Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Лілія Гриневич: Дві моделі вищої освіти – два шляхи розвитку країни
Лілія Гриневич: Дві моделі вищої освіти – два шляхи розвитку країни

Україна потребує сучасної вищої освіти, яка дасть кожному шанс на успіх, а країні забезпечить гідне місце серед провідних держав світу

Лілія Гриневич: Дві моделі вищої освіти – два шляхи розвитку країни

У 2006 році нам вдалося створити систему зовнішнього незалежного тестування, щоб дати можливість кожній дитині поступити до вищого навчального закладу без хабарів. Сьогодні на порядку денному - побудова сучасної якісної вищої освіти. Це завдання буде вирішувати Верховна Рада нового скликання, приймаючи новий закон про вищу освіту.

Зараз в парламенті на розгляді три законопроекти про вищу освіту. Розглядаючи їх, ми обиратимемо між руйнуванням і розвитком. Між освітою, яка є сферою отримання комерційного зиску та освітою, яка є обов’язком держави по відношенню до своїх громадян. Це вибір між збагаченням чиновників і збагаченням країни.

Переконана, що прийняття проекту №1187 (автори - Г.Калетнік, С.Ківалов, М.Сорока) призведе до консервації нинішнього курсу на деградацію вищої освіти. Свідомо чи за помилкою, автори закріпляють васальну залежність вишів, ректорів, викладацького складу від чиновників Міносвіти. У результаті, ще більше процвітатиме торгівля посадами, зловживання у сфері ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів,  хабарництво - під  час вступу, навчання та випуску студентів.

На зіпсованому ґрунті нічого не росте.  Законопроект №1187 унеможливить розвиток і рух уперед, гальмуватиме розкриття креативного потенціалу української нації і розвиток університетської науки. Не зможе створити умови для здорової мотивації викладачів та студентів. Не забезпечить виховання політичної та економічної еліти, яка здатна вести країну вперед. Це шлях у нікуди.

Натомість два інші законопроекти (№1187-1 – автори А. Яценюк, Л.Гриневич, Л. Оробець, В. Кличко, О. Тягнибок, Р. Павленко, П. Розенко, О.Тягнибок, І. Фаріон, О. Сич та №1187-2, внесений В.Балогою, розроблений групою під керівництвом М. Згуровського) дають підстави сподіватися на якісні зміни у вищій освіті. Я стверджую це не лише як автор одного із законопроектів (№1187-1), а як голова профільного парламентського комітету, фахівець і, зрештою, як мати і бабуся, яка бажає кращого майбутнього для дітей тут, в Україні.

Спробую аргументувати свою позицію.

Сім каменів спотикання

Під час обговорення законопроекту №1187-1 я особисто провела понад два десятки зустрічей з освітянами, студентами, українськими та міжнародними експертами. Громадські обговорення відбулися у 15 містах України. Законопроект №1187-2, розроблений під керівництвом М. Згуровського, це також продукт роботи найкращих представників освітянської спільноти. Провладний законопроект №1187 з’явився у надрах Міносвіти і відображає насамперед інтереси і погляди чиновництва.

Можна виділити сім позицій, за якими маємо принципові розбіжності між провладним і альтернативними законопроектами.

Перше. Автономія навчальних закладів і децентралізація управління. Про це сьогодні говорять і в опозиції, і у владі. Насправді, університети знаходяться в ручному керуванні влади. Внаслідок встановлення у системі вищої освіти жорсткої виконавської вертикалі, виші перетворилися на елементи колосального бюрократичного механізму з продукування і продажу дипломів.

Звісно, влада хоче зберегти цей стан речей. Не дивно, що у провладному законопроекті Калетніка – Ківалова передбачено 22 контрольні функції для центрального органу влади. У нашому законопроекті (№1187-1) – лише три. Законопроект №1187-2 (авторство робочої групи під керівництвом М. Згуровського) передбачає 11 контрольних функцій для Міносвіти.

Друге. Більше прозорості – менше корупції. Ми хочемо викорінити зловживання з системи освіти, а влада хоче зберегти і примножити корупційні схеми.

