Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Болонський процес в Україні очима студентів
Болонський процес в Україні очима студентів

У березні 2012 року Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та фірма "Юкрейніан соціолоджі сервіс" провели загальнонаціональне соціологічне дослідження українських студентів з питань Болонського процесу в Україні

Болонський процес в Україні очима студентів

За результатами дослідження, загальний рівень обізнаності студентства з принципами Болонської системи, за самооцінкою, виглядає більш-менш задовільним. Зазначили, що добре розуміють ці принципи 43%, знають  приблизно, у чому полягає суть цієї системи, 50%.  Лише 7%  відповіли, що чули тільки  назву, але не уявляють, що це таке.

Серед характеристик Болонського процесу студенти насамперед обізнані з тим, із чим стикаються безпосередньо  у процесі навчання – найчастіше вказувалося на необхідність набирати бали протягом семестру (50%). А от таку важливу особливість організації навчального процесу, як можливість формувати індивідуальний план навчання, обирати частину курсів самостійно, відзначило менше п’ятої частини опитаних (18%).

Попри високу самооцінку власної обізнаності з принципами Болонської системи лише близько третини опитаних (32%) знають про можливість отримати разом iз дипломом про вищу освiту додаток до диплому європейського зразка. Очевидно,  що Болонська система не сприймається більшістю наших студентів як шлях до інтеграції в європейський простір вищої освіти. Принаймні на принципову можливість взаємно визнавати періоди навчання й окремi навчальнi результати кожного студента в європейському просторі вищої освіти, вказало як на ознаку Болонської системи лише 16,5%.

Мало знайомі студенти й з можливостями мобільності, що їх забезпечує Болонська система. Найчастіше серед них називають змогу після бакалаврату вступити до магістратури інших ВНЗ всередині країни або за кордоном (28%). Причому цю можливість насамперед відмічають найкращі студенти.

Про можливості мобільності під час навчання на бакалавраті знає незначна частина студентів: про мобільність всередині країни знають 20%, водночас бажання пiд час навчання на бакалавратi провчитися семестр чи кiлька семестрiв у iншому ВНЗ України висловили загалом 44% опитаних. З можливостями під час бакалаврату навчатися за кордоном обізнані 17% опитаних студентів.

Участь у програмах студентського обміну для українських студентів на сьогодні є фактично рідкісною практикою. Всередині країни у таких обмінах брали участь лише 2% опитаних, у програмах обміну з закордонними ВНЗ – менше 5%.

Головним чинником, що стоїть на заваді реалізації можливості навчатися за кордоном опитані студенти назвали матеріальний фактор: нестачу коштiв для того, щоб оплачувати проїзд i проживання пiд час навчання (75%). Суттєвою перешкодою є й недостатнiй рiвень знання іноземних мов (на цю причину як на перешкоду скористатися можливостями навчатися за кордоном вказало 42%). На складності із отриманням віз вказав кожен п’ятий опитаний студент і майже стільки ж – на власну необізнаність щодо можливостей Болонського процесу. А от на відсутність потреби їхати на навчання за кордоном, оскiльки влаштовує рiвень знань, якi можна здобути у вiтчизняних ВНЗ, вказало лише 10% студентів.

Деякі вимоги Болонської системи впроваджуються в життя досить повільно. Чимало опитаних студентів (37%) зазначили, що не мають взагалі можливості обирати самостiйно певну частину курсів, а 24% висловили свою незадоволеність її реалізацією. Фактично обирали самостійно курси в процесі навчання лише 21% опитаних, і цей вибір був досить обмеженим, оскільки дві третини тих, хто здійснював такий вибір (68%), зазначили, що мали змогу обрати лише 1–2 курси.

Суперечливою є оцінка студентством системи накопичення балів та її впливу на результати підготовки фахівця. З тим, що в результаті впровадження такої системи підвищилася об’єктивність оцінювання з боку викладачів, погоджуються 37% опитаних і рівно стільки ж – 37% – не погоджуються (20% вагалися з відповіддю). Суперечливими є й оцінки впливу на якість підготовки активізації самостійної роботи студента: 42% опитаних оцінюють цей вплив позитивно, а 46% опитаних вважають, що якість підготовки погіршилася через перенавантаження і велику кількість завдань для самостійної роботи, що їх студенти виконують вибірково або формально. Так само суперечливо виглядає ставлення до об’єктивності нових методів оцінювання знань студентів: 32% згодні, що вона не змінилася, бо викладачі мало використовують тести, а 42,% вбачають зміни на краще. Переважна більшість опитаних (59%) вважають, що впровадження Болонської системи погіршило ситуацію для тих студентів, які змушені підробляти (не згодні з такою думкою 20%). Водночас помітна частина студентів (42%) зазначили, що вони задоволені можливостями мати розклад занять, який дозволяє поєднувати навчання з роботою.

