Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Перелік спеціальностей: Реформувати не можна ліквідувати
Перелік спеціальностей: Реформувати не можна ліквідувати

Студенти Інституту міжнародних відносин КНУ про новий перелік галузей знань та спеціальностей

Перелік спеціальностей: Реформувати не можна ліквідувати

Студенти Інституту міжнародних відносин КНУ про новий перелік галузей знань та спеціальностей.

Кабінет Міністрів України затвердив у квітні постанову про новий перелік галузей знань та спеціальностей. Згідно з нею відбувається ліквідація певних галузей знань та скорочується кількість існуючих спеціальностей, а деякі з них стають частиною інших галузей через скасування власних. Зокрема, після набуття постановою чинності в Україні зникне галузь знань «Міжнародні відносини» та 50% спеціальностей, що входили до неї. У студентів-міжнародників виникло чимало запитань та критики щодо нового переліку, тому ми прагнемо висловити свою позицію. Відразу ж хочемо відзначити невдалу інформаційну політику Міністерства освіти й науки щодо студентів. Через неналагоджену комунікацію ми досі не отримали повноцінного роз’яснення наслідків постанови, а отже не маємо впевненості у своєму майбутньому.

Основним аргументом МОН за реформу є необхідність зробити освітню систему України більш схожою на європейську. Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун апелює до відсутності «Міжнародних відносин» та деяких інших галузей знань і спеціальностей у Міжнародній стандартній класифікації освіти (далі – МСКО). Одночасно вона закриває очі на факт наявності великої кількості спеціальностей за міжнародними напрямками в передових європейських та американських ВНЗ (поняття галузі знань присутнє лише в деяких системах вищої освіти). Варто враховувати, що МСКО є лише рекомендаційним документом для збору та аналізу статистичних даних з освіти на міжнародному рівні. За визначенням того ж таки МСКО використання його переліку передбачається лише у разі відсутності власної системи вищої освіти або з урахуванням національних особливостей такої системи.

Іншим аргументом було «піклування» про долі випускників. За словами пані Совсун, через «незрозумілі» для європейців спеціальності українські випускники зіштовхуються під час працевлаштування та здобуття диплому магістра з проблемами, що доходили ледь не до невизнання дипломів. Але факти знову вказують на інше. Лише на прикладі Інституту міжнародних відносин КНУ: протягом останніх 5 років 15 випускників з «Міжнародних відносин»; близько 100 випускників з «Міжнародного права»; 52 випускники з «Міжнародних економічних відносин»; 28 випускників з «Міжнародної інформації»; 56 випускників з «Міжнародного бізнесу» продовжили навчання та здобули дипломи магістрів в університетах Європи, США, Скандинавії та Азії (статистика додається). Хоча проблема з визнанням дипломів, саме як результат реформи, насправді може стати реальною: студенти, які вже вступили, згідно з постановою отримають дипломи за неіснуючими в Україні спеціальностями. І ось тут, під час працевлаштування або подачі документів на магістратуру до закордонного ВНЗ, вже можуть виникнути питання, адже навчання за даною спеціальністю більше не буде проводитися.

Та згубний вплив занадто квапливого реформування не обмежиться лише долями випускників. Відповідно до постанови галузь знань «Міжнародні відносини» ліквідується. Залишаються спеціальності «міжнародне право» (далі – МП), «міжнародні економічні відносини» (далі – МЕВ), а спеціальність «міжнародні відносини» (далі – МВ) змінюється на дивний гібрид – «міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (далі – МВСКР). Усі вони входитимуть до різних галузей знань. МП до Права, а МЕВ та МВСКР до Соціальних та поведінкових наук (як вони пов’язані з новими галузями нам так і не пояснили). Що стосується «міжнародної інформації» (далі – МІ), «міжнародного бізнесу» (далі – МБ), «міжнародних відносин» та «країнознавства», то вони перетворюються на освітні програми в рамках МВСКР. У чому полягає проблема? Згідно з новими правилами освітні програми затверджуються галузевими експертними радами при Національному агентстві із забезпечення якості освіти. Склад цих рад формуватиметься за принципом пропорційності з представників спеціальностей, що входять у дану галузь знань. Отже, вплив спеціалістів з міжнародного права на формування програм для МП значно поступатиметься впливу звичайних правників (адже факультетів з права більше у десятки раз), а програми з МВ, МІ, МБ та країнознавства фактично затверджуватимуться спеціалістами з психології, соціології, соціальної роботи і т.п.

До всього цього потрібно додати, що МОН, пропонуючи новий перелік, не врахувало позиції МЗС (не погодилося) та Комітету ВРУ з питань освіти (Лілія Гриневич висловила незгоду щодо закриття МВ) щодо збереження галузі знань Міжнародні відносини.

