відсів в перші семестри навчання збільшився. У нас у вузі ще ніколи не було такої ситуації, щоб ми вводили додаткові адаптаційні дисципліни для першого курсу. Справа в тому, що тепер студенти не готові сприймати такі предмети, як фізика, математика, комп'ютерна техніка, економіка. У школах їх зараз готують дуже однобоко.

Хоча тестування, як таке, необхідно в якості зворотного зв'язку - для того, щоб моніторити рівень підготовки в середній школі. Вводяться нові дисципліни, відповідно, повинне вводитися тестування з цих предметів, за результатами яких вже можна говорити, краще стало чи гірше. Але якщо ми бездумно будемо використовувати тестування лише для вступу до вузів - це погано. Якщо учень всі 12 років буде готувати тільки математику чи фізику, то як же інші предмети? Він вийде без сформованих життєвих компетенцій. Це не припустимо.

Також було б дуже добре, якби під час вступу до вузу абітурієнт надавав свої творчі роботи за тією спеціальністю, на яку вступає. От ми говоримо - "креативність". Але креативність тестами не виміряєш, крім того, вона буває різною. Для нашого вузу важлива креативність економічна, комп'ютерна. Так що всі помилки школи ми виправляємо на перших курсах навчання.

Автори: Олена Конопля, Юлія Тарасова

STATUS QUO
09.03.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Ну есть же Могилянский опыт приёма студентов по результатам тестов!И каких тестов!!!
И желающие там учиться(в прошлые годы) не пищали-много, сложно, долго... Учились, готовились, сдавали. Ихними тестами и креативность проверялась, и ЗНАНИЕ, и способности!!! Вот ещё бы специалисты расшифровывали бы СПОСОБНОСТИ - было бы идеально. Но нет же!ВСЕХ ПОД ОДНУ ГРЕБЁНКУ! Всем одинаковые условия! Да Никогда в таком случае не выбраться нам из ямы ПРОФАНАЦИИ ОБУЧЕНИЯ! Кто бы думающий и влияющий на ситуацию обратил на всё внимание? Ведь не зря евреи говорят, что деньги НЕОБХОДИМО вкладывать в детей! И кто во главе интеллекта планеты всей? И правильно. Остальные пусть и далее прячут свои денежки...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!