Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Законопроект про вищу освіту від ПР: зволікати не можна!
Законопроект про вищу освіту від ПР: зволікати не можна!

28 грудня передноворічну тишу сколихнула новина про поданий до ВР законопроект про вищу освіту авторства депутатів-ректорів від Партії регіонів Калетніка, Ківалова та Сороки.

Законопроект про вищу освіту від ПР: зволікати не можна!

Опозиція вже встигла незграбно розкритикувати новий законопроект та заявила, що не буде його підтримувати, натякнувши - у парламенті чекають на урядовий проект розроблений групою на чолі з ректором КПІ Згуровським. У цій непевній ситуації точно зрозуміло одне – за регламентом, якщо профільний комітет отримав проект вчасно, кінцевий термін подачі урядового проекту (чи будь-якого іншого альтернативного) спливає 17 січня. Якщо до цього часу уряд не встигне, то ректорський проект матиме карт-бланш у першому читанні, а якщо він пройде його, то будь-які інші проекти просто зійдуть з дистанції. Зрештою проект групи Згуровського може подати не тільки уряд - опозиція могла б не чекати, а подати його від себе вже зараз. Хоча вона може мати намір подати свій власний проект, який вже був у парламенті минулого скликання – авторства Лілії Гриневич та Лесі Оробець. На разі зосередимось на порівнянні ректорського та урядового проектів.

Ректорський проект - назвімо його так лише для зручності, адже навряд чи він виражає інтереси ректорів – фактично написаний на основі тексту урядового проекту, що видно неозброєним оком. Але водночас він принципово відрізняється від нього, бо головний мотив ректорського документу – централізація адміністративного та академічного управління як на рівні університет-міністерство, так і в середині самих університетів. Розглянемо декілька основних аспектів.

Централізація


За міністерством збережені фактично усі чинні адміністративні повноваження: ліцензування та акредитація, присвоєння наукових ступенів та звань, створення мережі спеціалізованих рад, визнання закордонних ступенів, визначення положень посадового конкурсного відбору, положення підсумкової атестації та участь у ній працедавців. Фактично скрізь там, де урядовий проект децентралізує, ректорський проект залишає нинішнє становище жорсткої централізації. А подекуди сміливі пропозиції урядового проекту замінені на певні пародії. Як, наприклад, Національне агентство з якості вищої освіти перетворилось на Громадську раду з якості освіти з меншими повноваженнями, підконтрольністю міністерству і найголовніше – у тексті відсутні механізми формування та діяльності цієї Громадської ради.

Ліцензії пропонується видавати безстроково, але натомість збільшено перелік можливих причин для їх анулювання. Здається, що логіка такої пропозиції приховує бажання лише посилити докучливі перевірки. У нормах про акредитацію не обійшлось і без казусів. Для акредитації спільної з іноземним вишем програми потрібна довідка про акредитацію від іноземного міністерства. Автори не врахували, що далеко не всі іноземні університети взагалі знайомі з процедурою акредитації.

Система стандартів вищої освіти, їх формування та затвердження залишається, як у чинному законодавстві, з поділом на варіативну і нормативну складову та у повному підпорядкуванні міністерству.

Васал мого васала…


У ректорському документі відсутня, можливо непримітна, але дуже важлива демократична норма урядового проекту про те, що бюджет вищого навчального закладу, конкретні видатки та доходи в ньому, стан майна вищого навчального закладу та порядок його використання підлягає обов’язковому громадському обговоренню в трудовому колективі та колективі осіб, які навчаються. Це й не дивно, адже про яке обговорення може йтись, якщо автори суттєво звузили функції вченої та наглядової рад. Наприклад, вчена рада не має чіткого строку повноважень – до 5 років або ж до 7 років для національних університетів. Тобто керівник може сформувати вчену раду, припустімо, і на 1 рік. Також правила прийому до університету затверджує не вчена рада, а особисто ректор.

