Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Німецький студент: Нинішнє покоління змінить Україну
Німецький студент: Нинішнє покоління змінить Україну

Враження німецького студента, який навчався в українському університеті, вивчив українську, розібрався в українській історії, але так і не зрозумів деяких феноменів сучасної України

Німецький студент: Нинішнє покоління змінить Україну

"Я хотів отримати життєвий досвід, зрозуміти іншу культуру", - так пояснює своє рішення поїхати на навчання до України Йонатан Віддер. 28-річний німець щойно отримав диплом магістра за фахом "соціологія" у Києво-Могилянській академії.

Він вільно спілкується українською, розуміє український гумор, любить українське пиво і квас. "Джонні", як його називають друзі, за студентські роки побачив чимало: півроку вчився за студентським обміном у Чехії, пройшов практику у Франції. "Я зрозумів, що будь-які стереотипи не мають сенсу", - каже студент.

"Кажуть, що у Східній Європі п’ють багато горілки. Однак у Києві у мене такого враження немає. Двоє з моїх найближчих друзів практично не п’ють, ще один хлопець полюбляє пиво", - розповідає Джонні. Він каже, що німецькі студенти п’ють не менше, а, можливо, навіть більше за українців. "Мені частіше доводилося у компанії "відмахуватися" від чарки, ніж в Україні", - зізнається німець.

Джонатан каже, що у Німеччині йому дуже не вистачатиме його українських друзів і знайомих, з якими пов’язано чимало приємних спогадів.

"Українці значно більш розкуті за німців. У німецькій компанії часто доводиться напружуватися, щоби підтримувати настрій. Тут все невимушено", - зауважує Джонні. За його словами, навіть у студентських компаніях у Німеччині відчувається раціональність мислення людей, зваженість. "В українців все простіше – як би не було важко удень, увечері студенти сміються, жартують і веселяться".

Співчутливі професори, "зайві" предмети

Стосунки між людьми в Україні у принципі інші. Це відчувається не лише у студентському середовищі, але й у відносинах між викладачами і студентами, каже Йонатан.

"Українські професори більше співчувають студентам. Щоб тебе відрахували з університету, я не знаю що треба зробити. Навіть якщо ти провалив іспит, на другий або третій раз тобі поставлять трійку", - ділиться враженнями німець. Натомість у нього на батьківщині, каже Джонні, з іспитами краще "не жартувати".

Рівнем вищої освіти в Україні Йонатан загалом був приємно здивований. Однак він ніяк не міг звикнути до того, що в університеті йому залишали замало простору для самостійної дослідницької роботи.

"Тобі дають обрати той чи інший курс, але загалом самостійності бракує. Багато обов’язкових предметів, які мені здаються зайвими", - нарікає молодий соціолог.

Джонні також зробив висновок, що українські викладачі не завжди готові спокійно сприймати іншу думку. Особливо якщо йдеться про історичну роль козацтва.

"У своїй магістерській роботі я процитував одного німецького дослідника. Автор зробив припущення, що попри визначну роль козацтва у боротьбі проти чужоземного панування і демократичність козацького ладу, сам по собі "протестний" дух козаків, які часто не визнавали авторитетів і законів, мав неоднозначні прояви – козаки не були людьми законослухняними», - розповідає випускник "Могилянки".

За словами Йонатана, рецензент був дуже незадоволений цитуванням такої "крамоли" і гостро розкритикував роботу.

Сьогодні, коли Україна вже два десятиліття є незалежною державою, українці продовжують шукати свою ідентичність. "Українці дуже багато дискутують про минуле. При цьому вони дуже схильні ділити на "чорне" і "біле", ідеалізувати своїх героїв. Історія цієї країни дуже складна, але українці на дивовижу схильні вірити численним ідеологічним міфам", - ділиться враженнями молодий німець.

Віддер дивується, що палкі політичні дискусії точаться насамперед навколо питань мови або тлумачення деяких епізодів історії. А про спільні проблеми, перед якими постали як Схід, так і Захід, дискутують значно менше.

"Але ж 90 відсотків проблем – спільні для всіх українців", - нагадує Йонатан, - "це корупція, економічні проблеми".

"Найбільше мене шокують соціальні контрасти"

Німець каже, що Україна запам’ятається йому як країна контрастів. "У Києві бідність майже не помічаєш. Мені у Берліні доводилося бачити більше безпритульних, ніж тут. Але я точно знаю, що основній масі людей доводиться сутужно.

