Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Учитися в коледжі – це престижно?
Учитися в коледжі – це престижно?

Високий освітньо-кваліфікаційний рівень – далеко не обов’язковий атрибут успішного життя

Учитися в коледжі – це престижно?

«Будеш погано вчитися, підеш до ПТУ», – ці погрозливі слова з вуст батьків чув ледь не кожен радянський учень, і, варто сказати, ця фраза на багатьох наводила жах, що сприяло хорошій успішності школярів СРСР. Адже «петеушник» звучало образливо й часто засвідчувало, що людина «зірок з неба не хапає», тому й пішла здобувати робітничу професію.

Із розвалом Союзу багато що змінилося, зокрема, і в освітній сфері. Поряд із профтехучилищами почали відкриватись навчальні заклади із заморською назвою «коледж». З екранів телевізорів красиві й успішні багатії з далекого Беверлі Хілз залюбки хвалилися тим, що вступили до коледжу.

Змінилась і концепція навчання спеціалістів, розширився спектр їхніх майбутніх професій. Та й кількість самих коледжів стрімко зросла завдяки приватному сектору освіти. Дехто ще й досі не зрозумів, чим коледж відрізняється від ПТУ, окрім, власне, назви. Але різниця таки є. Коледж – це вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ інституту чи університету, в якому можна здобути ступінь молодшого спеціаліста, тобто отримати початкову вищу освіту.

У ПТУ ж можна отримати лише середню спеціальну освіту. Випускник ПТУ, щоби здобути ступінь бакалавра, повинен вступити на 1-й курс університету, а випускника коледжу можуть зарахувати на 2-й і навіть 3-й курс навчання за спорідненою спеціальністю. Профтехучилище навчає студентів за технічними напрямами, у той час як у коледжі можна здобути й гуманітарну спеціальність. Водночас коледж відрізняється і від інституту – передусім скороченим терміном навчання, проходженням трудової практики та підвищеною увагою до виховної роботи – адже студенти коледжів по суті ще школярі й потребують особливої уваги та підтримки з боку викладачів.

Із кожним роком охочих навчатись у коледжах України стає все більше. Спробуємо з'ясувати, з чим пов’язана ця тенденція. Для цього нам доведеться зняти „рожеві окуляри”, які так люблять носити юні та недосвідчені, і вдягнути окуляри з двоопуклими лінзами, аби прискіпливо подивитися на вітчизняний ринок праці. І що ми бачимо у пропозиції? Навалу економістів, юристів, журналістів, маркетологів і менеджерів, трохи міжнародників і психологів, жменьку-другу культурологів і дизайнерів. Усі інші, що засвідчує величезна кількість талант-шоу на наших телеканалах, співають і танцюють.

А тепер подивимося, кого шукають роботодавці. Як не дивно, співаки їм потрібні рідко. Цікавлять нинішніх роботодавців хороші програмісти, водії, продавці продовольчих товарів, спеціалісти «зі спілкування з держорганами», токарі, електрозварники, конструктори-механіки, будівельники… Вони – справжній дефіцит. Попит є й на малярів-штукатурів, збиральників меблів, касирів, офіціантів, поварів. На сьогодні ж маємо ситуацію, коли половина випущених магістрів – економісти, юристи, менеджери та міжнародники. Звідси така кількість безробітних. Окрім незатребуваності власної професії, випускник-магістр часто зіштовхується з іншою проблемою – роботодавці шукають молодь із досвідом роботи, а в нього, розумного магістра нехай навіть із червоним дипломом, такого досвіду немає.

Які переваги навчання в коледжі?


Усвідомлюючи реалії сьогодення та зважаючи на кон’юнктуру ринку праці, усе більше випускників старших класів зупиняють погляди на коледжах, в яких можна швидко опанувати актуальну професію. Адже зараз спостерігаємо значний брак практиків, у той час як теоретикам просто ніде працювати: фінансування науково-дослідних робіт із боку держави – мізерне, а приватні підприємства зазвичай потребують лише кількох штатних аналітиків чи консультантів, а то і звертаються до послуг людини «зі сторони». Звичайно, за високоосвіченого логіста, маркетолога чи фінансового консультанта, який заробить для фірми мільйони, роботодавець готовий навіть поборотися з конкурентом. Інша річ, що фінансових консультантів чи маркетологів потрібно зовсім небагато.