Роль наглядової ради фактично нівельована, а механізм, за яким вона могла б ініціювати відкликання ректора відсутній. Та й сама процедура відкликання ускладнилась, адже для цього потрібно не половина голосів зборів колективу (як в урядовому), а дві третіх. Не важко здогадатись, що за таких умов колектив університету фактично позбавили і так примарної можливості усувати керівника вишу з посади.

Окрім цього звужені повноваження студентського самоврядування та зменшено представництво студентів у зборах трудового колективу. А перелік підстав для відрахування поповнили порушення статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу.

Державне замовлення


Якщо урядовий проект описує чітку та цілком публічну процедуру формування та розміщення державного замовлення, то ректорський проект пропонує залишити нинішні норми без жодних гарантій прозорості процесу. Окрім цього, суттєво скорочені обсяги обов’язкового державного замовлення. Так, відсутня гарантійна норма про співвідношення державного замовлення до кількості населення. А обсяг бакалаврів-бюджетників визначений як не менше ніж 51% від прийнятих на перший курс. Нагадаємо, що урядовий проект пропонує для бакалаврату 51% від випускників шкіл та 50% від випускників бакалаврату, що вчились на бюджеті, для магістрів. Відповідь може критись у тому, що ректорський законопроект, на відміну від урядового, вилучає з орбіти вищої освіти молодших спеціалістів. Однак по-перше варто взяти до уваги те, що з початку 2000-х рр. кількість тих, хто йде на молодшого спеціаліста у 2-3 рази менша за кількість тих, хто вступив на бакалавра. Тому варто прискіпливіше поставитись до розрахунків, ніж просто залишити цифру, але поміняти формулювання. А по-друге, визначати гарантійний відсоток обсягу державного замовлення відносно до кількості всіх першокурсників – це ризик вдарити по ліцензійному обсягу та створити ситуацію, за якої університети просто не зможуть добирати дозволену кількості контрактників.

Вступ, за задумом депутатів-ректорів, має відбуватись за окремими правилами для бюджетників та для контрактників. Перші здають ЗНО, середній бал атестату та «старі-добрі» вступні екзамени (щоправда лише для національних вишів – але таких у нас понад 70), а головне, що вагу кожного з них визначає сам університет. Такі сприятливі для корупції умови доповнюються ще й тим, що для контрактників університет взагалі пропонує інші правила вступу та свій порядок обчислення конкурсного балу.

Стипендія та плата за навчання


Розмір стипендії, як і в урядовому проекті, повинен бути не меншим за прожитковий мінімум. Однак відмінність полягає в тому, що умови її нарахування не закріплюються у проекті, а визначаються кожним університетом окремо. Таким чином автори усунули будь-які соціальні гарантії отримання стипендії.

Чи не єдиною прогресивною відмінністю ректорського проекту від проекту урядового є закріплення незмінності плати за навчання протягом всього строку навчання. Нагадаємо, що урядовий проект передбачає корегування ціни не більше ніж на рівень інфляції. Така пропозиція може потішити студентів-контрактників, однак навряд задовольнить керівників університетів.

«Оболонський процес»


Болонський процес у ректорському проекті залишається на рівні декларації про інтеграцію в Європейській простір вищої освіти. Попри згадку про додаток до диплому європейського зразка, документ не містить жодного опису про те, що ж має до нього входити. Зрештою це зрозуміло, адже документ не містить жодної згадки ні про Європейську кредитно-трансферну систему, ні про кредити ЄКТС, ні про академічну мобільність, ні про вибір студентами певної частини предметів.

Мова викладання – регіоналівська


Мовне питання, яке викликало чимало протестів проти колись ще міністерського проекту, має ідентичне формулювання у документі від депутатів-ректорів. І якщо група на чолі із паном Згуровським визначила як мову викладання державну з чітко обумовленими винятками, то ректорський проект фактично посилається на скандальний мовний закон.