У своєму інтерв’ю газеті «Факти й коментарі» Інна Совсун зазначила, що МВ у всьому світі – це лише підрозділи політології та економіки. Проте, окрім того що нам вдалося віднайти чимало прикладів протилежного (деякі додаються), варто зазначити, що МОН не врахувало українських реалій, приймаючи це рішення. Це випливає не лише з тієї різниці, яка є в навчальних програмах міжнародників, політологів та економістів, а й з політичної ситуації, яка склалася наразі в Україні. Ми так і не почули від МОН жодних аргументів щодо закриття галузі «Міжнародні відносини». Особливо дивним це виглядає зараз, під час агресії Російської Федерації, коли дипломатія для України є одним з ключових важелів впливу на світову спільноту. Це саме стосується коментарів пані Совсун стосовно «нікому незрозумілої спеціальності» «Міжнародної інформації». Остання готує спеціалістів у сфері інформаційних війн, пропаганди, комунікацій та аналітиків для міжнародних відносин. Знову ж таки виникає питання, навіщо було створювати Міністерство інформаційної політики та через декілька місяців закривати профільну спеціальність? Якщо в МОН не бачать різниці між економікою та бізнесом, міжнародним правом та правом, а також не розуміють навіщо нам країнознавство, то, можливо, потрібно було би розібратися? Саме тому ми запрошуємо представників Міністерства відвідати Інститут міжнародних відносин, щоб ознайомитися і зрозуміти специфіку та всі тонкощі його спеціальностей.

У всій цій ситуації нас найбільше обурює відмова МОН враховувати позицію студентства. Хоча все це робиться «в наших інтересах», жодного з нас не запитали, чи дійсно нам це потрібно. Про це свідчать численні флешмоби, організовані студентами, які вивчають МВ, значна активність у соцмережах та заклики до організації пікету Міністерства. По сьогоднішній день ми намагаємося донести нашу позицію та організувати дискусію, проте реакція з боку МОН майже відсутня, що явно суперечить європейським цінностям, за які ми ведемо постійну боротьбу. Ніхто не заперечує необхідність реформ, але саме реформ, а не якоїсь ілюзії чи змін заради змін.

Андрій Шерстюк, Денис Длугач, Таїсія Нагорна за підтримки студентської ініціативи StudVoice (https://vk.com/studvoice_reforma)

Додатки

Освіта.ua
21.05.2015

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Mr.P
Щодо МВ закордоном (розділи Law, Social Sciences, Communication and Information Sciences: https://drive.google.com/file/d/0ByREjtGoYVKBMkpzODMtbm4wNDA/view?usp=sharing Ну так у цьому файлі, наприклад, "міжнародне право" входить до "права" і т.д. Це лише підтверджує правильність підходу МОН. Давно пора.
Арина Афинская
Необходимы междисциплинарные специальности это факт! Как вариант получение после любого бакалаврата диплома магистра во второй области или дистанционного обучения второй специальности в магистратуре
Svet
Цікаво, а що тепер робити абітурієнтам, які вибрали певні предмети на певну спеціальність, а тепер їх або збираються прибрати, або змінили предмет ( було або-або). Чому це робиться ось так раптово? Що робити дітям? Так, я згодна, що на одну і ту ж спеціальність виші повинні виставляти однакові предмети, та чому це робиться зараз, а не з наступного року?
Dmitry Silantev
Для Svet: вообще-то это и будет с наступного року
Svet
На превеликий жаль, виші вже змінили все у переліку предметів ЗНО саме у цьому році вступу
Бонч Бруневич
Для Svet: то же непонятно почему новый перечень вводиться в действие с 1 сентября , а не с даты опубликования и еще самый главный вопрос куда девать невостребованный персонал после укрупнения специальностей
Коментувати
Капаліка
Мінус є - зникли міжгалузеві спеціальності, хоча вони можуть з’явитись з ініціативи вишів, було б бажання МОНУ визнавати такі дипломи як документи державного зразка. Можна також обирати основу для таких фахів з поглибленим вивченням іншого фаху (для інфобезпеки - телекомунікації+право, менеджмент+ІТ, електроніка+ІТ тощо). Спеціальності не порізали, а укрупнили. Десятки споріднених спеціальностей об’єднані з можливістю реалізації спеціалізацій, профілізацій та підготовки студентів за індивідуальними навчальними траєкторіями. Мені незрозуміло, навіщо в машинобудуванні цілий перелік спеціальностей з обробки металів і ще більший перелік з обладнання певних виробництв. У ІТ та автоматизації аналогічно. За новим переліком будуть випускатись інженери за широким фахом, спеціалізовані на певній специфіці, тобто усе в руках вишів і самих студентів. Міжнародні відносини залишились, що заважає реалізовувати в рамках фаху економічні, правничі або змішані економічно-правові і т.п. спеціалізації?
zip
Міністерство майже вдвічі скоротило кількість галузей знань, хоч серед них явно не було зайвих. От ще один шокуючий приклад - крім "Міжнародних відносин" ліквідована галузь знань "Інформаційна безпека" (яка охоплює програмні, технічні, юридичні, адміністративні та інші способи забезпечення безпеки держави, організації тощо), знову ж таки дивне рішення в умовах інформаційної війни. Значно порізані технічні галузі знань і спеціальності, пов’язані з машинобудуванням, автоматизацією виробництва, ІТ-технологіями тощо. Кудись зникло поняття міжгалузевих спеціальностей разом з їх переліком. Такі зміни в українській освіті більш корисні Росії, ніж Україні. Тож які і чиї цілі насправді переслідує міністерство?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!