Справді ж великий попит є, наприклад, на хороших продавців, послугами яких користується бізнес усіх рівнів. Продавець потрібен і в дорогому автосалоні, і в переході метро. А от до послуг маркетолога звернеться далеко не кожен власник бізнесу. Вочевидь, в умовах кризової економіки штат аналітиків на підприємствах значно скорочується, цінується вузькопрофільна підготовка кадрів, а особливо – їхні «реальні», практичні навички.

Тож, актуальність навчання в коледжі не залишає сумнівів. Думку коментує директор київського коледжу «Освіта» при Університеті «Україна» Світлана Смолянова: «Фахівці середньої ланки займають усе більш вагомі позиції в економіці та соціальній сфері, сприяють зростанню високотехнологічного виробництва. Своїм студентам важливість їхніх професій я пояснюю на прикладі. От у медицині є медсестра, на яку покладається лікар. Він – теоретик, стратег, він знає, яких заходів потрібно вжити, щоб вилікувати людину, але практичну роботу з хворими – уколи, перев’язки, крапельниці – здійснює медсестра, ота середня ланка, на якій фактично все і тримається...”.

Також серед переваг навчання в коледжі – доступна ціна та коротший термін навчання, який дозволяє швидше перейти до практики та набути професійної компетентності. А це за умови жорстокої конкуренції на ринку праці – неабияк важливо. Адже в той час, як магістри лише закінчують навчання, випускник коледжу вже має реальний трудовий досвід, який для роботодавця важить більше, ніж освітньо-кваліфікаційний рівень найманого працівника.

Про важливість поєднання роботи з навчанням почали говорити все частіше. Факти історії вказують на те, що більшість успішних людей починали трудову практику ще в юні, а то й дитячі роки. А теорію часто опановували, уже будучи фахівцями своєї справи. Наприклад, найкращий бізнесмен ХХ століття Генрі Форд почав ремонтувати годинники сусідам у 15 років, на чому й заробив свої перші гроші. За даними кадрових агентств, 48 % успішних топ-менеджерів починали працювати у віці 16‑19 років. Тобто, є сенс спочатку стати професіоналом своєї справи, а вищу освіту завжди можна здобути: для підвищення кваліфікації, загального розвитку, для сатисфакції чи з інших міркувань.

Хіба вчитися в коледжі – це престижно?


Колишнє ПТУ у свідомості мас досі асоціюється із професіями зварника, столяра, автомеханіка, кухаря, перукаря. Такі спеціальності і в наші часи опановують переважно в державних училищах. У столиці це, наприклад, Київське вище професійне училище швейного та перукарського мистецтва, Київський механіко-металургійний технікум, Київське вище професійне училище деревообробки, Київське обласне вище професійне училище харчових технологій та ресторанного сервісу та ін. Хоча з-поміж десятка старшокласників на «непрестижний» фах кухаря чи зварювальника погодиться лише один, варто сказати, що ці професії мають реальний попит на ринку праці, що засвідчують факти, точніше – заробітна плата. У той час, як медик чи педагог, працюючи в держустанові, у середньому заробляє 1500 грн і 2500 грн на місяць відповідно, місячна зарплата сантехніка чи електрика в Києві становить 5000–6000 грн.

Утім, на відміну від ПТУ, спектр спеціальностей у коледжах сягає пари сотень найменувань. Тож тим, хто хоче здобути престижну професію, є з чого вибрати. Особливо широкий перелік спеціальностей у приватних коледжах. Наприклад, у столичному коледжі Університету «Україна» спектр спеціальностей сягає тринадцяти. У Київському коледжі нерухомості навчаються за актуальними спеціальностями «Оціночна діяльність», «Фінанси та кредит», «Маркетингова діяльність». У Коледжі економіки, права та інформаційних технологій при Університеті «Крок» здобувають ступінь молодшого спеціаліста за напрямами «Правознавство», «Фінанси і кредит», «Бухгалтерський облік», «Економіка підприємства»…

«Випускники за спеціальністю «Фінанси і кредит» можуть працювати інспекторами з інвентаризації, державними податковими інспекторами, спеціалістами фінансових структур, спеціалістами на ринку цінних паперів, а випускники спеціальності «Комерційна діяльність» мають змогу влаштуватись експедиторами, диспетчерами з міжнародних перевезень, комерційними агентами», – розповідає директор коледжу Людмила Сумбаєва.