Насамкінець, аби бути до кінця чесними зазначимо, що ректорський проект зберігає майже усі положення фінансової автономії урядового проекту. Однак зрозуміло, що логіка такого підходу у депутатів-ректорів абсолютно відмінна. Якщо група на чолі з паном Згуровським намагається збалансувати адміністративну, академічну та фінансову автономії разом із соціальними гарантіями, то ректорський проект поєднує централізовану адміністративну вертикаль, комерціалізацію та широкі можливості для корупції.

Єгор Стадний, для Освіта.ua

Освіта.ua
03.01.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Leox
О.. скільки ботів виповзло одночасно..
sceptik
Все до такой степени очевидно,что доказывать обратное-биться головой об стену!Старайтесь,господа,отрабатывайте!))))
Муза
Для sceptik: Не знаю як хто, а Ви велимишановний "скептик" бачу не погано відпрацьовуєте на сайтах( ну що ж це таке.. Та все ж таки хочеться вірити, що в нашій країні питання освіти хоть якоюсь мірою будуть вирішувати ерудовані та активні студенти!!! І тільки тоді останніх буде більшати серед сірих мас!!!
sceptik
Для Муза: Для sceptik: Почитайте ветку! Здесь такой "одностайный" и одностильный "одобрямс",что на этом фоне мое несогласие просто теряется!Вы полистайте статьи на подобную тему,которые были представлены на сайте ранее,еще до введения регистрации.Там таких,как я большинство!Мои комментарии там под тем же ником. Так что НЕ СУДИТЕ ПО СЕБЕ!Да,разочарую вас,оппозицию я считаю таким же злом,как и ПР,разве что масштабом помельче.Более того,в 2004 голосовал за Януковича.Не смотря на это,оранжевым благодарен за ЗНО и беспроблеммное поступление в выбранный вуз моего ребенка!
Коментувати
СВ
Пролунало чимало різноманітних думок на рахунок законопроекту Ківалова, Калетніка і Сороки . Особисто я підтримую думку, що з його впровадженням освіта України зазнає суттєвих позитивних змін. Мене, як людину яка віднедавна стала студентом вищого навчального закладу, зацікавила інформація про зменшення ролі ЗНО та впровадження вступних екзаменів. Як на мене, саме це нововведення допоможе якнайкраще розкрити здібності абітурієнтів. Адже тести тестами, але саме практика допоможе показати реальний рівень освіченості. Завжди вважала, стояла на тому й у подальшому не планую змінювати власної думки про те, що тестова форма оцінювання навчальних досягнень не є найбільш ефективною та об’єктивною. Доля випускника повинна залежати лише від його багажу знань, умінь та навичок, а не від кількості правильно набраних А, Б, В відповідей. Досить грати в ЗНО лотарейки - "вгадаю чи ні". Час зрозуміти, що лише теорія, поєднана з продуктивною працею, уміннями та навичками матиме якісно іншу загальноосвітню і...
sceptik
Ну надо же,какой "сплошной одобрям-с"!Ну не верю!Ребята,вас заставили?Или один человек писал?Очень похоже!Мне лично как раз и довелось поступать с экзаменами,а потом и учиться с теми"лучшими из лучших"!))) "відколи ввели ЗНО, люди взагалі перестали думати, проте досконало навчилися ставити хрестики, іноді, навіть не читаючи запитання!!!!"-это чушь!Теория вероятностей(надеюсь слышали о такой?)доказывает,что наугадывать на высокий балл очень проблематично.И не надо разводить демагогию!В вузовских экзаменах заинтересованы только две категории лиц-вузовские чинуши и богатенькие митрофанушки.ЗНО-не идеально,его надо совершенствовать,но оно единственное,что было сделано в пользу обычных украинцев."Про які можливості для корупції йде мова? Кому це потрібно?"-я думаю,ответ для очень многих ОЧЕВИДЕН,к сожалению!..
Serafima