Загальний рівень навантажень в навчальному процесі залишається досить високим. При цьому співвідношення аудиторних занять і часу на самостійну підготовку досі не відповідає суті організації навчання за Болонською системою. Менше 10 пар на тиждень мають лише 13% студентів, від 10 до 15 пар – 21%, від 15 до 20 – 42%, 20 і більше пар – 22% опитаних. Відповідно на підготовку самостійних завдань більше половини студентів (55%) витрачають до 10 годин на тиждень, а в бібліотеці працюють менше 10 годин на тиждень 58%.

Стипендію отримують близько половини (49%) студентів, які навчаються на бюджетній основі. У більшості вишів існує зв'язок між призначенням стипендії та успішністю – 66% опитаних зазначили, що її отримують ті, хто має середню оцінку «добре», ще 11,5% зазначили, що отримують стипендію лише ті, хто склав сесію без оцінок «задовільно» і лише 5% зазначили, що стипендію отримують практично всі, бо мають задовільні оцінки. Сам по собі розмір стипендії скоріше символічно підтримує задоволення життєвих потреб студентів, бо його оцінка коливається переважно у координатах від «вистачає лише на харчування, проїзд» – 25%, через «вистачає лише на харчування» – 17%, до «не вистачає навіть на харчування» – 24%.

Значна частина студентів підробляє (15% – у сфері, що пов’язана із майбутнім фахом і ще 26% – у сфері, що не стосується майбутньої спеціальності). Виші у більшості не залучені у процес допомоги студентам із працевлаштуванням під час навчання. Про наявність відповідних служб допомоги зазначили лише 20% опитаних студентів, решта або не знає про існування такої служби (42%), або констатує її відсутність (38%). Не краще і з допомогою у працевлаштуванні випускникам. Існування відповідної допомоги у вигляді зв’язків вишу з пiдприємствами i органiзацiями, що згодом набирають частину персоналу з випускників, відзначили 16% студентів, 16% вказали, що існує розподіл для бюджетників, проте 19,2% вважає наявну форму у вигляді розподілу суто формальною, а значна частина студентів (27,9%) взагалі нічого не знає про участь ВНЗ у майбутньому працевлаштуванні.

Загальний рівень матеріальної забезпеченості навчального процесу студенти оцінюють як задовільний. Принаймні, відповідаючи на питання про наявність у ВНЗ необхідних для успішної організації навчального процесу складових, переважна більшість студентів підтвердила, що ці умови в їхніх вишах наявні: аудиторiї для проведення занять з мультимедiйним супроводом (87%), комп’ютернi класи (97%), сучасна бiблiотека (81%), спортивна база (87%), їдальня, буфет (96%), гуртожиток (95%), студентська полiклiнiка, медпункт (95%).

Водночас сама по собі наявність у ВНЗ оснащеності не гарантує її використання в навчальному процесі. Попри те, що 81% студентів підтвердили, що у їхньому ВНЗ є сучасна бібліотека і 66% вказали, що вони задоволені можливостями отримувати там потрібну лiтературу, третина опитаних (32%) взагалі не користується бібліотекою в процесі навчання. Така сама ситуація і з комп’ютерними класами: хоча вони є у 97% ВНЗ, мають можливість використовувати комп'ютер у позааудиторний час для самостiйної роботи тільки 58% студентів. Аналогічно й щодо можливості мати вiльний доступ до Інтернету на територiї ВНЗ: задоволені такою можливістю 54,6% опитаних, не задоволені – 20,9%, не мають такої можливості взагалі 12,5%. Отже, сам факт забезпеченості навчального процесу слід розглядати разом із його організацією.

У дослідженні брали участь студенти третього, четвертого, п’ятого курсів і магістратури. Основною метою дослідження було вивчити впровадження положень Болонської конвенції в навчальний процес державних та приватних вузів ІІІ та IV рівнів акредитації. Всього за загальною квотною вибіркою було опитано 1001 студент в 51 вузі 20 міст України в 15 областях, м. Києві, м. Севастополі та Автономній Республіці Крим. Максимальна похибка опитування не перевищує 3,2% з вірогідністю 0,954. Дослідження фінансувалося Міжнародним Фондом «Відродження».