Не менш престижним професіям можна навчитися і в інших коледжах економічного спрямування, наприклад, у Бізнес-коледжі при Європейському університеті чи в коледжі Київського інституту бізнесу і технологій.

Що вже казати про найбільш оплачувану в Україні професію IT-спеціаліста?! Її теж можна здобути в коледжі за спеціальностями «Розробка програмного забезпечення» чи «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж» тощо. Заробляти кілька тисяч доларів, працюючи на іноземну компанію з повним соціальним пакетом, бездоганною корпоративною культурою та можливістю підвищувати кваліфікацію за кордоном! Такі перспективи відкриває сучасний коледж перед абітурієнтом.

У нашу динамічну епоху не варто мислити стереотипами. Високий освітньо-кваліфікаційний рівень – далеко не обов’язковий атрибут успішного життя. Так, за даними газети «Дейлі мейл» в Євросоюзі найбільша кількість людей із вищою освітою проживає в Литві (92 %), у Чехії (91,1 %) та у Словаччині (91 %). Сама ж Велика Британія, яка проводила дослідження, опинилась лише на 19-му місці серед 33-х країн. Хоча, варто погодитися, рівень життя у Великий Британії та Литві різниться не на користь останньої. І це зайвий раз доводить: не так важливо, чи ти фахівець із трьома вищими освітами, чи молодший спеціаліст, основне ‑ наскільки ти любиш свою роботу та свою країну. Важливо, що ти вмієш, і чому ще готовий учитися. Бо час не стоїть на місці…