Сьогодні повноваження з ліцензування та акредитації вишів належать чиновникам Міносвіти. Це – цілковито непрозора сфера. Ми пропонуємо передати ліцензування та акредитацію спеціально для цього створеній незалежній Національній комісії регулювання освіти і науки. Влада пропонує залишити ці повноваження собі. Відомо чому.

Вважаю, що вкрай важливо – надати вищим навчальним закладам фінансову автономію. Для цього, ми пропонуємо передати їм землю, будинки та інше майно на їхній території. Маючи в розпорядженні реальні ресурси, які дозволять залучати інвестиції, виші матимуть справжні можливості для розвитку.

Ще одна пропозиція - змінити принцип розподілу держзамовлення. Нині надходження коштів в університети залежить винятково від доброї волі міністерства, яке у ручному режимі розподіляє держзамовлення. Ми пропонуємо залишити державне замовлення тільки на підготовку фахівців для роботи в державних установах відповідно до прогнозованих потреб. Розподілятиметься воно між вишами на конкурсних засадах. Жодного ручного керування, жодних зловживань. Решту коштів на навчання пропонуємо розподіляти за принципом "гроші за людиною" за механізмом державних грантів. Ці кошти потраплять у той вищий навчальний заклад, який обере абітурієнт. Це мотивує виші пропонувати якнайкращу якість освіти, щоб отримати ці кошти і створить конкуренцію та прозорі правила гри на ринку вищої освіти.

Третє. Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень вступників. Система зовнішнього незалежного тестування довела свою ефективність, знищивши тіньовий ринок "вступних" хабарів обсягом до 2 млрд грн щороку – це тільки за приблизними оцінками! Очевидно, чиновники від освіти хотіли б повернути собі цей ринок. Інакше чим пояснити намагання зменшити вагу ЗНО у провладному законопроекті, а також дозволити взагалі без нього вступати на платне навчання?

Ми ж пропонуємо законодавчо захистити вступ за результатами ЗНО (не виключаючи конкурс для творчих спеціальностей).

Четверте. Незалежне оцінювання якості вищої освіти. Влада пропонує залишити оцінювання результатів навчання лише вишам. Проте, отримати реальну порівняльну оцінку якості освіти у різних закладах це не дає можливості. У світовій практиці така оцінка здійснюється також з боку суспільства через незалежні агенції та кваліфікаційні центри, які проводять іспити, зокрема, за суспільно значимими професіями, наприклад, такими як лікар, учитель чи правник.

П’яте. Зв’язок освіти з сучасним ринком праці. Балачки про зв’язок між освітою та ринком праці ведуться роками. Влада вирішила покінчити з суперечками в оригінальний спосіб – Міносвіти й надалі формуватиме пропозиції і розміщуватиме державне замовлення на підготовку кадрів з вищою освітою та наукових і науково-педагогічних кадрів. Як такі параметри держзамовлення можуть відповідати ринку праці?

Ми пропонуємо кардинально змінити систему, включивши роботодавців на всіх етапах освітнього процесу. Вони матимуть змогу впливати на зміст освіти, встановлення кваліфікаційних вимог до професії, а також вимірювати рівень кваліфікації через кваліфікаційні комісії.

Таким чином, студенти справді отримуватимуть професію, яка визнаватиметься на ринку праці. Відпаде потреба доучуватися, щоб відповідати вимогам роботодавців. Це збільшує шанси отримати першу роботу і працювати за спеціальністю.

Шосте. Створення умов для роботи викладача. В якому становищі сьогодні викладач? Український викладач на території Європи має найбільше навантаження і найменшу зарплатню. Якщо ми хочемо, щоб талановиті люди йшли викладати – потрібно змінити ситуацію із соціальним статусом викладачів. Гарантувати гідну оплату праці, вивільнити час для заняття науковими дослідженнями. Ми передбачили норму навантаження від 150 до 600 годин, при нинішніх 900 годинах.

Натомість, законопроект 1187 жодних обмежень для встановлення обсягу роботи викладачів не містить. Що з цього може вийти – не важко припустити.