dif.org.ua
14.06.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
студент УДПУ
Мені дуже подобається ця система навчання, тому що вона передбачає двоступеневу систему освіти – здобуття рівня бакалавр і магістр, оминаючи будь-які проміжні ступені. Також Болонська система привчає нас до самостійності, адже викладений матеріал можливо вивчати як самостійно - через електронно модульне середовище навчання «MOODLE», так і з допомогою викладачів. Це черговий крок України до Європи.
студентка УДПУ
Я вважаю,що Болонська система дуже актуальна система навчання у наш час
Студентка УДПУ
Я за Європейську інтеграцію, та за розвиток освіти в Україні. Мені як студенту подобається Болонська система навчання
Студентка УДПУ
На мою думку, Болонський процес має хорошу характеристику, тому що кожний студент, в період свого навчання з певної дисципліни має можливість набрати певну кількість балів, і може отримати допуск до іспиту чи заліку, а це з точки зору студента дуже дорбре. Завдяки Болонському процесу студенти мають право разом із дипломом отримати додаток до диплому європейського зразка, завдяки якому в подальшому, можуть працювати і за кордоном, а це є великою перевагою Болонського процесу. Дуже шкода, що Болонська система не сприймається більшістю наших студентів як шлях до інтеграції в європейський простір вищої освіти.
Petr5522
Добрий день! я б вам рекомендував цикл праць «Філософія освіти: пошук пріоритетів». Цикл складається з семи книг, присвячених освітньому процесу, кожна з якої висвітлює окремий аспект проблеми та всебічно, аналізує його. Наприклад в книзі В. Андрущенко: „Роздуми про освіту: Філософія та методологія” розглядається розвиток Болонського процесу, вплив різноманітних факторів на нього та реформування системи освіти в відповідності до вимог Болонського процесу. Також в праці, з цього цикл, „Освітня політика: Огляд порядку денного” (В. Андрущенко, В. Савельєв) розглядається особливості сучасної освітньої політики під впливом різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів.
stydentka77
Підтримую!!!Рівняються на Європу, а самі сидять в **пі. Підручники радянські, бібліотека, їдальня і "комп'ютерні" аудиторії бажають кращого. Самостійного по саме не забалуйся, викладання навіває жах. Ставлять трійки-типу контрактникам і так добре, а у державників "просто" не буде стипендії. Права вибору "вам ніхто не давав і не кажіть дурниць,того не може бути. не смішіть такого нема"....
Студентка КНУ
Болонская система заставляет платить за допуск и отдельно за экзамен, т.е. цена "на лапу" возросла! Сидишь на парах только ради присутствия там, а не ради получения знаний ибо там всё почти на самостоятельную обработку и теперь дневное обучения мало отличается от заочного, вот только сидишь в универе больше. Если стали равняться на Европу, то давайте окончательно: все предметы и расписание своё выбирает сам студент и учебников, компьютеров там больше, условия учёбы - лучше. А то что у нас ввели мало напоминает Европейскую систему образования ибо превратили всё еще больший балаган. Я НЕ ДОВОЛЬНА СИСТЕМОЙ ВООБЩЕ!
студент  диита
не знаю кому как а мне такая система не нравится. слишком много отведено на самостоятельное изучение и все мы прекрасно знаем что никто им не занимается. преподам меньше работы а значит и меньше рабочих мест. поступая в диит нам обещали трудоустройство но даже тогда обманули. кстати кто знает о каких службах помощи идет речь в статье? на имейл плиз отпишитесь
студент  диита
на счет дисциплины по выбору. 1 курс: случай был аналогичный. ожидалось что студенты сами выбирают дисциплину( мы группой даже взяли список этих дисциплин и стали советоватся и выбрали в общем психологию). приходит староста к декану а он говорит что мол она вам не нужна и у вас будет экономика. вот так вот. в конце второго курса мы УЗНАЛИ что дисциплиной по "выбору" станет опять экономика. о качестве ее преподавания я пожалуй промолчу))
Ожидание и реальность
Закончил первый курс.Дисциплина "по выбору"-экономика.Предмет сегодня необходимый.НО!!!1.Вопрос выбора не стоял вообще!2.Преподавался безобразно.3.Несправедливо оценивался-практических занятий почти не было,оценки ставили кому автоматом(после колледжа),большинству-трояк,только потому,что у препода не было желания заморачиваться с оценкой реального уровня знаний.С обязательными предметами - адекватность оценки знаниям 50/50.Половина студентов не учит,а ищет пути обходные пути, получая оценки выше,чем за знания. ВУЗ - технический.Вывод:хотели,как лучше-получилось,как всегда.
Конь в пальто!
Неправда!! В нашем говё-м* вузе, нам ни разу не предлагали выбирать курсы! более того, сами назначали так называемые дополнительные дисциплины, что становилось аж 12 дисциплин в семестре. И вот мне, например, страшно не нравилась эта дополнительная дисциплина, я пришла в деканат возмущаться, мол, не нравится мне. И что? Я ее потом вообще сдать не могла, потому что... зря ходила. Диплом гос.образца я до сих пор не могу получить. Я про европейского образца и не заикаюсь. Столовка, буфет - это что-то с чем-то. В библиотеке только советские учебники, и тех на всех не хватает. О чем вы написали вообще?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!