Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Приватний бізнес: перспективи інвестування в освіту
Приватний бізнес: перспективи інвестування в освіту

Наскільки перспективні для приватного бізнесу інвестиції у розвиток освітньої та наукової галузей?

Приватний бізнес: перспективи інвестування в освіту

На думку Дмитра Табачника, керівника Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, вже в найближчі роки необхідно збільшувати фінансування приватним сектором сфери освіти і науки. Чиновник зазначає, що вища освіта і навчальні заклади постійно дотуються з держбюджету і цю ситуацію необхідно терміново виправляти, в тому числі й залучаючи стороннє фінансування.

Дмитро Фірташ, голова Об'єднаного руху роботодавців та співголова Ради інвесторів, погодився: "Освіта і наука мають бути в партнерських відносинах з бізнесом. Я підтримую ідею формування держзамовлення на спеціальності з урахуванням думки та пропозицій роботодавців".

     

Журнал "Статус" запитав у підприємців, законодавців та експертів: "наскільки перспективні для приватного бізнесу інвестиції у розвиток освітньої та наукової галузей?"

Павло Ярмій, директор консалтингової компанії "Фініст Груп":

"У свою освіту я вкладаю щорічно до 50 тис. грн, і від 100 тис. грн - у навчання співробітників. Гадаю, підприємці, які не вкладають гроші у розвиток наукового та освітнього потенціалу бізнесу, а також у проекти, пов'язані з перспективними клієнтами, не мають майбутнього. І вони не зможуть отримати конкурентоспроможних співробітників".

Артур Карганян, директор ТОВ "СГП "Нива" (виробник біопрепаратів для агросектору TM Biona):

"Якщо навчання випускників буде фінансуватися на 30-50% власниками профільних підприємств, то студенти вже будуть безпосередньо пов'язані з майбутньою професією. Вони при цьому відчують перспективність і затребуваність знань. Спонсоруватиметься можуть також закупівля сучасного обладнання та наукові розробки. Однак, оскільки малий та середній бізнес не завжди має достатні кошти для вкладень у науку та освіту, повинні виконуватися умови, при яких інвестиції будуть вигідними. Наприклад, державна мотивація у вигляді пільгових кредитів і податкових послаблень".

Олесь Доній, голова парламентського підкомітету з питань гуманітарної освіти:

"На жаль, дії влади спрямовані на розвал системи освіти і дистанціювання її від європейських стандартів. А головне - на закріплення діючих та повернення старих корупційних схем. Ініціативи Міносвіти зручно лягають в тіньову площину нелегального бізнесу, який звик контролювати вузи. Києво-Могилянська академія давно живе за рахунок приватних інвестицій. Міністерство намагалося в цьому році її закрити взагалі, виставивши кошмарний "бар'єр" оплати - за контракт на рік навчання потрібно викласти від 10 тис. грн. Про яку мотивацію викладачів та інвесторів може йти мова! При таких умовах інвестувати буде лише великий капітал - той, хто прагне заробляти на університетах. Освіті потрібні меценати. Але вузи повинні стати науковими установами, виробниками передових знань і технологій. Саме про це має дбати уряд".

Микола Кравченко, заступник голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва:

"Я за те, щоб базові, фундаментальні галузі науки і освіти фінансувалися виключно державою. Причому на такому рівні, щоб сміливо конкурувати з бізнесом. Звичайно, розумний бізнес має відстежувати розвиток науки і вкладати в потенціал своїх фахівців. Але не можна й надалі збільшувати непомірну кількість українських вузів і тим більше давати пільги освітньому бізнесу. Інакше країна продовжить "штампувати" зайві кадри. І якщо підприємець бажає вкласти гроші у створення наукової бази для підготовки свого фахівця - будь ласка, але хай доведе свою спроможність. Зможе конкурувати за свого фахівця з державою - добре, вона в перспективі буде оплачувати його навчання з бюджету".

Артем Євтушенко, президент компанії "Інвест Менеджмент Груп":

"У століття інформації її світовий обсяг щорічно подвоюється, а нинішня система вітчизняної освіти продовжує перебувати в індустріальному столітті. Це означає, що п'ять років, поки готується фахівець, одержувані ним знання стрімко застарівають. Тому, зокрема, за кордоном тривалість навчання у вузі складає не більше трьох років. Нашим же роботодавцям, у підсумку, доводиться власноруч готувати або переучувати для себе фахівців. Потрапляючи на підприємство, колишній студент стикається з таким колапсом у себе в голові, що тільки характер і прагнення до самоосвіти допомагають йому пережити цей стрес".

Олександр Дудко, засновник і голова наглядової ради Кримського інституту економіки і господарського права, доктор економіки:

"У Швейцарії, Японії та Німеччині програми розвитку і фінансування ВНЗ затверджують у профільних галузевих гільдіях, у нас це роблять міністерські чиновники, які не розуміються на запитах та вимогах замовників. Притому, що такими замовниками готові стати безліч бізнесменів та фінансувати освіту на 80%. У наш вуз цього року співзасновники вклали 800 тис. грн, і це не межа, адже кількість заявок давно перевищила кількість випускників. Проте половина приватних вузів останнім часом закрилася. Причина - набрав чинності Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність". Він зобов'язав усі НДІ і вузи, приватизовані після розвалу СРСР, утримувати своїх пенсіонерів, встановивши спеціальні підвищені пенсії для науковців та науково-педагогічних працівників. Також власники приватних вузів не мають права встановлювати вартість навчання, її регулює держава, не можуть вкладати гроші та розвивати свою власність, тому що навіть не мають права викупити у держави будівлю, в якій працюють".

Сергій Глазьєв, директор консалтингової компанії EF Ukraine:

"Перехід з "індустріального суспільства" до "суспільства інформаційного", "економіка знань", "соціальний капітал" і "соціальна відповідальність" - ключові тренди нашого часу, тому Україна не може і не повинна їх ігнорувати. Нині стає очевидним, що нові цінності та продукти створюються саме в середовищі інтелектуальної власності (яскравий приклад - Google та інші Hi-Tech компанії "Кремнієвої долини"), що є похідною від сфери освіти (у вищенаведеному прикладі це Стенфордський університет, Массачусетський технологічний інститут). Тому вітчизняні навчальні заклади та викладачі найближчим часом можуть стати ключовими фігурами в економіці нового типу - економіці знань. До того ж зможуть забезпечувати себе не гірше, ніж промислові та фінансові корпорації.

З дискусії випливає, що для освіти України актуально не стільки пряме інвестування у створення окремих навчальних закладів, скільки в її інфраструктуру - забезпечення вільним доступом до інтернету, комп'ютеризацію, створення інтернет-платформ. Україна починає рухатися цим шляхом, і приклад тому - Національний проект "Відкритий світ". Фінансувати його будуть, за словами керівника Ігоря Куруса, насамперед приватні інвестори, а загальний обсяг фінансування - $ 700 млн.

На питання про перспективу інвестицій заокеанський світ відповів благодійною ініціативою Giving Pledge, організованою 40 американськими мільярдерами на чолі з Уорен Баффет і Біллом Гейтсом. В рамках кампанії бізнесмени не укладають якісь контракти і не перераховують на чиїсь рахунки гроші. Їм пропонується лише взяти на себе моральне зобов'язання віддати половину своїх заощаджень на доброчинність (зокрема, на освіту)".

Автор: Ольга Кущій

Статус
19.07.2011

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!