Сьоме. Можливість вибору. Збільшення мобільності студентів. У провладному проекті закону про вибір предметів студентами немає й згадки. В альтернативних, натомість, студенти можуть обирати 20-25% предметів.

Крім того, іншою важливою ознакою долучення до європейського освітнього простору є забезпечення мобільності студентів: зовнішньої і внутрішньої. Нинішнє керівництво Міносвіти докладає чимало зусиль для розділу країни, розпалювання ворожнечі між Сходом і Заходом. Я ж переконана, що нова вища освіта може об’єднати Україну. Ми дамо можливість студентам під час навчання вчитися, проходити практику, стажуватися в інших вищих навчальних закладах країни. Луганчани зможуть на семестр чи рік поїхати до Львова, а Івано-Франківці - Харкова чи Одеси. Так само українські студенти зможуть їздити за програмами навчального та наукового обміну в Європу. А отримані там оцінки будуть визнаватися в Україні - як і українські - за кордоном. У нашому законопроекті передбачено таку можливість.

Які наступні кроки?

Вища освіта - джерело надії. Надії кожного студента на те, що він або вона матиме роботу чи власний бізнес, буде успішним у житті. Надії українських батьків на те, що наступні покоління будуть жити краще, ніж вони. Надії всіх громадян на те, що Україна займе своє місце серед провідних країн світу.

Нові законопроекти про вищу освіту слід обговорювати з думкою про майбутнє, усвідомлюючи відповідальність за добробут майбутніх поколінь. Це не "прохідний" закон, яких багато, а документ, який закладає параметри ключової інституції розвитку української держави, суспільства і економіки. По суті, це - проект фундаменту майбутнього України.

Звертаюся до народних депутатів, експертів, освітянської і студентської спільноти, представників усіх партій. Час стати над особистими симпатіями, корпоративними інтересами та політичними уподобаннями. Розвинена вища освіта, визнана у світі - привілей зрілих націй. Тож просимо вас гідно пройти цей тест на зрілість. Це означає провести дійсно незаангажоване громадське обговорення, добитися прийняття закону, який найбільшим чином відповідає інтересам розвитку України.

Лілія Гриневич, Голова Комітету з питань науки і освіти Верховної ради України.
Газета "Голос України" № 33 (5533), 19 лютого 2013 року