Про які можливості для корупції йде мова? Кому це потрібно? Невже ви думаєте що все настільки банально та примітивно? Невже ви не хочете подивитись на все це з іншої точки зору? Ректорський законопроект дає можливості для розширення фінансування наукової діяльності, і те що плата за навчання буде фіксована досить важливий елемент, так само як і підвищення стипендії. Цей законопроект складали люди, які знають як його реалізувати на практиці, а не просто кинути на вітер! Мені подобається цей законопроект і я сподіваюсь що він буде прийнятий.
Алёна Mandarinka
Продовження От так відучився 5 років, далі твоє цільове направлення нагадує про себе. (Доречі особисто мені воно не допомогло аж ніяк при вступі, я відучилась перший курс на платному, а далі перевели за хороші успіхи). Так от цільове направлення про себе згадало, і що далі, йдеш працювати. Проходить рік, два, п’ять, десять, тридцять і пенсія. Життя закінчилось, а улюблена так і залишилась лише бажанням. P.S: Звісно не завжди так, життя- подібне до подорожі, а шлях цієї подорожі формуємо ми(((( Тому саме цей законопроект, вручить нам кращу путівку)))
Алёна Mandarinka
Звісно кожна людина має свою думку, і багато людей не підтримує законопроект про вищу освіту за редакцією Ківалова, Калетника та Сороки, але якби ті хто проти цього закону могли б хоч на декілька днів повернути свої студентські роки, я впевнена вони б змінили свою думку. Просто чесно кажу більша частина студентів, хоче сама вирішувати свої майбутні кроки, і не сидіти на шиї у батьків, а коли введуться певні зміни, студент намагатиметься йти на ту спеціальність яку він бажає, а не на ту де навчання коштує дешевше, або пройшов на бюджет. знаєте досить часто трапляється так, що здобуваєш освіту N-ну кількість років, і байдуже що ця професія тобі не до душі. або не престижна, зате на бюджеті. А на цікаву і близьку тобі спеціальність місць нажаль не було.
Дмитро
я згоден із нижче написаним , так як цей закон є справді біль кращий за інші . зокрема мені найбільш сподобались такі зміни як скасування ЗНО , та відміни відпрацювань за направленням , тому що не враховується думка студента . Після закінчення ВУЗу ми повинні самі вибирати де нам працювати , на мою думку є досить доречним влаштовувати "ярмарок вакансій" де студенти зможуть вибирати самі роботу
Артём Рыбак
Я за законопроект Калетніка, Ківалова та Сороки ,тому що він пропонує стабільні ціни на освітні послуги ,тобто протягом дії укладеного договору ціна на навчання не зміниться. Також я підтримую студентське самоврядування , адже студенти мають приймати неабияку роль в житті університету ,в тому числі прийнятті певних рішень.
Яна
Важливим моментом у вдосконалені системи української освіти є врахування думок самих студентів як безпосередніх учасників навчального процесу. Законопроект Калетніка, Ківалова та Сороки дасть змогу студентському самоврядуванню не лише приймати участь в управлінні вузом, а і вносити пропозиції до законопроектів, що стосуються усього студентства. Це виражається у створенні Всеукраїнської студентської ради.
Олександра
З точки зору науковця, мене зацікавило грантове фінансування проведення наукових досліджень за рахунок коштів Державаного бюджету. Це дає стимул для розвитку та роботи в університеті.
sceptik
"Перші здають ЗНО, середній бал атестату та «старі-добрі» вступні екзамени"-ну так хочется вернуться к старой кормушке!Опять эти экзамены!
Ольга
Нічого поганого у вступних іспитах не має. Адже відколи ввели ЗНО, люди взагалі перестали думати, проте досконало навчилися ставити хрестики, іноді, навіть не читаючи запитання!!!!
Viktoria
Всупні екзамени дадуть можливість ВНЗ обрати найкращих з найкращих , а не "роботів" в котрих на все є варіанти відповідей.
dissector
Мажорів!!!
Коментувати
Yura Fedorenko
А що в чинному законі щодо мови? бо у нас на одещині давно все російською, і в більшості випадків безальтернативно.
Yegor Stadny
Для Yura Fedorenko: зараз від 3.07.2012 це питання регулюється законом ківалова-колісніченка
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!