Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Приватний бізнес: перспективи інвестування в освіту
Приватний бізнес: перспективи інвестування в освіту

Наскільки перспективні для приватного бізнесу інвестиції у розвиток освітньої та наукової галузей?

Приватний бізнес: перспективи інвестування в освіту

На думку Дмитра Табачника, керівника Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, вже в найближчі роки необхідно збільшувати фінансування приватним сектором сфери освіти і науки. Чиновник зазначає, що вища освіта і навчальні заклади постійно дотуються з держбюджету і цю ситуацію необхідно терміново виправляти, в тому числі й залучаючи стороннє фінансування.

Дмитро Фірташ, голова Об'єднаного руху роботодавців та співголова Ради інвесторів, погодився: "Освіта і наука мають бути в партнерських відносинах з бізнесом. Я підтримую ідею формування держзамовлення на спеціальності з урахуванням думки та пропозицій роботодавців".

Журнал "Статус" запитав у підприємців, законодавців та експертів: "наскільки перспективні для приватного бізнесу інвестиції у розвиток освітньої та наукової галузей?"

Павло Ярмій, директор консалтингової компанії "Фініст Груп":

"У свою освіту я вкладаю щорічно до 50 тис. грн, і від 100 тис. грн - у навчання співробітників. Гадаю, підприємці, які не вкладають гроші у розвиток наукового та освітнього потенціалу бізнесу, а також у проекти, пов'язані з перспективними клієнтами, не мають майбутнього. І вони не зможуть отримати конкурентоспроможних співробітників".

Артур Карганян, директор ТОВ "СГП "Нива" (виробник біопрепаратів для агросектору TM Biona):

"Якщо навчання випускників буде фінансуватися на 30-50% власниками профільних підприємств, то студенти вже будуть безпосередньо пов'язані з майбутньою професією. Вони при цьому відчують перспективність і затребуваність знань. Спонсоруватиметься можуть також закупівля сучасного обладнання та наукові розробки. Однак, оскільки малий та середній бізнес не завжди має достатні кошти для вкладень у науку та освіту, повинні виконуватися умови, при яких інвестиції будуть вигідними. Наприклад, державна мотивація у вигляді пільгових кредитів і податкових послаблень".

Олесь Доній, голова парламентського підкомітету з питань гуманітарної освіти:

"На жаль, дії влади спрямовані на розвал системи освіти і дистанціювання її від європейських стандартів. А головне - на закріплення діючих та повернення старих корупційних схем. Ініціативи Міносвіти зручно лягають в тіньову площину нелегального бізнесу, який звик контролювати вузи. Києво-Могилянська академія давно живе за рахунок приватних інвестицій. Міністерство намагалося в цьому році її закрити взагалі, виставивши кошмарний "бар'єр" оплати - за контракт на рік навчання потрібно викласти від 10 тис. грн. Про яку мотивацію викладачів та інвесторів може йти мова! При таких умовах інвестувати буде лише великий капітал - той, хто прагне заробляти на університетах. Освіті потрібні меценати. Але вузи повинні стати науковими установами, виробниками передових знань і технологій. Саме про це має дбати уряд".

Микола Кравченко, заступник голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва:

"Я за те, щоб базові, фундаментальні галузі науки і освіти фінансувалися виключно державою. Причому на такому рівні, щоб сміливо конкурувати з бізнесом. Звичайно, розумний бізнес має відстежувати розвиток науки і вкладати в потенціал своїх фахівців. Але не можна й надалі збільшувати непомірну кількість українських вузів і тим більше давати пільги освітньому бізнесу. Інакше країна продовжить "штампувати" зайві кадри. І якщо підприємець бажає вкласти гроші у створення наукової бази для підготовки свого фахівця - будь ласка, але хай доведе свою спроможність. Зможе конкурувати за свого фахівця з державою - добре, вона в перспективі буде оплачувати його навчання з бюджету".

Артем Євтушенко, президент компанії "Інвест Менеджмент Груп":

"У століття інформації її світовий обсяг щорічно подвоюється, а нинішня система вітчизняної освіти продовжує перебувати в індустріальному столітті. Це означає, що п'ять років, поки готується фахівець, одержувані ним знання стрімко застарівають. Тому, зокрема, за кордоном тривалість навчання у вузі складає не більше трьох років. Нашим же роботодавцям, у підсумку, доводиться власноруч готувати або переучувати для себе фахівців. Потрапляючи на підприємство, колишній студент стикається з таким колапсом у себе в голові, що тільки характер і прагнення до самоосвіти допомагають йому пережити цей стрес".

Олександр Дудко, засновник і голова наглядової ради Кримського інституту економіки і господарського права, доктор економіки:

"У Швейцарії, Японії та Німеччині програми розвитку і фінансування ВНЗ затверджують у профільних галузевих гільдіях, у нас це роблять міністерські чиновники, які не розуміються на запитах та вимогах замовників. Притому, що такими замовниками готові стати безліч бізнесменів та фінансувати освіту на 80%. У наш вуз цього року співзасновники вклали 800 тис. грн, і це не межа, адже кількість заявок давно перевищила кількість випускників. Проте половина приватних вузів останнім часом закрилася. Причина - набрав чинності Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність". Він зобов'язав усі НДІ і вузи, приватизовані після розвалу СРСР, утримувати своїх пенсіонерів, встановивши спеціальні підвищені пенсії для науковців та науково-педагогічних працівників. Також власники приватних вузів не мають права встановлювати вартість навчання, її регулює держава, не можуть вкладати гроші та розвивати свою власність, тому що навіть не мають права викупити у держави будівлю, в якій працюють".

Сергій Глазьєв, директор консалтингової компанії EF Ukraine:

"Перехід з "індустріального суспільства" до "суспільства інформаційного", "економіка знань", "соціальний капітал" і "соціальна відповідальність" - ключові тренди нашого часу, тому Україна не може і не повинна їх ігнорувати. Нині стає очевидним, що нові цінності та продукти створюються саме в середовищі інтелектуальної власності (яскравий приклад - Google та інші Hi-Tech компанії "Кремнієвої долини"), що є похідною від сфери освіти (у вищенаведеному прикладі це Стенфордський університет, Массачусетський технологічний інститут). Тому вітчизняні навчальні заклади та викладачі найближчим часом можуть стати ключовими фігурами в економіці нового типу - економіці знань. До того ж зможуть забезпечувати себе не гірше, ніж промислові та фінансові корпорації.

З дискусії випливає, що для освіти України актуально не стільки пряме інвестування у створення окремих навчальних закладів, скільки в її інфраструктуру - забезпечення вільним доступом до інтернету, комп'ютеризацію, створення інтернет-платформ. Україна починає рухатися цим шляхом, і приклад тому - Національний проект "Відкритий світ". Фінансувати його будуть, за словами керівника Ігоря Куруса, насамперед приватні інвестори, а загальний обсяг фінансування - $ 700 млн.

На питання про перспективу інвестицій заокеанський світ відповів благодійною ініціативою Giving Pledge, організованою 40 американськими мільярдерами на чолі з Уорен Баффет і Біллом Гейтсом. В рамках кампанії бізнесмени не укладають якісь контракти і не перераховують на чиїсь рахунки гроші. Їм пропонується лише взяти на себе моральне зобов'язання віддати половину своїх заощаджень на доброчинність (зокрема, на освіту)".

Автор: Ольга Кущій

Статус
19.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!