Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика «КоСяК» не у вищій освіті, а в бажанні шукати «5 кут у кімнаті»
«КоСяК» не у вищій освіті, а в бажанні шукати «5 кут у кімнаті»

Директор департаменту вищої освіти Юрій Коровайченко у відповідь на статтю «КоСяК» у вищій освіті?» в газеті «Дзеркало тижня. Україна»

«КоСяК» не у вищій освіті, а в бажанні шукати «5 кут у кімнаті»

Нещодавно у газеті «Дзеркало тижня. Україна» № 8 від 1 березня 2013 року була опублікована стаття Оксани Онищенко «"КоСяК" у вищій освіті?». У статті розповідається про подані до Верховної Ради України законопроекти про вищу освіту. Міністерство не має наміру давати оцінку викладеній інформації у статті. Проте, з огляду на те, що представник зазначеного ЗМІ не зверталася до Міністерства з офіційним запитом щодо надання інформації, хочемо лише роз’яснити деякі пункти, які стосуються компетенції Міністерства освіти і науки України в частині Умов прийому до вищих навчальних закладів, державного замовлення та роботи інформаційно-пошукової системи «Конкурс».

У 2012 році, як і в 2011, Умовами прийому до вищих навчальних закладів була передбачена можливість подачі документів на вступ до п’яти вищих навчальних закладів та на три напрями підготовки у кожному. Тому, відносно високі конкурси в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», на які посилається автор статті, - це конкурси заяв, а не вступників. Інакше, як можна пояснити той факт, що і в 2011, і в 2012 роках доведені обсяги державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою академією не виконані. Тому робити висновки з неофіційних джерел просто некоректно.

Підтвердженням цього є те, що Міністерство не розміщувало і не розміщує жодної офіційної інформації на веб-сайті інформаційно-пошукової системи «Конкурс». Вона створена виключно для інформування вступників про вищі навчальні заклади, напрями (спеціальності), на які оголошується прийом, ліцензійні обсяги підготовки, вартість навчання тощо. Адміністрування зазначеної системи забезпечувалося і забезпечується благодійною громадською організацією «Центр освітньої політики», а фінансування здійснювалося і здійснюється за кошти донорів (Міжнародного фонду «Відродження», Альянсу USETI).

Водночас, за даними тієї ж інформаційно-пошукової системи «Конкурс» до десятки лідерів за кількістю поданих заяв Національний університет «Києво-Могилянська академія» не потрапив.

З огляду на вищевикладене, стаття Оксани Онищенко, в частині зазначених питань, має явно тенденційний характер і не відповідає дійсності, оскільки автор з офіційним запитом до Міністерства щодо надання відповідної інформації не зверталася. У статті використані статистичні дані, які є «доступною інформацією», а висновки узагальнені тенденційно та упереджено і на власний розсуд автора.

Щорічно в Україні різними установами і організаціями проводяться численні рейтинги вищих навчальних закладів, за різними показниками і методиками. Кожен рейтинг спрямований на певні цілі та цільові групи. Тому посилатися і робити висновки лише за даними одного рейтингу щонайменше некоректно, оскільки у різних рейтингах вищі навчальні заклади можуть посідати різні місця. Це залежить від змістовної складової первиної бази даних, на підставі яких проводиться рейтинг. Наприклад, у престижному Рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus у 2012 році Національний університет «Києво-Могилянська академія» посів лише 22 місце, а Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» - 5. Так, у зазначеному рейтингу на наукові праці викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка зафіксовано 30490 цитувань, а на наукові праці викладачів Національного університету «Києво-Могилянська академія» лише 808. При тому, що викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка зробили 9696 публікацій, а викладачі Національного університету «Києво-Могилянська академія» лише 152. Окрім цього, не має жодного викладача Національного університету «Києво-Могилянська академія» і серед 100 найкращих науковців України (за даними зазначеного рейтингу станом на 13 лютого 2013 року).

У національному ж рейтингу, який складався Міністерством за показниками міжнародної активності, якості контингенту, якості науково-педагогічного персоналу, якості наукової та науково-технічної діяльності та ресурсного забезпечення навчального процесу, НаУКМАсеред класичних університетів посідає 6 місце, тоді як, наприклад, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» – 3 місце. Водночас, Національний університет «Одеська юридична академія» у групі вищих навчальних закладів, що готують фахівців з права, правоохоронної діяльності, цивільного захисту, безпеки життєдіяльності посідає 2 місце, а скажімо Вінницький національний аграрний університет серед 23 вищих державних аграрних закладів посідає 9 місце.

Окрім того, рейтинги повинні ґрунтуватися на принципах: доступності, відкритості, прозорості, гласності, довіри та відповідальності; порівнянності суб’єктів ранжування; солідарності дій розробників та користувачів. А не за принципом – якщо на базі вищого навчального закладу розташовані установи, що проводять рейтинг, цей вищий навчальний заклад і найкращий у ньому.

Зазначимо, що Міністерство освіти і науки України у жодному разі не хоче піддавати сумніву об’єктивність, незаангажованість та професійні журналістські якості автора статті та самого видання. Сподіваємося, що під час підготовки подальших статей, які без сумніву міститимуть вагому і фахову інформацію, представники засобів масової інформації послуговуватимуся окрім власних джерел, ще й офіційними.

Автор: Юрій Коровайченко, директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти.

