Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика В Україні відсутній взаємозв'язок між вузами та роботодавцями
В Україні відсутній взаємозв'язок між вузами та роботодавцями

Компанія СКМ і Київський міжнародний інститут соціології представили рейтинг вузів України "Компас-2012", а також результати дослідження "Випускники українських вузів очима роботодавців"

В Україні відсутній взаємозв'язок між вузами та роботодавцями

Координатор дослідницьких проектів КМІС Андрій Кашин відповів на запитання Освіта.ua щодо принципів складання, критеріїв та завдань рейтингу Компас, а також поділився думкою про необхідність взаємодії між вищими навчальними закладами і компаніями-роботодавцями в контексті очікувань роботодавців та фактичної підготовки молодих фахівців.

Андрій, різноманітні рейтинги дуже цікаві широкій аудиторії. Наскільки їх можна вважати об'єктивними?

У більшості випадків рейтинги, з точки зору методології, є досить об'єктивними. Для складання рейтингів може використовуватися інформація, що надається університетами, статистичними відомствами й організаціями, або збирається з використанням соціологічних методів. При цьому вибір показників рейтингу (яка інформація буде збиратися, і, відповідно, яка частина діяльності університету буде оцінюватися), об'єднання їх у більші індикатори та вибір серед них більш/менш значущих залежить від розробників рейтингу, завдань, які має вирішувати рейтинг.

Наприклад, Шанхайський рейтинг, а це один з провідних світових рейтингів, в своїй оцінці приділяє найбільшу увагу дослідницькій діяльності (до нього входять такі індикатори, як кількість лауреатів Нобелівської та Філдсівської премій серед випускників і співробітників вищого навчального закладу, кількість статей, опублікованих у престижних наукових журналах Nature та Science, інші індикатори).

Британський рейтинг QS, окрім наукової успішності університету, також звертає увагу й на репутацію навчального закладу серед роботодавців, співвідношення кількості викладачів і студентів, а також на інтернаціоналізацію викладацького та студентського складів.

Як ми бачимо, рівень університету можна визначати по-різному. Тому можна сказати, що рейтинги містять як об'єктивну, так і суб'єктивну частини.

Журнал "Корреспондент" нещодавно опублікував свій рейтинг вузів. Серед опитаних роботодавців фігурують одні й ті ж самі компанії, але трійка лідерів йде в іншому порядку. На першому місці - Університет ім. Шевченка, за ним - Києво-Могилянська академія, і лише на третьому місці - КПІ. Якому рейтингу вірити?

Дійсно, у журналів "Корреспондент", "Деньги" є свої рейтинги. Наприклад, у "Корреспондента" - це рейтинг кращих університетів, на думку кращих роботодавців. Тобто у них є свій рейтинг кращих компаній-роботодавців України, серед яких проводилося опитування та на підставі їхніх відповідей (це близько 30 компаній) був складений рейтинг університетів.

У рейтингу "Компас" оцінка думки роботодавців базується на відповідях представників 845 компаній з усієї України. Плюс окремо враховується експертна оцінка. В якості експертів обираються компанії, що визнані в своїй галузі. Тобто результати рейтингу "Компас" можна вважати більш надійними, об'єктивними, що репрезентують думку великих і середніх компаній в цілому.

Згідно з нашими результатами, перше місце займає "Київський політехнічний інститут". Друге - університет ім. Тараса Шевченка. Третю сходинку ділять між собою Національний університет "Києво-Могилянська академія" та Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана.

Коли розроблявся Компас, чи були враховані критерії світових рейтингів? Які основні критерії та їхня вага в загальній оцінці?

При розробці методології рейтингу "Компас" ми консультувалися з представниками Світового банку, Міністерства освіти і науки, Академії педагогічних наук. Методологію було затверджено Експертною радою рейтингу, до якої входять представники української освіти та міжнародних рейтингових організацій (QS, IREG (Міжнародна експертна група з університетських рейтингів)). Також в 2008 році відбулося пілотне дослідження, за результатами якого було вирішено зупинитися на наступних критеріях: оцінка випускників (складає 10% загального показника), оцінка роботодавців (31%), оцінка експертів (29%), співпраця вузу та роботодавців (30%).

Наприклад, критерій "репутація університету серед роботодавців" використовується в британському рейтингу QS, а дані опитування випускників - в рейтингу CHE, що оцінює вищі навчальні заклади Німеччини.

А як оцінювався критерій "співпраця вузу та роботодавців"?

Респондентам ставилося запитання, з якими вузами у них налагоджена співпраця? Важлива була кількісна оцінка, ми не робили поділу за видами співробітництва.