Освіта.ua
19.02.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
третій вибір
Потрібні радікальні кроки, але без участі корупційних ректорів центральних вишів. Таких ректорів ніколи не має на робочих місцях у робочі часи, у приймальні години. Вони штучно ізолювали себе і дотепер ізолюються від підлеглих, від всіх, хто може прийти без корупційної домовленості, без дзвоника довіреного провідника. Такі ректори взагалі не мають права пропонувати щось...
третій вибір
9) Надати можливість вишам проводити платні освітні послуги (додаткова літня переатестаційна сесія) для невстигаючих студентів за предметами, за якими були отримані незадовільні оцінки і для інших бажаючих за додаткову платню влітку проходити навчання. Такі заняття завершуються складанням іспиту комісії, мають проводитися запрошеними з інших вишів викладачами (тобто викладач ВНЗ, що оцінив знання студента оцінкою "незадовільно" не може бути викладачем літньої сесії в такому ВНЗ). 10) Заборонити «подвійне» і «потрійне» керування різними підрозділами однією особою. 11) Заборонити займати керівну посаду два (або більше двох) терміни однією особою для співробітників Кабміну, МОНУ всіх рівнів і найманих працівників (міністр, зам. міністра, зав. відділом, ректор, проректор, директор інституту, директор філії, декан, завідувач кафедри, заврайоно, завгороно, директор школи, директор садочка..).
третій вибір
6) Створити незалежні фахові комісії (із залученням іноземних фахівців) для перевірки дипломів, дисертацій (колишніх і теперішніх посадових осіб і керівників вишів, директорів інститутів з особливою увагою на економічні, суспільні, педагогічні, політичні науки), захищених в незалежній Україні на предмет наукової новизни і антиплагіату з правом анулювання звань. 7) Створити відкритий електронний уряд, електронний уряд МОНУ для активного спілкування з фахівцями і залученням/обговоренням пропозицій кожного місяця. 8) Усунути жорсткі пропорції між кількістю студентів і кількістю посад для нівелювання корупції в вишах (оскільки викладача зобов’язують ставити оцінку незалежно від знань студентів для підтримання пропорції, що в свою чергу призводить до бажання викладача компенсувати взятий на себе ризик відсутності знань у студентів хабарем). Натомість замінити такі пропорції на інтервали пропорцій від-до.
третій вибір
конкретні антикорупційні кроки: 4.1) Для оновлення і уникнення відтоку кадрів- молодої наукової еліти за кордон: Заборонити одній особі працювати більш ніж у двох/трьох вишах - здійснити перевірки кадрів і закладів. Створити відкриту електронну базу даних МОНУ всіх працівників, кандидатів, докторів МОНУ і НАНУ відповідних закладів, де вони працюють на штатних посадах. Нині можна знайти одну людину в 4-5 вишах одночасно, а одного академіка - в 10 вишах і закладах МОНУ і НАНУ та в 10 редколегіях вітчизняних наукових журналів. 4.2) У разі оголошення конкурсу на посаду викладача/науковця в державних закладах освіти і науки - приймати / голосувати лише згідно з перевіреними даними фахівця за світовим рейтингом, без врахувань кон’юктурних вподобань керівника підрозділу державного закладу. 5) Анулювати у освітніх закладах надбавки (за наукову ступінь) всім, хто викладає не за профілем захищеної спеціальності і/або не пройшов підвищення кваліфікації за таким профілем за останні 5 років.
третій вибір
пропонуються для обговорення - пропозицыъ для Кабміну в частині пыдвищення ефективності міністра освіти і науки в Україні - конкретні антикорупційні кроки: 1) заборонити радянські звання і наукові ступені для економічних, суспільних, педагогічних, політичних наук і зобов’язати таких осіб проходити переатестацію / підвищення кваліфікації за кордоном за власні кошти строком не менш, ніж півроку або в Україні із залученням іноземних фахівців і екзаменацією, якщо вони бажають працювати далі в освіті. 2) Для оновлення і уникнення відтоку кадрів- молодої наукової еліти за кордон: Заборонити викладати у вишах пенсіонерам незалежно від отриманих звань і посад (лише в окремих випадках – лише за сумісництвом, не більше 10% посад). 3) Для Кабміну, МОНУ і НАНУ: Анулювати почесні звання член-кор, академік НАНУ, отримані в радянські часи за економічними, суспільними, педагогічними, політичними науками разом з втратою всіх привілеїв.
третій вибір
Що робити докторам з кращим світовим рейтингом, що не можуть влаштуватися на роботу за спеціальністю в Україні? Що робити українцям-іноземним фахівцям, що бажають працювати в України, але не можуть працевлаштуватися?
Стопакевич
5. Вводиться повна автономія вузів від міністерства. Міністерство зосереджується тільки на перевірці якості освіти, розробці реального українського рейтингу вузів, структурі спеціальностей вищої освіти. Навчальні плани та спеціалізовані ради вузи формують самостійно згідно положення. Ініціювати процес створення ради може любий доктор філософії. Рада створюється, якщо знайдено підписи 10 докторів філософії (не обов’язково з даного вузу, але й з інших вузів, наукових інститутів). Голову раді рада обирає самостійно. 6. Оплата праці докторів філософії в вузі складає двократну середню по країні. Посадові оклади інших працівників виходять з цього встановлення.
