 |
Українська IT-індустрія має хороші перспективи розвитку. Але її майбутнє безпосередньо залежить від тих кадрів, які прийдуть працювати в компанії через рік або через кілька років |
Проблеми IT-освіти в Україні
Про складнощі у підготовці кадрів для технологічних компаній, а також про те, як варто модернізувати сучасну систему IT-освіти в Україні розповів голова наглядової ради компанії "Октава Капітал", засновник компанії "Інком" і "Датагруп" Олександр Кардаков.
IT-індустрія має істотну специфіку. На відміну від інших сегментів ринку вона є індустрією в самому прямому сенсі - виробляє продукти. Проте єдиним ресурсом, задіяним у процесі, є інтелект тих, хто в ній працює. Відповідно, рівень і ступінь розвитку IT-бізнесу в Україні безпосередньо залежить від рівня підготовки кадрів у національній системі освіти.
При цьому питання якості підготовки студентів в українських некомерційних вузах вже давно залишається відкритим. Безумовно, ми розуміємо, що сьогодні їм доводиться працювати в досить складних умовах: існують проблеми з фінансуванням, кадрами, технічною базою і т.ін. Однак цей ринок вже добре відчув на собі - що таке конкурентна боротьба. Відповідно, багато вузів замислюються про підвищення конкурентоспроможності та поліпшення якості задоволення потреб своїх клієнтів.
Загальновідомий той факт, що за останні 50 років стандарт підготовки інженерів значно змінився. І мова йде не тільки про застарілі програми зі спеціальних дисциплін. Безумовною вимогою роботодавців, як і раніше, залишається те, що студенти мають отримувати якісну професійну підготовку. Ключовим тут є той факт, що роботодавцю недостатньо наявності тільки теоретичних знань.
У першу чергу, компанію цікавлять конкретні практичні навички. У разі інженерних спеціальностей, важливі навички роботи зі справжнім, а не тільки лабораторним обладнанням. Для програміста важливий досвід написання реальних програм. Однак якщо раніше 90% уваги приділялося технічній компетенції, а 10% - усім іншим: культурним, мовним, комунікаційним, вмінню працювати в команді.... то зараз ця пропорція значно змінилася.
Навіть ті випускники вузів, які дивом отримали якісні спеціалізовані знання, як правило, зовсім не вміють працювати в системі, проектах, де потрібні навички командної, групової взаємодії, управління часом і проектом як таким.
Як приклад - коли випускник приходить до роботодавця, він потрапляє в корпоративне середовище: людське та інформаційне. У силу того, що ніхто не вчив його елементарним правилам бізнес-етики, він починає різко контрастувати на загальному тлі. І найчастіше вартість інтеграції такого студента в корпоративну культуру, що реалізується, в тому числі, через взаємодію в інформаційних системах, виявляється занадто високою.
Не замислюючись, випускники переносять в професійне середовище "албанську" мову, яку вже встигли почерпнути, спілкуючись в Інтернеті. Часто виявляється так, що цілком справляючись зі своєю роботою, вони не вміють грамотно оформити і поширити її результати. Адже ніхто не вчить їх навичкам письмового діалогу. Роботодавець же зацікавлений в студентах, які розуміють, що таке інформаційна культура та володіють відповідними навичками.
Звичайно, щоб це виправити, зараз доведеться перебудовувати всю систему освіти у вузах, існуючу з радянських часів. Вводити нові, активні методи навчання, які вже давно використовують у своїй практиці вузи, які спеціалізуються на бізнес-освіті. Це так-звані, бізнес-симуляції та різного роду командні ігри, що стимулюють студентів не тільки розбиратися в тих чи інших питаннях, але також вчитися працювати в колективі.
У межах вузу необхідно створювати систему, що володіє характеристиками професійного середовища. У цьому відношенні, "Інформатизація" (настільки необачно зведена до рівня "комп'ютеризації", чого точно недостатньо для сучасного вузу) дозволить створити атмосферу, подібну до корпоративної: виконуючи функції проектної організації, що має централізовані ресурси, поштову систему і т.ін.
У цьому випадку вже у вузі студенти будуть привчатися до правил роботи в компанії та стануть дійсно затребувані бізнесом. Оскільки разом з професійними навичками отримають уявлення про поняття "інформаційна культура", принципи роботи в корпоративному середовищі, навчаться висловлювати думки і вести діалог.
Особливе місце в такій підготовці займають навички "роботи з напрацьованим" - від уміння користуватися корпоративними та патентними архівами до роботи з електронними бібліотеками, але в даний час створення вузівських (і не тільки вузівських) електронних бібліотек стримується проблемами неузгодженості законодавства України.
У цьому плані перед зацікавленими учасниками знаходиться величезний пласт робіт, спрямованих саме на систему освіти і підготовку кадрів. Зараз необхідно активно займатися не стільки організаційними формами, зміною механізму фінансування та організаційної структури, скільки змістом і новим контентом освіти.
Для цих цілей, з одного боку, необхідна підтримка з боку держави, а з іншого, активна участь, як компаній-роботодавців, так і самих вузів.
ЛIГАБiзнесIнформ
11.04.2011