Одна з цілей "Компаса" підвищити якість вищої освіти. В якій мірі вищі навчальні заклади зацікавлені в "Компасі"? Якщо Ви надаєте вузам які-небудь рекомендації, то наскільки вони їх дотримуються?

Ми співпрацюємо з вищими навчальними закладами на етапі проведення дослідження. Вони надають нам інформацію про своїх випускників, про компанії, з якими працюють. Ми не готуємо які-небудь спеціальні рекомендації, і ми не отримували такі запити від вузів. Сьогодні більше проводиться "інформаційно-просвітницька" діяльність серед вузів: пояснюємо, як складається рейтинг, навіщо він потрібний. Зацікавленість з боку вузів збільшується з кожним роком і випуском рейтингу "Компас".

Також на увагу вузів до рейтингів впливає й те, що в затвердженій програмі економічних реформ, в якості критерію ефективності освітніх змін називається присутність українських вузів у провідних міжнародних університетських рейтингах (зараз, якщо не говорити про рейтинг Webometrics, тільки два вітчизняні університети представлені в QS, а в рейтингу Таймс - жодного).

Добре, давайте поговоримо про дослідження "Випускники вузів очима роботодавців". Яка була основна мета дослідження?

Причиною стала проблема, що властива не тільки ринку праці України, а й іншим ринкам, зокрема, європейському. Це проблема розриву між навиками, якими володіють співробітники (наприклад, випускники набувають у навчальних закладах), і навиками, які роботодавці вимагають від своїх співробітників.

Для України ця проблема особливо актуальна, тому що відсутній взаємозв'язок між вищими навчальними закладами та роботодавцями. Якщо, наприклад, у Великій Британії існують галузеві ради, що визначають набір навичок для кожної професії, то у нас навчальна програма формується вузами та Міністерством освіти. Власне, неувага до вимог роботодавців і призводить до таких невідповідностей. Метою дослідження було їх виявити і конкретизувати.

Чи був прогнозованим отриманий результат?

Справа в тому, що ми вже проводили подібні дослідження - рік тому завершилося дослідження для Європейського Фонду Освіти. Щоправда, в дослідженні брали участь тільки телекомунікаційні підприємства, але нарікання з боку роботодавців були схожими. На першому місці - брак у випускників практичних навичок, на другому - відсутність навичок вирішення проблемних ситуацій. Також випускникам не вистачає так званих Soft Skills: комунікабельності, навичок проведення презентацій та навичок ведення переговорів. Більшість тренінгів в компаніях орієнтовані саме на розвиток відповідних навичок.

Чим пояснюється такий великий розрив між очікуваннями роботодавців та фактичною підготовкою молодих фахівців?

Як я вже говорив - основна проблема у відсутності взаємозв'язку роботодавці-вузи. Також важливий фактор - формальне ставлення до проходження студентами практики. Якщо говорити про брак Soft Skills, то тут може бути декілька причин. Сюди можна віднести і брак технічного забезпечення для презентацій, відсутність занять в форматі, що розвиває ці навички (семінари з презентаціями студентів), і традиційну модель подачі інформації, і власне нерозвиненість цих навичок у деяких викладачів.

Згідно з дослідженням, студенти з одного боку переоцінюють значення навичок володіння комп'ютером та іноземними мовами, з іншого - недооцінюють значущість для роботодавця професійно-практичних навичок. З чим це пов'язано?

Дійсно, студенти вважають володіння комп'ютером дуже значущим. І це дійсно важливо, але для більшості роботодавців є базовим навиком. Без нього випускника навіть не запросять на співбесіду. При цьому, незважаючи на поліпшення знань іноземних мов, компанії відзначають недостатній рівень володіння при активному використанні. Уявлення студентів про вимоги роботодавців в ідеалі мають формуватися в вузах і спільно з представниками ринку праці, але поки це так не працює.

Результати дослідження вказують на явні прогалини в системі підготовки студентів. Наскільки результатами дослідження зацікавилося Міністерство освіти?

Поки нічого сказати з цього приводу не можу, оскільки презентація дослідження відбулася нещодавно. Думаю, це питання краще переадресувати міністерству.

Освіта.ua
24.05.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Студентка УДПУ
Для України ця проблема особливо актуальна, тому що відсутній взаємозв’язок між вищими навчальними закладами та роботодавцями. Роботодавці прагнуть брати на роботу працівників не тільки за додатком до диплома, а й за тим які навики має працівник і як він справляється з поставленими йому завданнями.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!