Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Болонський процес: Доктор філософії, яким йому бути в Україні
Доктор філософії

В числі зобов'язань, взятих на себе Україною зі вступом до Болонського процесу, є запровадження третього циклу навчання - підготовки докторів філософії

Болонський процес: Доктор філософії, яким йому бути в Україні

Відомо, що в більшості країн, в яких докторські студії існували історично віддавна (Англія, США тощо), освітній (освітньо-кваліфікаційний, освітньо-науковий) рівень доктора філософії одночасно трактується і як науковий ступінь (перший, або єдиний). Доктор є доктор! Це саме спостерігається сьогодні і в країнах, в яких в "доболонські" часи не було третього циклу навчання (Польща, Прибалтика та ін.), а існувала система аспірантури, аналогічна до сьогоднішніх українських реалій. Академічна спільнота цих країн позитивно оцінює нововведення, оскільки термін навчання продовжено із 3-х до 4-х років, студенти третього циклу отримують додаткову ґрунтовну теоретичну підготовку, з'являється можливість в процесі навчання відвідати закордонні університети та наукові установи. Все це в сукупності підвищує якість підготовки фахівців та рівня наукових досліджень.

А тепер проаналізуємо, яким чином у світлі Проекту змін до Закону України "Про вищу освіту" пропонується запровадження третього циклу навчання в українських університетах та наукових установах.

Розпочнемо із цитування положень змін до Закону (проект, підписаний 29.04.2009 р.), які безпосередньо стосуються даного питання.

Стаття 7. Доктор філософії - освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра і передбачає засвоєння особою відповідної науково-освітньої програми ... та публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії.

Стаття 8. Державна атестація ... здійснюється державною екзаменаційною комісією. Особам, які завершили навчання ... за ... освітньо-науковою програмою, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти, видається державний документ про вищу освіту встановленого зразка.

Стаття 9. Встановити такі види документів, які засвідчують здобуття особою вищої освіти ...

Диплом доктора філософії

Стаття 12. Перелік спеціальностей, за яким здійснюється підготовка кадрів з вищою освітою за освітньо-науковим рівнем доктора філософії, проводиться захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії, ..., містить найменування галузей знань, галузей науки та спеціальностей і затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням МОН і ВАК.

Стаття 19. (Повноваження ВАК). Затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів ... а також скасовує їх.

Стаття 58. Науковий ступінь доктора філософії присуджується особі, яка здобула вищу освіту освітньо-наукового рівня доктора філософії і публічно захистила дисертацію в спеціалізований вченій раді. Рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня доктора філософії затверджується ВАК.

Щиро кажучи, побіжний аналіз запропонованих змін не стільки дає відповіді щодо процедури отримання титулу, скільки ставить нові запитання:

Чи означає використання в Законі двох різних термінів (освітньо-науковий рівень доктора філософії та науковий ступінь доктора філософії) наявність в перспективі двох різних дипломів?

Де відбувається "публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії", необхідний для отримання диплому доктора філософії (Стаття 7)? На засіданні ДЕК, чи в спеціалізований вченій раді?

Чи передбачається ще один "публічний захист дисертації в спеціалізований вченій раді ", який необхідний для отримання наукового ступеня доктора філософії (Стаття 58), оскільки особа вже має диплом доктора філософії (Стаття 9), тобто "публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії" (Стаття 7) уже відбувся?

Яким чином передбачається узгодження Переліку спеціальностей, за яким здійснюється підготовка кадрів з вищою освітою за освітньо-науковим рівнем доктора філософії, та Переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії? Адже найменування галузей знань (Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1719) та галузей науки (Наказ ВАК України від 23.06.2005 р. № 377) істотно не узгоджуються між собою. Очевидно також, що жоден із Переліків не узгоджується із прийнятим UNESCO в 1997 році Міжнародним стандартом класифікації освіти (ISCED).

Перелік подібних запитань можна продовжити, але спробуємо водночас сформулювати деякі логічні гіпотези.

Очевидною відповіддю на перше запитання є "так", оскільки згідно із Статтею 58 для того, щоб претендувати на науковий ступінь доктора філософії, претенденту необхідно мати освітньо-науковий рівень доктора філософії, що підтверджується дипломом доктора філософії. Але тоді незрозуміло, навіщо в Законі використовувати один і той же термін (доктор філософії) для означення двох різних понять? Окрім того, якщо для отримання наукового ступеня доктора філософії претендент повинен здобути освітньо-науковий рівень доктора філософії, додатково захищати дисертацію в спеціалізований вченій раді та чекати затвердження ВАКом, то чи не простіше виїхати за кордон, де, як ми згадували вище, доктор є доктор?!