У той же час, я ніде ще не бачив стільки величезних джипів і "хамерів". За кермом автомобілів, потужних немов танк, нерідко доводиться бачити 25-річних білявок. Або якихось бритоголових молодиків зі скляними очима. Ці люди можуть просто переїхати тебе на пішохідному переході", - хитає головою хлопець.

Саме ці контрасти між простими людьми і тими, хто має владу і гроші, підштовхнули Йонатана до вивчення соціології. Молодий німець хотів зрозуміти: "чому люди терплять хамське ставлення з боку багатіїв та можновладців?". Звичка до авторитарного панування та страх – такі причини пасивності українців побачив Йонатан. За його словами, страх перед репресивними методами влади знову більш відчутний, відколи президентом став Віктор Янукович.

Звідки цей фаталізм? Відповіді Джонні знайшов в історичній літературі, у творах соціологів та філософів. Саме темі політичної культури була присвячена магістерська робота Йонатана. Однак одна справа – наука, інша – повсякденне спілкування.

"Для мене стало сюрпризом те, наскільки аполітичні українські студенти. Вони майже ніколи не протестують, хоча між собою часто нарікають на суспільні реалії", - зазначає німець. У Німеччині студентів хлібом не годуй – дай тільки привід і вони лізуть на барикади, розповідає він.

"Коли в університетські бібліотеці у Німеччині скорочують надходження книжок, студенти беруть транспаранти у руки – і на демонстрацію. А тут можна як завгодно міняти навчальну програму, завалювати студентів будь-якими непотрібними курсами і вони лише невдоволено перешіптуються. Це, мабуть, така форма фаталізму", - знизає плечима студент з Німеччини. Сам він на демонстрації не ходив: "мені тут не жити, я не хочу втручатися".

"Нинішнє покоління змінить Україну"

Йонатан каже, що політичні реалії в Україні не перестають дивувати його навіть після декількох років, прожитих у цій країні.

"Депутати у Верховній Раді не ходять на засідання, віддають свої картки для голосування іншим. Це не лише порушення Конституції – це демонстративна зневага до виборців. Не можна спокійно дивитися на це. Саме молоді люди, які бачать у цій країні своє майбутнє, мали би давати політикам зрозуміти, що вони не ладні терпіти таку поведінку тих, кого народ найняв на роботу", - обурюється студент.

Він переконаний, що саме постійний тиск і контроль з боку виборців визначає демократичність суспільного ладу.

Випускник "Могилянки" впевнений, що у майбутньому нинішнє покоління змінить Україну.

"Я вчився з інтелігентними, розумними людьми. Я впевнений, що вони по-іншому бачать майбутнє країни, ніж нинішня еліта", - каже студент.

"Джонні" не виключає, що у майбутньому повернеться до України. Але поки у його планах – працювати журналістом у Німеччині. Найбільше його цікавлять культурні теми, літературна критика і кінокритика. Можливо, писатиме він і про українське мистецтво. Нещодавно він опублікував в одному з німецьких видань статтю про твори Юрія Андруховича.

Автор: Євген Тейзе

Deutsche welle
26.07.2011

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Serg
"Джонні" цілком правий! Зі сторони видніше, тим паче, що в нього є з чим порівнювати. Прикро, але факт - песимізм, пасивізм, противсіхізм!
Саша
А знаете, ребят, не важно, что он не видел всех и всего. Это наша страна (ну или хотя бы столица) со стороны!!! стоит задуматься
Олена
У кожному ВНЗ є свої індивіди(активні чи пасивні, мажори чи з середнім або й низьким заробітком). Не має значення, де він вчився. Головне, що більшість думок, які виказав цей німецький хлопчина є правдивими, просто багато хто вперто відмовляется це визнати.
Настя
Мне кажется он все правильно сказал.Меня не сильно волнует то,где он учился.Действительно обидно то,что студенты у нас бездейственные, безразличные сами к себе.Что объективно оценить ситуацию в стране может только иностранец.Может кто то задумается
Вера
Мне кажется Могиляна не совсем показатель уровня виспитаности и ума наших студентов. 1) Сложно судить по одному из самых елитных вузов в стране. 2) Сложно вобще о чём-то суить по одному вузу. Эсли он так хотел понять нашу культуру, быт, жизнь луше бы он пошёл в какое-нить ПТУ, или обычный,заурядный вуз, а не в Могилянку. Тога бы у него было бы совсем другое мнение и о политике, и об образовании.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!