Освіта.ua
07.03.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Катерина
Люди!!!! Ви пишете, аби якось заплямувати все, що Вам не підходить. Як давно Ви були студентами? Я вступала до ВУЗу на загальних основах: методом живого спілкування. А моя сестра відчула на собі вступ до вишу через ЗНО. Я не розумію, як можна оцінити студента через шаблони. Тестування – це не метод оцінки знань. Я думаю, що саме Ректори в змозі запропонувати найбільш бажані для абітурієнта вимоги. Адже саме вони розуміють усю суть сьогоднішнього навчання.
sceptik
Для Катерина: Аналогично,только с точностью до наоборот.Именно поэтому за ЗНО!
Катерина
З якою точність? Вгадати букви в тестуванні і все ФОРЕВА я студент. А те, що такий протестований студент далі і двох слів зв'язати не може! А ось точність та навпаки ніяк сюди не вписується!
Коментувати
Aлександр
Манипуляции малыми частями - опровергается, или поддается сомнению не основная часть материала, а его отделные, второстепенные элементы. Министерство как всегда оправдывается и несет любой бред, лишь бы сохранить лицо. Все мы знаем цену "независимым" МОНСМовским рейтингам, где уровень престижности ВУЗа определяется степенью лояльности к Партии регионов. А говорить о том что у Шевченко где не менее 2000 тысяч преподавателей больше цитат, чем у Могилянки, которая раз в 6 меньше по составу это вообще бред.
Анатолий
Рейтинги вузов на самом деле не имеют никакого отношения к законопроектам, при этом КПИ и Могилянка круче университетов Кивалова, Калетника и Сороки вместе взятых
Катерина
Анатолий, Вы понимаете в чем крутизна. В том что там учатся дети мажоров, а умный, талантливые абитуриенты туда даже не подпускаются. Что круче?? ДЕНЬГИ???? не думаю!!!
sceptik
Для Катерина:Чушь и неосведомленность!Посмотрите рейтинги на вступ-инфо:с какими баллами зачислены абитуриенты в КПИ,Могилянку и с какими в киваловско-сорокинские!Прежде чем огульно обвинять,поинтересуйтесь,кто же действительно там учится.Благодаря ЗНО не пришлось искать"пути" поступления в выбранный вуз.Обошлись знаниями и умением думать.Без этого, кстати,"наугадывать" с крестиками в нужных клеточках вероятность ничтожно мала,как бы вы тут не пытались это утверждать!
Катерина
А кто составляет эти рейтинги? Это просто имена, которые подтверждены денежным эквивалентом, а ЗНО не изменило ну ни как ситуацию.
Коментувати
Оксана
Тобто можна зробити висновок, що пан чиновник не згоден лише з тими аргументами статті "КоСяК", які стосуються Могилянки? Проти іншого заперечень немає? Щодо Національного рейтингу Міносвіти - тут і коментуати не варто. Його дані чомусь дуже відрізняються від даних двох інших рейтингів "Компас-2012" І "Топ-200" ( два останніх дають дуже подібний аналіз ситуації у вищій освіті). Цікаво, чому так: хто пасе задніх у рейтингах, складених за участі відомих експертів ( у тому числі міжнародних) , Європейського центру вищої освіти, роботодавців, соціологів- той опиняється ледь не серед кращих у міністерському рейтингу? Про що й шла мова у статті "КоСяК у вищій освіті?".
Прохожий
Чего все прицепились к рейтингам? Они все субъективны. Можно сделать упор на науку (объем и источники финансирования, публикации и их цитирование, полученные патенты и т.п.) - картинка будет одна. Узнаваемость ВУЗа в массах (в т.ч. среди работодателей) - другая. Авторитетность у абитуриентов (проходной бал на бюджет, процент принятых платников) - третья. Победы на олимпиадах, конкурсах и т.п. - четвертая (как индикатор качества подготовки). Материально-техническая база и инфраструктура - пятая. По преподавателям можно срез сделать (остепененность, % "заслуженных" и т.п.) - картинка будет другой. Можно по международным аспектам деятельности пройтись. И т.д. Идеальный рейтинг должен быть интерактивным, при котором сам пользователь проставит значимость для себя каждого критерия и получит ранжирование в нужном виде, а не так как дядя (тетя) посчитали правильным для всех. В нынешнем виде, без анализа методики рейтингов, любые их результаты больше пускают пыль в глаза, чем отражают картинку
Прохожий
И даже в интерактивном виде рейтинг будет субъективен. Для примера -победы студентов на олимпиадах и конкурсах можно брать в абсолютной величине (не учитывается масштаб ВУЗов), можно делить на количество студентов в ВУЗе (масштаб учитывается, но не учитывается структура подготовки специалистов), можно делить на количество специальностей (структура учитывается, но теряется учет масштаба). Плюс не учитывается количество участников (одно дело победить среди 5 участников, другое - среди сотен). Плюс без учета остается эффективность участия (у одного ВУЗа победили 10 студентов при 100 участниках, у другого - 10 при 10). Попытаться сделать интегральный показатель с учетом и количества студентов и количества специальностей в ВУЗе, активности участия ВУЗа в соревнованиях и масштаба самих соревнований- опять нужно выдумывать систему коэффициентов внутри каждого критерия. Т.е. опять упираемся в видение правильности подхода у автора методики даже на примере одного единственного критерия.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!