Не менш складними є гіпотези щодо відповіді на друге запитання. Для отримання диплому про здобуття освітньо-наукового рівня доктора філософії претендент повинен успішно виконати відповідну науково-освітню програму, провести наукові дослідження, підготувати та захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Державна атестація, яка засвідчує виконання всіх цих вимог, здійснюється ДЕКом, на основі рішення якого особа отримує диплом доктора філософії. Таким чином, можна зробити висновок про те, що  "публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії" відбувається на засідання ДЕК. Побічним підтвердженням цього є відсутність терміну "спеціалізована вчена рада" в Статті 7 та наявність цього терміну в Статті 58. Але тоді чому дисертація є "на здобуття наукового ступеня"?

Щодо третього запитання, то тут важко навіть сформулювати логічне припущення. Навіщо два захисти дисертації перед різними аудиторіями? Чи це різні дисертації? Що буде, якщо претендент (а це особа, яка вже має диплом освітньо-наукового рівня доктора філософії) не захистить дисертації в спеціалізованій вченій раді (чи її не затвердить ВАК)?

Складається враження, що зміни до Закону, що стосуються доктора філософії як третього циклу навчання та доктора філософії як першого наукового ступеня писали дві різні команди, які мало спілкувалися між собою.

Формально поза межами Закону, але в контексті впровадження докторських студій в Україні знаходиться  питання переліку спеціальностей 2-го та 3-го циклів навчання, які на сьогодні неопрацьовані (існуючий перелік спеціальностей 2-го циклу відповідає застарілому переліку бакалавратів). Очевидною стає безперспективність попереднього підходу, згідно з яким на наступному циклі навчання кількість спеціальностей зростала в 3-5 разів: 1997-2001 роки - 78 бакалавратів та 350 спеціальностей рівня спеціаліст/магістр; 2009 рік - 146 бакалавратів та 500 (в проекті) спеціальностей другого циклу. За таким підходом спеціальностей третього циклу повинно бути понад 1000!?

 Зміни до Закону передбачають, що перелік докторських спеціальностей затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням МОН і ВАК. Але слабо віриться, що дві потужні установи із усталеними традиціями та структурами (науково-методичні комісії МОН та спеціалізовані вчені ради ВАК) зможуть достатньо оперативно досягти компромісу. Можливо доцільно розглянути існуючу в дуже багатьох країнах систему, як приклад: бакалавр архітектури - магістр архітектури - Ph.D. архітектури? При цьому значно зменшується проблема узгодження існуючих спеціальностей аспірантури (їх на сьогодні понад 500) із спеціальностями 3-го циклу навчання (їх тоді буде 146): декільком близьким спеціальностям аспірантури ставиться у відповідність одна навчальна спеціальність.

Можливо існує якесь обґрунтоване пояснення всіх згаданих вище непорозумінь, хотілось би його почути. Але, багаторазово обговорюючи основні положення змін до Закону із керівниками різних університетів та наукових установ, ми такого обґрунтування не знайшли. Для всіх моїх співрозмовників є абсолютно незрозумілим, чому ми в Україні не можемо зробити, як у інших країнах Європи (освітянський титул доктора філософії одночасно є першим науковим ступенем), а пропонуємо суперскладну бюрократичну схему? Невже лише для збереження важелів впливу ВАКу? Невже для останнього не вистарчить повного контролю над процесом здобуття другого і основного наукового ступеня - доктора наук?

Протягом останнього часу як в друкованих засобах масової інформації, так, особливо, і в електронних з'явилося критично багато статей, в яких всі негаразди (а часто пишуть про розвал) вищої освіти в Україні пов'язують із Болонським процесом. Ціле щастя, що його запропонували не НАТО, і не Росія! При цьому абсолютно не звертається уваги на те, що двохциклове навчання (основа Болонського процесу) в Україні було законодавчо введене задовго до 1999 року. Що третій цикл навчання, ECTS, автономія університетів, державна матеріальна підтримка студентської та викладацької мобільності (інші принципи Болонського процесу) до тепер не реалізовані ні на законодавчо-нормативному, ні на інших рівнях!

Дуже боюся, що запровадження запропонованим чином докторських студій лише додасть вагомих аргументів критикам європейських устремлінь України, а наша система вищої освіти втратить черговий шанс для конструктивного реформування.

Автор: Доктор технічних наук, проф. Рашкевич Ю.М.
НУ "Львівська політехніка"

Освіта.ua
24.07.2009

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!