Стопакевич
3. Проводиться позатермінове переобрання ректорів вузів. Вибори ректора (директора відокремленого підрозділу) проводяться прямим таємним голосуванням всіх докторів філософії вузу терміном на 5 років. Проректори (заступники директора) призначаються ректором (директором). Ректор (директор) не може займати посаду більш двох разів. Ректори і проректори не можуть бути членами спеціалізованих рад. Вчені ради вузу та інституту (факультету) складаються з директорів інститутів та деканів (завідувачів кафедр). 4. Штатний розклад кафедр визначається тільки набором на 1 курс. Випуск студентів залежить лише від успішності.
Стопакевич
2. Заміщення посад завідувача випускаючої кафедри ведеться тільки з докторів філософії, які мають спеціальність вищої освіти, що відповідає спеціальності кафедри (спорідненої, при об’єднанні спеціальностей). Завідувач кафедри обирається прямим таємним голосуванням докторів філософії кафедри терміном на 5 років. Директор невідокремленого інституту, декан факультету обирається прямим таємним голосуванням завідувачів кафедр інституту (факультету) на 5 років. Науково-педагогічні співробітники, які мають ступень, обираються кафедрою по представленні завідувача безстроково. Науково-педагогічні співробітники, які не мають ступеню, обираються кафедрою по представленні завідувача терміном на 5 років.
Стопакевич
Прошу розглянути тези до 6 законів про освіту, які мають прийматися послідовно з інтервалом в 1-3 місяця. Дані закони торкаються вузів, які випускають фахівців, починаючи з бакалавра. 1. Відміняється присудження ступеня доктора наук та всіх наукових та науково-педагогічних звань. Присуджується єдиний науковий ступень доктора філософії . Всі раніше присуджені ступені та звання признаються еквівалентними ступеню доктора філософії. Система посад залишається незмінною. Спеціалізовані вчені ради утворюються тільки за однією науковою спеціальністю та складаються тільки з докторів філософії за даною спеціальністю. Для нових спеціальностей вводяться термінові ради до формування корпусу докторів філософії за новою спеціальністю. При перейменуванні та розширені спеціальностей вказуються спеціальності вищої освіти, що належать наукової спеціальності.
smile89
Звісно,кожна людина має свою думку і багато людей не підтримує законопроект про вищу освіту за редакцією Ківалова, Калетніка, Сороки.! Особисто я підтримую цей законопроект і рахую, що з його впровадженням освіта України зазнає суттєвих позитивних змін. Ознайомившись з проектом закону мене зацікавила інформація про зменшення ролі ЗНО та впровадження вступних екзаменів. Як на мене, саме це нововведення допоможе якнайкраще розкрити здібності абітурієнтів. Адже тести тестами, але саме практика допоможе показати реальний рівень освіченості. Завжди вважала і в подальшому не планую змінювати власної думки про те, що тестова форма оцінювання навчальних досягнень не є найбільш ефективною та об’єктивною. Доля випускника повинна залежати лише від його багажу знань, умінь та навичок, а не від кількості правильно набраних відповідей!
dissector
Для smile89: "я підтримую цей законопроект і РАХУЮ, що з його впровадженням освіта України зазнає суттєвих позитивних змін"-так ,ви вже РАХУЄТЕ, що з цього матимете!Бо ВВАЖАТИ ви можете лише так,як пахани накажуть!
Коментувати
Оля
Чому у нашій країні все пов"язують з політикою!? Можливо досить розглядати законопроект №1187 через призму політичної приналежності його авторів? Невже всі Ваші зустрічі залишили лише негативне відголосся? І ще, мене цікавить питання, чи були прочитані всі три законопроекти тими, з ким Ви особисто зустрічались?
Юлія
Пані Лілія, дуже гарно все звучить з Ваших вуст..наприклад, я являюсь тією самою студенткою, які має стати "так добре" після прийняття того чи іншого законопроекту. І, мабуть найменше мене хвилює, чи даний документ пуде поданий владою чи опозицією, набагато більше цікавлять саме якісні зміни, якіі принесе реформування. В такій важливій справі, не довіряю пресі, що кричить ріжучими назвами статтей без суттєвого наповнення. Тому вирішила самочтійно розглянути усі три законопроекти, після чого ніяк не можу погодитись із Вашим вищенаведеним аналізом, адже вказуєте факти, що протирічать документам, робите поділ саме за політичною приналежністю. Як на мене, наявність троьх варіантів документів, є позитивним явищем, і замість того щоб "перетягувати ковдру" потрібно просто як то кажуть обрати "золоту середину". А визначити її повинні не опозиція, і не влада, а СТУДЕНТИ та освітяни!!!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!