Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Болонський процес: двоступенева система вищої освіти та проблеми реформування
Болонський процес: двоступенева система вищої освіти та проблеми реформування

Основою Болонського процесу є запровадження в усій Європі двоступеневої системи освіти (бакалаврат і магістратура), навколо чого точиться стільки суперечок

Болонський процес: двоступенева система вищої освіти та проблеми реформування

Для того, щоб отримати кваліфікацію бакалавра, треба провчитися від трьох до чотирьох років. Магістерські програми розраховані, як правило, на два роки.

Навчатися в магістратурі має право лише той, хто вже отримав кваліфікацію бакалавра. Класичний університетський диплом таким чином стає історією.

Критики двоступеневої системи освіти серед іншого вказують на вкрай перевантажені навчальні плани, а також на обмеженість часу, який відводиться для навчання.

Крім того, звертається увага на складність при переведенні з одного ВНЗ в інший. При цьому ініціатори Болонського процесу сподівалися досягти зовсім протилежної мети.

Чимало скептиків і серед представників ділових кіл. Деякі фірми скаржаться на недостатню підготовку випускників з дипломами бакалавра. Критикується й обмаль місць на магістерських програмах.

Запровадження двоступеневої системи освіти є частиною так званого Болонського процесу. 1999-го року в італійському місті Болонья 29 європейських країн підписали декларацію про створення спільного європейського освітнього простору.

Втілення цілей, прописаних у декларації, має завершитися 2010-го року. Нині учасниками Болонського процесу є вже майже 50 країн, включаючи й Україну.

Тим часом починаючи від літа, німецькі студенти масово протестували проти незадовільних умов навчання. Результат: земельні міністри культури домовилися переглянути низку положень Болонського процесу.

Тепер у студентів буде значно менше стресу, обіцяють міністри культури німецьких федеральних земель. Урядовці нарешті заявили про готовність реформувати нові бакалаврські та магістерські програми - зокрема, планується розвантажити навчальні плани, зменшити кількість іспитів, надати студентам більше свободи для визначення тривалості навчання, а також спростити процедуру визнання свідоцтв і дипломів, щоб гарантувати студенту обіцяну мобільність.

Такої домовленості було досягнуто в четвер ввечері на зустрічі німецьких міністрів федеральних земель, яка відбулася в Бонні спільно з ректорами вищих навчальних закладів Німеччини.

Таким чином, зроблено великий крок уперед, заявила після засідання президент Конференції ректорів німецьких ВНЗ Марґрет Вінтермантель.

У питанні вільного доступу до магістерських програм студенти мали менший успіх. Університетам і надалі дозволено встановлювати вступні критерії, які можуть слугувати як для контролю рівня знань, так і для відсіювання бажаючих вчитися далі, якщо на тій чи іншій магістерській програмі місць менше, ніж бажаючих.

Тему стягування зборів за навчання під час боннського засідання не порушували. Але земельні міністри та ректори обговорили питання фінансування освіти. Обидві сторони домагатимуться, щоб на освіту й науку в Німеччині витрачали десять відсотків валового внутрішнього продукту.

Ці кошти допоможуть ефективніше реалізувати вимоги Болонського процесу. На цю тему наступної середи в Берліні говоритимуть канцлер Німеччини Анґела Меркель та земельні міністри.

Освіта.ua
11.12.2009

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!