Тала Пруткова, для Освіта.ua

Освіта.ua
23.04.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Студент
Блин, да я учусь в колледже на фармацевта 2 года и получаю специальность "Младший спеціаліст". Туда не так просто поступить как кажется, а учиться еще сложнее. А Вы хотите сказать, что какой то слесарь или маляр сможет поступить в колледж? Та его даже к экзаменам не допустят!
Настенька Подворотняя
Для Студент: а можно в вашем колледже на базе полного среднего образования(11класс) получить квалификацию бакалавра(но не младшего специалиста!)???или это только на базе диплома младшего специалиста...?
даша
можно,на базе 11 кл на фармацевта бакалавра
Коментувати
Прохиндей
"Аффтар, жжошъ, пеши исчо". Сначала Вы пишете что экономистов-юристов безработных валом, ниже приводите примеры колледжей, где их же престижных и востребованных учат. Уровни аккредитации и спектры специальностей, судя по всему, Вам знаком понаслышке. Высокотехнологическое производство растет из-за увеличения количества "младших спецов" - перл (для роста сначала нужны талантливые инженеры и менеджеры, потом исполнители). С медсестрами и врачами тоже "улыбнуло" (официальная зарплата и ответственность у врача все-таки повыше, да и возможностей для "приработка" побольше). Информация об иностранных ИТ-компаниях тоже интересная - увидели бы Вы их с близкого расстояния, меньше дифирамбов пели бы. Сравнение выпускников по опыту работы забавно (многие магистры и учатся и работают) Где были Британия и Литва 20 лет назад? То-то же (Япония идет у 100% Высшего образования). Причины роста популярности колледжей другие. "Младшие спецы" конечно нужны, но статья - низкопробная джинсня. Учите...
Прохиндей
Для абитуриента колледж на базе 9 классов - возможность поступить в ВУЗ без ЗНО на старшие курсы, иногда даже выигрывая год. Поступая в колледж - шансы поступить на бюджет близки к 100%, а это стипендия и экономия даже если потом идти в ВУЗ на платной основе. А есть шансы и дальше на бюджет попасть. Даже платное обучение в колледже уменьшит итоговые затраты на получение полного высшего образования. Сравнивать уровни теоретической и практической подготовки в "сферических" техникумах-колледжах и университетах как минимум некорректно. А вторая половина последнего абзаца статьи - вообще пафосный бред. Для успешной карьеры нужно что-то знать, что-то уметь, быть способным думать и постоянно учиться, всегда красиво себя подавать и иметь чуточку везения. Но чем выше уровень образования, тем меньше нужно везения (по статистике 2/3 работодателей обращают внимание на образование соискателей). Плюс при рекрутинге имеют значение последипломные трениги и курсы. И "младшим" тоже дороги открыты.
Николай
Что-то знать и что-то уметь должна школа научить. И не стоит так боятся ЗНО. Если хоть что то знаешь, то спокойно его можно решить. А в пту или технарь можно так се отходить, по 2 штуки за сессию отдавать и горя не знать. А вот с вузом уже сложнее. Только и в нем можно выбрать хорошую специальность, которая в будущем будет только на тебя работать. Не можешь думать - иди руками е**шь. Все очень просто.
Коментувати
tug
Уважаемые коментаторы, Тема настолько горячая, что можно даже на кухне под разговор выпить чаю, А ПОТОМ ПОДРАТЬСЯ... К сожалению все идет как идет. Выступаю от имени тех кто по-правде получил 2 уровень аккредитации и вполне благополучно работает с реальными западными работодателями и на уровне международных стандартов. Насыщенность базы такая, что на 2000 учащихся компьютеров и тренажеров-железяк(работающих) побольше чем в иных политехнических университетах о гуманитарных и не говорю - там все профанация. Нами давно забыты проблемы типа где деньги взять, как спонсоров найти(обходимся сами). И планочка подготовки каа я указал выше удостоверяется нормальными практиками как в процессе обучения так и на выпуске... Зарплата трудоустроившихся в течении полугода после выпуска( 60%) - с ходу - 1500-3000 дол. Однако, НАДОЕЛО!!!!!!, сражаться с системой, - все не по уму,= и не нужны ни технари, ни учителя, ни медики.
Андре
После окончания колледжа есть возможность вступать на третий курс заочного отделения университета и секономить время на учебу!
Женя
Коледжі -це колишні технікуми, а ПТУ - це тепер - ліцеї! Це пояснення для тих хто не в темі!
Іван
Якщо це не замовний матеріал, тоді автор точно уявлення не має про українські коледжі. Це таке саме ПТУ(по якості знань і тих, хто там "вчиться"), і рівень акредитації у більшості 1, а не 2. А головне - втрачаються кілька років, бо молодший спеціаліст нікому не потрібен, а продовжити навчання на бакалавра вийде довше, ніж якби відразу вступати в університет.
Ольга Ильницкая
Любі друзі! Вивіска не має значення, та нехай навіть Могилянка!!! КУДИ має піти молодий спеціаліст. який навіть власним розумом, а не за гроші отримав червоного диплома? ЩО ПРАЦЮЄ В ЦІЙ КРАЇНІ? Все розкрадено. все, що не дає негайного бабла - закривається. Одна дорога - як у Велику Вітчизняну- з важкими боями НА ЗАХІД!
QKFB
Для Ольга Ильницкая: за пожилыми присматривать и горшки выносить.))) Отлично!
Коментувати
Человек
А теперь давайте вспомним, что половина нынешних колледжей - это ещё 5 лет назад те же ПТУ. Нельзя просто поменять название заведения, и рассчитывать на изменение качества и профиля.
лора
Только вот система поступления в эти самые колледжи какая-то дурная. Раньше вступительные экзамены в техникумы были позже ВУЗовских. А сейчас все в одно время. И если ребенок хорошо сдал 2 предмета, а третий не очень, то все равно будет ждать что ответит ему ВУЗ. А "волны" в одно и то же время. Если в ВУЗ на бюджет не поступил, то контракт хоть в ВУЗ, хоть в колледж. Естественно выберут ВУЗ
Ольга Ильницкая
Та мови нема. Це за радянських часів мама мені казала, щоб я вчилася. бо на ферму піду корови доїти, а тепер діти позакінчували Шевченка журналістику і на базарі торгують носками і хатніми капцями. КОМУ в нашій країні потррібні інженери, коли промисловості немає, науковці, коли науки немає. Потрібні бики, щоб охороняти олігархів і раби, які працюватимуть на них.
ррррр
Для Ольга Ильницкая: все зміниться на краще, будь певна
Ольга Ильницкая
Вам, мабуть, видіння було. Чи не в образі Тягнибока?
Вирья
Ничего не изменится. Пока мы строит незалежность, на нас строят нашу же могилу. Если мы в ближайшие 7 лет не объединимся с остальными восточнославянскими странами, мы все погибнем.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!